30 жовтня 2025 року Справа № 915/457/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представників сторін: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг»,
про: стягнення 74216,10 грн,
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг»,
до відповідача: Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал»,
про: визнання недійсним договору №ВОЮО/Р-3006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009,-
МКП “Миколаївводоканал» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» грошові кошти у сумі 74216,10 грн, з яких: 61205,95 грн основного боргу за договором №ВОЮО/Р-3006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009; 3371,54 грн - 3% річних та 9638,61 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» подало до суду зустрічну позовну заяву з такими вимогами:
- визнати недійсним договір №ВОЮО/Р-30006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору №А/3006 від 01.01.2009 на постачання питної води та приймання стічних вод, укладений між ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» та МКП «Миколаївводоканал» із застосуванням наслідків недійсності правочину;
- визнати недійсними пункти 1.1, 2.1, 3.1 договору №ВОЮО/Р-30006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору №А/3006 від 01.01.2009 на постачання питної води та приймання стічних вод, укладений між ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» та МКП «Миколаївводоканал».
Разом із зустрічним позовом ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» було подано заяву про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та відзиву від ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг».
Ухвалою суду від 28.04.2025 заяву ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви та відзиву задоволено. Поновлено ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» пропущений процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви та відзиву. Прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднано зустрічний позов в одне провадження зі справою №915/457/25. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Розгляд зустрічної позовної заяви ухвалено здійснювати одночасно із первісним позовом. Підготовче засідання у справі призначено на 26.05.2025.
У підготовчих засіданнях 26.05.2025 та 18.06.2025 судом оголошувались перерви.
Ухвалою суду від 24.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.08.2025.
У судових засіданнях 25.08.2025 та 03.10.2025 судом оголошувались перерви відповідно до 03.10.2025 та 30.10.2025.
В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання 30.10.2025 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у письмових заявах від 30.10.2025 просили розглянути справу без участі їх представників.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом також враховано, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 30.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 30.10.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01.01.2009 між МКП “Миколаївводоканал», як виробником, та ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг», як споживачем, укладено договір №А/3006 на постачання питної води та приймання стічних вод (далі - Договір №А/3006).
Відповідно до п.2.1 Договору №А/3006, виробник зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання питної води в Точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в Точці приймання відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації.
Згідно п.3.1.1 Договору №А/3006, облік поставленої води та кількості прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у виробника. У випадку наявності у споживача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за споживачем у виробника.
Відповідно до п.3.1.2 Договору №А/3006, зняття показань з лічильника(-ків) здійснюється споживачем щомісячно. Звіт про обсяги фактично отриманих споживачем послуг із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із субспоживачів окремо, направляється споживачем виробнику у письмовому вигляді не пізніше 23 числа розрахункового місяця і є підставою для здійснення розрахунків.
Згідно п.3.1.8 Договору №А/3006, засоби обліку води підлягають періодичній повірці відповідно до діючого законодавства. Для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води виробник щомісячно направляє споживачу рахунок у паперовому вигляді або споживач самостійно оплачує за послуги (п.3.2.1 Договору №А/3006).
Оплата вартості послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів (п.3.2.3 Договору №А/3006).
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у рахунку, споживач зобов'язаний у триденний термін з дня отримання рахунку письмово повідомити про це виробника та у цей же термін направити представника з обґрунтуючими документами для проведення звіряння та підписання акту звіряння взаємних розрахунків. В іншому випадку відмова споживача оплатити рахунок виробника вважається безпідставною (п.3.2.5 Договору №А/3006).
Позивач зобов'язаний забезпечувати на всіх об'єктах водоспоживання та водовідведення облік шляхом встановлення лічильників у відповідності із технічними умовами, виданими виробником. В разі пошкодження лічильника, у термін не пізніше 10-ти робочих днів, письмово повідомляти про це виробника, вжити необхідних заходів щодо його ремонту або заміни на робочий (п.4.3.2 Договору №А/3006).
Відповідно до п.4.3.9 Договору №А/3006, споживач відповідає за цілісність та збереження лічильника(-ків) води та стоків, цілісність пломб і деталей опломбування на лічильниках, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних і каналізаційних пристроях, які знаходяться на його балансі.
Крім того, споживач зобов'язаний забезпечувати за рахунок власних коштів належну експлуатацію та утримання, здійснювати профілактичний та аварійний ремонт водопровідних і каналізаційних мереж, санітарно-технічних приладів, водопровідних і каналізаційних приладів, водопровідних і каналізаційних вводів, запірної арматури, водолічильного вузла, лічильника стоків, підкачуючих приладів, які належать споживачу на праві власності, праві повного господарського відання, оперативного управління або таких, що знаходяться в його повному господарському віданні та виконувати вимоги виробника з цього приводу (п.4.3.11 Договору №А/3006).
МКП “Миколаївводоканал» надає ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» у місті Миколаєві Миколаївської області послуги з водопостачання та приймання стічних вод за адресами: ринок “Площа Перемоги» вул.Космонавтів, 80А; ринок “Україна» просп.Центральний, 220; офісне приміщення по вул.Погранична, 242 В; за кожною з цих адрес встановлено прилад обліку за якими здійснюється нарахування спожитих послуг.
В період з 01.01.2022 по 22.01.2023 ТОВ “Підприємство Універсал-Юг» спожило послуг на суму 86805,46 грн, зазначена сума нарахувань була частково оплачена на суму 13358,32 грн. У зв'язку з чим позивач за первісним позовом зазначає, що станом на 09.02.2023 заборгованість ТОВ “Підприємство Універсал-Юг» складала 73447,14 грн.
01.03.2023 між МКП “Миколаївводоканал» та ТОВ “Підприємство Універсал-Юг» було укладено додаткову угоду про електронний документообіг до договору №А/3006 від 01.01.2009.
Метою такої додаткової угоди є забезпечення можливості передачі споживачем в електронній формі показів приладів обліку для здійснення нарахувань за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, формування, підписання та направлення сторонами електронних документів (зокрема: звітів про обсяги фактично спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, рахунків за послуги, актів приймання-передачі послуг та інших документів), що стосується виконання умов Договору №А/3006 від 01.01.2009.
Відповідно до п.5 додаткової угоди від 01.03.2023, сторони визнали, що електронний документ, сформований, підписаний електронним підписом та переданий через особистий кабінет є оригіналом та має таку ж юридичну силу, як і документ, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений підписом і печаткою однієї або обох сторін. Документи, надіслані споживачу в електронному вигляді є первинними документами, які підтверджують факт надання послуг та обсяг наданих послуг за цим договором і тому є обов'язковими до виконання сторонами.
29.03.2023 керівник ТОВ “Підприємство Універсал-Юг» Гордієнко Т.В. електронним цифровим підписом в особистому кабінеті підписала акти виконаних робіт до таких рахунків:
- №Ц-В-8002/0708-1.2022/28 від 28.01.2022 на суму 6733,98 грн;
- №Ц-В-8002/0708-7.2022/31 від 31.07.2022 на суму 11234,52 грн;
- №Ц-В-8002/0708-9.2022/30 від 30.09.2022 на суму 10077,02 грн;
- №Ц-В-8002/0708-10.2022/31 від 31.10.2022 на суму 714,92 грн;
- №Ц-В-8002/0708-11.2023/29 від 29.11.2022 на суму 3608,66 грн;
- №Ц-В-8002/0708-12.2023/30 від 30.12.2022 на суму 987,28 грн;
- №Ц-В-8002/0708-1.2023/25 від 25.01.2023 на суму 53449,08 грн.
09.02.2023 між МКП «Миколаївводоканал», як кредитором, та ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг», як боржником, укладено договір №ВОЮО/Р-3006н про реструктуризацію заборгованості по договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009 (далі - Договір реструктуризації).
Відповідно до п.2.1 Договору реструктуризації, боржник визнав в повному обсязі та зобов'язався сплатити заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення загальною сумою 73447,14 грн, яка склалася станом на 08.02.2023.
Згідно п.п.3.1 - 3.3 Договору реструктуризації, починаючи з 08.02.2023 по 20.07.2023 боржник щомісячно сплачує заборгованість у сумі 73447,14 грн рівними частинами по 12241,19 грн. Кінцевий строк оплати чергової щомісячної частини заборгованості - 20-е число поточного календарного місця. Оплата останньої частини заборгованості повинна бути здійснена боржником 20.07.2023.
Відповідно до п.5.1 Договору реструктуризації, такий договір набуває законної сили з моменту його підписання представниками сторін та діє по 20.07.2023.
МКП «Миколаївводоканал» виставило ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» рахунок №Ц-В-8002/0708-2.2023/28 від 28.02.2023 на загальну суму 13262,51 грн, яка складається з поточних нарахувань за січень 2023 року в сумі 1021,32 грн та першого платежу по Договору реструктуризації за лютий 2023 року в сумі 12241,19 грн.
За платіжною інструкцією №494 від 06.03.2025 ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» оплатило вказаний рахунок МКП «Миколаївводоканал» на суму 13262,51 грн.
МКП «Миколаївводоканал» вказує, а ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» не спростовує, що більше жодних платежів на виконання Договору реструктуризації боржник не здійснив, у зв'язку з чим позивач стверджує, що заборгованість за Договором реструктуризації складає 61205,95 грн, які і просить стягнути.
В свою чергу, ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» просить суд визнати Договір реструктуризації недійсним на підставі ст.215, ч.3 ст.203 та ст.233 ЦК України та зазначає, що згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ТОВ “Підприємство Універсал-Юг» не погоджується з сумою заборгованості зафіксованою в Договорі реструктуризації, оскільки вважає здійснені МКП “Миколаївводоканал» нарахування за показами лічильника №191294789 за адресою надання послуг вул.Погранична, 242В у м.Миколаєві - невірними, посилаючись на те, що актом від 18.01.2023 було зафіксовано, що такий прилад обліку не працює.
Враховуючи викладене ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» вважає, що відсутність факту підписання акту звіряння від 08.02.2023 з боку товариства, вказує на відсутність його волевиявлення на укладання Договору реструктуризації.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Щодо зустрічних позовних вимог, суд дійшов таких висновків.
Предметом зустрічного позову є визнання недійсним укладеного між сторонами спірного Договору реструктуризації заборгованості.
Позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
При цьому, судом встановлено, що 29.03.2023 ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» зверталося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до МКП “Миколаївводоканал», в якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просило суд визнати незаконним нарахування ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» боргу за водокористування з 21.09.2022 по 18.01.2023 та зобов'язати МКП «Миколаївводоканал» здійснити перерахунок обсягів спожитої води в розрахунку з 21.09.2022 по 18.01.2023.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.01.2025 у справі №915/475/23, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 07.02.2025, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У вказаному судовому рішенні по справі №915/475/23 судом встановлено, що ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» 17.01.2023 виявило, що лічильник, який обліковує поставлену воду за адресою вул.Погранична 242В вийшов з ладу і цього ж дня надіслав відповідачу лист №03/58 від 17.01.2023 відповідного змісту.
18.01.2023 за результатами доступу до приладу обліку представником МКП «Миколаївводоканал» було зафіксовано покази водоміра та з'ясовано, що прилад обліку не працює, а саме при відкритому крані води, прилад обліку не фіксував водозабір. При огляді приладу обліку №191294789 були зафіксовані показники 1567 куб.м.
25.01.2023 МКП «Mикoлaїввoдoкaнaл» здійснило нарахування спожитих послуг та виставило позивачу рахунок №Ц-В-8002/0708-1.2023/25 від 25.01.2023 на суму 79097,14 грн.
Нарахування за адресою вул.Погранична, 242В здійснено позивачем з 23.09.2022 по 22.01.2023 на різницю показів лічильника зафіксованих актом від 18.01.2023 - 1567 куб.м та попередніх - 73 куб.м, що склало 1494 куб.м, вартість яких становить 42384,78 грн.
Також у судовому рішенні по справі №915/475/23 судом встановлено, що ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг», після отримання рахунку №Ц-В-8002/0708-1.2023/25 від 25.01.2023, здійснило його часткову оплату, та у подальшому підписало договір №ВОЮО/Р-3006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по Договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009.
Вказане, на переконання суду свідчить про те, що ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» погодилось із здійсненими МКП «Миколаївводоканал» нарахуваннями.
До того ж, ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» не надало суду доказів реалізації споживачем погодженої сторонам у п.3.2.5 Договору №А/3006 процедури, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг.
На переконання суду, у даному випадку, має місце суперечлива поведінка з боку ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг», оскільки в одному випадку ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» фактично визнає здійснені МКП «Mикoлaїввoдoкaнaл» нарахування по рахунку №Ц-В-8002/0708-1.2023/25 від 25.01.2023, а також вчиняє дії спрямовані на виконання відповідного зобов'язання, а в іншому випадку посилається на необґрунтованість відповідних нарахувань.
Варто зазначити, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Верховний Суд у постановах від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 17.11.2018 у справі №911/205/18 робить посилання на принцип римського права «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)». Зазначений принцип римського права «venire contra factum proprium» є вираженням «equitable estoppel» однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на «principles of fraud». Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд у справі №915/475/23 погодився з доводами МКП «Миколаївводоканал» про те, що нарахування наданих послуг на об'єкті споживача за адресою вул.Погранична, 242В у період з 21.09.2022 по 18.01.2023 здійснено МКП «Mикoлaїввoдoкaнaл» на підставі умов договору №А/3006 від 01.01.2009 на постачання питної води та приймання стічних вод та з урахуванням чинних нормативно-правових актів, рахунок №Ц-В-8002/0708-1.2023/25 від 25.01.2023 в терміни визначені вказаним договором ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» не оскаржено, заборгованість визначену в рахунку визнано в договорі №ВОЮО/Р-3006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009 та частково погашено за платіжною інструкцією №477 від 27.01.2023.
Правочин, який оспорюється на підставі ст.233 ЦК України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.
Підставами визнання правочину недійсним на підставі ст.233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.
Встановлена ст.233 ЦК України підстава недійсності правочину є сукупністю цих двох елементів, відсутність хоча б одного з них є ознакою знаходження відповідних правовідносин за межами сфери регулювання ч.1 ст.233 ЦК України.
Наявність тяжкої обставини, що змусила особу вчинити правочин, має довести сторона, яка такий правочин оспорює. Предметом доказування також є той факт, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було би вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину. Тяжкими обставинами можуть бути, зокрема, тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства особи, учасника правочину, та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Такі правочини мають дефекти волі і здійснюються за обставин, коли особа змушена вчинити правочин на вкрай невигідних для себе умовах.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В силу приписів п.4 ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.3 ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В силу приписів ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).
За змістом ст.15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст.16 цього Кодексу.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право особи, яка звернулася за таким захистом до суду.
ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» не довело належними доказами наявність тяжкої обставини, що змусила товариство укласти Договір реструктуризації, а також тієї обставини, що правочин було вчинено на вкрай невигідних для товариства умовах, а відповідно і порушення з боку МКП «Mикoлaїввoдoкaнaл» його прав та законних інтересів, у зв'язку із чим зустрічні позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
До того ж, судом прийнято до уваги, що у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 07.01.2025 у справі №915/475/23, яке набрало законної сили, встановлено обставини правомірності здійснення МКП «Mикoлaїввoдoкaнaл» нарахування наданих послуг на об'єкті споживача за адресою вул.Погранична, 242В у період з 21.09.2022 по 18.01.2023 на підставі умов договору №А/3006 від 01.01.2009 на постачання питної води та приймання стічних вод.
При цьому, укладений Договір реструктуризації покращив умови, в яких перебувало ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» та замість обов'язку оплатити борг в розмірі 73447,14 грн у строк до 20.02.2023, ТОВ «Підприємство «Універсал-Юг» отримало можливість здійснювати щомісячне погашення суми заборгованості оплату по 12241,19 грн до 20.07.2023.
Щодо первісних позовних вимог, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Відповідно до приписів ч.1 ст.509, статтей 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до п.2.1 Договору реструктуризації, боржник визнав в повному обсязі та зобов'язався сплатити заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення загальною сумою 73447,14 грн, яка склалася станом на 08.02.2023.
Згідно п.п.3.1 - 3.3 Договору реструктуризації, починаючи з 08.02.2023 по 20.07.2023 боржник щомісячно сплачує заборгованість у сумі 73447,14 грн рівними частинами по 12241,19 грн. Кінцевий строк оплати чергової щомісячної частини заборгованості - 20-е число поточного календарного місця. Оплата останньої частини заборгованості повинна бути здійснена боржником 20.07.2023.
МКП «Миколаївводоканал» виставило ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» рахунок №Ц-В-8002/0708-2.2023/28 від 28.02.2023 на загальну суму 13262,51 грн, яка складається з поточних нарахувань за січень 2023 року в сумі 1021,32 грн та першого платежу по Договору реструктуризації за лютий 2023 року в сумі 12241,19 грн.
За платіжною інструкцією №494 від 06.03.2025 ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» оплатило вказаний рахунок МКП «Миколаївводоканал» на суму 13262,51 грн.
МКП «Миколаївводоканал» стверджує, а ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» не спростовує, що більше жодних платежів на виконання Договору реструктуризації боржник не здійснив, у зв'язку з чим заборгованість за Договором реструктуризації складає 61205,95 грн.
ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» не спростувало вимоги та доводи МКП «Миколаївводоканал», та не надало суду відповідні докази, які свідчать про погашення заборгованості за Договором реструктуризації у розмірі 61205,95 грн.
Враховуючи факт прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором реструктуризації, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 61205,95 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку МКП «Миколаївводоканал» нарахувало ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг» окремо по кожному щомісячному грошовому зобов'язанню встановленому п.3.1 Договору реструктуризації загалом до сплати 3371,54 грн - 3% річних за період з 21.02.2023 по 19.03.2025 та 9638,61 грн інфляційних втрат за період з квітня 2023 року по лютий 2025 року.
Враховуючи факт прострочення виконання грошового зобов'язання, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновків, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову, - слід відмовити.
У відповідності до приписів ст.129 ГПК України, у разі задоволення первісного позову та відмови в зустрічному позові судові витрати підлягають покладенню на відповідача за первісним позовом - ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг».
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
2. Первісні позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» (54003, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.242В; ідент.код 13850935) на користь Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал» (54055, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161; ідент.код 31448144) 61205,95 грн основного боргу за договором №ВОЮО/Р-3006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009, 3371,54 грн - 3% річних, 9638,61 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25.11.2025 року.
Суддя М.В.Мавродієва