65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4697/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви
за позовом: Акціонерноного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул.Європейська (Суворова), буд. 26)
до відповідача-1: Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000" (код ЄДРПОУ 30874816, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Колективна, буд. 2)
відповідача-2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Азова" (код ЄДРПОУ 38481041, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, пров. Таврійський, буд. 4)
про стягнення 1093465,85 грн.
Позивач Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача-1 Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000", відповідача-2 ОСОБА_1 та відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Азова" про стягнення 1093465,85 грн. заборгованості за кредитом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.
За приписами п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так позивачем зазначено наступну адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Азова" - 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Колективна, буд. 2. Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням останнього є - 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, пров. Таврійський, буд. 4.
Для усунення даного недоліку позивачу слід зазначити вірну адресу відповідача-3 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом подання уточненої позовної заяви.
В силу приписів ч.2 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зі змісту даної норми можна зробити висновок, що розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (викладений в позовній заяві чи у вигляді окремого документа), є невід'ємною частиною позовної заяви та теж повинен бути оформлений відповідно до вимог ч.2 ст.162 ГПК України.
Так, до матеріалів позовної заяви додано розрахунок заборгованості, підписаний заступником начальника відділу стягнення Центрального регіону управління стягнення заборгованості регіональної мережі департменту реструктуризації заборгованості та стягнення АТ "Ощадбанк" Єланною Стефурак, при цьому позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала цей розрахунок, на вчинення дій процесуального характеру, а саме на підписання такого розрахунку.
Для усунення означеного недоліку позивачу слід подати до суду докази на підтвердження повноважень особи на вчинення дій процесуального характеру, а саме на підписання розрахунку заборгованості.
Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом
Так, позивач у додатку №13 та №14 зазначає про долучення до матеріалів позовної заяви виписки з рахунків обліку заборгованості (рахунок НОМЕР_2 ) та виписки з рахунків обліку заборгованості (рахунок НОМЕР_3 ), проте фактично долучає інші виписки (надано виписку по рахунку - НОМЕР_4 та по рахунку - НОМЕР_5 ).
Для усунення вказаного недоліку позивачу слід надати належним чином засвідчену виписку з рахунків обліку заборгованості (рахунок НОМЕР_2 ) та виписку з рахунків обліку заборгованості (рахунок НОМЕР_3 ).
Згідно п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Водночас, за приписами ч.3 ст.126 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд наголошує, що відповідно до ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ст.129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Отже, положення ст.162 ГПК України покладають на позивача обов'язок при поданні позовної заяви надати суду не тільки розрахунок витрат, які останній вже поніс у зв'язку з поданням позову, а ще надати розрахунок витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи. При цьому, з урахуванням положень ст.129 ГПК України, визначення позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, має значення при вирішенні судом питання розподілу судових витрат між сторонами за результатами вирішення спору по суті.
В порушення наведеної норми процесуального закону позовна заява не містить орієнтовного розрахунку судових витрат, а зазначення у позові про те, що "До витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, належать наступні: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду. Розмір суми судових витрат визначатиметься разом із поданням відповідних заяв та клопотань в процесі судового розгляду справи" не може вважатись таким розрахунком, оскільки не містить конкретного розміру (сум) цих витрат.
Позивачу слід навести орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 162, 164, ч.1 ст.174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без руху.
2. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних доказів та пояснень.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 26.11.2025, оскарженню не підлягає.