79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
19.11.2025 Справа № 914/2745/22(914/1418/25)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМАРКА», Львівська область, м. Самбір
до відповідача: Державного підприємства «Системні аграрні технології», м. Київ
про стягнення 314 066,00 грн заборгованості
в межах провадження у справі №914/2745/22
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна», с. Крупець, Шепетівський (Славутський) район, Хмельницька область
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМАРКА» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447)
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
за участю ініціюючого кредитора ТОВ «Суффле Агро Україна»: Стельмах Ю.М.
2 листопада 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна» у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМАРКА» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) .
Ухвалою суду від 07.11.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМАЙЗ» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) - прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 23.11.2022.
Ухвалою суду від 14.12.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМАРКА»(81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМАРКА» у розмірі 2 139 810,00 грн, з яких: 1 410 000,00 грн - основного боргу, 705 000,00 грн - штрафних санкцій, 24 810,00 грн - судового збору; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМАРКА» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМАРКА» арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1335 від 19.07.2013, поштова адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 3/28). Підготовче засідання суду призначено на 25.01.2023.
Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМАРКА» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) у встановленому законодавством порядку.
Постановою суду від 18.09.2024 клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 12.10.2023 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат задоволено; затверджено звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Микитюка А.І. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період 14.12.2022 по 30.09.2023 в сумі 191 922,00 грн; сплачено арбітражному керуючому Микитюку Анатолію Івановичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1335 від 19.07.2013, адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 3/28), ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на р/р НОМЕР_2 в АТ «КБ «Приватбанк» основну грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі №914/2745/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромарка» в розмірі 60 300,00 грн, за рахунок коштів авансованих ТОВ «Суффле Агро Україна» на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області, згідно з платіжним дорученням №8321 від 18.10.2022; припинено процедуру розпорядження майном Товариством з обмеженою відповідальністю “Євромарка» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447); припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромарка» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) - арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1335 від 19.07.2013; адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 3/28); визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Євромарка» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447); відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромарка» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447); призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромарка» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1335 від 19.07.2013; адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 3/28), ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Офіційно оприлюднено на веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромарка» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.
Справа №914/2745/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
07.05.2025 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМАРКА» подало позовну заяву до відповідача ДП «Системні аграрні технології» про стягнення 314 066,00 грн. заборгованості.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.05.2025, справу №914/2745/22(914/1418/25) передано судді Чорній Л.З., в провадженні якої перебуває справа №914/2745/22 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМАРКА».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМАРКА» до відповідача ДП «Системні аграрні технології» про визнання недійсним договору та стягнення 314 066,00 грн. заборгованості прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2745/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМАРКА».
В судове засідання від 11.06.2025 представник позивача та ініціюючого кредитора з'явилися в режимі відеоконфернеції.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.
В судове засідання від 13.08.2025 представник позивача не з'явився. Через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку.
В судове засідання від 08.10.2025 року представник позивача та ініціюючого кредитора з'явилися в режимі відеоконференції. Представиком позивача ліквідатором Микитюком А.І. через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення.
Представник відповідача повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 08.11.2025, розгляд справи відкладено на 19.11.2025.
У судове засідання 19.11.2025 сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання у справі.
Відповідач в судові засідання участь представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не надав, вимог, викладених в ухвалах суду не виконав, ухвали суду надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 19.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в процесі ліквідаційної процедури встановлено, що у вересні-жовтні 2021 року ТОВ «ЄВРОМАРКА» здійснило оплату на банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 314 066,00 грн. Однак, в процесі ліквідаційної процедури ТОВ «ЄВРОМАРКА» не вдалося встановити будь-якого документального підтвердження реального здійснення господарських операцій та договорів. На вимогу про погашення боргу від 04.02.2025 відповідач відповіді не надав, підтверджуючі документи не направив, заборгованості не погасив, будь-яких пояснень також не надав. На підставі наведеного, позивач вважає, що відповідач набув вказані грошові кошти без достатньої правової підстави та просить стягнути з нього 314 066,00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини справи встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у вересні-жовтні 2021 року ТОВ «ЄВРОМАРКА» здійснило оплату на банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 314 066,00 грн із наступним призначенням платежу: Оплата за товар згідно договору №87-1/2021-Ф від 08.04.2021, в т.ч. ПДВ 20% 26 166,67 грн, а саме: 21.09.2021 здійснено оплату на суму 157 000,00 грн, 12.10.2021 здійснено оплату на суму 157 066,00 грн. Ліквідатор позивача посилається на те, що в процесі ліквідаційної процедури ТОВ «ЄВРОМАРКА» не вдалося встановити будь-якого документального підтвердження реального здійснення зазначених господарських операцій, а саме: зазначених договорів і доказів їх виконання, керівництво ТОВ «ЄВРОМАРКА» не підтвердило здійснення вказаних господарських операцій. На вимогу ліквідатора про погашення боргу від 04.02.2025 відповідач відповіді не надав, підтверджуючі документи не направив, заборгованості не погасив, будь-яких пояснень також не надав. Вимога вручена відповідачу 03.03.2025.
У банківській виписці, копія якої долучена до матеріалів справи, щодо проведених оплат позивача на користь відповідача у графі «призначення платежу» зазначено оплата за товар згідно договору №87-1/2021-Ф від 08.04.2021. Доказів укладення вказаного договору між позивачем та відповідачем суду не надано.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначив безпідставне перерахування відповідачу в період вересень-жовтень 2021 року грошових коштів в загальному розмірі 314 066,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 1212 ЦК України з мотивів відсутності обов'язку у позивача перераховувати грошові кошти, внаслідок відсутності господарських правовідносин між сторонами, надання або виконання відповідачем певних послуг на зазначену в позові суму.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Вирішення питання про стягнення безпідставно набутих коштів залежить від висновків про наявність/відсутність між сторонами договірних правовідносин, на підставі яких здійснено відповідне перерахування заявлених до стягнення коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Тобто, зазначений у ст. 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 ЦК України.
Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Тут розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст.1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/1338/19.
З аналізу ст.1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Матеріалами справи підтверджується наявність у спірних правовідносинах всіх трьох необхідних елементів виникнення кондикційних правовідносин - факт набуття відповідачем майна (грошових коштів в розмірі 314 066,00 грн), факт набуття відповідачем цього майна саме за рахунок позивача (в результаті переказу з рахунку позивача на рахунок відповідача коштів згідно з платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи), відсутність між сторонами господарських правовідносин, які регулюються зокрема договором №87-1/2021-Ф від 08.04.2021, що свідчить про відсутність правових підстав для оплати позивачем вартості ремонтних робіт.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами господарських зобов'язань, вказаних у банківській виписці, а отже достатніх правових підстав для набуття відповідачем за рахунок позивача 314 066,00 грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в електронній формі, через підсистему «Електронний суд», таким чином застосуванню підлягає норма ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір в розмірі 4 710,99 грн, з врахуванням пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до норм ч. 2 ст. 129 ГПК України, слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки ухвалою суду від 09.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМАРКА» про відстрочення сплати судового збору задоволено, відстрочено сплату судового збору позивачу до моменту прийняття рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 236-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Системні аграрні технології» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, ЄДРПОУ 03482347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМАРКА» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Степова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40531447) 314 066,00 грн заборгованості.
3. Стягнути з Державного підприємства «Системні аграрні технології» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, ЄДРПОУ 03482347) в дохід Державного бюджету України 3 768,79 грн судового збору.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 26.11.2025.
Суддя Чорній Л.З.