65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"25" листопада 2025 р. Справа № 916/4721/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши заяву MAIN TEAM TRADING LIMITED (604 Tower, A New Trade Plaza 6, On Ping St Shatin, NT (604, Вежа A, Нью Трейд Плаза, вул. Он Пін, 6, район Шатін, Нові Території, Гонконг) реєстраційний номер: 3269145) (вх. № 4-67/25 від 24.11.2025) про забезпечення позову відносно особи, яка можє отримати статус відповідача: LYRA MARE LIMITED (80, Broad Street, Monrovia, Liberia; сorrespondence address: 7, Irodou Attikou Street, Kifisia, 145 61, Athens, Greece (80 Брод Стріт , Монровія, Ліберія; адреса для кореспонденції: вул. Іроду Аттіку 7, Кіфісія, 145 61, Афіни, Греція) реєстраційний номер (ІМО): 6369081)
24.11.2025 MAIN TEAM TRADING LIMITED звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову відносно особи, яка може отримати статус відповідача: LYRA MARE LIMITED, згідно якої просить суд:
1) накласти арешт на судно VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама, судновласником якого є компанія LYRA MARE LIMITED (юридична особа, яка не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер (ІМО): 6369081);
2) заборонити відчуження судна VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама, судновласником якого є компанія LYRA MARE LIMITED (юридична особа, яка не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер (ІМО): 6369081).
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що у останнього наявна морська вимога до LYRA MARE LIMITED, яка виникла у зв'язку з порушення Угоди про врегулювання спору від 18.10.2023 року.
Так, заявник вказує, що 18.10.2023 між компанією MCOMMODITIES TRADING SA (попередня назва - MAXGRAIN SA) (далі - фрахтувальники), як первісним кредитором та компанією LYRA MARE LIMITED було укладено угоду про врегулювання щодо скасованого договору фрахтування від 19.07.2023 та листа-претензії від 12.09.2023, за якою судновласник визнав, підтвердив та погодився нести відповідальність за всі збитки, втрати та пов'язані вимоги, що виникли на користь фрахтувальників, на загальну суму 292,985.00 доларів США, яка підлягала сплаті фрахтувальникам як погоджена сума врегулювання спору. Відповідно до угоди сторони визнали, що 19.07.2023 був укладений договір фрахтування між фрахтувальниками та власниками на перевезення приблизно 6500 метричних тонн кукурудзи насипом з порту Ізмаїл (Україна) до Італії та з цією метою було зафрахтовано Судно VYSSOS. Згодом, оскільки судно не прибуло до порту навантаження у межах погодженого періоду готовності, а подане капітаном судна повідомлення про готовність є недійсним, фрахтувальники 19.07.2023 направили судновласникам повідомлення про розірвання угоди фрахтування, попередивши їх про подальші дії. Між судновласниками та фрахтувальниками виник спір щодо невиконання судновласниками зобов'язання надати судно у межах погодженого періоду готовності, що призвело до значних збитків і втрат з боку фрахтувальників. Отже, загальні збитки та втрати фрахтувальників (включно з передоплатою фрахту за скасованим чартером, різницею у фрахтових ставках та додатковими витратами на зберігання вантажу) становили за умовами угоди від 18.10.2023 - 292 985,00 доларів США, які судновласник повинен був відшкодувати фрахтувальнику у повному обсязі.
Після підтвердження викладеного вище судновласник та фрахтувальник в угоді домовилися врегулювати спір у досудовому порядку наступним чином. Відповідно до п. 1 угоди від 18.10.2023 судновласники зобов'язалися виконати мінімум 2 (два) послідовні рейси (Одеса/Ізмаїл на вибір фрахтувальника), із можливістю додаткових +1 +1 +1 рейсів (загалом до 5 (п'яти) включно) на розсуд фрахтувальника. Для кожного виконаного рейсу фрахтувальники мали право здійснювати залік частини заборгованості судновласників у сумі різниці між ринковою ставкою фрахту (приблизно 60 дол. США/т) та фіксованою договірною ставкою (43 дол. США/т). Вказані суми підлягали врахуванню як часткове погашення погодженої заборгованості в розмірі 292 985,00 дол. США.
При цьому, як стверджує заявник, у подальшому судновласники порушили умови угоди від 18.10.2023, не виконавши чотири наступні рейси, передбачені даною угодою, чим позбавили фрахтувальників погодженого способу відшкодування заборгованості. Згідно з умовами угоди від 18.10.2023, сторони погодили, що узгоджений обсяг вантажу для одного рейсу становитиме 7500 метричних тонн. На момент укладення угоди від 18.10.2023 ринкова ставка фрахту для аналогічних перевезень становила приблизно 60 доларів США за метричну тонну, тоді як договірна ставка, визначена сторонами для виконання рейсів у межах врегулювання, складала 43 долари США за метричну тонну. Таким чином, різниця між ринковою та договірною ставками у розмірі 17 доларів США за тонну визначала суму часткового заліку на користь фрахтувальника за кожен виконаний рейс. Вказана різниця підлягала зарахуванню у рахунок погашення загальної заборгованості судновласників у розмірі 292 985,00 доларів США. Однак, надалі, судновласники порушили умови угоди від 18.10.2023, не виконавши чотири рейси, передбачені домовленістю, чим позбавили фрахтувальника погодженого способу часткового відшкодування заборгованості. З огляду на викладене, загальні збитки фрахтувальників у вигляді втраченої вигоди, що виникли внаслідок невиконання судновласниками чотирьох рейсів, становлять 510 000,00 доларів США.
Разом з тим, заявник зазначає, що 10.09.2025 між компанією MCOMMODITIES TRADING SA (попередня назва - MAXGRAIN SA) та компанією MAIN TEAM TRADING LIMITED (яка є заявником у даній справі), було укладено угоду про відступлення права вимоги, відповідно до умов якої MCOMMODITIES TRADING SA абсолютно, безумовно та безвідклично відступила та передала заявникові - MAIN TEAM TRADING LIMITED, усі свої права, інтереси, повноваження, вимоги, привілеї та вигоди, що стосуються вимог за контрактами, у тому числі за договорами фрахтування від 19.07.2023 та 10.10.2023, а також угодою про врегулювання від 18.10.2023, укладеними із компанією LYRA MARE LIMITED та AZOV WAVE SHIPPING AND TRADING Co. щодо судна (VYSSOS, IMO 9385790).
Таким чином, зазначає, що компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED (яка є заявником у цій справі) є належним правонаступником первісного кредитора MCOMMODITIES TRADING SA (попередня назва - MAXGRAIN SA) та має повне право на звернення із вимогами, що випливають із порушення Угоди від 18.10.2023.
При цьому, вказує, що 20.10.2025 компанією MAIN TEAM TRADING LIMITED було направлено засобами поштового зв'язку лист-претензію (з вимогою здійснити оплату рахунку №01-LC/2-25 від 20.10.2025 на загальну суму 510 000,00 доларів США, за яким боржнику було встановлено строк для здійснення зазначеного платежу до закінчення робочого дня 23.10.2025 (включно), дотримання цього строку є істотною умовою виконання зобов'язання. Проте, судновласник LYRA MARE LIMITED не сплатив рахунок №01-LC/2025 від 20.10.2025, що був надісланий у листі-претензії від 20.10.2025, у зв'язку з чим, компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED звернулась до суду з метою належного забезпечення морської вимоги.
Між тим, заявник зазначає, що підтвердженням того, що вказане судно знаходиться в акваторії Морського порту Ізмаїл є лист капітана Ізмаїльського морського порту № 110/14-06-01-48 від 10.11.2025, наданого на адвокатський запит вих.380-11-2025 від 01.10.2025.
25.11.2025 до суду від MAIN TEAM TRADING LIMITED надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №37549/25), згідно якого останній просить суд долучити до матеріалів справи новий лист капітана Ізмаїльського морського порту №118/14-06-01-48 від 25.11.2025, наданого на адвокатський запит вих. № 382-11-2025 від 24.11.2025, з якого вбачається судно VYSSOS (ІМО №9385790 прапор Панама) знаходиться в аварійному стані в акваторії порту Ізмаїл з 31.12.2023.
Розглянувши заяву MAIN TEAM TRADING LIMITED (вх. № 4-67/25 від 24.11.2025), дослідивши надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Відповідно до 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За положеннями п.9 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
Частиною 4 ст. 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями ч. 2 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.
Як з'ясовано судом з листів капітана Ізмаїльського морського порту № 110/14-06-01-48 від 10.11.2025, №118/14-06-01-48 від 25.11.2025, на час подання заяви, судно VYSSOS (IMO 9385790), прапор прапор Панама, знаходиться в акваторії Морського порту Ізмаїл, у зв'язку з чим суд вважає, що заява про арешт судна подана за належною підсудністю.
Положеннями ч. 2 ст.140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (далі - Конвенція) від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону №3702-VI від 07.09.2011, та яка набула чинності для України 16.05.2012, морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.
Згідно зі ст. 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Конвенції, судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1,чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
Згідно із положеннями статті 41 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.
Відповідно до статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з будь-яким договором використання або фрахтування судна (пункт 7).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.1, 2 ст.73, ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Як встановлено судом, 18.10.2023 між фрахтувальниками, компанією MCOMMODITIES TRADING SA (попередня назва - MAXGRAIN SA) та судновласником, компанією LYRA MARE LIMITED була укладена угода про врегулювання щодо скасованого договору фрахтування від 19.07.2023 та листа-претензії від 12.09.2023, згідно якого, сторони визнають, зокрема, що загальні збитки та втрати фрахтувальників (включно з передоплатою фрахту за скасованим договором фрахтування, різницею у фрахтових ставках та додатковими витратами на зберігання вантажу) становлять 292,985.00 доларів США, які власник повинен відшкодувати фрахтувальнику у повному обсязі.
В угоді сторони визначили, що після підтвердження викладеного вище останні домовилися врегулювати спір у досудовому порядку наступним чином: 1. Сторони погодилися, що, з урахуванням вищезазначеного, мають бути вжиті наступні заходи для відшкодування фрахтувальникам збитків, яких вони зазнали через невиконання власниками своїх зобов'язань: Новий договір Фрахтування (чартер) (строго за умови підписання письмового контракту протягом одного робочого дня з моменту підписання цієї Угоди) має бути укладений iз обов'язковим включенням таких положень: мінімум 2 (два) послідовні рейси (Одеса/Ізмаїл на вибір фрахтувальника), iз можливістю додаткових +1 +1 +1 рейсів (загалом до 5 (п'яти) включно) - на розсуд фрахтузальника; фрахтова ставка - 43 дол. США за метричну TOHHY; безкоштовне завантаження та розвантаження, вантаж розміщено та вирівняно; yci витрати EWRI (додаткове страхування воєнних ризиків) та пов'язані з ними -за рахунок власників; власники безумовно підтверджують, що судно у всіх відношеннях готове заходити до українських портів; після оплати фрахту зa перший рейс у межах зазначених вище рейсів, сума 73 500 дол. США (сплачена Фрахтувальниками Власникам за скасованим чартером від 19 липня 2023 року) має бути вирахувана з загальної суми фрахту; власники безумовно підтверджують, що судно не виконуватиме жодних інших рейсів без чітко письмового підтвердження від Фрахтувальників електронною поштою; власники не мають права в односторонньому порядку припиняти або скасовувати чартер.
10.09.2025 між компанією MCOMMODITIES TRADING SA (попередня назва - MAXGRAIN SA) та компанією MAIN TEAM TRADING LIMITED (яка є заявником у даній справі) було укладено угоду про відступлення права вимоги, відповідно до умов якої MCOMMODITIES TRADING SA абсолютно, безумовно та безвідклично відступила та передала MAIN TEAM TRADING LIMITED усі свої права, інтереси, повноваження, вимоги, привілеї та вигоди, що стосуються вимог за контрактами, у тому числі за контрактами ( договорами фрахтування від 19.07.2023 та від 10.10.2023, а також угодою про врегулювання від 18.10.2023, укладеними із компанією LYRA MARE LIMITED та AZOV WAVE SHIPPING AND TRADING Co.) щодо Судна (VYSSOS, IMO 9385790). Відповідно до п. 1 (а, б) угоди від 10.09.2025 компанією MAIN TEAM TRADING LIMITED, було набуто право вимагати, одержувати та стягувати будь-яку компенсацію, відшкодування збитків, реституцію, відшкодування шкоди, арбітражні або судові присудження, а також будь-яке інше грошове чи негрошове відшкодування, що виникає з контрактів або у зв'язку з ними; право ініціювати та забезпечувати виконання будь-яких вимог, позовів, проваджень або засобів правового захисту, передбачених законодавством будь-якої юрисдикції.
Відповідно до наявного в матеріалах справи нотаріально посвідченого перекладу листа-претензії від 20.10.2025, MAIN TEAM TRADING LIMITED посилаючись на невиконання судновласниками чотирьох рейсів за угодою про врегулювання від 18.10.2025, а також відступленням MCOMMODITIES TRADING SA права вимоги MAIN TEAM TRADING LIMITED за договором від 10.09.2025, вимагало від LYRA MARE LIMITED сплатити заборгованість у розмірі 510 000,00 доларів США в якості повного та остаточного відшкодування збитків за контрактами, відповідно до рахунку №01-LC/2-25 від 20.10.2025. При цьому, в претензії останньому було встановлено строк для здійснення зазначеного платежу до закінчення робочого дня 23.10.2025 (включно) та зазначено, що час є суттєвим. Додатком до зазначеного листа-претензії від 20.10.2025 є рахунок №01-LC/2-25 від 20.10.2025 на суму 510 000 доларів США.
Однак, як зазначає заявник, судновласник - LYRA MARE LIMITED не сплатив рахунок №01-LC/2025 від 20.10.2025, що був надісланий у листі-претензії від 20.10.2025.
Відтак, на думку заявника у останнього виникла морська вимога, у зв'язку із порушення угоди про врегулювання спору від 18.10.2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наразі як встановлено судом в п. 1 Угоди про врегулювання від 18.10.2023 сторони чітко визначили, що «після підтвердження викладеного вище останні домовилися врегулювати спір у досудовому порядку наступним чином: 1. Сторони погодилися, що, з урахуванням вищезазначеного, мають бути вжиті наступні заходи для відшкодування фрахтувальникам збитків, яких вони зазнали через невиконання власниками своїх зобов'язань: Новий договір Фрахтування (чартер) (строго за умови підписання письмового контракту протягом одного робочого дня з моменту підписання цієї Угоди) має бути укладений iз обов'язковим включенням таких положень: мінімум 2 (два) послідовні рейси (Одеса/Ізмаїл на вибір фрахтувальника), iз можливістю додаткових +1 +1 +1 рейсів (загалом до 5 (п'яти) включно) - на розсуд фрахтузальника; фрахтова ставка - 43 дол. США за метричну TOHHY; безкоштовне завантаження та розвантаження, вантаж розміщено та вирівняно; yci витрати EWRI (додаткове страхування воєнних ризиків) та пов'язані з ними -за рахунок власників; власники безумовно підтверджують, що судно у всіх відношеннях готове заходити до українських портів; після оплати фрахту зa перший рейс у межах зазначених вище рейсів, сума 73 500 дол. США (сплачена Фрахтувальниками Власникам за скасованим чартером від 19 липня 2023 року) має бути вирахувана з загальної суми фрахту; власники безумовно підтверджують, що судно не виконуватиме жодних інших рейсів без чітко письмового підтвердження від Фрахтувальників електронною поштою; власники не мають права в односторонньому порядку припиняти або скасовувати чартер.
Тобто, сторони з метою відшкодування завданих збитків, цією угодою безумовно передбачили укладення нового договору фрахтування до якого мали б бути включені вищеперелічені положення.
Водночас, як встановлено судом матеріали заяви не містять нового договору фрахтування, який мав бути укладений між сторонами на виконання п. 1 Угоди про врегулювання від 18.10.2023.
За таких обставин, господарський суд доходить висновку, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього морської вимоги до LYRA MARE LIMITED.
При цьому, суд зазначає, що відсутність у приписах ч. 3 ст. 139 ГПК України обов'язку надати до заяви про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна докази обґрунтування розміру морської вимоги, не звільняє заявника від обов'язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи викладене вище, господарський суд вважає заяву MAIN TEAM TRADING LIMITED (вх. № 4-67/25 від 24.11.2025) про забезпечення позову (вх. № 4-97/24 від 18.11.2024 р.) необґрунтованою, у зв'язку з чим така заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви MAIN TEAM TRADING LIMITED (604 Tower, A New Trade Plaza 6, On Ping St Shatin, NT (604, Вежа A, Нью Трейд Плаза, вул. Он Пін, 6, район Шатін, Нові Території, Гонконг) реєстраційний номер: 3269145) (вх. № 4-67/25 від 24.11.2025) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя Ю.І. Мостепаненко