Справа № 141/836/25
Провадження № 2/141/380/25
26 листопада 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду надійшла позовна заява від представника ТОВ «Українські фінансові операції» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 43345,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2023 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір № 4180231 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
26.07.2024 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право грошової вимоги за укладеними кредитними договорами, у тому числі і до Відповідача, на користь ТОВ «Українські фінансові операції» за договором факторингу № 26/07/2024.
Оскільки Відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви становить 43345,54 грн., з яких: 5990,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22977,50 грн - заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором; 14377,44 грн - заборгованість за процентами нарахованими позивачем.
Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати: а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 02.10.2025. Клопотань та заяв не подавали.
Відповідачу копію ухвали суду було надіслано за адресою її місця реєстрації та до суду повернувся конверт з відміткою про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення ухвали суду є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з положеннями ст.272 ЦПК України, повернення рекомендованих листів з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» прирівнюється до вручення судового рішення.
Отже, подібна відмітка дає обґрунтовані процесуальні підстави для підтвердження факту належного повідомлення сторони у справі, оскільки визначила, що адресат відсутній за адресою місця реєстрації , а іншої адреси особа суду не повідомила.
Враховуючи обставини та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:
30.11.2023 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Лінеура Україна» Договір № 4180231 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, який підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 31993.
Відповідно до умов договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 6000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Позичальника. Як вбачається з п. 1.3 договору, строк на який надається кредит становить 360 днів. Згідно з п. п. 1.4.1-1.4.2 договору, стандартна процентна ставка становить 2% в день та застосовується в межах всього строку кредиту; знижена процентна ставка становить 0,01% в день. Знижена процентна ставка, відсотків річних застосовується з дати видачі кредиту до 29.12.2023, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Довідкою № 20240726-4142 від 26.07.2024 ТОВ «Пейтек Україна», яке є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг, підтверджує перерахування коштів в сумі 6000,00 грн 30.11.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №120222-1 від 21.02.2022 з ТОВ «Лінеура Україна».
Як вбачається з довідки № 20.1.0.0.0/7 від 13.10.2025 АТ КБ «Приватбанк», на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 30.11.2023 на платіжну картку було зараховано кошти у сумі 6000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 4180231 від 30.11.2023, станом на 26.07.2024 позичальнику ОСОБА_1 нараховано заборгованість у загальній сумі 28968,10 грн, з яких: 5990,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22977,50 грн - заборгованість за користування процентами. З розрахунку вбачається, що відповідач частково сплатив заборгованість за договором, а саме: 2210,00 грн, з яких 9,40 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2200,60 грн - заборгованість за процентами. Відповідно до розрахунку, проценти нараховані первісним кредитором за договором в строк з 30.11.2023 по 26.07.2024.
26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» був укладений договір факторингу № 26/07/2024. Відповідно до умов цього договору та Реєстру боржників до договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до Відповідача за кредитним договором № 4180231 від 30.11.2023. Перехід права вимоги підтверджений атом прийому-передачі реєстру боржників і платіжним документом про сплату ціни продажу за договором факторингу, копії яких міститься в матеріалах справи.
Згідно з наданим Позивачем витягом з Реєстру боржників, до Позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , на суму 28968,10 грн, з яких: 5990,60 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту; 22977,50 грн - нараховані відсотки за користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого позивачем, останнім здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 2% на суму 14377,20 грн за період з 27.07.2024 по 23.11.2024 (120 календарних днів), тобто в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем.
Таким чином у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість 43345,54 грн., з яких: 5990,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22977,50 грн - заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором; 14377,44 грн - заборгованість за процентами нарахованими позивачем в межах строку дії кредитного договору.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
За положеннями ст.ст.526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд бере до уваги надані Позивачем розрахунки заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості, зокрема контррозрахунку, Відповідачем не надано.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконав, суд вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитом з процентами, нарахованими первісним кредитором, а також процентами, нарахованими позивачем в межах строку кредитного договору в сумі 43345,54 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає заборгованість в сумі 43345,54 грн, яка виникла з кредитного договору № 4180231 від 30.11.2023.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Представником позивача долучено договір № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, заявка № 4180231 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 та детальний опис робіт № 4180231 від 10.09.2025.
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, відсутність судових засідань у справі, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-цвказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Згідно з частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь Позивача з Відповідача підлягає стягненню 2422,40 грн сплаченого Позивачем судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4180231 від 30.11.2023 в сумі 43345,54 грн (сорок три тисячі триста сорок п'ять грн 54 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 (три тисячі) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» , ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно- Корчуватська, буд.27, прим. 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Демченко