65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3007/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676)
до відповідача: Закладу загальної середньої освіти «Прилиманський ліцей» Авангардівської селищної ради (вул. Центральна, 129, село Прилиманське, Одеський район, Одеська область, 67820, код ЄДРПОУ 34312061)
про стягнення заборгованості у сумі 13 557,25 грн,
обставини справи:
01.08.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Закладу загальної середньої освіти «Прилиманський ліцей» Авангардівської селищної ради, у якій воно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 13 557,25 грн, у тому числі: основний боргу у сумі 11 620,81 грн; пеня у сумі 1 301,85 грн; три проценти річних у сумі 127,04 грн; інфляційні втрати у сумі 507,55 грн.
Обґрунтувуючи позовні вимоги позивач покликається на не виконання відповідачем умов Договору від 16.10.2024 №14-7487/24-БО-Т в частині оплати за постачання природного газу.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 06.08.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У встановлений судом строк відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як суд вчинив передбачені процесуальними приписами дії з повідомлення відповідного учасника справи про її розгляд.
Суд надіслав ухвалу від 06.08.2025 про відкриття провадження у цій справі відповідачу поштою із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№0610273221649) на адресу відповідача: 67870, Одеська обл., Одеський р-н., с. Прилиманське, вул. Центральна,127. Однак 20.08.2025 відправлення було повернуто до суду із зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.
21.10.2025 Господарський суд Одеської області зробив публікацію на сайті Господарського суду Одеської області.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у цій справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
Водночас відповідач у встановлений судом строк своїм процесуальним правом подання відзиву на позов не скористався, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.
установив:
16.10.2024 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Закладом загальної середньої освіти «Прилиманський ліцей» Авангардівської селищної ради був укладений договір №14-7487/24-БО-Т про постачання природного газу (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.3. Договору було встановлено, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів) розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 2.4. Договору вказано, що в будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання - передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
Відповідно до пункту 3.1. Договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.2. Договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів.
Пунктом 3.3. Договору зазначено, що постачання (включення споживача до реєстру споживачів) та використання (відбір) природного газу за цим Договором здійснюється за умови дотримання споживачем вимог п. 5.1. цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ.
Відповідно до п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з пунктом 3.5.1. Договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.
Відповідно до п.3.5.2 Договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також -акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
Пунктом 3.5.3 Договору зазначено, що споживач протягом 2-х ( двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з п.3.5.4 Договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) споживчого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до пункту 4 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
- ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,
- крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн;
- крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124, 16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136, 576 грн, крім того ПДВ 20% - 27, 315, всього з ПДВ - 163, 89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553, 89 грн.
Згідно з п. 5.1 Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 п. 3.5 цього договору.
Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Пунктом 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п. 13.1. Договору він набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Вказаний договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
У відповіді ТОВ «Оператор газопостачальної системи України» №ТОВВХ-25-14590 від 04.07.2025 що в інформаційній платформі EIC-кодом 56XS0000Y8O1P00I був закріплений за постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56XS0000Y8O1P00I). Обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-кодом 56XS0000Y8O1P00I за період 01.11.2024 по 31.12.2024 та внесений в алокацію постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56XS0000Y8O1P00I), становить: з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 8 541,00 метри кіб., з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 10 902,00 метри куб.
Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 310 236,42 грн, про що свідчить платіжна інструкція АБ «Укргазбанк» від 13.12.2024 на суму 141 386,76 грн та 168 849,66 грн.
В такому разі заборгованість за природний газ поставлений позивачем та не оплачений відповідачем становить 11 620,81 грн.
Отже, з огляду на зазначене, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулась до суду з цим позовом до Закладу загальної середньої освіти «Прилиманський ліцей» Авангардівської селищної ради в якому вони просять суд стягнути з відповідача заборгованість за постачання природного газу в загальній сумі 11 620,81 грн; пеню у сумі 1 301,85 грн; 3% річних у сумі 127,04 грн та інфляційні витрати в сумі 507,55 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов таких висновків.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов зазначеного Договору, позивач, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму - 321 857,23 грн. Вказана обставина підтверджується даними Інформаційної платформи Оператора ГТС
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.1. договору, сторонами погоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживач до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Як встановлено судом, Відповідач, свої зобов'язання з оплати поставленого природного газу здійснив лише частково в сумі 310 236,42 грн. Зобов'язання у частині розрахунку за решту поставленого природного газу у встановлений Договором строк відповідач не виконав, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема пункт 5.1. Договору та станом на момент пред'явлення позову заборгованість відповідача за поставлений природний газ складає 11 620,81 грн.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем спожитого природнього газу в матеріалах справи відсутні.
Згідно з зазначеним суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 11 620,81 грн за отриманий природний газ підлягає судом задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань, господарський суд зазначає таке.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений газ позивачем нараховано відповідачу:
- 3% річних на загальну суму - 127,04 грн, за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу;
- Інфляційні витрати в сумі 507,55 грн, за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу.
Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних в розмірі 127,04 грн та інфляційних витрат в розмірі 507,55 грн вважає їх вірними, обгрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1, споживач зобов'язався сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 1 301,85 грн, за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу.
Суд перевіривши здійснений розрахунок пені позивачем у сумі 1 301,85 грн вважає його вірним, обгрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1,2,3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин та правового регулювання суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в загальній сумі 13 557,25, з яких: основний борг - 11 620,81 грн; пеня - 1 301,85 грн; 3% річних у сумі 127,04 грн; інфляційні витрати у сумі 507,55 грн є правомірними, обгрутнованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі - 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238,241,247,252 ГПК України, суд
ухвалив:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до відповідача Закладу загальної середньої освіти «Прилиманський ліцей» Авангардівської селищної ради про стягнення заборгованості у сумі 13 557,25 грн - задовольнити.
2.Стягнути з Закладу загальної середньої освіти «Прилиманський ліцей» Авангардівської селищної ради (вул. Центральна, 129, село Прилиманське, Одеський район, Одеська область, 67820, код ЄДРПОУ 34312061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 11 620 (одинадцять тисяч шістсот двадцять) грн 81 коп., пеню у сумі - 1 301 (одна тисяча триста одна) грн 85 коп., 3% річних у сумі 127 (сто двадцять сім) грн 04 коп., інфляційні витрати у сумі 507 ( п'ятсот сім) грн 55 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст.254,256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 26 листопада 2025 р.
Суддя Т.І. Демченко