18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 листопада 2025 року м. Черкаси справа № 925/1220/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М. розглянувши матеріали справи за позовом Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (м. Черкаси) до акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м. Черкаси) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
Заявлено позов з вимогами про:
- визнання дії АТ "Черкасиобленерго" по відключенню 16.09.2025 р. споживача послуг УПРАВЛІННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ» з електропостачання комплексу будівель від електричної мережі за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39/1 - незаконними;
- зобов'язання АТ "Черкасиобленерго" відновити електропостачання комплексу будівель за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39/1, що належить УПРАВЛІННЮ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
- стягнення моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн.
Позовна заява сформована та подана до суду через систему "Електронний суд".
Ухвалою від 13.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
23.10.2025 від представника відповідача отримано заяву, якою просить суд позовну заяву у справі №925/1220/25 за позовом Управління Черкаської єпархії Української православної церкви до АТ "ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що звертаючись з позовом до Господарського суду Черкаської області позивач, як юридична особа, зобов'язаний був зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд", однак ця вимога не виконана.
До часу проведення першого підготовчого засідання позивач свій власний електронний кабінет не зареєстрував.
В засіданні 04.11.2025 представник відповідача клопотання про залишення позову без руху підтримав і просить його задовольнити.
Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві нічого не вказано про причини не реєстрації ним власного електронного кабінету.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач є релігійною організацією, зареєстрованою як юридична особа.
Згідно ст. 13 ЗУ "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.
Релігійна організація, як юридична особа, користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Позовна заява Управління Черкаської єпархії Української православної церкви надійшла до суду 03.10.2024 року зареєстровано за вх.. № 14458/25, була сформована в системі "Електронний суд" 02.10.2025 адвокатом, як представником позивача, що діє на підставі ордеру (а.с. 5).
16 жовтня 2023 введено в дію зміни до ГПК України згідно Закону від 29 червня 2023 року N 3200-IX, зокрема, стосовно реєстрації електронного кабінету учасника господарського процесу.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Дана норма є імперативною.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов'язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог- це фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв.
Представник позивача у судовому засіданні 04.11.2025 просив врахувати, що через організаційні невирішені питання не було змінено померлого керівника позивача, назву організації, не внесено зміни до статуту, не отримано ЕЦП для реєстрації власного електронного кабінету і вирішення цих питань наразі неможливе, та у такому випадку залишення позову без руху є перешкоджанням в доступі до правосуддя, обмеження процесуальних прав позивача і надмірний формалізм з боку суду.
Суд зауважує, що зміни до чинного ГПК України згідно Закону N 3200-IX, зокрема, стосовно реєстрації електронного кабінету учасника господарського процесу, чинні з червня 2023 року. Це дає достатньо часу всім зацікавленим особам скоригувати власну поведінку щоб нести процесуальні права та обов'язки.
Позивач, як юридична особа, не може скористатися положеннями ГПК України щодо релігійних переконань як перешкоди в отриманні ЕЦП, оскільки таке притаманно лише фізичній особі.
Під поняттям "юридична особа" передбачається фірма, підприємство (компанія) або організація, яка пройшла процес реєстрації в передбаченому законом порядку та з урахуванням положень статті 96 Цивільного кодексу України, якою визначено, що засновник юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її засновника, крім випадків, встановлених статутом та законом. Тому навіть якщо керівник юридичної особи посилається на власні релігійні переконання як підставу неможливості реєстрації електронного кабінету юридичної особи, то це є невиконанням положень ГПК України з відповідними наслідками.
Частиною 6 ст. 6 ГПК України для юридичних осіб є імперативною. Підстава не реєстрації електронного кабінету через релігійні переконання, що до юридичних осіб не відноситься. Інших підстав допустити позивача до процесу без реєстрації електронного кабінету ГПК не передбачає.
В інакшому випадку порушується принцип рівності сторін.
За правилами ч. 2 ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, має діяти лише способами та в порядку, передбаченими законом.
За правилами ч. 2, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами Конституції України, усталеними юридичними позиціями Верховного Суду, що є співвідносними з приписами Конвенції та практикою Європейського суду з прав людини, право на судовий захист, зокрема в аспекті доступу до суду, не є абсолютним. Отже, воно може бути обмежено вимогами закону з певних питань.
Норма ч. 6 ст. 6 ГПК України щодо реєстрації електронного кабінету юридичними особами не визнана неконституційною.
Суд встановив, що позивач у порушення вимог частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України на час звернення до суду не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст 174 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Враховуючи невиконання позивачем вимог ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суддя на підставі ч. 11 ст 176 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 04.11.2025 заяву відповідача від 23.10.2025 про залишення позовної заяви без руху - задовольнив.
Позовну заяву (вх. № 14458/25 від 03.10.2025) Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (м. Черкаси) до акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м. Черкаси) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії суд залишив без руху.
Цією ухвалою було надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду належні докази, що підтверджують реєстрацію Управлінням Черкаської єпархії Української православної церкви (код 22806637, м. Черкаси) власного електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Ухвалу суду від 04.11.2025 про залишення позовної заяви без руху суд надіслав позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий на адресу суду 25.11.2025 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 93-97).
Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим представник позивача має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), ухвалу від 04.11.2025 про залишення позовної заяви без руху ним було отримано 07.11.2025 о 07-45 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа з програми "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 90).
Відповідно до частини 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, копія ухвали від 04.11.2025, направлена стороні позивача вважається врученою 07.11.2025.
У встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто з 07.11.2025 до 19.11.2025 позивач не подав відомості про наявність електронного кабінету.
Такі відомості відсутні в програмі Діловодства суду і станом на час прийняття цієї ухвали 26 листопада 2025 року.
За правилами ч. 11,12 ст. 176 ГПК України -- суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Суд звертає увагу позивача, що в даному випадку залишення позовної заяви без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення недоліків (частина 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Сплачена сума судового збору може бути повернута в порядку, передбаченому ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд --
Позовну заяву (вх. № 14458/25 від 03.10.2025) Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (м. Черкаси) до акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м. Черкаси) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії , залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала протягом 10 днів з дня її складення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Спаських Н.М.