Cправа № 127/36437/25
Провадження № 1-кс/127/14133/25
Іменем України
20 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 62025050010010081 внесеного до ЄРДР 11.03.2025, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 408 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділенням проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010010081 від 11.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 141-РС від 01.07.2022 призначений на посаду номера обслуги 2 гранатоментного відділення взводу вогневої підтримки 3 аеромобільно - десантної роти військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
17.03.2014 ОСОБА_7 Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та після його затвердження 17.03.2014 Верховною Радою України цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» протидію незаконному обігу психотропних речовин здійснюють, окрім іншого, Національна поліція, Офіс Генерального прокурора.
Статтею 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, окрім іншого, що відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України на території України встановлюються заходи контролю за обігом психотропних речовин, що передбачають визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних із обігом психотропних речовин в Україні, ліцензування відповідних видів діяльності з обігу психотропних речовин, запровадження системи дозволів у сфері обігу психотропних речовин та контролю за дотриманням дозвільних документів, застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих психотропних речовин, відпуск фізичним особам психотропних речовин лише за рецептом лікаря та відповідно до медичних показань, встановлення обмежень, пов'язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу психотропних речовин, запровадження відповідальності за порушення законодавства про психотропні речовини, інші заходи, передбачені цим Законом та міжнародними договорами України.
Також, згідно з ст. 12 указаного вище Закону, окрім іншого, обіг психотропних речовин включених до таблиць II і III Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених ст. ст. 19, 20 та 23 цього Закону.
Статтею 25 цього ж Закону передбачено, окрім іншого, що зберігання психотропних речовин у спеціально обладнаних приміщеннях здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності. Зберігання психотропних речовин у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.
Згідно із Законом України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 з наступними змінами «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», до невеликих розмірів PVP відноситься маса до 0,15 г, великі розміри - від 1,5 г до 15,0 г, особливо великі розміри - 15,0 г і більше.
Згідно із Законом України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 з наступними змінами «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», до невеликих розмірів амфетаміну відноситься маса до 0,15 г, великі розміри - від 1,5 г до 15,0 г, особливо великі розміри - 15,0 г і більше.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 16.11.2022 солдата ОСОБА_4 увільнено від займаної посади на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із хворобою та який з 28.12.2022 був госпіталізований до медичної роти військової частини НОМЕР_1 , яка базується на території Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 3» Краматорської міської ради (далі - КНП «МЛ № 3» КМР) та проходив лікування у зв'язку із гострим респіраторним захворюванням до 06.01.2023.
У невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 06.01.2023, перебуваючи в КНП «МЛ № 3» КМР у солдата ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на дезертирство, тобто залишення лікувального закладу та не прибуття до військової частини в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 06.01.2023, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, солдат ОСОБА_4 самовільно, без поважних причин залишив лікувальний заклад що у м. Краматорськ Донецької області, і до вищезазначеної військової частини не повернувся та ухилявся від проходження військової служби, знаходячись на території міста Вінниці, до моменту затримання - 23.09.2025.
За час відсутності у військовій частині, солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про самовільне залишення військової частини не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої особи, у невстановлені дату та час, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку зберігав за місцем свого постійного перебування, що використовувалось ним як прикриття злочинної діяльності під виглядом так званої «автомайстерні», розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Данила Нечая, 7-А.
У подальшому, 02.09.2025 приблизно о 18 год. 08 хв. під час проведеного контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, перебуваючи за вище вказаною адресою, незаконно збув за грошові кошти в сумі 1000 гривень особливо небезпечну психотропну речовину «PVP», яка знаходилася в поліетиленовому зіп-пакеті та яка була передана конфіденту, тобто легендованій особі із зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 , який був залучений до конфіденційного співробітництва для проведення негласних (слідчих) розшукових дій та діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, з відома та під контролем працівників поліції.
Згідно із висновком експерта в кристалічній речовині, масою 0,4011 г, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3328 г.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої особи, у невстановлені дату та час, придбав психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яку зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
У подальшому, 23.09.2025 приблизно о 19 год. 25 хв. під час проведеного контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, незаконно збув за грошові кошти в сумі 1000 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яка знаходилася в поліетиленовому зіп-пакеті та яка була передана конфіденту, тобто легендованій особі із зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 , який був залучений до конфіденційного співробітництва для проведення негласних (слідчих) розшукових дій та діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, з відома та під контролем працівників поліції.
Згідно із висновком експерта в наданій на експертизу речовині, масою
0,4472 г, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,3276 г.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирстві, тобто у нез'явленні з лікувального закладу на службу військовослужбовцем без поважних причин, вчинене з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану;
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збут психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини;
- ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збут психотропних речовин, вчинене повторно.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого спливає 21.11.2025.
Досудове розслідування завершено, та Обвинувальний акт скеровано до Вінницького міського суду для розгляду по суті.
Оскільки на час закінчення строку дії запобіжного заходу підготовче судове засідання ще не відбулося, виникла необхідність звернутися до слідчого судді з клопотанням про продовження тримання під вартою відповідно до ч. 4 ст. 176 та ч. 6 ст. 199 КПК України.
Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону М62690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п?ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Обставини, які зумовили обрання найсуворішого запобіжного заходу, не втратили своєї актуальності, а навпаки - загострилися у зв'язку зі скеруванням обвинувального акта до суду, що значно підвищує мотивацію обвинуваченого до уникнення відповідальності.
Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), саме цей ризик є найвищим і має подвійне обґрунтування:
Обвинувачений усвідомлює, що йому загрожує тривалий термін позбавлення волі (до 12 років) за сукупністю злочинів, вчинених у воєнний час. Такий обсяг відповідальності є непереборним стимулом для будь-якої особи, схильної до ухилення.
Обвинувачений вже фактично переховувався від військового командування протягом майже 23 місяців. Це свідчить про його стійку та незмінну антисоціальну позицію та повну зневагу до вимог закону і військової дисципліни.
Перехід справи до суду усуває будь-які сумніви щодо доведеності вини (на думку обвинувачення) і значно підвищує його рішучість до втечі. На волі він, найімовірніше, вдасться до нелегального способу життя, як це вже було до затримання, унеможливлюючи здійснення правосуддя.
Ризик продовження злочинної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), саме цей ризик особливо високий та суспільно небезпечний:
Обвинувачений умисно поєднав ухилення від служби (військовий злочин) із незаконним обігом психотропних речовин (загальнокримінальний злочин). Це свідчить не про випадковість, а про свідомий вибір злочинного способу життя на період переховування.
Збут психотропних речовин у період, коли він мав захищати Батьківщину, демонструє його глибокий цинізм та антидержавну позицію. Звільнення такого обвинуваченого може спричинити очевидну загрозу для громадської безпеки, оскільки існує висока ймовірність негайного відновлення ним наркозбуту як джерела доходу.
Ризик незаконного впливу та перешкоджання судочинству (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України):
Незважаючи на скерування справи до суду, обвинувачений може спробувати чинити тиск на свідків, які вже надали показання, або на осіб, які були залучені до оперативних закупок.
Перебування на волі дозволить йому координувати знищення потенційно важливих доказів, що можуть виникнути у подальшому судовому розгляді.
У зв'язку з викладеними вище обставинами, є об'єктивні підстави вважати, що жоден інший, більш м'який запобіжний захід (наприклад, застава чи домашній арешт) не забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу:
Застава: Враховуючи високу схильність до втечі, підтверджену дворічним ухиленням, будь-яка розумна сума застави буде недостатньою, щоб утримати обвинуваченого від її втрати та втечі. Грошовий внесок не може замінити ізоляцію у випадку особи, яка вже обманювала державу протягом тривалого часу.
Домашній арешт: Цей захід абсолютно не підходить, оскільки ОСОБА_4 вже ухилявся від органів військового управління та правосуддя, перебуваючи на території м. Вінниці. Контроль за його пересуванням буде недостатнім для запобігання його можливій втечі, тим паче, що його попередня злочинна діяльність (збут наркотиків) була фактично "портативною" і легко може бути відновлена в умовах домашнього арешту.
Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).
Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону Ne2690-[X), у взаємозв?язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 131, 132, 176-178, 184, 199 КПК України, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки вчинено особливо тяжкий злочин, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього .
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню направлено до суду, проте підготовче судове засідання не проведено, а строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого спливає.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
З аналізу зібраних по кримінальному провадженню доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 408 КК України.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, військовослужбовець, раніше судимий, у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину.
Органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 21.11.2025.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи наведене, а також обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , наслідки в результаті кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 години 16 хвилин 18 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 18 січня 2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9