Рішення від 14.11.2025 по справі 910/7742/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2025Справа № 910/7742/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 10 000 000, 00 грн

Представники:

від позивача: Брухно В.С., Житченко О.В.;

від відповідача: Яковченко Р.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва по суті спору: застосовувати заходи щодо присвоєння ТОВ "Торгова електрична компанія" статусу "Дефолтний", відповідно до положень пункту 1.7.4. та пункту 10.16 розділу X Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307; застосовувати заходи, що передбачені п. 1.7.5 Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, в тому числі: 1) надсилати учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний"; 2) публікувати на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; 4) установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про забезпечення позову - задоволено. До набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили у справі № 910/7742/25 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго":

- застосовувати заходи щодо присвоєння ТОВ "Торгова електрична компанія" статусу "Дефолтний", відповідно до положень пункту 1.7.4. та пункту 10.16 розділу X Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307;

- застосовувати заходи до ТОВ "Торгова електрична компанія", що передбачені п. 1.7.5 Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, в тому числі:

1) надсилати учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний";

2) публікувати на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;

3) зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку;

4) установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Тож, 30.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" направити АР подання щодо відсутності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" за надані у період дії воєнного стану ОСП послуги з передачі електричної енергії, в обсязі споживання електроенергії споживачами такого електропостачальника;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" моральну шкоду у розмірі 10 000 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість позивача за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 виникла за період до початку ведення воєнного стану, однак відповідачем безпідставно та неправомірно було направлено подання до АР та присвоєння позивачу статусу "Переддефолтний". На думку позивача, такі дії відповідача суперечили пункту 10.16 розділу X Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції згідно з змінами внесеними постановою НКРЕКП від 03.06.2025 № 840).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"- залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.07.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.08.2025.

23.07.2025 до суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про продовження процесуального строку, в якому відповідач просить суд продовжити до 01.08.2025 строк подання відзиву на позовну заяву у справі №910/7742/25.

04.08.2025 до суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що відповідно до абз. 4 п. 6.7 Договору в редакції додаткової угоди від 28.08.2019, абз. 5 п. 5.7 Договору в редакції додаткової угоди від 16.09.2021 та абз. 4 п. 5.7 Договору в редакції додаткової угоди від 15.12.2021 за наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. Відповідач зазначає, що наведені позивачем у позові платежі, здійснені у період з 24.02.2022 по 19.06.2025, першочергово зараховуються в оплату заборгованості минулих періодів (до 24.02.2022), у зв'язку з цим послуги, отримані позивачем у період дії воєнного стану, не можуть вважатись повністю оплаченими. Тож, відповідач зазначає, що оскільки позивач не забезпечив у повному обсязі оплату за надані у період дії воєнного стану відповідачем послуги, відтак відсутні підстави для направлення подання щодо відсутності заборгованості.

08.08.2025 до суду надійшло клопотання позивача про надання додаткового строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву, в якому позивач просить суд продовжити строк для подання відповіді на відзив у справі № 910/7742/25 до 23.08.2025.

20.08.2025 до суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зупинення провадження, в якому відповідач зазначає, що НЕК «Укренерго» подано позов до ТОВ «ТЕК» про стягнення 196 758 689, 67 грн, у тому числі основної заборгованості, що існувала за період квітень-липень 2021 року. Цей позов розглядається у справі №910/13672/21, рішення в якій наразі не прийнято. Крім того, господарським судом розглядається справа №910/15944/20 за позовом позивача до НЕК «Укренерго» про здійснення перерахунку вартості послуг за договором за період липень та серпень 2019 року, у зв'язку з чим відповідач просить суд зупинити провадження у справі №910/7742/25 до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №910/13672/21 та у справі №910/15944/20.

У підготовчому засіданні 21.08.2025 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Також, у підготовчому засіданні 21.08.2025, суд розглянувши клопотання позивача, враховуючи характер спірних правовідносин, з метою дослідження всіх обставин справи, вважає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 23.08.2025.

Крім того, у підготовчому засіданні 21.08.2025 оголошено перерву до 11.09.2025.

26.08.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач, зокрема зазначає, що починаючи з 24.02.2022 Товариство сплачує за послуги передачі з конкретним визначенням періодів у призначеннях платежу, а тому за наявності чіткого визначення призначення платежу умови договору, на які посилається відповідач можуть бути використані ПрАТ «НЕК «Укренерго» для розподілу лише залишку коштів, а не усіх коштів, які заходять на рахунки ОСП. Також, позивач зазначає, що включення до переліку та оприлюднення інформації про «Переддефолтний» статус є надзвичайною негативною подією для будь-якого учасника ринку, оскільки це сприймається контрагентами, партнерами, банками та споживачами як ознака фінансової неспроможності та ненадійності.

Крім того, позивач просив суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку для подання доказів ТОВ «ТЕК» та поновити строк на подання доказів у даній справі.

02.09.2025 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача (викладеного у відповіді від 25.08.2025 на відзив) про визнання поважними причин пропуску процесуального строку для подання доказів, поновлення строку на подання доказів, їх прийняття та долучення до матеріалів справи №910/7742/25; залишити без розгляду документи, подані з відповіддю позивача від 25.08.2025 на відзив; продовжити до 16.09.2025 строк подання заперечення на відповідь на відзив у справі №910/7742/25.

05.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, в яких позивач зазначає, що обставини, які встановлюються у справі № 910/13672/21 та у справі №910/15944/20, не охоплюються предметом судового розгляду даної справи № 910/7742/25, а тому просить суд відмовити ПрАТ «НЕК «Укренерго» в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7742/25.

У підготовчому засіданні 11.09.2025, суд на місці ухвалив поновити позивачу строк для подання доказів та долучив такі докази до матеріалів справи. Також, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи суд на місці ухвалив продовжити відповідачу процесуальний строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 16.09.2025.

Крім того, у підготовчому засіданні 11.09.2025 оголошено перерву до 25.09.2025.

17.09.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив (сформовані в системі «Електронний суд» 16.09.2025), в яких відповідач, зокрема зазначає, що за наявності заборгованості за Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. Також, відповідач вказує, що у судових справах за участю НЕК «Укренерго» і користувачів його послуг сформована усталена судова практика, що підтверджує необхідність неухильного дотримання положень Договору щодо зарахування всіх надходжень в оплату боргів минулих періодів (в порядку давності їх виникнення).

24.09.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому відповідач просить суд поновити строк подання доказів і приєднати до матеріалів справи інформацію з платформи «Датахаб» про точки комерційного обліку споживачів ТОВ «ТЕК».

У підготовчому засіданні 25.09.2025 суд на місці ухвалив поновити відповідачу строк на подання доказів у справі та долучив такі докази до матеріалів даної справи.

Також, у підготовчому засіданні 25.09.2025, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 25.09.2025).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/7742/25 призначено на 23.10.2025.

23.10.2025 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому позивач у зв'язку з перебуванням представників позивача у відрядженні, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 23.10.2025 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 13.11.2025.

У судовому засіданні 13.11.2025 суд оголосив перерву до 14.11.2025.

У цьому судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14.11.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" здійснює діяльність, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно постанови (далі - НКРЕКП) № 899 від 28.08.2018 та є електропостачальником, у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 № 1168).

Позивач зазначає, що на виконання вимог вказаного Закону та пункту 1.3.5 Правил ринку № 307 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (користувач) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі, ОСП) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0264-02024 від 01.01.2019 (далі - договір), умовами якого передбачено, що ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором, що оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Згідно п.4.1. договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою застосовується дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.

Відповідно до умов п.6.2. договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця, 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця, 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця, 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, на 5 днів наперед.

Згідно п.6.5. договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.6.6. договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Позивач зазначає, що вказаний договір діяв між сторонами до 31.12.2023, а з 01.01.2024 між ТОВ «ТЕК» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» почав дію договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024-ПП.

У позовній заяві позивач вказує, що 19.06.2025 о 8:55 годині Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» на електрону пошту отримано повідомлення від Приватного акціонерного товариства «НЕК «Укренерго», яким доведено до відома, що згідно з п. 1.7.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, Товариство набуває статусу «Переддефолтний» з 19.06.2025 та його включено до переліку учасників ринку, які набули статусу «Переддефолтний», який оприлюднено на офіційному сайті ПрАТ «НЕК «Укренерго», у вільному доступі, за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault (копія повідомлення додається). Конкретизації підстав надання ТОВ «ТЕК» такого статусу та пояснень електронне повідомлення ОСП не містить.

Проте, з листів ПрАТ «НЕК «Укренерго» № 01/35574 від 09.06.2025 та № 01/36836 від 13.06.2025 вбачається що на думку ОСП, у ТОВ «ТЕК» існує заборгованість у розмірі 170 372 761,85 грн. за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 (на дату звернення), без врахування обсягів експорту/імпорту до/з країн периметру.

ТОВ «ТЕК» вважає протиправними і такими, що порушують права та інтереси ТОВ «ТЕК» дії ОСП по направленню АР подання щодо позивача про нібито не забезпечення оплати за надані у період дії воєнного стану ОСП послуги з передачі електричної енергії, що у свою чергу призвело до безпідставного та протиправного набуття позивачем статусу «Переддефолтний» та заподіянню шкоди діловій репутації ТОВ «ТЕК».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що підставою для набуття статусу «Переддефолтний» за п. 1.7.1 Правил ринку є недоплата постачальником послуг з передачі електричної енергії ОСП в обсязі споживання електроенергії споживачами таких електропостачальників, наданих саме у період дії воєнного стану. Позивач зазначає, що відповідно до актів приймання-передачі послуг з 24.02.2022 по 31.12.2023 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 обсяг фактично наданих позивачу послуг (з урахуванням коригувань) у грошовому еквіваленті дорівнює 393 664 617, 12 грн. В той же час, сукупний розмір оплати від ТОВ «ТЕК» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» за надані послуги з 24.02.2022 по 31.12.2023 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 становить 397 071 877,60 грн.

Позивач зазначає, що за фактично надані послуги (з урахуванням коригувань) з 24.02.2022 по 31.12.2023 ТОВ «ТЕК» заплатило більше, аніж вартість послуг з передачі, які були отримані позивачем у зазначений період. Разом з тим, позивач вказує, що у ТОВ «ТЕК» існують грошові зобов'язання перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019, але вони виникли задовго до введення на території України військового стану, а їх розмір є спірним і на даний час встановлюється в ряді судових справ.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Суд зазначає, що правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що:

- адміністратор розрахунків - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;

- оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

- користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

- електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

- постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;

- передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями;

- міждержавна лінія електропередачі - лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою державою і з'єднує об'єднану енергетичну систему України з системою передачі суміжної держави.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальникам надано право купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Згідно з п. 1.2 розділу ХІ Кодексу системи передачі послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.

Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Діяльність на ринку електричної енергії без укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у випадках, передбачених цим Кодексом, не допускається (п. 1.3 розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Пунктом 5.1 розділу ХІ Кодексу системи передачі встановлено, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні експорту електричної енергії.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:

- затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- встановлення (зміна) тарифів на послуги з передачі електричної енергії.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" закріплено, що Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

Отже, в розумінні ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятором ринку електричної енергії є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Відповідно до абзацу 1 ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків.

Частиною 9 ст. 33 визначено, що оператор системи передачі зобов'язаний розробити та подати на погодження Регулятору програму заходів з недопущення конфлікту інтересів при наданні послуг з передачі електричної енергії, здійсненні диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи ОЕС України, виконанні функцій адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку (далі - програма заходів), що, зокрема, включає, забезпечення незалежності у прийнятті рішень посадовими особами структурних підрозділів, що забезпечують надання послуг з передачі електричної енергії, здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи ОЕС України, виконання функцій адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку, пов'язаних з їхньою операційною діяльністю та з кадрових питань; забезпечення формалізації взаємовідносин посадових осіб структурних підрозділів, що забезпечують надання послуг з передачі електричної енергії, здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи ОЕС України, виконання функцій адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку, реєстрацію та зберігання відповідних документів.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", визначені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі.

Статтею 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку: реєструє учасників ринку, забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його; реєструє сторони, відповідальні за баланс, і постачальників послуг з балансування та веде відповідні реєстри; забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку; створює та веде бази даних договірних обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання, та/або експорту, та/або імпорту учасників ринку; розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки; розраховує платежі за придбані оператором системи передачі допоміжні послуги; надає Регулятору інформацію про роботу ринку електричної енергії в обсягах, межах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та кодексом комерційного обліку.

Адміністратор розрахунків має інші повноваження, права та обов'язки, передбачені цим Законом, правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (НЕК «Укренерго»/відповідач) є юридичною особою, що створена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» (п. 1.1. Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.06.2025 № 234).

Засновником і єдиним акціонером НЕК «Укренерго» є держава в особі Міністерства енергетики України (п. 6.1 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.06.2025 № 234).

НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802 (п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго»).

Тож, НЕК «Укренерго» (відповідач) виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 31, 33, п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії»; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.07.2014 № 1012 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП «НЕК «Укренерго», від 17.12.2021 № 2624 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго»; п. 2.1, 2.2 Статуту НЕК «Укренерго»).

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного станку в Україні» введено воєнний стан.

Міністерство енергетики України наказом № 148 від 13.04.2022 затвердило Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до п. 6 наказу № 148 від 13.04.2022р. Міністерства енергетики України за поданням оператора системи встановлюється статус «Переддефолтний» та «Дефолтний» для електропостачальників (крім ПУП або постачальника останньої надії) у випадку несплати послуг оператора системи, наданих у період дії воєнного стану, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» (із змінами).

У разі набуття електропостачальником, визначеним абзацом першим цього пункту, статусу «Переддефолтний» або «Дефолтний» та у випадку виконання зобов'язань, за якими такий електропостачальник набув статусу «Переддефолтний» або «Дефолтний», оператор системи зобов'язаний проінформувати адміністратора розрахунків щодо виконання електропостачальником таких зобов'язань.

Враховуючи наведене, набуття статусу «Дефолтний» унеможливлює подальше постачання електроенергії цим підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2025 відповідачем було надіслано на адресу позивача лист № 01/35574 від 09.06.2025 «Про можливість набуття статусу «Переддефолтний», в якому відповідач зазначив про наявність у позивача заборгованості за надані у період дії воєнного стану послуги з передачі електричної енергії у сумі 170 372 761, 85 грн, яка є підставою для направлення подання до адміністратора розрахунків, передбаченого пунктом 10.16 розділу х Правил ринку.

Разом з тим, листом № 01/36836 від 13.06.2025 відповідач повторно звернувся до позивача, в якому відповідач зазначив, що станом на 11.06.2025 заборгованість за договором від 01.01.2019 № 0264-02024 становить 170 372 761,85 грн. з ПДВ. Зазначена заборгованість виникла у зв?язку з відсутністю оплати наданих ОСП послуг з передачі електричної енергії сформованих в таких обсягах та періодах: 37989,066 МВт*год за жовтень 2023 р., 39,02 МВт*год за червень 2023 р., 37080,139 МВт*год за квітень 2023 р., 30305,407 МВт*год за травень 2023 р., 31444,476 МВт*год за червень 2023 р., 32503,439 МВт*год за липень 2023 р., 34289,098 МВт*год за серпень 2023 р., 31185,367 МВт*год за вересень 2023 р., 32783,838 МВт*год за листопад 2023 р., 44695,852 МВт*год за листопад 2023 р., 51505,554 МВт*год за грудень 2023 р., 51687,077 МВт*год за березень 2024 р.; 37110,83 МВт*год за травень 2024 р., 32289,61 МВт*год за червень 2024 р., 33137,976 МВт*год за червень 2024 р., 39890,511 МВт*год за липень 2024 р., 42164,685 МВт*год за вересень 2024 р., 30571,827 МВт*год за вересень 2024 р., без врахування обсягів експорту/імпорту до/з країн периметру. Для уникнення набуття статусу «Переддефолтний» відповідач просив позивача здійснити оплату зазначеної заборгованості не пізніше 15.06.2025 включно.

В свою чергу, листами № ЮР/3413 від 16.06.2025 та № ЮР/2970 від 10.06.2025 позивач надав відповідь на вищезазначені листи, в яких повідомив, що заборгованість у розмірі 170 372 761, 85 грн виникла у Товариства перед відповідачем за договором від 01.01.2019 № 0264-02024 в минулі періоди (2019 та 2021) та наразі врегульовується в судовому порядку, а тому не може бути підставою для застосування до позивача заходів, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та пунктом 10.16 останньої редакції Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018.

Проте, 19.06.2025 на електрону адресу позивача надійшло повідомлення від ПрАТ «НЕК «Укренерго», відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" набуло статусу «Переддефолтний» з 19.06.2025 та включено до переліку учасників ринку, які набули статусу «Переддефолтний».

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" №4213-ІХ внесено, зокрема, зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії" та розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 15-2, абзаци 10-12 якого наступного змісту:

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, за поданням оператора системи передачі або оператора систем розподілу електропостачальники (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") набувають статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" у разі несплати за надані у період дії воєнного стану оператором системи передачі або оператором систем розподілу послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Порядок набуття та припинення такими електропостачальниками статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" визначається Регулятором.

Тож, підставою для набуття статусу "Переддефолтний" є недоплата постачальником послуг з передачі електричної енергії ОСП в обсязі споживання електроенергії споживачами таких електропостачальників, наданих у період дії воєнного стану, тобто починаючи з 24.02.2022.

Проте, як зазначає позивач, заборгованість у розмірі 170 372 761,85 грн. за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0781-022024 від 01.01.2019, яка стала підставою для направлення позивачу повідомлення про набуття ним статусу «Переддефолтний» є спірною, виникла за минулі періоди, а саме 2019 та 2021, тобто до введення в Україні воєнного стану та є предметом дослідження у межах справ № 910/15944/20 та № 910/13672/21 і ОСП (відповідачем) неправомірно віднесено у своїх листах № 01/36836 від 13.06.2025 та № 01/35574 від 09.06.2025 вказану суму до період квітень 2023 - вересень 2024.

Так, згідно з пунктом 1.7.1 глави 1.7 Правил ринку, учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:

1) учасник ринку не забезпечив своєчасно, у строки, визначені цими Правилами, на рахунку ескроу ППБ/СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості ППБ/СВБ та погашення простроченої заборгованості ППБ/ СВБ, в обсязі, достатньому для оплати відповідно до декадного звіту ППБ, місячного звіту ППБ, декадного звіту СВБ, місячного звіту СВБ, позапланового звіту СВБ та звіту про коригування, з урахуванням вимог цих Правил;

2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансову гарантію в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил;

3) інших подій або обставин, що є підставою набуття статусу "Переддефолтний", передбачених пунктом 10.16 розділу X цих Правил.

Відповідно до п. 1.7.2. Правил ринку, при набутті статусу "Переддефолтний" АР на період існування такого статусу:

1) надсилає учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний";

2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;

3) використовує фінансову гарантію, що надається учасником ринку, для покриття його простроченої заборгованості ППБ/СВБ перед АР.

Якщо учасник ринку виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Переддефолтний", АР, крім зазначених заходів, кожного дня (до 10:30) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець) та розміру простроченої заборгованості ППБ/СВБ за небаланси електричної енергії.

Заходи, передбачені абзацами першим та другим цього підпункту, не застосовуються до учасників ринку, які набули статусу "Переддефолтний" внаслідок отримання АР подання від ОСП або ОСР, передбаченого пунктом 10.16 розділу X цих Правил, та у яких відсутня прострочена заборгованість ППБ/СВБ перед ОСП.

Пунктом 1.7.3. Правил ринку визначено, що при набутті статусу "Переддефолтний" такий статус для учасника ринку триває в разі настання принаймні однієї з обставин, передбачених пунктом 1.7.1 цієї глави. В іншому випадку статус "Переддефолтний" анулюється, про що АР повинен повідомити учасника ринку.

Відповідно до п. 1.7.4. Правил ринку, учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Дефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:

1) тривалість статусу "Переддефолтний" для учасника ринку становить більше двох днів. Датою набуття статусу "Дефолтний" є наступний день після двох днів перебування у статусі "Переддефолтний";

2) судом прийнято рішення про визнання суб'єкта господарювання, що є учасником ринку, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку (його уповноваженими органами) прийнято рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, що є учасником ринку. Датою набуття статусу "Дефолтний" є наступний день після отримання ОСП відповідної інформації про учасника ринку;

3) анулювання учаснику ринку ліцензій на провадження діяльності на ринку електричної енергії. Датою набуття статусу "Дефолтний" є дата набрання чинності рішенням Регулятора про анулювання відповідної ліцензії.

Згідно п. 1.7.5. Правил, на період існування статусу "Дефолтний" АР вживає до такого учасника ринку такі заходи:

1) надсилає учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний";

2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;

3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку;

4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку;

5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу "Дефолтний" постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу "Дефолтний";

6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Дефолтний" кожного дня до 10:30 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець) та розміру простроченої заборгованості ППБ/СВБ за небаланси електричної енергії.

Вчинення до учасника ринку будь-яких дій з боку АР відповідно до цього пункту не впливає та не змінює відповідальність такого учасника ринку відповідно до цих Правил, що означає, що учасник ринку із статусом "Дефолтний" несе відповідальність за сплату всіх сум (у тому числі податків), що необхідно сплатити відповідно до цих Правил.

Заходи, передбачені абзацами першим та другим цього підпункту, не застосовуються до учасників ринку, які набули статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" внаслідок отримання АР подання від ОСП або ОСР, передбаченого пунктом 10.16 розділу X цих Правил, та у яких відсутня прострочена заборгованість ППБ/СВБ перед ОСП.

Згідно п. 1.7.6. Правил ринку, після повідомлення учасника ринку про набуття ним статусу "Дефолтний" АР повідомляє:

1) СВБ такого учасника ринку з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку;

2) контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД.

Відповідно до пункту 10.16 розділу X Правил ринку тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) ОСП та ОСР невідкладно, але не пізніше 17:00 робочого дня, що є другим робочим днем після п'ятнадцятого календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє АР подання щодо електропостачальників (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії"), які не забезпечили до п'ятнадцятого числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оплату за надані у період дії воєнного стану ОСП та/або ОСР послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, в обсязі споживання електроенергії споживачами таких електропостачальників.

Направлення подання, передбаченого абзацом першим цього підпункту, здійснюється ОСП та ОСР шляхом офіційного звернення до АР за формою, що визначена та оприлюднена на офіційному вебсайті ОСП, із наданням переліку електропостачальників, які мають відповідну заборгованість. Таке подання має містити інформацію щодо повного найменування електропостачальника, коду ЄДРПОУ та ЕІС-коду електропостачальника, коду ЄДРПОУ та ЕІС-коду оператора системи, обсягу наданих оператором системи послуг та розміру заборгованості за послуги в обсязі споживання електроенергії споживачами відповідного електропостачальника, у розрізі розрахункових місяців станом на дату формування подання.

ОСП або ОСР інформує електропостачальника про наявну заборгованість, яка є підставою направлення подання до АР відповідно до абзацу першого цього підпункту, не пізніше 17:00 першого робочого дня, наступного за п'ятнадцятим календарним днем місяця, наступного за розрахунковим, із зазначенням обсягу наданих ОСП або ОСР послуг та розміру заборгованості за такі послуги в обсязі споживання електроенергії споживачами відповідного електропостачальника, із зазначенням розрахункових місяців, у яких її сформовано.

Електропостачальник (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") набуває статусу "Переддефолтний" з 00:00 дня, що є другим календарним днем за днем отримання АР від ОСП або ОСР подання, передбаченого абзацами першим та другим цього підпункту.

ОСП та ОСР невідкладно, але не пізніше 17:00 робочого дня, наступного за днем, у якому електропостачальником забезпечено в повному обсязі оплату за надані у період дії воєнного стану ОСП та ОСР послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії в обсязі споживання електроенергії споживачами цього електропостачальника, направляє АР подання щодо відсутності заборгованості у такого електропостачальника.

Електропостачальник, який набув статусу "Переддефолтний" або "Дефолтний" на підставі отримання АР передбаченого абзацом першим цього підпункту подання від ОСП та/або ОСР, позбавляється такого статусу з 00:00 дня, наступного за днем отримання АР передбаченого абзацом п'ятим цього підпункту подання від ОСП та/або ОСР, за умови відсутності інших підстав перебування цього електропостачальника у статусі "Переддефолтний" або "Дефолтний";

2) електропостачальник не набуває статусу "Дефолтний" за умови, що розмір суми заборгованості оператора системи передачі за електричну енергію перевищує розмір суми заборгованості електропостачальника за електричну енергію відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Постачальник універсальних послуг не набуває статусу "Дефолтний" у разі несвоєчасної оплати за небаланс електричної енергії перед оператором системи передачі відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

З огляду на вищевказані положення Правил ринку, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператора системи передачі та адміністратора розрахунків наділено повноваженнями вживати таких заходів по відношенню до позивача, як присвоєння йому статусу "Дефолтний" та "Переддефолтний", що означає для позивача, як електропостачальника, повне зупинення його діяльності, а саме позивач фактично буде позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії та не матиме можливості виконувати умови договорів з іншими учасниками ринку, в тому числі з операторами систем розподілу, контрагентами на ринку двосторонніх договорів, ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку, ринку допоміжних послуг, споживачами тощо.

Як вбачається з інформації розміщеної в мережі Інтернет за посиланням https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault ТОВ "Торгова електрична компанія" набуло статусу "Переддефолтний" з 19.06.2025 та включено до переліку учасників ринку, які набули статусу "Переддефолтний", перелік яких оприлюднено на офіційному сайті ПрАТ "НЕК "Укренерго", з підстав наявності заборгованості за послуги з передачі електричної енергії.

Таким чином, через два дні після набуття статусу "Переддефолтний", учасник ринку набуває статус "Дефолтний", його обсяги закупівлі електричної енергії приймаються рівними нулю, договори з усіма споживачами автоматично розриваються і такий учасник втрачає право провадити діяльність на ринку електричної енергії загалом.

Суд зазначає, що з надісланого відповідачем на електронну адресу позивача повідомлення 19.06.2025 не вбачається ані період заборгованості, ані розмір. Відповідачем лише зазначено, що позивач набув статусу «Переддефолтний» з 19.06.2025 за несплату послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії.

В той же час, враховуючи що до вказаного повідомлення відповідач звертався до позивача з листами № 01/35574 від 09.06.2025 та № 01/36836 від 13.06.2025, суд приходить до висновку, що підставою для набуття позивачем статусу «Переддефолтний» стала заборгованість у сумі 170 372 761, 85 грн за період з квітня 2023 по вересень 2024, тобто за надані послуги у період дії воєнного стану.

Так, відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Верховний Суд неодноразово зазначав, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: 8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

На підтвердження здійснення оплати за надані ОСП послуги з передачі електричної енергії та відсутності заборгованості за надані послуги у період дії воєнного стану, позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання-передачі послуг за договором від 01.01.2019 № 0264-02024 та у новій редакції за № 0264-02024-ПП від 01.01.2024 з урахуванням актів коригування, з яких вбачається обсяг фактично наданих відповідачем послуг та платіжні інструкції, разом з реєстром платіжних доручень, з яких вбачається сплата позивачем за надані позивачем послуги за період з 24.02.2022 по 19.06.2025.

Дослідивши вказані документи суд зазначає, що з наданих позивачем актів приймання-передачі послуг (за договором від 01.01.2019 № 0264-02024 та у новій редакції за № 0264-02024-ПП від 01.01.2024) з урахуванням актів коригування вбачається, що з 01.03.2022 по 31.12.2023 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0264-02024 обсяг фактично наданих послуг дорівнює 812 094,577 МВт*год. (з урахуванням коригувань) на загальну суму 389 855 690, 59 грн., а з 01.01.2024 по 19.06.2025 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024-ПП від 01.01.2024 обсяг фактично наданих послуг дорівнює 612 446,796 МВт*год. (з урахуванням коригувань) на загальну суму 417 465 174,25 грн. Загальна сума наданих послуг 807 320 864,84 грн.

В свою чергу, як вбачається з платіжних інструкцій сукупний розмір оплати від ТОВ «ТЕК» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» за надані послуги з 24.02.2022 по 31.12.2023 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 становить 367 089 464, 50 грн. та за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024-ПП від 01.01.2024 становить 447 447 587,35 грн. Загальна сума оплати за надані послуги у період з 24.02.2022 по 19.06.2025 становить 814 537 051, 85 грн. що не заперечується відповідачем у відзиві. При цьому, суд зазначає, що у вказаних платіжних інструкціях в призначенні платежу чітко зазначено за який місяць здійснюється оплата позивачем з посиланням на договір та те, що така оплата здійснюється за послуги з передачі енергії за період дії воєнного стану, зокрема: «Оплата послуг з передачі ел. енергії, за період дії воєнного стану з 24-28.02.22, згідно з дог. Від 01.01.2019 № 0264-02024 в т.ч. ПДВ № 20 % 634 821, 09 грн».

При цьому, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Електрична Компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 172 261 720,48 грн, пені в розмірі 32 440 134,87 грн, 3% річних в розмірі 2 666 311,99 грн, інфляційних втрат в розмірі 8 619 369,52 грн, штрафу в розмірі 12 025 202, 28 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0264-02024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/11285/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та постановою Верховного Суду від 11.07.2024, у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Електрична Компанія" було відмовлено повністю.

Судом у справі № 910/11285/23 встановлено наступне:

- у період з 01.07.2022 по 31.05.2023 ТОВ «ТЕК» було сплачено надані ОСП послуги на загальну суму 190 887 320,48 грн, тобто у більшому розмірі ніж було нараховано;

- за спірний період і на дату винесення рішення ТОВ «ТЕК» не перебувало і не перебуває у статусі "Переддефолтний" та "Дефолтний", що підтверджує відсутність заборгованості за послуги з передачі електроенергії за спірний період липень 2022 - травень 2023 року;

- твердження позивача про те, що у відповідача була наявна заборгованість за договором й до спірного періоду з липня 2022 року по травень 2023 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи № 910/11285/23 та суперечать доводам, викладеним в позовній заяві;

- доданими до відзиву копіями платіжних доручень (інструкцій) такі доводи позивача були спростовані, а факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за спірний період з липня 2022 року по травень 2023 року не доведено.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/11285/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Електрична Компанія" про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 910/11285/23 задоволено. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова Електрична Компанія", що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 910/11285/23 відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Електрична Компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 172 261 720,48 грн, пені в розмірі 32 440 134,87 грн, 3% річних в розмірі 2 666 311,99 грн, інфляційних втрат в розмірі 8 619 369,52 грн, штрафу в розмірі 12 025 202,28 грн за період з липня 2022 року по травень 2023 року.

Також, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» про стягнення 141 383 999,77 грн, з яких: 120 608 733,01 грн основна заборгованість, 11 035 808,90 грн пеня, 962 892,48 грн 3% річних, 1 416 676,77 грн інфляційні втрати та 7 359 888,61 грн штраф, внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0264-02024 в частині здійснення оплати за надані у період з червня 2023 року по листопад 2023 року послуги з передачі електричної енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/320/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та постановою Верховного Суду від 19.11.2024 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відмовлено у повному обсязі.

Зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/320/24 вбачається, що між сторонами виник спір з приводу заборгованості ТОВ «ТЕК» за надані послуги з передачі електричної енергії у період з червня по листопад 2023 року у розмірі 120 608 733,01 грн, оскільки сплачені фактично відповідачем кошти за вказаний період були враховані за минулі періоди.

Судом у справі № 910/320/24 було встановлено наступне:

- у період з червня 2023 року по листопад 2023 ОСП надав, а ТОВ «ТЕК» прийняв послуги за договором на загальну суму 121 565 450,77 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуги: від 30.06.2023 на суму 16 234 782,96 грн (з урахуванням акту коригування від 20.10.2023); від 31.07.2023 на суму 19 084 127,77 грн (з урахуванням акту коригування від 17.11.2023); від 31.08.2023 на суму 19 960 369,73 грн; від 30.09.2023 на суму 18 153 625,84 грн; від 31.10.2023 на суму 22 114 195,10 грн та від 30.11.2023 на суму 26 018 349,37 грн.;

- у вказаному вище періоді відбулись також коригування об'ємів та сум наданих послуг за договором за більш ранні місяці, а саме: за березень-травень 2023 року, на підтвердження чого надано акти коригування від 16.06.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2023, від 17.07.2023 до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2023, від 18.08.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2023. У зв'язку із зазначеним сума основного боргу з урахуванням цих коригувань зменшилася до 120 608 733,01 грн.;

- відповідачем, у свою чергу, надано в матеріали справи платіжні інструкції, які свідчать про оплату ним отриманих від позивача у спірний період послуг: № 676392/1 від 14.07.2023 на суму 16294054,20 грн (призначення платежу: «оплата послуг передачі ел.ен. за період дії воен.стану за 06.2023…»); № 7613038/1 від 14.08.2023 на суму 18920901,91 грн (призначення платежу: «оплата послуг передачі ел.ен.за період дії воен.стану за 07.2023…»); № 8444428/1 від 14.09.2023 на суму 19960369,73 грн (призначення платежу: «оплата послуг передачі ел.ен.за період дії воен.стану за 08.2023…»); № 9223831/1 від 13.10.2023 на суму 18 153625,84 грн (призначення платежу: «оплата послуг передачі ел.ен.за період дії воен.стану за 09.2023…»); № 10131658/1 від 14.11.2023 на суму 22 114 195,10 грн (призначення платежу: «оплата послуг передачі ел.ен.за період дії воен.стану за 10.2023…»); № 11225243/1 від 14.12.2023 на суму 26018349,37 грн (призначення платежу: «оплата послуг передачі ел.ен.за період дії воен.стану за 11.2023…»). Всього відповідачем було сплачено послуг на суму 121 461 496,15 грн, тобто у розмірі більшому, аніж заявлено позивачем;

- у наявних в матеріалах справи № 910/320/24 рахунках-фактурах за спірний період, які виставлялись позивачем відповідачу, чітко було вказано призначення платежу, яке необхідно було вказувати при здійсненні оплати;

- наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у період червень-листопад 2023 року відповідач повністю та у визначені договором строки сплачував послуги з передачі електричної енергії, вказуючи у платіжних документах період, за який здійснюється оплата. Вказане підтверджено і позивачем у відповіді на відзив;

- наданою позивачем довідкою АТ «Ощадбанк» від 20.12.2023 № 16/2-09/96355/2023 про надходження від ТОВ «Торгова електрична компанія» на рахунки позивача коштів за період з 01.01.2019 по 19.12.2023 підтверджується, що відповідачем сплачувались кошти як за спірний період, так і за минулі періоди;

- Суд критично оцінив посилання позивача на те, що поточні платежі відповідача були віднесені в рахунок оплати боргу за минулі періоди, оскільки позивачем не конкретизовано як саме розподілено сплачені відповідачем згідно з платіжними інструкціями - № 676392/1 від 14.07.2023, № 7613038/1 від 14.08.2023, № 8444428/1 від 14.09.2023, № 9223831/1 від 13.10.2023, № 10131658/1 від 14.11.2023, № 11225243/1 від 14.12.2023 кошти та в рахунок яких періодів;

- Суд зазначив, що відповідач спростував більш вірогідними доказами обставини наявності у нього перед позивачем заборгованості за договором у період червень - листопад 2023 року, аніж це підтвердив позивач.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 у справі № 910/320/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/320/24 задоволено. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія», що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/320/234 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» про стягнення 141 383 999,77 грн, з яких: 120 608 733,01 грн основна заборгованість, 11 035 808,90 грн пеня, 962 892,48 грн 3% річних, 1 416 676,77 грн інфляційні втрати та 7 359 888,61 грн штраф, відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» про стягнення заборгованості в розмірі 120608733,01 грн. за період з червня 2023 року по листопад 2023 року.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/11285/23 та у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 у справі № 910/320/24, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Тобто, у даному випадку, факт відсутності у позивача перед відповідачем заборгованості за періоди липень 2022-травень 2023 та червень 2023 по листопад 2023 встановлено у судовому порядку у справах № 910/11285/23 та № 910/320/24 та не підлягає повторному дослідженню судом, оскільки рішення у вказаних справах набрали законної сили.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується відповідачем загальна сума здійснених позивачем на користь відповідача сплат за надані послуги у період з 24.02.2022 по 19.06.2025 становить 814 537 051, 85 грн. за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 та за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024-ПП від 01.01.2024, в той час як розмір фактично наданих послуг за період з 01.03.2022 по 19.06.2025 становить 807 320 864,84 грн., тобто позивачем було сплачено за надані послуги у більшому розмірі.

Суд зазначає, що у своєму листі № 01/36836 від 13.06.2025, в якому відповідач повідомляв позивача про наявну заборгованість у розмірі 170 372 761,85 грн. з ПДВ. відповідачем було вказано періоди: за травень 2023, за квітень 2023, за червень 2023, за липень 2023, за серпень 2023, за вересень 2023, за жовтень 2023, за листопад 2023, за грудень 2023, за березень 2024, за травень 2024, за червень 2024, за липень 2024, за вересень 2024.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що відповідно до абз. 4 п. 6.7 Договору № 0264-02024 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 28.08.2019; абз. 5 п. 5.7 Договору в редакції додаткової угоди від 16.09.2021, абз. 4 п. 5.7 Договору в редакції додаткової угоди від 15.12.2021 за наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. Отже, наведені позивачем платежі, здійснені у період з 24.02.2022 по 19.06.2025, першочергово зараховуються в оплату заборгованості минулих періодів (до 24.02.2022), у зв'язку з чим послуги, отримані позивачем у період дії воєнного стану, не можуть вважатись повністю оплаченими.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки вказані пункти договору в редакції додаткових угод стверджують про те, що у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій.

Тож, умови договору передбачають зарахування не всіх коштів без винятку, що сплачуються на рахунки ОСР, а лише якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, тобто кошти, що залишилися після оплаченого акту за розрахунками місяця.

Так, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного станку в Україні» введено воєнний стан.

Таким чином, підставою для звернення ОСП до АР з поданням щодо електропостачальників, яке є підставою для надання такому постачальнику статусу «Переддефолтний» є саме не забезпечення оплати за надані у період дії воєнного стану ОСП послуги з передачі, в обсязі споживання електроенергії споживачами таких електропостачальників, а саме починаючи з 24.02.2022.

Відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «;Про ринок електричної енергії», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам Міністерством енергетики України видано наказ від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», яким затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану. Вказаний наказ набув чинності з дня його опублікування 06.05.2022.

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що за поданням оператора системи встановлюється статус «Переддефолтний» та «Дефолтний» для електропостачальників (крім ПУП або постачальника останньої надії) у випадку несплати послуг оператора системи, наданих у період дії воєнного стану, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду».

Як випливає з роз'яснення Міністерства енергетики України (лист від 10.05.2022 № 26/1.2-4.1-6132), норми Положення про особливості постачання електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану щодо встановлення статусу «Переддефолтний» або «Дефолтний» застосовуються лише у разі несплати електропостачальниками до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, послуг оператора системи у розмірі вартості послуг наданих саме у період дії воєнного стану, тобто, з моменту його введення - з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 та до моменту припинення або скасування.

Тобто нормативно-правовим актом Міністерства енергетики України на період дії воєнного стану, установлено особливий порядок розрахунків, що відрізняється від порядку, установленого Правилами ринку та договором на передачу електричної енергії.

Міністерством енергетики України на період дії воєнного стану в Україні змінено вид відповідальності за несплату послуг оператора системи, наданих під час дії воєнного стану, визначивши, що заборгованість за послуги з передачі електричної енергії у період з 24.02.2022 є підставою для набуття електропостачальником статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний», тобто припинення права такого учасника ринку на господарську діяльність на ринку електричної енергії в цілому.

Проте, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що платежі здійснені позивачем за період з 24.02.2022 по 19.06.2025 (дата звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову) були віднесені в рахунок оплати боргу за минулі періоди, оскільки відповідачем не конкретизовано як саме розподілено сплачені позивачем згідно з наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями -кошти та в рахунок яких періодів, враховуючи що всі платіжні інструкції містять посилання на конкретний місяць за який позивач оплачує надані послуги, а також посилання на те, що оплата здійснюється за послуги передачі електричної енергії за період дії воєнного стану.

При цьому, як зазначає позивач заборгованість про яку йдеться у листах ПрАТ «НЕК «Укренерго» № 01/35574 від 09.06.2025 та № 01/36836 від 13.06.2025 в розмірі 170 372 761,85 грн. за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 виникла в минулі періоди (2019 та 2021) та наразі є предметом судового розгляду в межах справ № 910/15944/20 та № 910/13672/21.

Суд зазначає, що з відкритих відомостей, якій містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 р. у розмірі 196758689,67 грн. з яких: 59002098,28 грн. - основна заборгованість з оплати послуг з передачі електричної енергії за травень, 56 963634,00 грн. - заборгованість за 5 плановими платежами липня 2021, 58722625,87 грн. - заборгованість за червень 2021 р., 9336461,93 грн - пені, 11966489,59 грн. - штрафу, 767380,23 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/13672/21, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 зупинено провадження у справі № 910/13672/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі 910/15944/20.

Суд вирішуючи питання про зупинення провадження у справі № 910/13672/21 вказав наступне:

- в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15944/20 за позовом ТОВ «ТЕК» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про зобов'язання здійснити перерахунок вартості послуг з передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0264-02024 від 01.01.2019 на суму 96 569 017,62 грн (вартість послуг з передачі електричної енергії, які були нараховані на обсяги електричної енергії в період з 01.07.2019 по 31.08.2019), з відповідним коригуванням актів приймання-передачі послуг за липень та серпень 2019 року. В обґрунтування правових підстав позову позивачем у справі № 910/15944/20 зазначено, що відповідачем було визначено вартість наданих послуг у липні-серпні 2019 року із застосовуванням тарифів, що встановлені в постановах НКРЕ КП від 07.06.2019 №954 та від 12.07.2019 №1411. Однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №640/12695/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020, наведені вище тарифи були визнані протиправними та скасовані. Тому позивач просив здійснити перерахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, що діяли раніше, а саме до прийняття НКРЕ КП спірних постанов від 07.06.2019 №954 та від 12.07.2019 №1411. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 скасовано та справу № 640/12695/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

- у випадку задоволення позовних вимог по справі №910/15944/20 повинне обліковуватись перевищення (переплата) фактичного обсягу оплати сум вартості послуг зазначених в результаті наявності такої переплати в сумі 96 569 017,62 грн, розрахунок заборгованості за основним зобов'язання та штрафні санкції визначені в позовній заяві по справі №910/13672/21 підлягатимуть значному перерахунку та не будуть підлягати повному задоволенню. В результаті врахування переплати була б відсутня заборгованість за травень 2021 року в повному обсязі, та майже повністю заборгованість за червень 2021 року, а це в свою чергу виключило б можливість позивача нараховувати штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання за березень 2021 року, за квітень 2021 року, за травень 2021 року та за частково за червень 2021 року;

- у зв'язку з цим розгляд справи №910/13672/21 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «ТЕК» об'єктивно неможливий до набрання законної сили судового рішення по справі №910/15944/20, оскільки наслідки розгляду справи № 910/15944/20 в частині здійснення перерахунку вартості послуг з передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0264-02024 від 01.01.2019 на суму 96 569 017,62 грн можуть вплинути на оцінку доказів у справі №910/13672/21.

Провадження у справі №910/13672/21 на дату винесення судом рішення у даній справі не поновлено.

Отже, наразі між сторонами даної справи існує спір в межах якого вирішується питання стягнення з позивача заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019 у розмірі 196758689,67 грн. за надані послуги з передачі електричної енергії за травень 2021, червень 2021 та липень 2021, що спростовує твердження відповідача стосовного того, що платежі, здійснені позивачем у період з 24.02.2022 по 19.06.2025 першочергово зараховуються в оплату заборгованості минулих періодів (до 24.02.2022), оскільки в такому разі між сторонами був би відсутній спір у справі №910/13672/21, адже відповідач в такому разі зарахував би здійснені позивачем платежі після 24.02.2022 в рахунок оплати за надані послуги з передачі електричної енергії за травень 2021, червень 2021 та липень 2021, чого відповідачем не здійснено та свідчить про відсутність у позивача заборгованості перед відповідачем за надані послуги з передачі електричної енергії після введення в Україні воєнного стану.

Тож, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" існують грошові зобов'язання перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0264-02024 від 01.01.2019, але за період до введення на території України воєнного стану, а їх розмір є спірним і на даний час встановлюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 10.16 Правил ринку № 307, ОСП та ОСР невідкладно, але не пізніше 17:00 робочого дня, наступного за днем, у якому електропостачальником забезпечено в повному обсязі оплату за надані у період дії воєнного стану ОСП та ОСР послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії в обсязі споживання електроенергії споживачами цього електропостачальника, направляє АР подання щодо відсутності заборгованості у такого електропостачальника.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про зобов'язання Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" направити АР подання щодо відсутності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" за надані у період дії воєнного стану ОСП послуги з передачі електричної енергії, в обсязі споживання електроенергії споживачами такого електропостачальника визнаються судом обґрунтованими та таким, що підляають задоволенню.

Що стосується вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" моральної шкоди у розмірі 10 000 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Так, позивач стверджує, що дії АТ «НЕК «Укренерго» щодо безпідставного та неправомірного направлення подання до Адміністратора розрахунків (АР) призвели до публічного поширення недостовірної інформації про наявність заборгованості за послуги, надані в період воєнного стану та набуття статусу «Переддефолтний».

Факт набуття статусу «Переддефолтний» був оприлюднений на офіційному вебсайті АТ «НЕК «Укренерго» у вільному доступі (за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault).

Включення до цього переліку та оприлюднення інформації про «переддефолтний» статус є надзвичайною негативною подією для будь-якого учасника ринку, оскільки це сприймається контрагентами, партнерами, банками та споживачами як ознака фінансової неспроможності та ненадійності. Такий статус є прямим сигналом про можливе припинення господарської діяльності учасника ринку електричної енергії.

Позивач вказує, що внаслідок цих неправомірних дій ТОВ «ТЕК» зазнало значної моральної шкоди, яка проявилася у наступному:

- публічне оприлюднення інформації про «переддефолтний» статус створило уявлення про неплатоспроможність та ненадійність ТОВ «ТЕК» в очах ділових партнерів, споживачів та громадськості, що підриває довіру, яка є ключовою для успішної діяльності на ринку електричної енергії;

- ТОВ «ТЕК» зіткнулося з відтоком споживачів, які, побоюючись припинення постачання електричної енергії, почали розривати укладені договори та переходити до інших електропостачальників. Це призвело до втрати клієнтської бази, яку Товариство напрацьовувало роками;

- усунення ТОВ «ТЕК» від можливості участі в процедурах закупівель з постачання електричної енергії (тендерною документацією більшості замовників, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено необхідність надання учасником довідки або щодо неперебування учасника у статусі «Переддефолтний» на день подання тендерної пропозиції);

- керівництво та співробітники ТОВ «ТЕК» були змушені витрачати значні ресурси та час на спростування неправдивої інформації, надання пояснень партнерам та споживачам, а також на боротьбу з негативними наслідками для репутації компанії;

- працівники ТОВ «ТЕК» наразі змушені здійснювати пошук нової роботи, адже основним способом одержання прибутку Товариства є постачання електричної енергії, а отримання статусу «Переддефолтний» є першим етапом для виведення ТОВ «ТЕК» з ринку електричної енергії (встановлення статусу «Дефолтний», розірвання усіх договорів про постачання е/е та визначення обсягів на рівні нуля за розділом 1.7 Правил є автоматичним процесом, який наступає через 2 дні за відсутності усунення підстав для набуття статусу «Переддефолтний»), в таких умовах господарська діяльність ТОВ «ТЕК» є неможливою.

Згідно з ч.1 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Визначення терміну "ділова репутація" наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". За змістом цієї норми діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.11.2021 у справі № 915/1375/20, від 06.10.2022 у справі № 910/18745/21.

Згідно з ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/1111/18.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження понесення моральної шкоди, не подано доказів наявності причинного зв'язку між діями саме відповідача та шкодою (зниження престижу, ділової репутації тощо) та вини останнього в її заподіянні.

Отже, позивач належним чином не обґрунтував, в чому саме полягає порушення (приниження) його ділової репутації, оскільки наведені позивачем у позові твердження без надання відповідних доказів не свідчать про реальне завдання йому «моральної шкоди», а отже позивач не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" моральної шкоди у розмірі 10 000 000, 00 не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не висвітлюються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" визнаються такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" - задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 00100227) направити Адміністратору розрахунків подання щодо відсутності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (вул. Предславинська, буд. 11, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 36530971) за надані у період дії воєнного стану Оператором системи передачі послуги з передачі електричної енергії, в обсязі споживання електроенергії споживачами такого електропостачальника.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (вул. Предславинська, буд. 11, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 36530971) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 26.11.2025.

Суддя Щербаков С.О.

Попередній документ

132082383

Наступний документ

132082385

Інформація про рішення:

№ рішення:	132082384
№ справи:	910/7742/25
Дата рішення:	14.11.2025
Дата публікації:	27.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (02.12.2025)
Дата надходження:	17.10.2025
Предмет позову:	про забезпечення позову

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

21.08.2025 09:10	Господарський суд міста Києва
03.09.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2025 12:10	Північний апеляційний господарський суд
13.11.2025 11:20	Господарський суд міста Києва