148/1094/25
2/133/1588/25
Іменем України
21.11.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дурач О.А.
за участю:
секретаря судового засідання Блащук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ), представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа ОСОБА_4 (адреса мешкання: АДРЕСА_2 ), третя особа Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батьків,-
05.05.2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Справу передано у провадження судді Дурач О.А. 20.06.2025 р. 23.06.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. 24.09.2025 р. справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 з листопада 2023 року перебуває у фактичних відносинах з ОСОБА_4 , з якою спільно проживають однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_5 , та ведуть спільне господарство.
Від даних відносин у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_5 .
Однак, ОСОБА_4 в момент зачаття та народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, а саме з відповідачем ОСОБА_3 , а тому актовому записі №39 від 21 березня 2025 року про народження дитини батьком зазначений ОСОБА_3 відповідно до ч.1 ст. 122 Сімейного кодексу України (надалі - СК України).
20 листопада 2019 року між позивачкою ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що складено відповідний актовий запис №3247.
З червня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом не проживають.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року у справі 148/720/25 відкрито провадження за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
На підтвердження факту споріднення з дитиною ОСОБА_6 , позивач надає Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для суду від 18.04.2025 №47512, проведений в медико-генетичному центрі "МАМА РАРА", з якого вбачається, що ймовірність батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 складає 99,9999999% .
Просить суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису № 39 від 21 березня 2025 року, складеного Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), а саме:
- виключити відомості про ОСОБА_3 , як батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_9 ».
В судове засідання сторони та третя особа не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, позивач, представник позивача надали заяву, згідно якої просять розгляд справи проводити за їх відсутністю, позовні вимоги позивач підтримує. Від третьої особи органу РАЦС нпдійшла заява про рогляд справи за їх відсутності та прийняття ріення в межах закону. Третя особа, ОСОБА_4 , повідомлялась рекомендованим листом про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується її підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Відповідач ОСОБА_3 також повідомлявся рекомендованими листами про дату, час та місце розгляду справи, за зареєстрованим місцем проживання, вказані листи повернуто у зв'язку з відсутністю адресата. Суд вважає належним чином повідомленим відповідача про дату, час та місце розгляду справи та звертає увагу, що неявка третьої особи ОСОБА_4 та відповідача є повторною, докази на підтвердження поважності причин неявки до суду, клопотання про відкладення розгляду справи не надані.
Суд вважає можливим розглянути дане провадження за відсутністю позивача, його представника, представника третьої особи на підставі поданих ними заяв, та без участі третьої особи ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_3 відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України. Матеріали справи містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Згідно зі ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Аналіз наведених норм свідчить, що у сімейному законодавстві України втілена презумпція шлюбного походження дитини, яка полягає в тому, що дитина, яка зачата і народжена або лише народжена у шлюбі, походить від подружжя, що перебуває в цьому шлюбі.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч.1 ст.135 СК України).
Згідно п.6.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною. Для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства» (рішення від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації»). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення у процесі дослідження факту батьківства (Постанов Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України.
У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 р. у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 - є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини.
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованою Україною 27 січня 1991 року, що є основним документом, який визначає правові стандарти у сфері захисту прав дітей, зазначено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку у атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Судом встановлено, що відповідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками дитини ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , актовий запис про народження № 39 від 25.03.2025 р.
На час народження дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі, який розірвано, що підтверджується рішенням Тульчинського Районного суду Вінницької області від 28.05.2025 р., згідно якого шлюб між стронами було укладено 20.11.2019 р.
Отже, державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до ст. 133 СК України, якою визначено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
ОСОБА_1 з листопада 2023 року перебуває у фактичних відносинах з ОСОБА_4 , з якою спільно проживають однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_5 , та ведуть спільне господарство, що підтверджується довідкою № 136 від 26.03.2025 р., довідкою № 135 від 26.03.2025 р.
Предметом доказування у даній справі є наявність кровного споріднення між позивачем та дитиною, ОСОБА_6 .
Згідно Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для суду від 18.04.2025 №47512, проведений в медико-генетичному центрі "МАМА РАРА", з якого вбачається, що ймовірність батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 складає 99,9999999% .
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_10 знайшли своє підтвердження, а тому задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,223,263-265,268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ), представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа ОСОБА_4 (адреса мешкання: АДРЕСА_2 ), третя особа Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батьків - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внести зміни до актового запису № 39 від 21 березня 2025 року, складеного Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), а саме: виключити відомості про ОСОБА_3 , як батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 , по батькові залишити без змін: « ОСОБА_9 ».
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.11.2025 р.
Суддя: О.А. Дурач