8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3472/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10)
до Акціонерного товариства "Завод "Радіореле" (61105, м. Харків, пр. Аерокосмічний, буд. 181)
про стягнення 38911,06 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Акціонерного товариства "Завод "Радіореле" про стягнення 38911,06 грн., з яких: 3% річних у розмірі у розмірі 6916,34 грн. за період з 01.08.2024 по 30.06.2025, інфляційні втрати у розмірі 31994,72 грн. за період з вересня 2024 р. по червень 2025 р., а також судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №0226 від 01.01.2019 в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, враховуючи необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що сторони зареєстрували "Електронний кабінет" в ЄСІТС, а тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 було доставлено до зареєстрованого "Електронного кабінету" сторін, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які долучено судом до матеріалів справи.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 по справі №922/3472/25 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України до суду не надходило.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 №1268.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом частини 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із частиною 4 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно з пунктом 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно з пункту 3.1.7 глави 3.1 розділу ІІІ "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 з доповненнями згідно з Постановою НКРЕКП №244 від 07.02.2023 електропостачальник зобов'язаний забезпечити споживачу дистанційний доступ до договору споживача про постачання електричної енергії, укладеного з використанням інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, додатків до нього, а також до електронних документів, створених у межах виконання договору, та інформації, пов'язаної з виконанням договору, у тому числі через особистий кабінет споживача на своєму офіційному веб-сайті.
Договір про постачання електричної енергії споживачу (договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі".
Публічний договір про постачання електричної енергії споживачу розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Враховуючи наведені приписи, а також приймаючи до уваги, що Акціонерним товариством "Завод "Радіореле" (далі - відповідач, споживач) надано Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" (далі - позивач, постачальник) підписану заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, було фактично спожито електричну енергію, оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, а тому договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу №0226 від 01.01.2019 (далі - договір).
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до умов пункту 5.5 договору розрахунковий період зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/ передачі.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Умовами пункту 5.10 договору погоджено, що споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Розрахунки по договору проводилися на умовах Комерційної пропозиції №2/23Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць. Попередня оплата за електричну енергію здійснюється споживачем 2 (двома) наступними платежами: до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 50% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді; до 15 числа розрахункового місяця 50% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді.
Розрахунок попередньої оплати для нових споживачів та споживачів, фактичний обсяг спожитої електричної енергії та розподіленої електричної енергії яких за попередній період дорівнює 0, визначається на підставі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Розрахунок суми попередньої оплати визначається постачальником як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період на визначену прогнозовану ціну (Цпрог).
Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
У разі порушення умов оплати, зазначених у комерційній пропозиції, протягом двох розрахункових періодів, постачальник залишає за собою право перевести споживача на комерційну пропозицію, яка відповідає фактичному графіку оплати споживача.
Відповідно до умов пункту 5 комерційної пропозиції №2/23Р рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах. Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору.
В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
06.01.2022 р. між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №0226 від 01.01.2019 р., пунктом 1 якої зазначено, що у зв'язку з перетворенням ДП "Завод "Радіореле" в АТ "Завод "Радіореле" сторони домовились у Преамбулі договору та у всіх додатках, які є невід'ємною частиною договору, слова "найменування споживача Державне підприємство "Завод "Радіореле" замінити на слова "найменування споживача Акціонерне товариство "Завод "Радіореле".
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за жовтень 2023 р. на суму 100045,04 грн. разом з ПДВ. Відповідачем за жовтень 2023 р. спожито 17301 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та відповідно до довідки про обсяги розподіленої електричної енергії по споживачу наданої АТ "Харківобленерго". Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2023 р. направлено засобами поштового зв'язку 08.11.2023. Строк оплати рахунку до 15.11.2023.
- за листопад 2023 р. на суму 126525,05 грн. разом з ПДВ. Відповідачем за листопад 2023 р. спожито 20633 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та відповідно до довідки про обсяги розподіленої електричної енергії по споживачу наданої АТ "Харківобленерго". Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2023 р. видано наручно 08.12.2023 р. Строк оплати рахунку до 15.12.2023.
- за грудень 2023 р. на суму 73204,81 грн. разом з ПДВ. Відповідачем за грудень 2023 р. спожито 12727 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та відповідно до довідки про обсяги розподіленої електричної енергії по споживачу наданої АТ "Харківобленерго". Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2023 р. видано наручно 08.01.2024 р. Строк оплати рахунку до 15.01.2024.
- за січень 2024 р. на суму 59034,66 грн. разом з ПДВ. Відповідачем за січень 2024 р. спожито 11422 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та відповідно до довідки про обсяги розподіленої електричної енергії по споживачу наданої АТ "Харківобленерго". Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2024 р. видано наручно 08.02.2024 р. Строк оплати рахунку до 15.02.2024.
- за лютий 2024 р. на суму 29421,34 грн. разом з ПДВ. Відповідачем за лютий 2024 р. спожито 6301 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та відповідно до довідки про обсяги розподіленої електричної енергії по споживачу наданої АТ "Харківобленерго". Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2024 р. направлено засобами поштового зв'язку 08.03.2024. Строк оплати рахунку до 15.03.2024.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем зазначено про належне виконання своїх договірних зобов'язань перед відповідачем. Водночас позивачем у позовній заяві вказано про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами договору про постачання електричної енергії №0226 від 01.01.2019 в частині своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки, що мало наслідком виникнення перед позивачем заборгованості з 3% річних у розмірі у розмірі 6916,34 грн. за період з 01.08.2024 по 30.06.2025, інфляційні втрати у розмірі 31994,72 грн. за період з вересня 2024 р. по червень 2025 р.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За змістом частини 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно пункту 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано належним чином взяті на себе зобов'язання перед відповідачем та поставлено останньому електричну енергію за період з жовтня 2023 р. по лютий 2024 р. При цьому обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 17.02.2025 по справі №922/4279/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Акціонерного товариства "Завод "Радіореле", яке набрало законної сили, а тому не є предметом позовної заяви, а вказана для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Частиною 4 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до умов пункту 6.2. договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами договору.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Натомість матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено зобов'язання за умовами договору в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки, що мало наслідком виникнення заборгованості.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19).
Суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Визначені частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.
Пунктом 8 комерційної пропозиції №2/23Р передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу. 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3 % річних, інфляційних оплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.
Матеріали справи свідчать, що позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також оформлено відповідні рахунки на оплату.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних у розмірі 6916,34 грн. за період з 01.08.2024 по 30.06.2025 станом на 01.07.2025 та інфляційні втрати у розмірі 31994,72 грн. за період з вересня 2024 по червень 2025 включно станом на 01.07.2025, суд зазначає, що нарахування у повній мірі відповідають обставинам справи, вимогам законодавства, розрахунки виконано арифметично вірно, а тому позовна вимога про стягнення зазначених сум 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Натомість відповідачем також не спростовано обґрунтованості та правомірності здійснених позивачем детальних розрахунків 3% річних та інфляційних втрат. Власного контррозрахунку вказаних сум до суду відповідачем не подано.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Завод "Радіореле" (61105, м. Харків, пр-т. Гагаріна, буд. 181, код ЄДРПОУ 32444638) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) 3% річних у розмірі у розмірі 6916,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 31994,72 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "26" листопада 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова