Справа 127/36592/25
Провадження 1-кс/127/14178/25
25 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області, клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2025 (справа № 127/17422/25) в рамках кримінального провадження № 72024021040000006 внесеного до ЄРДР 28.11.2024, за фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2025 (справа № 127/17422/25) в рамках кримінального провадження № 72024021040000006 внесеного до ЄРДР 28.11.2024.
Клопотання мотивовано тим, що підрозділом детективів ТУ БЕБ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 72024021040000006 від 28.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2025 року у справі № 127/17422/25 було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 . Зокрема арешт було накладено на:
- банківські картки № НОМЕР_1 ПриватБанк; № НОМЕР_2 Ощадбанк; № НОМЕР_3 Акордбанк; № НОМЕР_4 Акордбанк, № НОМЕР_5 ПриватБанк;
- мобільний телефон iPhone 16 Pro, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 .
Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, на переконання заявника, матеріали кримінального провадження не містять доказів, що зазначене вилучене майно є речовим доказом або отримане злочинним шляхом.
Стаття 174 Кримінального процесуального кодексу України прямо передбачає можливість скасування арешту у разі, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Заявник у клопотанні зазначає, що у даному випадку:
- вилучене майно належить особі, яка не є підозрюваною;
- жодних процесуальних рішень про визнання вилучених коштів та телефону речовими доказами не прийнято;
- арешт застосований формально, без належного обґрунтування зв'язку цього майна з кримінальним правопорушенням.
Згідно зі статтею 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним
Стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на мирне володіння своїм майном
ЄСПЛ у справі «Смирнов проти росії» (заява № 71362/01, рішення від 07.06.2007) наголосив, що будь-яке втручання держави у право власності повинно бути законним, необхідним та пропорційним.
Аналогічна позиція викладена у рішеннях ЄСПЛ: «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, № 31107/96), «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden, № 7151/75).
ЄСПЛ наголошує, що навіть тимчасове обмеження права власності має бути пропорційним переслідуваній меті (справа «Смирнов проти Росії»). У даному випадку вилучення значних сум коштів та особистого телефону порушує баланс між інтересами слідства та правами власника, що є непропорційним втручанням.
На підставі вищевикладеного адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 просив слідчого суддю скасувати арешт що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від від 10.06.2025 (справа № 127/17422/25) в рамках кримінального провадження № 72024021040000006 внесеного до ЄРДР 28.11.2024, в частині банківських карток № НОМЕР_1 ПриватБанк; № НОМЕР_2 Ощадбанк; № НОМЕР_3 Акордбанк; № НОМЕР_4 Акордбанк, № НОМЕР_5 ПриватБанк та мобільного телефону iPhone 16 Pro, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 .
Заявник ОСОБА_3 під час судового розгляду клопотання підтримав за обставин викладених у ньому та просив задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що 23.10.2025 у вказаному кримінальному провадженні до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області було направлено клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а тому просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання у повному обсязі. Надав додаткові письмові матеріали на підтвердження своїх доводів
Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області було направлено клопотання у кримінальному провадженні № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.
Вищенаведене підтверджує, що досудове розслідування кримінального провадження завершено та справа направлена до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області для розгляду по суті.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження на даний час завершено, справа направлена до суду, а слідчий суддя, вирішує клопотання про скасування арешту з майна під час досудового провадження, тому слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 170 - 172, 174, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2025 (справа № 127/17422/25) в рамках кримінального провадження № 72024021040000006 внесеного до ЄРДР 28.11.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя