ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/14665/25
Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши, без виклику представників сторін,
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ";
про забезпечення позову до подання позовної заяви.
25.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" подало до господарського суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025 (далі також - рішення № 697-р) "Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року №370-р таким, дія якого не зупиняється" та, на час зупинення дії рішення № 697-р від 23.10.2025, зупинити виконання рішення Антимонопольного комітету України №370-р від 31 липня 2025 року (далі також - рішення № 370-р) та заборонити АМКУ вчиняти будь-які дії щодо нарахування пені та примусового стягнення штрафу та пені за рішенням Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року №370-р до набрання законної сили рішення суду щодо оскарження рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025.
За змістом вказаної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" вважає рішення № 697-р неправомірним, а відтак, як вказано в заяві, "позивач подає позов про визнання недійсними про визнання недійсними рішення № 697-р "Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року №370-р таким, дія якого не зупиняється".
Суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
З наведеного вбачається, що подання заяви про забезпечення позову має передувати поданню відповідного позову.
Однак, як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ" у відкритті провадження у справі № 910/13736/25 за позовом до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що для досягнення цілей, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" у позові, Законом України "Про захист економічної конкуренції" встановлено спеціальний порядок розгляду заяв суб'єктів господарювання спрямованих на зупинення виконання рішень органів Комітету, а тому суд дійшов висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" та Комітетом виник спір з приводу виконання рішення від 31.07.2025 № 370-р, яким, зокрема, ТОВ "БаДМ" притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не рішення № 697-р, яке тільки надає обов'язковості рішенню прийнятому по суті справи № 126-26.13/102-24.
Суд зазначає, що ухвала суду від 10.11.2025 набрала законної сили та заявником не оскаржувалася.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" уже зверталося з позовом до Господарського суду міста Києва про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025, а ухвалою суду від 10.11.2025 відмовлено у відкритті провадження, то у заявника, на думку суду, відсутнє право на звернення з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення № 697-р та зупинення виконання рішення №370-р та заборони Комітету вчиняти будь-які дії щодо нарахування пені та примусового стягнення штрафу та пені за рішенням Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року №370-р до подання такого позову.
Більш того, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" 24.11.2025 уже зверталося до суду з аналогічною за змістом заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Таким чином, станом на момент розгляду вказаної заяви в провадженні господарського суду наявні дві заяви про забезпечення позову, які є аналогічними за своїм змістом.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25).
Положення ст. 4 Господарського процесуального кодексу України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Водночас, право подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, як будь-яке суб'єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об'єктивним критерієм визначення межі здійснення суб'єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права є зловживання ним, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон - ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з положеннями пунктів 1та 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення та подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Як було вище встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" було подано дві аналогічні за своїм змістом заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Крім того, судом вище було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" подавало до Господарського суду міста Києва позов до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ" у відкритті провадження у справі № 910/13736/25 за позовом до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що для досягнення цілей, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" у позові, Законом України "Про захист економічної конкуренції" встановлено спеціальний порядок розгляду заяв суб'єктів господарювання спрямованих на зупинення виконання рішень органів Комітету, а тому суд дійшов висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" та Комітетом виник спір з приводу виконання рішення від 31.07.2025 № 370-р, яким, зокрема, ТОВ "БаДМ" притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не рішення № 697-р, яке тільки надає обов'язковості рішенню прийнятому по суті справи № 126-26.13/102-24.
Суд зазначає, що ухвала суду від 10.11.2025 набрала законної сили та заявником не оскаржувалася.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" уже зверталося з позовом до Господарського суду міста Києва про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025, а ухвалою суду від 10.11.2025 відмовлено у відкритті провадження, то у заявника, на думку суду, відсутнє право на звернення з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення № 697-р та зупинення виконання рішення №370-р та заборони Комітету вчиняти будь-які дії щодо нарахування пені та примусового стягнення штрафу та пені за рішенням Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року №370-р до подання такого позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані дії Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України є зловживанням процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає подання Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" декількох аналогічних за своїм змістом заяв про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка була подана раніше і у відкритті провадження якої було відмовлено, зловживанням процесуальними правами, метою яких, зокрема, є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та вирішення питання, яке вже вирішено судом.
Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" про забезпечення позову до подання позовної заяви заявнику.
Керуючись ст. 43, 138, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати зловживанням процесуальними правами подання Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" декількох аналогічних за своїм змістом заяв про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка була подана раніше і у відкритті провадження якої було відмовлено, метою яких, зокрема, є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та вирішення питання, яке вже вирішено судом.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.В. Мандриченко