Ухвала від 26.11.2025 по справі 918/1088/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2025 р. Справа № 918/1088/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Селівона А.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до Компанії АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Компанії АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД про витребування у компанії АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД на користь ОСОБА_1 частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИСЛУЧ АГРО", ідентифікаційний код 43095897 в розмірі 80%, що складає 1 684 000,00 грн.

Крім того, у позовній заяві позивачем викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення з даного спору.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із скрутним матеріальним становищем позивач не може сплатити судовий збір в розмірі 20 208,00 грн. при подачі позовної заяви, оскільки ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а відтак позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Принцип правової визначеності, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії", заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення від 29.11.2016 у справі "Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії", заява № 76943/11). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (пункт 36 рішення від 22.11.1995 у справі "С. В. проти Сполученого Королівства", заява № 20166/92).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з'ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення Європейського суду з прав людини від 11.11.2013 у справі "Вєренцов проти України", заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21.10.2013 у справі "Дель Ріо Прада проти Іспанії", заява № 42750/09).

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з статтею 129 Конституції України, а статтею 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відтак, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов, передбачених законодавством, та з врахуванням майнового стану позивача, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/9117/19, 917/1423/19 від 08.05.2020.

ОСОБА_1 посилаючись на відсутність грошових коштів на час подання позовної заяви, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, не надала належних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД про витребування майна з чужого незаконного володіння слід залишити без руху та надати заявнику час для усунення недоліків, встановлених при поданні заяви.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті першої Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася з позовною вимогою про витребування частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИСЛУЧ АГРО" в розмірі 80%, що складає 1 684 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею сьомою Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 становить 3 028,00 грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (витребування частки статутного капіталу в розмірі 80%, що складає 1 684 000,00 грн.), за яку судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судовий збір за вказану вимогу становить 25 260,00 грн..

У той же час відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно позивач зобов'язаний був сплатити при поданні позовної заяви до суду, судовий збір в розмірі 20 208,00 грн., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За таких підстав суд дійшов висновку, що позовну заяву подано до суду без додержання вимог статті 162 ГПК України.

Частиною першою статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази оплати судового збору у розмірі 20 208,00 грн., або мотивоване обґрунтування звільнення від його сплати

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 174, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відстроченні сплати судового збору при подачі позовної заяви.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Встановити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:

- доказів оплати судового збору у розмірі 20 208,00 грн., або мотивованого обґрунтування звільнення від його сплати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон

Попередній документ
132083408
Наступний документ
132083410
Інформація про рішення:
№ рішення: 132083409
№ справи: 918/1088/25
Дата рішення: 26.11.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (26.11.2025)
Дата надходження: 21.11.2025
Предмет позову: витребування майна з чужого незаконного володіння