26.11.2025 р. Справа № 914/2292/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І. розглянувши матеріали справи за позовом
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Рівне», м.Рівне,
До відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
про визнання недійсним та скасування рішення № 63/81-р/к у справі № 63/9-4-58-2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зупинення виконання рішення
встановив:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025, справу №914/2292/25 розподілено судді О.Ю.Бортник.
Ухвалою від 30.07.2025 позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
11.08.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 18.08.2025 прийнято справу № 914/2292/25 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.09.2025.
Рух справи та причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою від 20.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання у справі на 24.11.2025 на 10:35 год. та явку позивача, відповідача в засідання суду визнано обов'язковою.
20.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Рівне» до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 20.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Рівне» про участь у судовому засіданні 24.11.2025 в режимі відеоконференції, з огляду на приписи ч.1 ст.197 ГПК України, оскільки явка позивача в судове засідання визнавалась судом обов'язковою.
24.11.2025 до суду надійшла заява про відвід судді О.Ю.Бортник від розгляду справи № 914/2292/25.
Ухвалою від 25.11.2021 визнано відвід судді О.Ю.Бортник, заявлений ТОВ «Смарт Рівне» від 24.11.2025 необґрунтованим. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Рівне» про відвід судді Бортник О.Ю. від розгляду справи № 914/2292/25 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.
В обґрунтуванні вказаної ухвали зазначено, що позивач в жодне з судових засідань у справі не з'являвся, заяв про участь у судовому засіданні 29.09.2025 та 20.10.2025 в режимі відеоконференції не подавав, правом на подання відповіді на відзив, поданий 03.10.2025 не скористався. Натомість позивач у клопотанні від 21.10.2025 (том справи III, а.с. 148-149) зазначає про відсутність відзиву у матеріалах електронної справи суду та ненадходження відзиву на адресу позивача. Однак, відповідно до відомостей з системи «Діловодство спеціалізованого суду» (том справи III, а.с.177-179) відзив доставлено до зареєстрованого електронного кабінету позивача 03.10.2025 о 12:43год. (том справи III, а.с. 141).
Отже, зважаючи на зазначене та приймаючи ухвалу від 20.10.2025, господарський суд визнав явку сторін в судове засідання від 24.11.2025 обов'язковою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 розгляд заяви про відвід призначено судді У.І.Ділай.
У обґрунтуванні заяви ТОВ «Смарт Рівне» про відвід судді у справі № 914/2292/25 заявник посилається на таке.
З метою забезпечення виконання вимог суду та реалізації свого процесуального права на участь у судовому засіданні, ТОВ «Смарт Рівне» подало клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, посилаючись на те, що підприємство юридично та фактично знаходиться у місті Рівне, а також на об'єктивні обставини воєнного стану, зокрема часті повітряні тривоги та перебої в електропостачанні, які ускладнюють своєчасну фізичну явку до м. Львова. До того ж, у зв'язку з недавніми подіями, які відбулись у місті Львів, а саме через потужний обстріл російською федерацією міста, через який знищено нове відділення "Укрпошти" у представників ТОВ «Смарт Рівне» є явні переживання за власне життя та здоров'я. Тому на думку ТОВ «Смарт Рівне» більш безпечним було здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференцзв'язку.
Однак, суддею Господарського суду Львівської області О.Ю. Бортник у справі №914/2292/25 було безпідставно відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, що, на переконання ТОВ «Смарт Рівне», свідчить про порушення принципів рівності сторін, змагальності процесу та доступу до правосуддя. Відмова від прийняття клопотання, яке обґрунтовано реальною обставиною і спрямоване на забезпечення ефективного доступу до суду, створює обґрунтовані підстави сумніватися у неупередженості та об'єктивності судді, оскільки рішення про відмову було ухвалене без належного та повного аналізу представлених обставин і без посилання на вагомі процесуальні підстави, що виключають застосування дистанційного формату.
Відтак, позивач вважає, що відмова у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за наявності поважних причин та обґрунтованих доводів відповідача свідчить про упереджене ставлення судді до сторони у справі та створення штучних перешкод у реалізації процесуальних прав ТОВ «Смарт Рівне».
При прийнятті ухвали суд виходив із такого.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.
Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Таким чином, зважаючи на положення вищенаведеного п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним.
Відповідно до змісту заяви про відвід судді, заявник не погоджується із розглядом цієї справи суддею О.Ю.Бортник, оскільки нею було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання від 24.11.2025 в режимі відеоконференції .
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
В свою чергу, частиною 4 статті 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року вказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п. 1.2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Щодо посилань заявника на те, що суддя О.Ю.Бортник відмовила у задоволенні клопотання про участь позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що викликає обґрунтовані сумніви щодо її об'єктивності та неупередженості при розгляді цієї справи, відтак, це дає йому як позивачу право на заявлення відводу судді, то такі за своєю суттю зводяться до припущень, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Натомість незгода учасника процесу з судовим рішенням у справі виражається у формі оскарження судового рішення до суду вищої інстанції в порядку, передбаченому ГПК України.
При цьому, заявником в порушення приписів ст. 74 ГПК України не надано жодного доказу на підтвердження викладених в заяві обставин щодо упередженості чи заінтересованості судді О.Ю.Бортник у розгляді справи №914/22922/25. Наведені у заяві обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу судді.
Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути вмотивований та обґрунтований, це зокрема, означає, що відвід повинен бути підтвердженим фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до сторін у справі, оскільки наявність чи відсутність підстав у відводі судді не може ставитися в залежність до результату застосування норм чинного законодавства. При цьому, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддю у будь-який спосіб забороняється законом. У разі ж незгоди з винесеним по справі рішенням чи ухвалою, як вже зазначено вище, сторона по справі чи інший учасник справи не позбавлена можливості оскаржити постановлене рішення чи ухвалу у порядку і строки визначені чинним процесуальним Законом.
Європейський Суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Разом із цим, висновки місцевого суду про обґрунтованість у кожному конкретному випадку стороною по справі їх сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді мають ґрунтуватися на наведених фактичних обставинах, які наводяться у відповідних заявах, що узгоджується з мотивами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні від 03 вересня 2019 року (заява №26220/10) у справі «Елена Іліє проти Румунії» (п.37-48).
В зв'язку із наведеним вище, посилання заявника на упередженість та об'єктивність судді у результаті розгляду справи № 914/2292/25 суд розцінює як припущення. Відтак, доводи заявника не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають вищенаведеним нормам чинного в Україні законодавства та висновкам Європейського Суду з прав людини щодо застосування таких норм права. Натомість, твердження заявника про наявність підстав для відводу не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, а відтак, судом не приймаються до уваги.
Зважаючи на вищевикладене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Рівне» від 24.11.2025 про відвід судді О.Ю.Бортник у справі № 914/2292/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви про відвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Уляна ДІЛАЙ