17.11.2025м. СумиСправа № 920/1154/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1154/25
за позовом Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до відповідача Акціонерного товариства “Сумихімпром» (вул. Харківська, П/В 12, м. Суми, 40003)
про стягнення 50 524 594 грн 43 коп.,
представники сторін:
від позивача - Овчарук О.О.
від відповідача - Щербина Є.Є.
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 50 524 594 грн 43 коп., в тому числі: 22 432 532 грн 11 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 5 253 868 грн 49 коп. 3% річних, 22 838 193 грн 83 коп. інфляційних втрат відповідно до договору поставки природного газу № 06/11-642 від 30.08.2011, укладеного між сторонами.
Ухвалою від 15.08.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1154/25; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 16.09.2025, 12:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
21.08.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3997 від 21.08.2025), в якому зазначає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункт 4-3 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, яким встановлено пряму заборону на нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми за будь-який період прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідач вважає, що позивачем при поданні позовної заяви по справі пропущений строк позовної давності. Також відповідач вказує на наявність форс-мажорних обставин (перебування з 24.10.2011 по 21.11.2023, на стадії банкрутства; військова агресія рф, обстріли виробничих потужностей відповідача, відключення електроенергії, повітряні тривоги, простій в усіх підрозділах підприємства), за яких відповідач не має можливості здійснювати належну виробничу та господарську діяльність та, як наслідок, несе значні збитки та фінансові втрати, що унеможливлює вчасно виконувати свої зобов'язання. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
21.08.2025 відповідач подав клопотання (вх. № 4552 від 21.08.2025), в якому просить суд витребувати у слідчих підрозділів Головного управління Національної поліції в Сумській області та Управління служби безпеки України в Сумській області інформацію щодо пошкодження та знищення внаслідок військової агресії рф, зокрема обстрілів виробничих приміщень, цехів, обладнання та іншого майна АТ «СУМИХІМПРОМ» протягом 2022-2025 років, в тому числі дані щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення.
Ухвалою від 27.08.2025 господарський суд задовольнив клопотання представника відповідача (вх. № 4644 від 27.08.2025) про участь у судових засіданнях у справі 920/1154/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
29.08.2025 позивач подав заперечення (вх. № 4110 від 29.08.2025) на клопотання відповідача про витребування доказів.
29.08.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 4108 від 29.08.2025), в якій підтримує позовні вимоги. Щодо посилання відповідача на норму абз. 1 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач зазначає, що вказана норма міститься в редакції наведеного Закону після 19.01.2013, тому у спірних правовідносинах не застосовується. Щодо строків позовної давності позивач вказує на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року по справі № 903/602/24 та зазначає, що строк позовної давності не пропущений. Розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних не підлягає зменшенню судом.
Ухвалою від 05.09.2025 господарський суд задовольнив заяву представника позивача (вх. № 4790 від 05.09.2025) про участь у судових засіданнях у справі 920/1154/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 16.09.2025 господарський суд постановив протокольні ухвали про: відмову у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 4552 від 21.08.2025) про витребування доказів, з урахуванням положень ст. 81 ГПК України; відкладення підготовчого засідання у справі на 09.10.2025, 12 год. 00 хв., забезпечення представникам сторін участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
25.09.2025 відповідач подав клопотання (вх. № 4569 від 25.09.2025) про долучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують настання форс-мажорних обставин у відповідача внаслідок військової агресії рф (копія листа УСБУ в Сумській області від 19.09.2025 № 68/1/68/6/2276 у відповідь на адвокатський запит представника відповідача; копія листа Сумської обласної прокуратури від 15.09.2025 № 18-1618 вих. - 25 у відповідь на адвокатський запит представника відповідача; копії витягів з ЄРДР у кримінальних провадженнях).
У судовому засіданні 09.10.2025 господарський суд постановив протокольні ухвали про: поновлення відповідачу строку для подання доказів, що додані до клопотання (вх. № 4569 від 25.09.2025), прийняття доказів до розгляду; закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 11.11.2025, 14 год. 30 хв., забезпечення представникам сторін участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 11.11.2025, за участю представників сторін, суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення (17.11.2025, 14 год. 30 хв.). Господарський суд постановив протокольну ухвалу про забезпечення представникам сторін участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
30.08.2011 між сторонами укладений договір поставки природного газу № 06/11-642 за умовами якого позивач зобов'язується поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.
Згідно з п. 4.1. договору остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склалися між сторонами з 6 серпня 2011 року і діє у частині поставки газу по 30 вересня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного виконання.
Станом на 06.09.2011 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за природний газ в сумі 22 432 532 грн. 11 коп.
Ухвалою від 24.10.2011 Господарський суд Сумської області порушив провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» відповідно до ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом №4212-VI від 22.12.2011), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Згідно зі положень ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції чинній до 19.01.2013, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.08.2012 у справі № 5021/2509/2011 частково затверджений реєстр вимог кредиторів, визнано вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ПАТ «Сумихімпром» на загальну суму 84719138 грн 68 коп., в тому числі за договором поставки природного газу № 06/11-642 (заборгованість в сумі 22432532 грн 11 коп. станом на 06.09.2011, 61 812 грн 92 коп. 3% річних за період з 06.09.2011 до 23.10.2011, 20 083 грн 72 коп. інфляційних втрат за вересень 2011 року).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2012 у справі №5021/2509/2011 введено процедуру санації боржника.
Рішенням від 12.12.2017 у справі № 920/1093/17 Господарський суд Сумської області стягнув з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 2 018 927 грн. 89 коп. 3 % річних за період з 07.11.2014 по 06.11.2017, 19 354 410 грн. 62 коп. інфляційних збитків за період листопад 2014 року - вересень 2017 року, на підставі ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати боргу в сумі 22432532 грн 11 коп. за договором № 06/11-642.
ПАТ "Сумихімпром" знаходився у процедурі санації, не був визнаний банкрутом і відносно нього ліквідаційна процедура не відкривалась.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" закрите на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо оплати природного газу, у зв'язку з чим заявляє до стягнення з відповідача 22432532 грн 11 коп. заборгованості за природний газ, 5 253 868 грн 49 коп. 3% річних за період з 06.09.2011 до 23.10.2011 та з 07.11.2017 до 25.07.2025, 22 838 193 грн 83 коп. інфляційних втрат за вересень 2011 року та за період з жовтня 2017 року до червня 2025 року.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що факт наявності у відповідача заборгованості за природний газ в сумі 22432532 грн 11 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами; вимоги позивача були визнані ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.08.2012 у справі про банкрутство № 5021/2509/2011, однак не були погашені, що відповідач не заперечує.
Відповідач вказує на строк позовної давності.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Поряд з цим, за приписами ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Суд встановив, що заборгованість виникла станом на 06.09.2011, була включена до реєстру вимог кредиторів (вимоги позивача до відповідача визнані судом ухвалою від 07.08.2012) у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Ухвалою від 24.10.2011 у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, який припинив свою дію 21.11.2023, у зв'язку із закриттям провадження у справі про банкрутство № 5021/2509/2011.
Відповідно, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу в межах строку позовної давності (три роки з 21.11.2023, з урахуванням визнання відповідачем боргу перед позивачем під час розгляду справи про банкрутство (обставина переривання перебігу позовної давності), припинення дії мораторію 21.11.2023 (обставина зупинення перебігу позовної давності).
На підставі викладеного, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22432532 грн 11 коп. заборгованості.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, посилань відповідача на відсутність підстав для стягнення в цій частині з урахуванням п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013, посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, наявність підстав для зменшення 3% річних.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Платежі встановлені ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Статтею 617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
Також відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 розмір процентів річних, який становить три проценти річних - це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом. Суд також не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Згідно з п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013 (нова редакція закону), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідач у справі про банкрутство, що була порушена ухвалою від 24.10.2011, до закриття провадження у справі про банкрутство 21.11.2023 знаходився у процедурі санації, справа розглядалася судом відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013, а відтак при вирішенні даного спору підлягає застосуванню редакція Закону, чинна до 19.01.2013 і посилання відповідача на п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013 (нова редакція закону) суд не приймає.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" закрите на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Вказана норма не передбачає положень щодо незастосування індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох процентів річних від простроченої суми після припинення провадження у справі про банкрутство.
Щодо посилань відповідача на правову позицію Верховного Суду у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 913/849/14, від 10.09.2020 у справі № 904/4700/19, від 08.12.2021 у справі № 904/5803/20 суд зазначає, що правовідносини у цих справах не є подібними, оскільки справи про банкрутство були відкриті після набрання чинності з 19.01.2013 новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо позовної давності, з урахуванням зазначених вище положень ст. 256, 257, 261, 263, 264 ЦК України суд зазначає таке.
Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за вересень 2011 року та 3% річних за період з 06.09.2011 до 23.10.2011 були включені до реєстру вимог кредиторів (визнані судом ухвалою від 07.08.2012) у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Ухвалою від 24.10.2011 у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, який припинив свою дію 21.11.2023, у зв'язку із закриттям провадження у справі № 5021/2509/2011.
Відповідно, позивач звернувся до суду з цими вимогами в межах строку позовної давності (три роки з 21.11.2023, з урахуванням визнання відповідачем вимог позивача під час розгляду справи про банкрутство (обставина переривання перебігу позовної давності), припинення дії мораторію 21.11.2023 (обставина зупинення перебігу позовної давності)).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2017 року до червня 2025 року, 3% річних за період з 07.11.2017 до 25.07.2025.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України було встановлено карантин.
Відповідно до постанови від 9 грудня 2020 року № 1236 в редакції від 25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. установив на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакцій чинній на дату звернення позивача з позовом до суду, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
За цих обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат за період з жовтня 2017 року до червня 2025 року, 3% річних за період з 07.11.2017 до 25.07.2025 у межах позовної давності.
З урахуванням викладеного, оскільки докази сплати відповідачем заборгованості за природний газ відсутні, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 253 868 грн 49 коп. 3% річних, 22 838 193 грн 83 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумихімпром» (вул. Харківська, П/В 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356) на користь Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) 22 432 532 грн 11 коп. заборгованості за природний газ, 5 253 868 грн 49 коп. 3% річних, 22 838 193 грн 83 коп. інфляційних втрат, 606295 грн 13 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 26.11.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко