19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1164/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 (колегія суддів: Орищин Г. В. - головуючий, Галушко Н. А., Желік М. Б.) та рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 (суддя Іванчук С. В.)
за позовом Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Юніко-Експо?
про стягнення грошових коштів
за участю: позивача Гузюк Н. І. (самопредставництво),
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Львівська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юніко-Експо" про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 25.10.2016 № С-4361 в сумі 1 551 933,39 грн, з яких 1 458 551,32 грн основний борг, 57 927,34 грн інфляційні втрати, 35 454,73 грн 3 % річних.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладеним між сторонами договором оренди землі передбачено щорічну орендну плату в розмірі 726 916,21 грн (3 % від нормативної грошової оцінки), що підлягає сплаті щомісяця рівними частинами. Проте відповідач порушив умови договору, не здійснюючи своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.06.2022 по 31.12.2023.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.03.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 150 950,66 грн основного боргу, 51 180,06 грн інфляційних втрат, 28 653,45 грн 3% річних, а в решті позову відмовлено.
2.2 Суд мотивував рішення, зокрема, тим, що з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі, проте у такому разі, зважаючи на правову природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися, що є підставою для часткового задоволення позову.
2.3 Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками місцевого господарського суду.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1 У касаційній скарзі позивач просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
3.2 Скаржник вважає, що суди не врахували висновків Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)) щодо того, що:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки є базовим елементом для визначення розміру орендної плати. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є самостійною підставою для перегляду розміру орендної плати (постанови від 06.11.2019 у справі № 924/187/17, від 07.06.2018 у справі № 922/518/14, від 22.01.2019 у справі № 922/539/18);
- орендар зобов'язаний самостійно здійснювати перерахунок орендної плати з урахуванням оновленої нормативної грошової оцінки. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13, від 20.08.2013 у справі № 3-21гс13, а також підтримано Верховним Судом у постанові від 26.05.2021 у справі № 540/544/18;
- якщо договір оренди передбачає врахування коефіцієнтів індексації, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату з урахуванням цих коефіцієнтів. Відповідно до принципу належного виконання зобов'язань, орендар повинен дотримуватися умов договору щодо індексації орендної плати (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 732/1799/17);
- у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки належним способом захисту прав орендодавця є вимога про стягнення недоплаченої орендної плати, а не вимога про визнання укладеною додаткової угоди (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22);
- сплата орендної плати без урахування індексації може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди (постанова від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19);
- природа індексації нормативної грошової оцінки та індексації орендної плати є спільною, оскільки базується на індексі споживчих цін, визначеному Державною службою статистики України (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/457/23).
- водночас одночасне подвійне застосування індексації - як до нормативної грошової оцінки, так і до орендної плати - є недопустимим (постанова від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19);
- істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (постанова від 11.08.2021 у справі № 926/324/20);
- при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися (постанова від 23.01.2019 у справі № 355/385/17);
- за змістом частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони договору на власний розсуд можуть урегулювати в договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства, та не можуть відступати від імперативних його положень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18);
- суди не врахували преюдиціальне значення та не застосували принцип єдності судової практики встановленої у справі № 914/2251/22 до справи № 914/1164/24 (постанови від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 17.12.2019 у справі № 641/1793/17, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19).
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 25.10.2016 Львівська міська рада (орендодавець) та ТОВ "Юніко-Експо" (орендар) уклали договір оренди землі № С-4361, зареєстрований у Львівській міській раді, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на вул. Угорській, 14 для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.
4.2 За п.?2 договору в оренду передається ділянка кадастровий №?4610136800:01:010:0079 площею 2,2831?га (під твердим покриттям - 2,0885?га, під озелененням - 0,1946?га, у тому числі 0,0523?га із обмеженнями доступу до трансформаторної підстанції № 543).
4.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно п.?5 договору становить 24 230 540,30 грн. Договір укладено на 10?років до 01.10.2025?, із переважним правом орендаря на продовження строку при повідомленні орендодавця за 90?днів до закінчення дії договору (п.?8).
4.4 За п.?9 договору орендна плата складає 726 916,21 грн на рік (3?% від нормативної грошової оцінки) і сплачується щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця, наступного за звітним, на рахунок № 33213812700008 ГУДКСУ у Львівській області.
4.5 Пунктом 10 договору передбачено обчислення орендної плати з урахуванням індексації для приватних земель, а для земель державної або комунальної власності - з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, затверджених законодавством.
4.6 За приписами п. 11 визначено строки сплати за календарний місяць - протягом 30?днів після останнього дня місяця.
4.7 Договір оренди землі від 25.10.2016 за № С-4361 та акт приймання-передачі об'єкта оренди укладені та підписані сторонами, скріплені їх печатками.
4.8 Відповідно до інформаційної довідки від 26.04.2024 року за № 376203811 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за відповідачем 07.12.2016 на підставі договору оренди від 25.10.2016 № С-4361 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 площею 2,2831 га.
4.9 Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності (розташованої за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, площа земельної ділянки становить 22 831 кв. м), здійсненого на підставі витягу від 27.07.2016 № 19-1323-0.2-5714/9-16АП з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка проведена станом на 27.07.2016, нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 24 230 540,30 грн. Ставка земельного податку, встановлена ухвалою Львівської міської ради від 29.01.2015 за № 4330, становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а для розрахунку розміру орендної плати застосовується ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що становить 726 916,21 грн на рік.
4.10 Згідно з даними про сплату орендної плати за землю за період з 01.06.2022 по 01.01.2024 за договором оренди землі, укладеним із ТОВ "Юніко Експо", наданими Управлінням адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради, позивач нарахував орендну плату в сумі 1 458 551,32 грн.
4.11 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.12 Касаційне провадження за касаційною скаргою у справі відкрито за виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.13 Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, мотивували свої висновки тим, що з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі, проте у такому разі, зважаючи на правову природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.
4.14 У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди не врахували висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у справах №№ 924/187/17, 922/518/14, 922/539/18, 540/544/18, 732/1799/17, 914/2848/22, 922/1658/19, 925/457/23, 926/324/20, 355/385/17, 149/1499/18, 922/643/19, 910/2164/18, № 908/156/18, 641/1793/17, 320/4938/17, 910/6356/19 а також висновків Верховного Суду України у справах № 3-34гс13 та № 3-21гс13.
4.15 Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, колегія суддів з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв подібності правовідносин, викладених у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, вважає, що правовідносини не є подібними.
4.16 У наведених скаржником справах не було спірним питанням щодо заявлення до стягнення заборгованості зі сплати орендної плати із подвійною її індексацією як встановили суди попередніх інстанцій у цій справі, що розглядається.
4.17 При цьому слід зазначити, що у касаційній скарзі скаржник посилається на не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду про те, що одночасне подвійне застосування індексації - як до нормативної грошової оцінки, так і до орендної плати - є недопустимим (постанова від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19).
4.18 Однак із вище викладеного (пункти 2.2, 4.13 цієї постанови) вбачається, що судами були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.
4.19 Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними; після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (пункти 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України).
4.20 Враховуючи викладене, доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду та Верховного Суду України не підтвердилися. За таких обставин касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника підлягає закриттю відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
4.21 У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,
Касаційне провадження у справі № 914/1164/24 за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач