26 листопада 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/4027/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук Олег Валентинович, розглянувши заяву САМ ОВЕРСІЗ ПТВ ЛТД (SUM OVERSEAS PVT. LTD) про забезпечення позову, до подання позову, Індія
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛ НАТС», м. Чернівці
про забезпечення позову до подання позову
Без виклику представників учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 25.11.2025 САМ ОВЕРСІЗ ПТВ ЛТД (SUM OVERSEAS PVT. LTD) звернулось до Господарського суду Чернівецької області з заявою про забезпечення позову до подання позову (вх. № 4027) у якій просить:
- зупинити та заборонити Державній митної служби Чернівецької митниці (58023, Чернівці, вул. Руська 248м, код ЄДРПОУ 43971359) здійснюватимитне оформлення товарів: Рис - INDIAN CREAMY SELLA BASMATI RICE-напівобрушений, пропарений, довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше, зі вмістом битих зерен менше 0,5% та допустимою вологістю - 12%.Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 4x5Kg bags having - 18080кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 20x1Kg bags having - 4480кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 10x2Kg bags having - 2180кг. Вага брутто - 25200 кг. Вага нетто - 24740 кг. Торговельна марка INDIAN SUPER. Виробник/Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL. Код за УКТЗЕД 1006302700. Строк придатності: 06.2027. Одержувач/імпортер: ТОВ "ГЛОБАЛ МУСЛІМ НАТС" (код ЄДРПОУ - 44959641; місцезнаходження: вул.Калинівська, будинок 43 м. Чернівці, 58020, Україна). Відправник/Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL (місцезнаходження: Фаза 3 25 Сектор 24 Промислова зона Бархі, Сонепат, Хар'яна, Індія (Phase 3 25 Sector 24 Barhi Industrial Area,Sonepat, Haryana.IN)) до набранням рішенням у даній справі законної сили;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ МУСЛІМ НАТС» (Код ЄДРПОУ: 44959641) до набрання рішенням суду у даній справі законної сили здійснювати митне оформлення наступних товарів: товарів: Рис- INDIAN CREAMY SELLA BASMATI RICE-напівобрушений, пропарений, довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше, зі вмістом битих зерен менше 0,5% та допустимою вологістю - 12%.Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 4x5Kg bags having - 18080кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 20x1Kg bags having - 4480кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 10x2Kg bags having - 2180кг. Вага брутто - 25200 кг. Вага нетто - 24740 кг. Торговельна марка INDIAN SUPER. Виробник/ Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL. Код за УКТЗЕД 1006302700. Строк придатності: 06.2027. Одержувач/імпортер: ТОВ "ГЛОБАЛ МУСЛІМ НАТС" (код ЄДРПОУ - 44959641; місцезнаходження: вул.Калинівська, будинок 43 м. Чернівці, 58020, Україна). Відправник/Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL (місцезнаходження: Фаза 3 25 Сектор 24 Промислова зона Бархі, Сонепат, Хар'яна, Індія (Phase 3 25 Sector 24 Barhi Industrial Area,Sonepat, Haryana.IN)).
В обгрунтування заяви про забзпечення позову заявник зазначає, що 31.07.2025 Державною митною службою України внесено до митномого реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 1145 торговельну марку заявника. Як зазначає заявник, 20.11.2025 на електронну адресу представника Позивача від Державної митної служби України Чернівецької митниці надійшло повідомлення відповідно до статті 399 Митного кодексу України від 12.11.2025 р. № 2025/012/П з додатками, в якому зазначалось, що ТОВ "ГЛОБАЛ МУСЛІМ НАТС" подав до Чернівецької митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA408020040802U5 від 10.11.2025 та намагається ввезти на митну територію України наступний товар: Рис - INDIAN CREAMY SELLA BASMATI RICE напівобрушений, пропарений, довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше, зі вмістом битих зерен менше 0,5% та допустимою вологістю 12%.Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 4x5Kg bags having - 18080кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 20x1Kg bags having - 4480кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 10x2Kg bags having - 2180кг. Вага брутто - 25200 кг. Вага нетто - 24740 кг. Торговельна марка INDIAN SUPER. Виробник/Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL. Код за УКТЗЕД 1006302700.
Заявник вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛ НАТС» намагається ввезти на митну територію України товари, на упаковці яких зображено торгівельну марку заявника. Подібні дії свідчать про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛ НАТС» прав інтелектуальної власності позивача. Крім того, як зазначає заявник, якщо порівняти упакування товарів, які реалізовує позивач, та товари, які намагається ввезти на митну територію України Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛ НАТС», то можна впевнено стверджувати про їх візуальну тотожність. Така подібність здатна ввести споживачів в оману, оскільки створює хибне враження про належність продукції до одного й того ж виробника, заявник вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛ НАТС» намагається ввезти на митну територію України товари, на упаковці яких зображено торгівельну марку заявника. Подібні дії свідчать про порушення Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛ НАТС» прав інтелектуальної власності позивача.
Заявник вважає, що зазначена продукція імпортується (ввозиться) на територію України з порушенням його прав інтелектуальної власності на Торговельну марку. З огляду на вказане, заявник планує звертатися до суду з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку. Наразі заявник звертається до суду для отримання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати митне оформлення спірного товару.
Дослідивши заяву про забезпечення позову до подання позову, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Відповідно до частини другої цієї статті, Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: 1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; 2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси; 3) справи про визнання торговельної марки добре відомою; 4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами; 5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії; 6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.
Однак, у п. 16 Перехідних положень (розділ ХІ) Господарського процесуального кодексу України установлено, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
Також, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», згідно з частиною першою статті 432 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається господарським судом, у районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, при вирішенні питання про місце розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів слід виходити з того, який саме запобіжний захід заявник вважає за необхідне вжити: тобто якщо йдеться про витребування доказів, про огляд приміщень або про накладення арешту на майно, заява має подаватися до місцевого господарського суду, в районі діяльності якого знаходяться відповідно докази, приміщення або майно, стосовно яких належить провести певні дії.
Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
У Розділі ІІ Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз'яснено питання щодо підстав та порядку вжиття запобіжних заходів для попередження порушень прав інтелектуальної власності (суд відзначає, що аналогом запобіжних заходів, передбачених попередньою редакцією Господарського процесуального кодексу України, в нині діючій редакції Господарського процесуального кодексу України є, в певній мірі, забезпечення позову до пред'явлення позову).
Відповідно до пунктів 7, 8 вказаної Постанови, вжиття запобіжних заходів має здійснюватися для попередження порушень прав інтелектуальної власності та для збереження доказів такого порушення, перелік запобіжних заходів установлено статтею 432 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017). З урахуванням змісту статті 399 Митного кодексу України господарський суд може вживати такий запобіжний захід як заборона митному органові вчиняти дії щодо митного оформлення товару до розгляду по суті справи про порушення права інтелектуальної власності.
Зазначене роз'яснення також знайшло відображення у п.8 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017, де серед способів забезпечення позову передбачено зупинення митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.
З матеріалів заяви вбачається, що Компанії САМ ОВЕРСІЗ ПТВ ЛТД (SUM OVERSEAS PVT. LTD) є власником прав інтелектуальної власності, зокрема, на торговельні марки за міжнародною реєстрацією №1145 від 31.07.2025 з правовою охороною на території України.
Відповідно ч.3 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 399 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу; у день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів орган доходів і зборів засобами факсимільного та/або електронного зв'язку повідомляє правовласника про факт пред'явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.
Відповідно до ч. 8, ч.9, ч.10 ст. 399 Митного кодексу України, у разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує орган доходів і зборів про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено органом доходів і зборів, але не більш як на 10 робочих днів. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, орган доходів і зборів продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.
Враховуючи зазначені норми Митного кодексу України (які передбачають чіткий алгоритм дій органів доходів і зборів та правовласника об'єктів права інтелектуальної власності щодо захисту порушеного права інтелектуальної власності), та обставини, доведені заявником в тексті заяви та доданих документах, суд відзначає, що заявник, як правовласник в розумінні п. 47 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, був належним чином повідомлений органом доходів і зборів про ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, що стало підставою його правомірного звернення до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, з метою попередження порушень та захисту порушеного права.
Наразі, з огляду на наявні матеріали заяви та предмет позовних вимог, є обґрунтованими та доведеними наявні у заявника припущення, що після спливу строку призупинення митного оформлення спірного товару, існуватиме імовірність введення в цивільний обіг спірної продукції, що може ускладнити або зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у випадку задоволення позову, який заявник має намір подати до суду, з огляду на що підлягає судом задоволенню у повному обсязі заява Компанія САМ ОВЕРСІЗ ПТВ ЛТД (SUM OVERSEAS PVT. LTD) про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Поряд із цим суд вбачає, що застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.
Так, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Одночасно, суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» не позбавлено права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 13 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику строк, протягом якого останній зобов'язаний подати позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме: десять днів з дня постановлення даної ухвали.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 137, 138, 139, 140, 144, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника компанії САМ ОВЕРСІЗ ПТВ ЛТД (SUM OVERSEAS PVT. LTD) про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 4027) - задовольнити.
2. Зупинити та заборонити Державній митної служби Чернівецької митниці (58023, Чернівці, вул. Руська 248м, код ЄДРПОУ 43971359) здійснюватимитне оформлення товарів: Рис - INDIAN CREAMY SELLA BASMATI RICE-напівобрушений, пропарений, довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше, зі вмістом битих зерен менше 0,5% та допустимою вологістю - 12%.Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 4x5Kg bags having - 18080кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 20x1Kg bags having - 4480кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 10x2Kg bags having - 2180кг. Вага брутто - 25200 кг. Вага нетто - 24740 кг. Торговельна марка INDIAN SUPER. Виробник/Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL. Код за УКТЗЕД 1006302700. Строк придатності: 06.2027. Одержувач/імпортер: ТОВ "ГЛОБАЛ МУСЛІМ НАТС" (код ЄДРПОУ - 44959641; місцезнаходження: вул.Калинівська, будинок 43 м. Чернівці, 58020, Україна). Відправник/Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL (місцезнаходження: Фаза 3 25 Сектор 24 Промислова зона Бархі, Сонепат, Хар'яна, Індія (Phase 3 25 Sector 24 Barhi Industrial Area,Sonepat, Haryana.IN)) до набранням рішенням у даній справі законної сили по суті спору;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ МУСЛІМ НАТС» (Код ЄДРПОУ: 44959641) до набрання рішенням суду у даній справі законної сили по суті спору здійснювати митне оформлення наступних товарів: товарів: Рис- INDIAN CREAMY SELLA BASMATI RICE-напівобрушений, пропарений, довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше, зі вмістом битих зерен менше 0,5% та допустимою вологістю - 12%.Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 4x5Kg bags having - 18080кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 20x1Kg bags having - 4480кг; Indian Creamy Sella Basmati Rice, packed in 10x2Kg bags having - 2180кг. Вага брутто - 25200 кг. Вага нетто - 24740 кг. Торговельна марка INDIAN SUPER. Виробник/ Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL. Код за УКТЗЕД 1006302700. Строк придатності: 06.2027. Одержувач/імпортер: ТОВ "ГЛОБАЛ МУСЛІМ НАТС" (код ЄДРПОУ - 44959641; місцезнаходження: вул.Калинівська, будинок 43 м. Чернівці, 58020, Україна). Відправник/Експортер: TRIMAX INTERNATIONAL (місцезнаходження: Фаза 3 25 Сектор 24 Промислова зона Бархі, Сонепат, Хар'яна, Індія (Phase 3 25 Sector 24 Barhi Industrial Area,Sonepat, Haryana.IN)).
3. Строк, протягом якого заявник Компанія САМ ОВЕРСІЗ ПТВ ЛТД (SUM OVERSEAS PVT. LTD) зобов'язана подати відповідний позов та надати відповідне підтвердження суду становить десять днів з дня постановлення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 26.11.2025.
Суддя О.В. Гончарук