65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/951/25(916/4177/25)
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., за участю секретаря судового засідання Прахт Є. І., розглянувши матеріали справи № 916/951/25(916/4177/25)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайсбуд Плюс» (просп. Ярослава Мудрого князя, 29, м. Одеса, 65104, код 32660868)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Базисвисотбуд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, корпус 1А, нежитлове приміщення 417; ЄДРПОУ 43234073)
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київський науково - методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (вул. Спаська, 12, м. Київ, 04070, код 21507625).
про: стягнення грошових коштів у розмірі 385 400,00 грн.
з підстав не повернення отриманих грошових коштів поворотної фінансової допомоги за Договором №01/11-2024 від 01 листопада 2024 року
яка розглядається в межах справи № 916/951/25
за заявою кредитора: Київського науково - методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайсбуд Плюс» (просп. Ярослава Мудрого князя, 29, м. Одеса, 65104, код 32660868)
про банкрутство
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Розгляд Господарським судом Одеської області справи № 916/951/25.
13.03.2025 року Київський науково - методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайсбуд Плюс» у зв'язку із наявністю заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 року відкрито провадження у справі № 916/951/25 про банкрутство ТОВ «Дайсбуд Плюс»; визнано грошові Київського науково - методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій до ТОВ «Дайсбуд Плюс» в сумі 755 496,12 грн., 30 280 грн. судового збору, 72 000 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука О. В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2025 року задоволено заяву арбітражного керуючого Ткачука О. В. про припинення повноважень керівника або органу управління боржника по справі № 916/951/25; припинено повноваження керівника ТОВ «Дайсбуд Плюс» - Хамзатова Муродбека Хасановича; покладено виконання обов'язків керівника ТОВ «Дайсбуд Плюс» на розпорядника майна арбітражного керуючого Ткачука О.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 року визнано вимоги Київського науково - методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій до боржника ТОВ “Дайсбуд Плюс» в сумі 1 956 995,57 грн. та 6 056 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у попередньому засіданні визнаними вимогами кредиторів до боржника ТОВ “Дайсбуд Плюс» визначено: Київський науково - методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій в сумі 2 712 491,69 грн., 36 336 грн. судового збору, 72 000 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому.
Постановою Господарського суду Одеської області від 24.06.2025р. визнано банкрутом ТОВ “Дайсбуд Плюс», відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру ТОВ “Дайсбуд Плюс» передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, призначено ліквідатором ТОВ “Дайсбуд Плюс»арбітражного керуючого Ткачука О.В. (свідоцтво № 113 від 04.02.2013), скасовано арешт, накладений на майно боржника ТОВ “Дайсбуд Плюс», визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
Станом на теперішній час, справа № 916/951/25 призначена на "02" грудня 2025 р. о 11:00.
Розгляд Господарським судом Одеської області позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайсбуд Плюс».
15.10.2025 року через систему “Електронний суд» за вх. № 4295/25 суд отримав позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайсбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Базисвисотбуд" про стягнення грошових коштів у розмірі 385 400,00 грн. з підстав не повернення отриманих грошових коштів поворотної фінансової допомоги за Договором №01/11-2024 від 01 листопада 2024 року яка заявлена в межах справи № 916/951/25.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, суд ухвалив присвоїти справі 916/951/25(916/4177/25), справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи в змішаній (паперовій та електронній) формі, залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київський науково - методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та встановив залученій третій особі строк для надання пояснень щодо позову, в порядку ст. 168 ГПК України до 31.10.2025 року.
04.11.2025 року суд отримав відзив на позовну заяву - відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити, справу розглядати без участі свого представника.
04.11.2025 року та 25.11.2025 року суд отримав заяви позивача про розгляд справи без участі представника.
Відповіді на відзив позивач суду не надав.
Третя особа пояснень суду не надала.
Фактичні обставини справи.
Як було зазначено, Постановою Господарського суду Одеської області від 24.06.2025р. визнано банкрутом ТОВ “Дайсбуд Плюс», відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру ТОВ “Дайсбуд Плюс» передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, призначено ліквідатором ТОВ “Дайсбуд Плюс»арбітражного керуючого Ткачука О.В. (свідоцтво № 113 від 04.02.2013), скасовано арешт, накладений на майно боржника ТОВ “Дайсбуд Плюс», визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
Під час проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором ТОВ "Дайсбуд Плюс" були виявлені фінансові операції з переказу Банкрутом грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Будівельна фірма Базисвисотбуд", із призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги за Договором №01/11-2024 від 01 листопада 2024 року», які були здійснені в 2024 році.
Згідно виписки про рух коштів на рахунку ТОВ «Дайсбуд Плюс» № НОМЕР_1 в АТ "КБ "ГЛОБУС" Банкрутом були здійснені перекази грошових коштів на користь ТОВ “Будівельна фірма Базисвисотбуд» на рахунок НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ" в розмірі 412 200,00 грн. з яких: 14 листопада 2024 року - 212 500,00 грн.; та 15 листопада 2024 року - 199 700,00 грн.
З банківських виписок також встановлено, що ТОВ “Будівельна фірма Базисвисотбуд» частково повернуло отримані від боржника грошові кошти в розмірі 26 800,00 грн. з призначенням платежу: “повернення поворотної фінансової допомоги за Договором №01/11-2024 від 01 листопада 2024 року», з яких: 29 листопада 2024 року - 2 800,00 грн.; 13 грудня 2024 року - 2 500,00 грн.; 26 грудня 2024 року - 13 000,00 грн.; 14 січня 2025 року - 2 500,00 грн.; 30 січня 2025 року - 6 000,00 грн. Залишок не повернутих Відповідачем коштів становить 385400грн.
Правова позиція позивача.
Так, позивач просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма Базисвисотбуд» (код за ЄДРПОУ 43234073, адреса місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, корпус 1А, нежитлове приміщення 417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайсбуд Плюс» (просп. Ярослава Мудрого князя, 29, м. Одеса, 65104, код 32660868) грошові кошти в розмірі 385 400,00 грн.;
- судові витрати пов'язані з розглядом справи покласти на Відповідача.
Обґрунтовані такі вимоги наступним.
Оскільки ліквідатором ТОВ "Дайсбуд Плюс" не було виявлено будь-яких документів, щодо підстав перерахування фінансової допомоги ТОВ “Базисвисотбуд» у тому числі і договору про надання поворотної фінансової допомоги №01/11-2024 від 01 листопада 2024 року, ним на адресу Відповідача була направлена Вимога про надання належним чином засвідченої копії договору та інших документів, укладених між ТОВ “Дайсбуд Плюс» та ТОВ “Будівельна фірма Базисвисотбуд», а також докази погашення наданої позики. Вказана Вимога позивача була залишена без задоволення та відповіді.
12 серпня 2025 року ухвалою господарського суду Одеської області у справі №916/951/25 було задоволено клопотання ліквідатора та витребувано у Відповідача належним чином засвідчену копію Договору №01/11-2024 від 01 листопада 2024 року про надання поворотної фінансової допомоги укладеного між ТОВ "Дайсбуд Плюс" (попередня назва ТОВ «Будівельна компанія «Архіград») та ТОВ "Будівельна фірма Базисвисотбуд" та докази повернення отриманих від боржника коштів.
Відповідач не виконав вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 у справі № 916/951/25 та не надав витребувані судом документи в тому числі в порядку примусового виконання вказаної ухвали суду.
Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що ліквідатором не було виявлено договору та будь-яких інших документів, які б підтверджували правові підстави для отримання Відповідачем грошових коштів від позивача, невиконання ТОВ “Будівельна фірма Базисвисотбуд» ухвали Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 у справі № 916/951/25 щодо надання витребуваних доказів, наявні підстави стверджувати, що договір про надання поворотної фінансової допомоги №01/11-2024 від 01 листопада 2024 року, який був вказаний як підстава для переказу позивачем грошових коштів відповідачу, між сторонами не укладався, а кошти були отримані відповідачем без будь-якої правової підстави і їх слід вважати безпідставно набутими.
Правова позиція відповідача.
Відповідач підтверджує інформацію Позивача, викладену у позовній заяві, про отримання Відповідачем від Позивача у листопаді 2024 року грошових коштів у загальному розмірі 412200,00 грн., та про перерахування Відповідачем на рахунок Позивача протягом листопада 2024 року - січня 2025 року грошових коштів у загальному розмірі 26 800,00 грн.
Водночас, Відповідач категорично заперечує відсутність підстав для отримання від Позивача у листопаді 2024 року грошових коштів, оскільки вказані кошти були отримані на підставі укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору №01/11-24, на підтвердження чого
до відзиву додана скан-копія зазначеного Договору.
Правова позиція суду.
В цілому, позов ґрунтується на наступному:
- 14 та 15 листопада 2024 року Позивач (колишня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Архіград») перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 412 200 грн. із призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги за Договором №01/11-24 від 01 листопада 2024 року»;
- відповідач повернув отримані від Позивача кошти в розмірі 26800,00 грн. з призначенням платежу «повернення поворотної фінансової допомоги за Договором №01/11-24 від 01 листопада 2024 року»;
- у зв'язку з тим, що ліквідатором Позивача не було виявлено договору та будь-яких інших документів, які б підтверджували правові підстави для отримання Відповідачем грошових коштів від Позивача, Позивач зробив висновок, що Договір №01/11-24 від 01 листопада 2024 року (надалі: «Договір №01/11-24») не укладався, а кошти, отримані Відповідачем, є безпідставними. На підставі викладеного Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача грошових коштів на підставі ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Такий правовий висновок викладений, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.
Суд звертає увагу, що за приписами ч. 1 ст. 42 КУзПБ Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
З наведеного вбачається, що законодавцем чітко встановлено обмеження як щодо строків вчинення спірних майнових дій (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство) так і підстави для спростування таких майнових дій.
Як вбачається, датою здійснення спірного платежу є 2024 рік, проте позов не містить посилань на будь-яку підставу, визначену ст. 42 КУзПБ.
Натомість, в якості правових підстав для повернення заявлених в позові грошових коштів позивач посилається на ст. 1212 ЦК України.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності.
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22).
Так, матеріали справи містять Договір № 01/11-2024 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.11.2024 року, укладений між ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРХІГРАД» (Позикодавець) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БАЗИСВИСОТБУД» (Позичальник), за умовами якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором (Т. 1 а.с. 78-79).
Згідно п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України - гривні, в сумі 412 500,00 грн. (Чотириста дванадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) без ПДВ.
П. 2.6. Договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на строк, не більший ніж 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів.
Також матеріали справи містять платіжні інструкції на підтвердження перерахування поворотної фінансової допомоги та повернення поворотної фінансової допомоги по вказаному Договору (Т. 1 а.с. 80-83).
Далі, з матеріалів справи судом встановлено, що 27 грудня 2024 року між Позивачем, Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпроект-Інвест» був укладений договір про відступлення права вимоги №27/12-24 (надалі: «Договір №27/12-24»). Згідно із зазначеним Договором Позивач передав ТОВ «Спецпроект-Інвест» право вимоги до Відповідача про виконання зобов'язання по сплаті заборгованості за Договором №01/11-24 у розмірі 385 400 грн. (пункти 1, 2 Договору №27/12-24) (Т. 1 а.с. 84).
Позивач та Відповідач погодили, що після укладання Договору №27/12-24, залишок заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором №01/11-24 складає 8500 грн., які підлягають сплаті Відповідачем на користь Позивача у строк до 31.01.2025 р. (пункт 4 Договору №27/12-24). Грошові кошти у вказаному розмірі були сплачені Відповідачем на банківський рахунок Позивача двома платежами у січні 2025 року (про вказане зазначено у позовній заяві).
Таким чином, матеріали справи спростовують позицію позивача про те, що Договір №01/11-24 не - укладався, а кошти по цьому договору Відповідачем - є безпідставно отриманими.
При цьому, слід звернути увагу, що Верховний суд систематично наполягає на дотриманні принципу: «тлумачення правочину на користь дійсності».
Зокрема:
- Постанова КЦС ВС від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 :
«З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.»;
- Постанова ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18):
«Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.».
В даному випадку, суд не вбачає підстав для сумніву у дійсності вказаних договорів та наявності правових підстав для отримання Відповідачем спірних грошових коштів від позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ст. 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, тягар доказування законодавець покладає на сторону, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч.4 ст.74 Господарського процсеуального кодексу України).
Крім того, за приписами ст. 79 ГПК України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний суд у постанові від 16.04.2025 р. у справі N 922/5322/23 зазначив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, належних та допустимих доказів безпідставності спірного платежу - позивач суду не надав.
На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрати на Позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.
Суддя О.А. Демешин
26 листопада 2025 р.