Справа № 128/4318/24
Іменем України
25 листопада 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
у складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
при секретарі - Нагірняк Т.А.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Кварталбуд -14» про розірвання договору та стягнення суми пайового внеску, інфляційних та 3% річних, -
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 05 грудня 2023 року між нею та ОК «ЖБК «КВАРТАЛБУД-14» (керівник- Бануляк С.В.) було укладено договір № 22 про пайову участь, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання організувати будівництво багатоквартирного житлового будинку, що буде побудований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:09:001:0126, за рахунок внеску учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, забезпечити здачу його в експлуатацію, передати учаснику новозбудоване майно та документи, необхідні для реєстрації право власності на нього, а позивач взяв на себе зобов'язання сплатити ЖБК внесок в розмірі та в порядку, встановленому даним договором та додатками до нього, та має право отримати новозбудоване майно. Позивачка зазначає, що на виконання умов договору вона здійснила повну оплату внеску в розмірі 1 329 600 грн за організацію будівництва квартири АДРЕСА_2 на 2-му поверсі. За умовами договору орієнтовний строк закінчення будівництва та здачі його в експлуатацію є червень 2024 року. Проте всупереч умовам договору на вказаній земельній ділянці є об'єкт незавершеного будівництва( за словами сусідів, які проживають поруч із вищевказаною земельною ділянкою - в такому стані він перебуває вже більше 4-5 років), а як з'ясувалось в подальшому - відповідач не є замовником будівництва та зазначає, що їй взагалі невідомо- хто є власником недобудованого об'єкту та кому належить земельна ділянка.
Позивачка зазначає, що відповідач порушив ряд умов, всупереч взятим на себе обов'язкам організувати будівництво житлового будинку та квартири АДРЕСА_2 на 2-му поверсі даного будинку, здавши квартиру АДРЕСА_2 у червні 2024 року у належному для проживання стані, цього не зробив, використавши кошти які були призначені саме на приведення квартири у житловий стан на свої особисті потреби.
Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.
За умовами Договору орієнтовний строк закінчення будівництва та здачі його в експлуатацію є червень 2024 року. Проте всупереч умовам Договору на вказаній земельній ділянці (яка невідомо кому належить) є об'єкт незавершеного будівництва, а відповідач не є замовником будівництва. З врахуванням вищезазначеного, встановленим є факт істотного порушення умов договору відповідачем, що є підставою для розірвання договору та повернення сплачених мною грошових коштів. Також згідно позову, позивачка вказує, що з відповідача має бути стягнута не лише сума пайового внеску, але й сума інфляційних втрат та 3 % річних, адже відповідач користувався її коштами на власний розсуд, мав з них дохід. Інфляційні нарахування на суму боргу, згідно зі ст. 625 ЦК України. Сума збитків від інфляції: 95 783,76 грн.; Процентна ставка: 3% річних, згідно зі ст. 625 ЦК України. Сума нарахованих процентів: 35 863,67 грн. Загальна сума -яка підлягає до стягнення- 1 461 247,43 гр.
Викладені вище обставини, стали підставою для звернення до суду із позовом.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву, якою просить справу розглянути у її відсутність, засідання проводити без технічної фіксації, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач ОК «ЖБК «Кварталбуд -14» про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася судом належним чином, у встановленому законом порядку. Заяв не надходило. Також відповідач повідомлявся через оголошення на веб-порталі судової влади України, Єдиний державний реєстр судових рішень: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою позивача, на підставі ухвали суду від 25.11.2025 про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Врахувавши думку сторін, викладену у наданих суду письмових заявах, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку. Судом встановлено, що 05 грудня 2023 року між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «КВАРТАЛБУД-14» (керівник- Бануляк С.В.) було укладено договір № 22 про пайову участь, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання організувати будівництво багатоквартирного житлового будинку, що буде побудований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:09:001:0126, за рахунок внеску учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, забезпечити здачу його в експлуатацію, передати учаснику новозбудоване майно та документи, необхідні для реєстрації право власності на нього, а позивач взяв на себе зобов'язання сплатити ЖБК внесок в розмірі та в порядку, встановленому даним договором та додатками до нього, та має право отримати новозбудоване майно (а.с.10, 11-16).
На виконання умов Договору ОСОБА_1 здійснила повну оплату внеску в розмірі 1 329 600 грн за організацію будівництва квартири АДРЕСА_2 на 2-му поверсі , що підтверджується довідкою № 22 виданої відповідачем 5 грудня 2023 року (а.с.9).
За умовами Договору орієнтовний строк закінчення будівництва та здачі його в експлуатацію є червень 2024 року.
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Відповідно до п.3.3 Договору № 22 від 05.12.2023 орієнтовний строк закінчення будівництва Об'єкту будівництва та здачі його в експлуатацію - червень 2024 року. Офіційних термінів перенесення дати завершення будівництва відповідач не називає. На даний момент права позивача, як добросовісного асоційованого члену кооперативу (інвестора) порушені. З урахуванням вищезазначеного встановленим є факт істотного порушення умов договору відповідачем, що є підставою для розірвання договору №22 про пайову участь від 05 грудня 2023 та повернення сплачених позивачем грошових коштів в загальній сумі 1 329 600 грн. Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «КВАРТАЛБУД-14» в частині розірвання договору про пайову участь та стягнення коштів підлягають до задоволення, а договір № 22 від 05.12.2023 про сплату пайових внесків підлягає розірванню та стягненню з відповідача на користь позивача сплачених нею грошових коштів в загальній сумі 1 329 600 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).
Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).
Ці норми кореспондуються з нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, за якими юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.
Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України «Про кооперацію».
За змістом статті 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації, яка створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської іншої діяльності задля поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.
З огляду на визначення, що містяться у статті 1 цього Закону, кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів.
У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об'єктів житлового, дачного, гаражного будівництва) (ст.14 Закону України «Про кооперацію»).
На підставі статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством.
Відповідно до абзацу 11 статті 2 Закону України «Про кооперацію» цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОК «ЖБК «КВАРТАЛБУД-14» є неприбутковою організацією, метою діяльності якого як вбачається з Закону України «Про кооперацію» є задоволення потреб зокрема своїх асоційованих членів у виникненні у них права асоційованого члена на об'єкт нерухомості, зазначений у меморандумі, після завершення будівництва об'єкта будівництва і введення його в експлуатацію.
Згідно зі статтею 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК України).
Стаття 625 ЦК України передбачає порядок відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а саме: Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, проаналізувавши вищевикладене норми законодавства, зважаючи на те, що відповідач є неприбутковою організацією, яка здійснює діяльність не з метою отримання прибутку, а для задоволення потреб його членів, відтак у спірних правовідносинах ОК «ЖБК «КВАРТАЛБУД-14» не є боржником відносно ОСОБА_1 , а позивач у свою чергу не є кредитором, відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних до задоволення не підлягають.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України на відповідача слід покласти судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у пропорційному розмірі 13 298,00 грн.
Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09.12.1994). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).
Такі висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 607/9865/16-ц.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 14, 15, 21 ЗУ «Про кооперацію», ст. ст. 16, 204, 384, 527, 530, 625, 626, 628, 629, 638, ЦК України, ст.ст. 2, 12, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 282, 352, 354ЦПК України , суд-
Позов ОСОБА_1 - задоволити частково. Розірвати Договір № 22 від 05 грудня 2023 про сплату пайових внесків, укладений між ОСОБА_1 та Обслуговуючим Кооперативом «Житлово-будівельний Кооператив «КВАРТАЛБУД-14».
Стягнути з Обслуговуючого Кооперативу «Житлово-будівельний Кооператив «КВАРТАЛБУД-14» (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, ЄДРПОУ: 39909515) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , сплачені за договором № 22 про пайову участь від 05.12.2023, в загальному розмірі 1 329 600 грн 00 коп.
Стягнути з Обслуговуючого Кооперативу «Житлово-будівельний Кооператив «КВАРТАЛБУД-14» (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, ЄДРПОУ: 39909515) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 13 298 грн 00 коп. Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідач - ОК «ЖБК «КВАРТАЛБУД-14» (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, ЄДРПОУ: 39909515).
Повний текст судового рішення виготовлено 25.11.2025.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО