137/729/25
26.11.2025 с-ще Літин
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
сторін у справі
представника позивача - адвоката Пономаренка Д.Ю.,
представника відповідача - адвоката Дідиченка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин заяву представника позивача - адвоката Пономаренка Д.Ю. про відвід судді у цивільній справі 137/729/25 за позовом Управління поліції охорони у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди,
В провадженні судді Літинського районного суду Вінницької області Гопкіна П.В. перебуває справа за вказаним позовом. Попередній раз судове засідання було призначено на 12 год 00 хв 13.10.2025. Розгляд справи перебуває на завершальній стадії зокрема перед судовими дебатами.
13.10.2025 представником позивача - адвокатом Пономаренком Д.Ю. подано через підсистему «Електронний суд» заяву про відвід судді Гопкіна П.В., мотивовану тим, що головуючому була знайома ОСОБА_3 , яка тривалий час працювала в Літинському районному суді та є донькою відповідача - Гуренка П.Г., що, на думку заявника, створює сумнів у неупередженості судді. Він також зазначив, що суд відмовив у задоволенні клопотань про призначення судової авто-технічної експертизи та виклик експерта, що, на його переконання, додатково свідчить про упередженість. У заяві він просив задовольнити відвід судді, передати справу на повторний автоматизований розподіл та розглянути заяву за його відсутності, а в разі відмови у відводі - відкласти розгляд справи (а.с. 146-147).
13.10.2025 та 29.10.2025 судові засіданні відкладалися через неявку представника позивача та відсутність електроживлення в приміщенні суду.
У судовому засіданні 26.11.2025 представник позивача - адвокат Пономаренко Д.Ю. заяву про відвід підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що його керівництву стало відомо, що донька відповідача, працювала у відділі кадрів суду, проте джерела цієї інформації представник позивача назвати не може. Відомо, що керівництво було поінформоване про це, і на підставі цих відомостей представник подав заяву до суду. Позицію керівництва він підтримує і вважає, що заява подана не безпідставно, оскільки існує побоювання можливого впливу на судовий розгляд у справі. Представник зазначив, що не знає особисто ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ), і що ця особа не є стороною у справі. На даний час йому відомо, що зазначена особа працювала у суді до 2023 року, проте він не може стверджувати, чи її попередні службові відносини можуть впливати на хід справи. Також вважає, що відмова у задоволенні попередніх клопотаннях представника позивача є черговим підтвердженням заявленого відводу. Погодився, що у разі задоволення цієї заяви справа буде передана до іншого складу суду Літинського районного суду Вінницької області, проте це не виключає можливості повторного подання аналогічної заяви з такими ж мотивами іншому судді цього ж суду.
Представник відповідача - адвокат Дідиченко О.О. у судовому засіданні висловив позицію якою вважав, що заява про відвід є безпідставною та необгрунтованою. Навіть якщо виходити з припущення про особисте знайомство судді з кимось із учасників, це не може бути підставою для відводу. Жодних доказів позапроцесуального впливу заявником не наведено, а зазначено лише ймовірні припущення про те, що ймовірна дочка відповідача могла десь працювати, не підтверджені жодним документом. Такі припущення не можуть бути належною підставою для відводу судді. Судові рішення оскаржуються у передбаченому законом порядку, а не шляхом безпідставних заяв про відвід. Просив відмовити у задоволенні заяви про відвід, посилаючись також на практику судів вищих інстанцій, відповідно до якої попередні службові чи інші нейтральні стосунки не є підставою для відводу судді.
Представник третьої особи ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до судового засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомленні заздалегідь та належним чином (а.с. 171).
Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином (а.с. 167).
Дослідивши заяву про відвід та матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, суд приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності до абз. 2 ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином оскільки заява про відвід була подана у день судового засідання, відтак відсутні підстави для передачі заяви про відвід на розгляд іншому судді.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, за наявності яких, у відповідності до ч. 2 ст. 39 ЦПК України, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Вирішуючи питання про відвід, суд зазначає, що жодних доказів, які б підтверджували наведені в заяві доводи представника позивача, на які останній посилається, як на правову підставу для відводу головуючого по справі судді Гопкіна П.В., суду надано не було, відтак, наведені аргументи носять характер припущень та суб'єктивних переконань заявника.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Проте представником позивача при зверненні із заявою зроблено висновок без зазначення будь-яких доказів, як того вимагає міжнародна практика, а тому твердження в цій частині не може братись до уваги.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії) (De Cubber v.Belgium), від 26 жовтня 1984 року, у п.26 зазначено, що «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Крім того, у випадку незгоди з процесуальними діями та остаточним рішенням судді Гопкіна П.В. за результатом розгляду позову у справі № 137/729/25 чинним законодавством визначено порядок їх оскарження по суті.
Оскільки заявником при зверненні із заявою про відвід головуючої судді будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості суду та неможливості прийняття об'єктивного рішення по справі в ході судового розгляду не встановлено та заявником не надано, суд приходить до висновку, що підстави для відводу передбачені ч.1 ст. 36 ЦПК України відсутні, а заява адвоката Пономаренка Д.Ю. про відвід є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки містить лише припущення та оціночні судження самого заявника.
При прийнятті рішення судом враховано практику Верховного Суду: ухвала ВС КАС від 23.01.2024 у справі № 640/1963/20 (незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу); ухвала ВС КАС від 25.09.2023 у справі № 120/9645/22 (посилання заявника на можливість конфлікту інтересів через попередні службові стосунки не свідчить про необ'єктивність та упередженість судді, а є фактично припущенням заявника та не ґрунтується на об'єктивних фактах чи конкретних діях судді); ухвала ВС КГС від 30.09.2024 у справі № 924/177/24 (не є підставами для відводу судді припущення про існування відповідних обставин); а також рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» де зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Керуючись ст. ст. 36,39, 40, 240, 258-260 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Пономаренка Д.Ю. про відвід судді у цивільній справі 137/729/25, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:П. В. Гопкін