8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3336/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Київського міcького центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б),
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )
про стягнення коштів у розмірі 249 800, 00 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Київський міський центр зайнятості, м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків, про стягнення коштів мікрогранту в сумі 249 800, 00 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання мікрогранту щодо створення 2 робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3336/25. Розгляд справи № 922/3336/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.
Відповідно до відповіді на запит № 1791807 від 18.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, місцем реєстрації відповідача - ОСОБА_1 , є: АДРЕСА_3 .
З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, суд засобами поштового зв'язку на його адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному демографічному реєстрі направив копії ухвали від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі № 922/3336/25.
Копія ухвали, надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернулася до суду з відміткою відділення зв'язку: «за закінченням термііну зберігання». Копія ухвали, надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі, також повернулася до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).
Ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Водночас, суд зазначає, що за змістом ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Ухвала Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.09.2025.
З урахуванням викладеного, суд виконав процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Ч. 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09.07.2022 ОСОБА_1 через Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Дія» звернувся до Державного центру зайнятості з заявою № 562JHF на отримання гранту на власну справу та додала до заяви бізнес-план на створення та розвиток власного бізнесу.
Згідно до долученого відповідачем до заяви на отримання гранту на власну справу бізнес-плану, який є невід'ємним додатком до зазначеної заяви, метою отримання гранту від держави на розвиток власного бізнесу у розмірі 250 000, 00 грн є створення та розвиток власного бізнесу у сфері громадського харчування (кошти планувалось витратити на придбання відповідного обладнання, товарів та оренду приміщення).
Крім того, відповідач повідомив i про залучення власних для розвитку зазначеного бізнесу коштів у розмірі 10 000, 00 грн.
Державним центром зайнятості 22.07.2022 прийнято рішення (наказ № 81) про надання відповідачу мікрогранту на розвиток власного бізнесу в сумі 250 000, 00 грн (№ 371 в додатку № 1 "Список заявників, які отримали позитивне рішення комісії ДЦЗ та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономікики у період з 01.07.2022 по 10.07.2022").
Згідно з п. 19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (далі - Порядок) у разі, коли отримувачем є фізична особа, такий отримувач повинен протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту зареєструватися фізичною особою-підприємцем або створити юридичну особу, укласти договір про надання мікрогранту (далі - договір мікрогранту) за формою, встановленою Мінекономіки, та подати до уповноваженого банку пакет документів для відкриття рахунка. Уповноважений банк протягом двох робочих днів повинен відкрити рахунок отримувачу або повідомити отримувачу про відмову у відкритті такого рахунка.
П. 20 Порядку визначено, що для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.
У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою'для повернення отримувачем отриманих коштів.
Обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. Під виконанням обов'язкової умови щодо створення робочих місць у цьому Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв'язку з утворенням нового суб'єкта господарювання.
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 "Про затвердження порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів/грантів" (із змінами та доповненнями) затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання уповноваженому банку Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, Залуговський Дмитро Андрійович зареєструвався, як фізична особа-підприємець 02.08.2022.
04.08.2022 фізична особа-підприємець Залуговський Дмитро Андрійович подав у АТ “Державний ощадний банк України» заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, якою приєдналася до умов договору про надані мікрогранту, оприлюдненого на офіційному сайті Державного центру зайнятості в мережі інтернет (доступ за посиланням: www.dcz.gov.ua).
На виконання умов договору, 22.08.2022 на рахунок відповідача зараховано кошти мікрогранту у сумі 250 000,00 грн, що підтверджується витягом з скрін-шот Реєстру мікрогрантів/грантів створення або розвиток власного бізнесу, в т.ч. учасникам бойових дій, особам інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей.
Відповідно до п. 19 Порядку обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Пунктом 4 Порядку визначено, що розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000,00 грн та не перевищує:
75000,00 грн включно у разі зобов'язання отримувача зареєструватися фізичною особою-підприємцем;
150000,00 грн включно у разі зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком;
250000 грн включно у разі зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.
Згідно з п. 1 та п. 2 розділу VI договору про надання мікрогранту отримувач зобов'язується використовувати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах визначених Порядком та цим договором, а також виконати обов'язкову умову визначену Порядком.
Пунктом 21 Порядку визначено, що Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу VI договору про надання мікрогранту, відповідач був зобов'язаний з метою здійснення вищевказаного моніторингу та контролю надавати позивачу доступ до місця провадження господарської діяльності, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць тощо.
Актом перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 291 від 21.02.2025, складеними за результатами здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору мікрогранту встановлено, що: "Кошти мікрогранту використані за цільовим призначенням у повному обсязі. На виконання обов'язкової умови договору, отримувачем створено 2 нових робочих місця, на які працевлаштовані 2 особи. На дату перевірки особи, працевлаштовані на створенi нові робочі місця звільнені На дату проведения перевірки/огляду встановлено, що обладнання придбане за кошти мікрогранту знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62. Обладнання за призчаченням не використовується, отримувачем господарська діяльність не здійснюється. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців проведена державна peєсmpaція припинення підприємницької діяльностіі ФОП Залуговським Д.А. за власним рішенням. Дата реєстраційної дії - 27.01.2025".
Згідно з п. 4 абз. 3 п. 20 Порядку, п. 1 розділу V договору обов'язковою умовою договору мікрогранту в сумі 250 000,00 грн є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку 2 робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш, як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Відповідно до абз. 8 п. 20 Порядку у разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та працевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Також п. 6 розділу VII договору передбачено, що у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови, він повертає до уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі.
Таким чином, Залуговським Д.А. не виконано обов'язкову умову, не працевлаштовано 2-х осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Згідно з абз. 10 п. 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов'язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з Порядком працівників.
21.04.2025 Київським міським центром зайнятості видано наказ за № 360 "Про повернення коштів мікрогранту", виплачених ФОП Залуговський Дмитро Андрійович.
22.04.2025 на адpecy провадження діяльності i на адресу реєстрації відповідача направлено рішення про повернення коштів з зазначенням підстав його прийняття та реквізитами для повернення коштів мікрогранту.
Відповідно до листа AT "Ощадбанк" від 07.04.2024 за вих. № 100.07-13/43210/2024 визначено відповідний рахунок для повернення коштів мікрогранту.
Згідно з п. 8 розділу VII “Відповідальність сторін» договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Відповідно до абз. 5 п. 21 Порядку рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
Станом на день звернення до суду, відповідач кошти мікрогранту добровільно не повернув.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника належного виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за їх відсутності - згідно зі звичаями ділового обороту чи іншими вимогами, що звичайно ставляться. Виконання, зміна чи припинення договірних зобов'язань можуть бути обумовлені вчиненням або утриманням від вчинення певних дій однією зі сторін чи настанням обставин, визначених договором, у тому числі таких, що залежать від волі сторони.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Ст. 52 ЦК України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом ст. 51, 52, 598 - 609 ЦК України, ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/8729/18 від 13.02.2019.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738.
Ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим ч. 3 ст. 55 ГК України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» державна підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва та об'єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Ч. 1 - 3 ст. 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Згідно зі ст. 12 і 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.06.2022 № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», якою затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до п. 1 Порядку метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Згідно з п. 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Згідно з п. 17 Порядку рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до абз. 10 п. 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов'язаний протягм одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з Порядком працівників.
Згідно з п. 8 розділу VII “Відповідальність сторін» договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Станом на день звернення до суду, відповідач кошти мікрогранту добровільно не повернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав жодних доказів на спростування вищезазначених порушень умов договору та Порядку або будь-яких заперечень.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 4, 12, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б; код ЄДРПОУ 03491091) кошти мікрогранту в сумі 249 800, 00 грн та судовий збір у сумі 3 747, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Київський міський центр зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б; код ЄДРПОУ 03491091)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Повне рішення складено 24.11.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3336/25