Рішення від 21.10.2025 по справі 910/19892/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2025Справа № 910/19892/20

За первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи";

до Приватного підприємства "Магнат дизайн центр";

про стягнення 10 811 211,05 грн.

За зустрічним позовом Приватного підприємства "Магнат дизайн центр";

до Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи";

про стягнення 10 103 426,75 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Григоренко С.В.

Представники за первісним позовом:

Від позивача: Кальмук Т. В., адвокат, довіреність від 10.04.2025;

Від відповідача: Покотило М. Б., адвокат, ордер серії ВІ № 1296711 від 29.04.2025.

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача: Покотило М. Б., адвокат, ордер серії ВІ № 1296711 від 29.04.2025;

Від відповідача: Кальмук Т. В., адвокат, довіреність від 10.04.2025.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуцій ні системи" з позовом до Приватного підприємства "Магнат дизайн центр", в якому просить стягнути з відповідача 10 811 211,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/19892/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 09.02.2021.

01.02.2021 від Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" до суду надійшла зустрічна позовна заява у справі № 910/19892/20, згідно з якою позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" 9 529 233,26 грн. основного боргу, 275 164,37 грн. пені та 68 791,09 грн трьох відсотків річних.

Також 01.02.2021 від Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

01.03.2021 від Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до господарського суду надійшла відповідь на відзив Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" на первісний позов.

09.03.2021 від Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" до господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Від Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" 16.03.2021 до господарського суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Також 16.03.2021 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 16.03.2021 судом розглядалося клопотання Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" про витребування доказів.

Як передбачено ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З наведеного вбачається, що в силу приписів вказаних норм, відповідач має подати клопотання про витребування доказів у строк, встановлений судом на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2021 Приватне підприємство "Магнат дизайн центр" отримало ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2021, а відтак останнім днем для подання клопотання про витребування було 29.01.2021, однак таке клопотання ним подано лише 09.03.2021, тобто з суттєвим пропуском строку встановленого судом.

При цьому суд вказує, що за змістом ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак, як до 29.01.2021 так і після, уже під час звернення до суду з вказаним клопотання, Приватне підприємство "Магнат дизайн центр" не просило продовжити строк на подання клопотання про витребування доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Приватне підприємство "Магнат дизайн центр", в обґрунтування вказаного клопотання, вказує, що ним було направлено відповідні адвокатські запити з метою самостійно надати суду відповідні докази, однак з вказаного клопотання, а саме фіскальних чеків, неможливо встановити, що саме було направлено поштовими відправленнями, заявником не було надано описи вкладення в ці листи.

А відтак, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Також у підготовчому засіданні 16.03.2021 було розглянуто клопотання Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" про продовження строку підготовчого провадження.

За змістом ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" та продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

17.05.2021 до господарського суду від Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" надійшло клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 призначено у справі № 910/19892/20 будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27.09.2021 до господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист разом з клопотанням судового експерта щодо надання для проведення експертизи додаткової інформації та документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/19892/20 поновлено провадження у справі, слухання клопотання судового експерта призначено на 16.11.2021 та витребувано від сторін документи, визначені в клопотанні експерта.

На виконання вищевказаної ухвали, представником позивача 15.11.2021 долучено до матеріалів справи клопотання разом з додатковими матеріалами, витребуваними експертом у своєму клопотанні.

17.11.2021 представником відповідача долучено до матеріалів справи клопотання разом з компакт-диском, на якому розміщені скановані копії документів, витребувані експертом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 зупинено провадження у справі № 910/19892/20 до закінчення проведення будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021, а ухвалу та надані сторонами документи направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

12.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів та забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження, в якому судовий експерт на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, заявив про:

- надання додаткових матеріалів - проектну документацію по об'єкту будівництва з планами поверхів (з розмірами), погоджену замовником, у придатному для роботи стані - збільшеному масштабі креслень;

- забезпечення 21-22.05.2024 з 11.00 проведення обстеження об'єкту дослідження: офісних приміщень на 12 та 17 поверхах будівлі бізнес центру за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15, а також прибуття експерта з експертної установи (м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6, тел. 200-29-17), забезпечити безперешкодний доступ до об'єкту, а також належні умови праці для проведення натурних обстежень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 поновлено провадження у справі № 910/19892/20; підготовче засідання призначено на 30.04.2024; зобов'язано сторони надати до суду проектну документацію по об'єкту будівництва з планами поверхів (з розмірами), погоджену замовником, у придатному для роботи стані - збільшеному масштабі креслень та зобов'язано сторони забезпечити експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 21-22.05.2024 з 11.00 проведення обстеження об'єкту дослідження: офісних приміщень на 12 та 17 поверхах будівлі бізнес центру за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15, а також прибуття експерта з експертної установи (м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6, тел. 200-29-17), забезпечити безперешкодний доступ до об'єкту, а також належні умови праці для проведення натурних обстежень.

26.04.2024 від Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено повністю, матеріали, надані сторонами у справі №910/19892/20, вирішено надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі №910/19892/20 на час проведення експертизи та отримання висновку експерта.

11.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому судовий експерт на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, просить уточнити вид призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 провадження у справі № 910/19892/20 поновлено, підготовче засідання призначено на 28.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено повністю, а саме вирішено уточнити вид експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі № 910/19892/20 та вказати, що призначена судом експертиза є комплексною (будівельно-технічною та економічною), а матеріали справи №910/19892/20 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а провадження у справі № 910/19892/20 на час проведення експертизи та отримання висновку експертів зупинити.

25.04.2025 до суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 15.04.2025 № 19390/21-44/27819/21-72 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, а також матеріали справи № 910/19892/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 вирішено поновити провадження у справі № 910/19892/20, а підготовче засідання призначити на 20.05.2025.

03.06.2025 Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" подало до господарського суду клопотання про призначення повторної комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи.

У підготовчому засіданні 10.06.2025 судом розглядалося клопотання Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" про призначення повторної комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованості, суперечності з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Отже, призначення повторної експертизи є правом, а не обов'язком суду.

Це право він реалізує в межах власних дискреційних повноважень, з урахуванням обставин справи і зібраних у ній доказів.

Сама собою незгода позивача з попередніми експертними висновками не є достатньою підставою для призначення повторної судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвали відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" про призначення повторної комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19892/20 до судового розгляду по суті.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 21.10.2025 просив первісний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 21.10.2025 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні первісного позову просив відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 21.10.2025 просив зустрічний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 21.10.2025 проти позовних не вимог заперечував, просив здійснити зустрічне зарахування відповідних сум.

21.10.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі також - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, Замовник) та Приватним підприємством "Магнат дизайн центр" (далі також - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, Підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт (далі - договір), за змістом п. 2.1. якого, да цим договором Підрядник зобов'язується у встановлений цим договором строк виконати весь комплекс Робіт з ремонту та приведення Об'єкта до стану, придатного для використання з метою ведення комерційної діяльності Замовника, а саме: виготовлення виконавчої документації, загальні будівельні роботи, монтаж інженерних систем, пусконалагоджувальні роботи та отримання всіх необхідних погоджень і дозволів у Орендодавця (власника) будівлі, в якій знаходиться Об'єкт, та у відповідних службах для подальшої експлуатації приміщень Об'єкта, а також завантажувально-розвантажувальні роботи майна Замовника та інші роботи визначені цим Договором. Комплекс робіт здійснюється в орендованих Замовником приміщеннях (Об'єкті), у повному обсязі, якісно і в строк, відповідно до Технічного Завдання Замовника (Додаток 1), Графіка виконання Робіт (Додаток 2), Кошторису Підрядника (Додаток 3), Графіка оплат (Додаток 4), які є невід'ємними частинами цього Договору, а також відповідно до Державних та галузевих будівельних норм та інших відповідних стандартів України, а також інших положень цього Договору.

Як передбачено п. 3.1. договору, вартість Робіт за цим Договором становить 32 761 245, 60 грн. (тридцять два мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті сорок п'ять гривень 60 копійок), у тому числі ПДВ 20% у розмірі 5 460 207,60 грн. (п'ять мільйонів чотириста шістдесят тисяч двісті сім гривень 60 копійок), і визначається згідно з твердим Кошторисом (Додаток №3). Вартість Робіт є твердою, остаточною і підлягає зміні лише за погодженням Сторін, відповідно до умов цього Договору. Вартість Робіт в загальному розмірі 80%, що передбачена в Додатку 3 до Договору, є твердою в гривні. Вартість Робіт в загальному розмірі 20%, що передбачена в Додатку 3 до Договору визначається в гривні з еквівалентом до іноземної валюти Євро на дату підписання Договору (валютна складова). Валютна складова у вартості робіт/матеріалів зазначається безпосередньо у Кошторисі. Станом на дату підписання цього Договору курс української гривні по відношенню до Євро за офіційними даними Національного банку України складає 26,9 грн. за 1 Євро. Частина Вартості Робіт, що визначена в еквіваленті до іноземної валюти Євро, перераховується та змінюється, що не потребує підписання між Сторонами додаткових угод до Договору, на дату підписання сторонами відповідних Актів виконаних робіт, у разі, якщо курс української гривні до Євро за офіційними даними Національного банку України, на цю дату, порівняно з курсом української гривні до Євро на дату підписання Договору змінився (збільшився чи зменшився) більше ніж на 3 % (три відсотки).

Згідно з п. 3.4. договору, Замовник сплачує Підряднику авансові платежі (попередню оплату) в наступному порядку: до 03 лютого 2020 року у розмірі 15% від Вартості робіт у сумі 4 914 186,84 грн. (чотири мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 84 копійок), у тому числі ПДВ 20% у розмірі 819 031,14 грн. (вісімсот дев'ятнадцять тисяч тридцять одна гривня 14 копійок). Залишкову Вартість робіт Замовник зобов'язується оплачувати Підряднику поетапно згідно з Графіком оплат (Додаток 4) по мірі їх приймання Замовником, протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Сторонами відповідного Акта приймання-передачі робіт.

У п. 3.5. договору, стороні дійшли згоди, що підставою для здійснення оплат є дотримання Підрядником Графіку виконання Робіт (Додаток 2), що підтверджується підписаними сторонами відповідними Актами приймання передачі Робіт.

Пунктом 3.6. договору визначено, що Передостанній платіж здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів, після спливу строку для надання зауважень, передбаченого п. 11.6 Договору, на підставі повного пакету документів: рахунку, податкової накладної, довідки КБ-3, Акта приймання-передачі Робіт, Акта усунення недоліків, Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім. Зазначені документи повинні бути оформлені відповідно до чинних норм законодавства України та бухгалтерського обліку. У разі надання Підрядником неповного або неправильно оформленого пакету документів на оплату Замовник має право затримати платіж без застосування до Замовника будь-яких штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.7. договору, Замовник утримує 1 000 000,0 (один мільйон) гривень (надалі - Сума утримання) шляхом Утримання (залишення у розпорядженні Замовника) з кожної оплати за підписаним сторонами Актом виконаних робіт 5% (п'яти відсотків) від суми кожного такого Акту виконаних робіт до моменту накопичення наведеної вище Суми утримання, в якості забезпечення виконання гарантійних зобов'язань Підрядника, які, у разі їх не використання, будуть виплачені Підряднику протягом 10 (десяти) днів після закінчення 12 (дванадцяти) місяців з дня підписання сторонами пакету документів вказаного в п. 3.6 Договору, а в частині Актів приймання-передачі Робіт - підписання усіх таких Актів та Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім.

Датою початку виконання Робіт за цим Договором вважається дата передачі Замовником Підряднику Об'єкта згідно з Договором, що оформляється Актом приймання-передачі Об'єкту, за умови сплати Замовником авансового платежу за цим Договором (п. 4.1. договору).

За умовами п. 4.2. договору, роботи за цим Договором повинні виконуватися і бути завершені згідно з Графіком виконання Робіт (Додаток 2).

У п. 4.3. договору сторони погодили, що розуміють, що строк виконання Робіт є вкрай важливим, і тому погоджуються, що строк виконання Робіт може змінюватися виключно за ініціативою Замовника, крім положень статті 4.5 Договору.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що датою закінчення Робіт за цим Договором є дата підписання Сторонами Акта здачі приймання Робіт, а також, у випадку наявності зауважень Замовника, - дата підписання Сторонами Акту усунення недоліків.

Як передбачено п. 4.5. договору, строки виконання Робіт продовжуються на час затримки початку і перебігу виконання Робіт у разі, якщо така затримка сталася з вини та/або ініціативи Замовника та виключно на строк такої затримки Замовника.

Підрядник гарантує, що ознайомлений та повідомлений з усіма обставинами та ризиками, що можуть вплинути на терміни виконання Робіт та загальний строк таких Робіт за цим Договором та підтверджує, що терміни та строки виконання Робіт за цим Договором є більш ніж достатніми та визначені Сторонами з урахуванням усіх можливих обставин (наприклад - режим роботи/функціонування будівлі, в якій знаходиться Об?єкт тощо) (п. 4.6. договору).

За змістом п. 11.1. договору, Підрядник за 7 (сім) робочих днів до початку приймання Робіт передає Замовнику два примірники Виконавчої документації в складі, необхідному Замовнику для експлуатації Об'єкта, при цьому Підрядник письмово підтвердить Замовнику, що ці комплекти документації повністю відповідають фактично виконаним Роботам.

Як визначено п. 11.2.,11.3. договору, у строки, передбачені Графіком виконання Робіт, після завершення відповідного етапу Робіт Підрядник подає на розгляд Замовнику підписаний з його сторони Акт приймання-передачі Робіт (у двох примірниках) з обов'язковим додаванням до нього: комплекту розробленої Виконавчої документації; супровідних документів Підрядника. Замовник протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня отримання документів, передбачених пунктом 11.1 цього Договору, перевіряє їх на якість і комплектність і здійснює приймання Робіт.

Сторони у п. 11.4. договору дійшли згоди, що у разі якщо в процесі перевірки будуть виявлені помилки та/або недоліки наданої документації та/або результатів Робіт, Замовник направляє Підряднику мотивовану відмову від приймання Робіт, що містить перелік зауважень, які вимагають внесення Підрядником необхідних виправлень. У разі отримання мотивованої відмови Підрядник усуває зауваження Замовника за свій рахунок в строк не більше 5 (п?яти) робочих днів.

Робота за цим Договором вважається виконаною у повному обсязі з моменту підписання

Сторонами Акта приймання-передачі виконаних Робіт за цим Договором, а випадку надання Замовником зауважень в порядку, передбаченому п. 11.6. Договору - після підписання Акту усунення недоліків, а також Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім (п. 11.7. договору).

Згідно з п. 12.4. договору, у разі порушення строків початку і закінчення Робіт, строків усунення дефектів і недоробок, виявлених Замовником за цим Договором, з вини Підрядника, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 3% (три відсотки) від Вартості Робіт за цим Договором за кожні 3 (три) дні затримки.

В свою чергу, як передбачено п. 12.5. договору, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення платежу більше ніж на 5 днів, не пов'язаного з неналежним виконанням Договору Підрядником.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і строк дії визначено в додатку №2 цього Договору, та строк дії Договору закінчується не раніше дати повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 16.1. договору).

16.06.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої, зокрема, сторони дійшли згоди затвердити новий Графік виконання Робіт (Додаток 2), який додається до цієї Угоди і є невід'ємною частиною Договору. Роботи за Договором повинні виконуватися і бути завершені в строки, передбачені новим Графіком виконання Робіт, який заміняє існуючий Графік виконання Робіт і є новим Додатком 2 до Договору.

Позивач за первісним позовом вказує, що, на виконання умов договору, здійснив авансову оплату у розмірі 4 914 186,84 грн, однак відповідач за первісним позовом не дотримався строків виконання робіт, а саме до 10.04.2020, оскільки ним виконано лише роботи вартістю 4 797 564,64 грн, що складало менше 15% від загально вартості усіх робіт.

Як зазначає позивач за первісним позовом, в подальшому, сторонами було узгоджено умови додаткової угоди № 3 від 16.06.2020, відповідно до умов якої, було затверджено новий графік виконання робіт з кінцевим терміном їх виконання - 15.07.2020, однак відповідач за первісним позовом все одно не дотримався вказаного строку та виконав роботи вартістю 8 815 275,52 грн, що склало менше 27% від загальної вартості.

Позивач за первісним позовом зауважує, що відповідач за первісним позовом не передав замовнику об'єкт, що мав бути повністю готовий до експлуатації та систематично не виконував свої обов'язки в частині строку виконання робіт, що призвело до прострочення ним свого зобов'язання більше ніж 4,5 місяці, а саме - 141 день.

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти задоволення первісних позовних вимог, вказує про використання штрафних санкцій позивачем за первісним позовом, як джерела отримання невиправданих додаткових прибутків, оскільки нарахована сума штрафу складає 148% від ціни договору та просить суд зменшити їх розмір.

Також відповідач за первісним позовом стверджує, що позивачем за первісним позовом не вірно розраховано дату початку нарахування штрафних санкцій, оскільки на думку підрядника кінцевою датою виконання робіт було 17.08.2020, та невірно вказано кінцеву дату для нарахування штрафу, оскільки, за його твердженням, починаючи з вересня 2020 року замовник розпочав фактичне використання офісних приміщень, а відтак, датою завершення виконання робіт є дата початку використання вказаних приміщень.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що ним були виконані зобов'язання за договором у повному обсязі, а об'єкт приведено до стану, придатного до використання, оскільки замовник, своїми конклюдентними діями схвалив закінчення робіт, приступивши до експлуатації офісних приміщень.

Крім того, за твердженнями позивача за зустрічним позовом, ним було направлено відповідачеві за зустрічним позовом акти виконаних робіт, на які останній надав зауваження та які було усунуто протягом строку, встановленого договору, однак в подальшому, протягом чотирьох місяців, підрядник так і не отримав від замовника підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт, що було розцінено підрядником як: самоусунення від виконання договірних зобов'язань, умисне затягування часу з врегулювання питань з прийому-передачі робіт, штучне створення ситуації з простроченням здачі об'єкту в період якої замовник заявляє про нарахування штрафних санкцій та ухилення замовника від виконання грошових зобов'язань перед підрядником.

Також позивач за зустрічним позовом вказує, що ним було передано нарочно до замовнику акти приймання-передачі виконаних робіт для оформлення, які останній, листом від 16.10.2020, повернув та надав свої зауваження щодо частини виконаних робіт, які не було прийнято, по іншим роботам, у строк встановлений договором, зауважень надано не було, а підрядником було здійснено дії з усунення недоліків, у зв'язку з чим замовник мав здійснити оплату протягом 7 робочих днів, тобто по 30.10.2020, а відтак першим днем прострочення оплати виконаних робіт є 31.10.2020.

В свою чергу, як зазначає позивач за зустрічним позовом, 07.12.2020 замовнику на підпис було направлено проект додаткової угоди №13, в яку увійшли додаткові роботи згідно записів у Журналі авторського нагляду, та не були включені до основного договору, акт виконаних робіт на суму 1 331 917 грн 84 коп. з ПДВ до додаткової угоди №13, а останнім днем для подання зауважень на вказаний акт є 14.12.2020, а останнім днем для оплати робіт за такими актами є 29.12.2020, однак замовник свої зобов'язання так і не виконав.

При цьому, позивач за зустрічним позовом стверджує, що окрім суми, встановленої у вказаних актах у розмірі 8 041 377,35 грн, замовник має сплатити ще 1 487 855,91 грн курсової різниці, яка передбачена п. 3.1. договору.

Оскільки, на думку позивача за зустрічним позовом, замовником не виконано свої зобов'язання, підрядник просить стягнути ще інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, вказує, що у відповідності до умов договору та фактично здійснених оплат замовником, вартість робіт, невиконаних підрядником не може перевищувати 4 658 568,14 грн.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом, зазначає, що оскільки він фактично повністю сплатив за кожним з прийнятих актів (без утримань), то вбачається, що його обов'язок у сплаті Суми утримання в розмірі 1 000 000 грн, ще не настав, адже у відповідності до того ж таки п. 3.7 договору вказану сума утримання акумулюється у замовника в якості забезпечення виконання гарантійних зобов'язань підрядника, які, у разі їх не використання, будуть виплачені підряднику протягом 10 (десяти) днів після закінчення 12 (дванадцяти) місяців з дня підписання сторонами пакету документів вказаного в п. 3.6 договору, а в частині актів приймання-передачі робіт - підписання усіх таких актів та акту приймання-передачі Об'єкту від підрядника замовникові повністю готового до експлуатації останнім.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом, вказує, що згідно з п. 3.6. договору, передостанній платіж здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів, після спливу строку для надання зауважень, передбаченого п. 11.6. договору, на підставі повного пакету документів: рахунку, податкової накладної, довідки КБ-3, Акта приймання-передачі Робіт, Акта усунення недоліків, Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім. Зазначені документи повинні бути оформлені відповідно до чинних норм законодавства України та бухгалтерського обліку. У разі надання підрядником неповного або неправильно оформленого пакету документів на оплату замовник має право затримати платіж без застосування до замовника будь-яких штрафних санкцій.

Також відповідач за зустрічним позовом зазначає, що підрядник наводить хибну інформацію про заборгованість у розмірі 1 331 917,84 грн, оскільки замовник не підписував додаткову угоду, про яку стверджує позивач за зустрічним позовом та на підставі якої здійснив розрахунок вказаної заборгованості.

Відповідач за зустрічним позовом наводить заперечення проти розрахунку і курсової різниці у розмірі 1 487 855,91 грн, оскільки підрядником не надавалася інформація про валютну складову у вартості робіт.

В свою чергу, відповідач за зустрічним позовом, вказує, що твердження підрядника про повне виконання робіт станом на 12.10.2021 взагалі не можуть мати місця та спростовуються наданими ним самим документами, оскільки останній не знає та/або не впевнений чи існує прострочення як таке та вказує на явну невизначеність його зустрічного позову, при цьому з довідки підрядника про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 21 за 02.11.2020 вбачається, що у графі "Вартість виконаних робіт та витрати" у стовпцях під назвами "з початку будівництва по звітний місяць включно" та "з початку року по звітний місяць включно" зазначена сума, що відповідає рядку "Всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ" - 23 582 568,14 грн. Крім того, підрядником до зустрічного позову не додав та не послався на жодний з документів, що передбачені п. 3.6 договору: рахунку, податкової накладної, довідки КБ-3, Акта приймання-передачі Робіт, Акта усунення недоліків, Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім.

Щодо тверджень підрядника, що замовник фактично використовує об'єкт з вересня 2020 року, а відтак усі роботи були виконані, відповідач за зустрічним позовом вказує, що вказане твердження суперечить заявам самого позивача за зустрічним позовом, адже, як він стверджує, акти, по роботам (які, до речі, в подальшому були відхилені позивачем як виконані неналежним чином листами від 16.10.2020, 21.10.2020, 26.10.2020) були нібито підготовлені ним лише 12.10.2020, чим повністю спростовується його твердження як такі, що не відповідають обставинам справи та його власним заявам, крім того, доказами, що свідчать про неповне виконання робіт у строки, що заявлені підрядником, свідчить і наданий відповідачем документ, а саме - довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 21 станом на 02.11.2020, якою той самостійно задекларував про неповне виконання робіт за договором, а саме вартість робіт (з ПДВ) з початку будівництва по звітний місць (листопад 2020 року) включно: 23 582 568,14 грн, тобто далеко не у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення додаткового договору на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Як передбачено статтею 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Замовник, на виконання умов договору, 27.01.2020 передав Підряднику Об'єкт, а саме офіс Замовника площею 2790 м2 на 12 (дванадцятому) та 17 (сімнадцятому) поверхах бізнес-центру будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Болсуновська, 13-15, який використовується Замовником на підставі договору суборенди з Орендодавцем (ТОВ "Айкью сервіс", код ЄДРПОУ 35843440), що підтверджується актом приймання-передачі від 27.01.2020.

Тобто, датою початку виконання Робіт є 27.01.2020.

Згідно з п. 3.4. договору, Замовник сплачує Підряднику авансові платежі (попередню оплату) в наступному порядку: до 03 лютого 2020 року у розмірі 15% від Вартості робіт у сумі 4 914 186,84 грн (чотири мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 84 копійок), у тому числі ПДВ 20% у розмірі 819 031,14 грн. (вісімсот дев'ятнадцять тисяч тридцять одна гривня 14 копійок). Залишкову Вартість робіт Замовник зобов'язується оплачувати Підряднику поетапно згідно з Графіком оплат (Додаток 4) по мірі їх приймання Замовником, протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Сторонами відповідного Акта приймання-передачі робіт.

03.02.2020 Замовник здійснив авансовий платіж у розмірі 4 914 186,84 грн, на виконання п. 3.4. договору, що підтверджується платіжним дорученням № 917 від 03.02.2020.

Робота за цим Договором вважається виконаною у повному обсязі з моменту підписання

Сторонами Акта приймання-передачі виконаних Робіт за цим Договором, а випадку надання Замовником зауважень в порядку, передбаченому п. 11.6. Договору - після підписання Акту усунення недоліків, а також Акту приймання-передачі Об?єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім (п. 11.7. договору).

Як вбачається з актів приймання-передачі виконаних робіт № 1-3 від 06.02.2020, № 4 від 01.04.2020, № 5,6 від 19.03.2020 та № 7,8 від 01.04.2020, Підрядник виконав робіт всього на суму 4 797 564,64 грн, з врахуванням коригування вартості робіт.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт по Об'єкту з початку будівництва на 01.04.2020, роботи виконано на 5 054 058,15 грн, що з врахуванням подальшого коригування (зменшення) вартості виконаних робіт, за актом № 4 від 01.04.2020 (акт № 4/1 від 21.05.2020 на виключення будівельних робіт з акту № 4), складає 4 797 564,64 грн.

Суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було передбачено Графіком виконання Робіт, що є додатком 2 до договору, строк виконання робіт - до 10.04.2020.

В подальшому, сторонами 16.06.2020 було укладено додаткову угоду № 3, якою було затверджено новий Графік виконання Робіт, відповідно до якого кінцевий термін виконання робіт та передачі Об'єкта - 15.07.2020, а Роботи за Договором повинні виконуватися і бути завершені в строки, передбачені новим Графіком виконання Робіт, який заміняє існуючий Графік виконання Робіт і є новим Додатком 2 до Договору.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, станом на 15.07.2020, Підрядником виконано роботи загальною вартістю 8 815 275,52 грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі виконаних робіт: № 1-3 від 06.02.2020; № 4 від 01.04.2020; № 5,6 від 19.03.2020; № 7,8 від 01.04.2020; № 9-12,17-20 від 21.04.2020; № 21,22 від 25.05.2020 та №14,15,23-29 від 30.06.2020.

Також вказане підтверджується і довідкою про вартість виконаних робіт по Об'єкту з початку будівництва на 30.06.2020, з якої вбачається, що роботи виконано на 8 815 275,52 грн.

Вказані роботи було сплачено Замовником, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 917 від 03.02.2020 на суму 4 914 186,84 грн;

- № 2419 від 16.03.2020 на суму 713 647,76 грн;

- № 2874 від 26.03.2020 на суму 951 858,86 грн;

- № 3342 від 10.04.2020 на суму 561 706,96 грн;

- № 3553 від 16.04.2020 на суму 2 211 514,67 грн;

- № 3704 від 23.04.2020 на суму 930 919,57 грн;

- № 4928 від 29.05.2020 на суму 370 930,00 грн;

- № 4934 від 01.06.2020 на суму 143 233,88 грн;

- № 6103 від 07.07.2020 на суму 135 791,31 грн;

- № 6234 від 10.07.2020 на суму 682 775,25 грн;

- № 6235 від 10.07.2020 на суму 871 776,08 грн;

- № 6236 від 10.07.2020 на суму 204 742,56 грн.

Таким чином, станом на 15.07.2020 Підрядником виконано робіт загальною вартістю 8 815 275,52 грн, а Замовником такі роботи були оплачені в повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що вартість Робіт за цим Договором становить 32 761 245, 60 грн, у тому числі ПДВ 20% у розмірі 5 460 207,60 грн, як про це вказано у п. 3.1. договору.

Тобто, станом на 15.07.2020 Підрядником не виконано своє зобов'язання в частині повного виконання робіт, які б мали становити 32 761 245, 60 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, своє зобов'язання Підрядник не виконав у повному обсязі і станом на вересень 2020 року, що підтверджується, зокрема, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 17 від 09.09.2020, відповідно до якої, вартість виконаних робіт з початку будівництва по звітний місяць включно складає 17 908 661,23 грн.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача за первісним позовом, про те, що він отримав додатковий строк на виконання робіт у кількості 33 календарних дня, оскільки, позивачем за первісним позовом було призупинено роботи, про що було повідомлено Підрядника листом від 08.04.2020.

Суд вказує, що за договором, весь об'єм робіт мав бути зроблений Підрядником у строк до 10.04.2020, однак такі роботи було виконано останнім, як було встановлено судом вище, неповністю, а саме загальною вартістю 4 797 564,64 грн.

При цьому суд зазначає, що додатковою угодою № 3 від 16.06.2020 сторонами було погоджено новий кінцевий строк виконання Підрядником свого зобов'язання, а саме до 15.07.2020.

Суд звертає увагу, що в період з 16.06.2020 по 15.07.2020 не було затримок початку чи перебігу виконання робіт, а відтак, Підрядник позбавлений права посилатися на п. 4.5. договору, який передбачає продовження строку на виконання робіт на час таких затримок, як на підставу невиконання свого зобов'язання у визначений договором строк.

Щодо твердження відповідача за первісним позовом, в частині того, що позивачем за первісним позовом було розпочато використання Об'єкту з вересня 2020 року, суд вказує, що первісна позовна вимога заявлена позивачем за первісним позовом, стосується періоду з 16.07.2020 по 17.08.2020, а відтак вказане не стосується предмету первісного позову та буде встановлено під час розгляду зустрічного позову. Крім того, вказані твердження Підрядника додатково свідчать про те, що у період, заявлений Замовником, роботи не були виконані.

Крім того, у п. 4.6. договору визначено, що підрядник гарантує, що ознайомлений та повідомлений з усіма обставинами та ризиками, що можуть вплинути на терміни виконання Робіт та загальний строк таких Робіт за цим Договором та підтверджує, що терміни та строки виконання Робіт за цим Договором є більш ніж достатніми та визначені Сторонами з урахуванням усіх можливих обставин (наприклад - режим роботи/функціонування будівлі, в якій знаходиться Об'єкт тощо).

Таким чином, суд констатує, що Підрядник, всупереч умовам договору та положенням цивільного законодавства, не виконав своє зобов'язання у строк, встановлений договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з невиконанням Підрядником свого зобов'язання в частині виконання робіт у строк, визначений договором, Замовник просить стягнути з Підрядника штраф у розмірі 10 811 211,05 грн за прострочення останнім свого зобов'язання за період з 16.07.2020 по 17.08.2020.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення Пірядником строків початку і закінчення Робіт.

Дослідивши та перевіривши надані позивачем розрахунок суми штрафу, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу у розмірі 10 811 211,05 грн підлягають задоволенню.

Також, у відзив і на первісну позовну заяву, відповідач за первісним позовом просить зменшити розмір штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 Господарського кодексу України, неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання (відповідач).

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір пені саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20):

- ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання);

- причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання;

- тривалість прострочення виконання;

- наслідки порушення зобов'язання для кредитора;

- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);

- поведінку кредитора;

- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);

- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;

- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення);

- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування вказаної вимоги, відповідачем за первісним позовом вказується, що матеріали справи не містять доказів завдання позивачеві за первісним позовом будь-яких збитків, зобов'язання Підрядником було повністю виконано, а розмір штрафу на 148% більше за ціну позову.

Оцінюючи вказані доводи відповідача судом враховано, що згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України вказується, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 ).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Проте з вказаними твердженням суд не погоджується, як з огляду на встановлене вище, так і з урахуванням наступного.

Суд вказує, що позивач за первісним позовом просить стягнути штраф у розмірі 10 811 211,05 грн, а ціна договору складає 32 761 245,60 грн.

Також позивачем за первісним позовом до суду надано докази понесення ним додаткових витрат, зокрема:

- з управління проектом на етапі будівництва (договір № 2410-19 від 24.10.2019, додатковою угодою № 3 від 25.08.2020 збільшено суму договору до 6 000,00 доларів США);

- додаткового обсягу послуг з технічного супроводу (договір № 4 від 29.01.2020, додатковими угодами № 1 від 29.05.2020, № 2 від 15.07.2020, № 3 від 21.08.2020 продовжувався строк завершення робіт до 15.07.2020, 24.08.2020 та 30.09.2020 відповідно, а вартість зростала до 488 784,00 грн, 603 792,00 грн та 710 147,40 грн відповідно);

- додаткового обсягу послуг зі зберігання майна (офісних меблів) та відповідні розвантажувально-завантажувальні роботи (рамковий договір №UA-20YB1199 від 03.03.2020, договір № S-20AZ0297 від 13.04.2020);

- з продовження строку орендних відносин (договір № П/3/19 від 01.10.2019).

Суд зазначає, що відповідними актами здачі-приймання робіт та послуг підтверджується їх на надання, відповідно до вказаних договорів, а відповідними платіжними дорученнями - оплата вартості таких робіт.

Проте, наразі відповідачем за первісним позовом належним чином доказово не обґрунтовано суду обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру штрафу.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом на відповідача за первісним позовом.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як уже зазначалося судом, внаслідок укладення додаткового договору на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено судом вище та вбачається з матеріалів справи, Замовник, на виконання умов договору, 27.01.2020 передав Підряднику Об'єкт, а саме офіс Замовника площею 2790 м2 на 12 (дванадцятому) та 17 (сімнадцятому) поверхах бізнес-центру будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Болсуновська, 13-15, який використовується Замовником на підставі договору суборенди з Орендодавцем (ТОВ "Айкью сервіс", код ЄДРПОУ 35843440), що підтверджується актом приймання-передачі від 27.01.2020.

Тобто, датою початку виконання Робіт є 27.01.2020.

Згідно з п. 3.4. договору, Замовник сплачує Підряднику авансові платежі (попередню оплату) в наступному порядку: до 03 лютого 2020 року у розмірі 15% від Вартості робіт у сумі 4 914 186,84 грн (чотири мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 84 копійок), у тому числі ПДВ 20% у розмірі 819 031,14 грн. (вісімсот дев'ятнадцять тисяч тридцять одна гривня 14 копійок). Залишкову Вартість робіт Замовник зобов'язується оплачувати Підряднику поетапно згідно з Графіком оплат (Додаток 4) по мірі їх приймання Замовником, протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Сторонами відповідного Акта приймання-передачі робіт.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Підрядником виконано, а Замовником прийнято роботи загальною вартістю 27 102 677,46 грн, про що свідчать відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які складені та підписані представниками сторін.

Також з матеріалів справи вбачається, що Замовник, на виконання умов договору, вартість вказаних робіт у розмірі 27 102 677,46 грн оплатив, про що свідчать додані до матеріалів справи копії платіжних доручень.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 3.1. договору, вартість Робіт за цим Договором становить 32 761 245, 60 грн. (тридцять два мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті сорок п'ять гривень 60 копійок), у тому числі ПДВ 20% у розмірі 5 460 207,60 грн. (п'ять мільйонів чотириста шістдесят тисяч двісті сім гривень 60 копійок), і визначається згідно з твердим Кошторисом (Додаток №3). Вартість Робіт є твердою, остаточною і підлягає зміні лише за погодженням Сторін, відповідно до умов цього Договору. Вартість Робіт в загальному розмірі 80%, що передбачена в Додатку 3 до Договору, є твердою в гривні. Вартість Робіт в загальному розмірі 20%, що передбачена в Додатку 3 до Договору визначається в гривні з еквівалентом до іноземної валюти Євро на дату підписання Договору (валютна складова). Валютна складова у вартості робіт/матеріалів зазначається безпосередньо у Кошторисі. Станом на дату підписання цього Договору курс української гривні по відношенню до Євро за офіційними даними Національного банку України складає 26,9 грн. за 1 Євро. Частина Вартості Робіт, що визначена в еквіваленті до іноземної валюти Євро, перераховується та змінюється, що не потребує підписання між Сторонами додаткових угод до Договору, на дату підписання сторонами відповідних Актів виконаних робіт, у разі, якщо курс української гривні до Євро за офіційними даними Національного банку України, на цю дату, порівняно з курсом української гривні до Євро на дату підписання Договору змінився (збільшився чи зменшився) більше ніж на 3 % (три відсотки).

Крім того, відповідно до п. 3.7. договору, Замовник утримує 1 000 000,0 (один мільйон) гривень (надалі - Сума утримання) шляхом Утримання (залишення у розпорядженні Замовника) з кожної оплати за підписаним сторонами Актом виконаних робіт 5% (п'яти відсотків) від суми кожного такого Акту виконаних робіт до моменту накопичення наведеної вище Суми утримання, в якості забезпечення виконання гарантійних зобов'язань Підрядника, які, у разі їх не використання, будуть виплачені Підряднику протягом 10 (десяти) днів після закінчення 12 (дванадцяти) місяців з дня підписання сторонами пакету документів вказаного в п. 3.6 Договору, а в частині Актів приймання-передачі Робіт - підписання усіх таких Актів та Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім.

Зважаючи на те, що Замовник фактично повністю сплатив за кожним з прийнятих актів (без утримань), то вбачається, що його обов'язок у сплаті Суми утримання в розмірі 1 000 000 грн, ще не настав.

Крім того, п. 3.6. договору визначено, що Передостанній платіж здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів, після спливу строку для надання зауважень, передбаченого п. 11.6 Договору, на підставі повного пакету документів: рахунку, податкової накладної, довідки КБ-3, Акта приймання-передачі Робіт, Акта усунення недоліків, Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім. Зазначені документи повинні бути оформлені відповідно до чинних норм законодавства України та бухгалтерського обліку. У разі надання Підрядником неповного або неправильно оформленого пакету документів на оплату Замовник має право затримати платіж без застосування до Замовника будь-яких штрафних санкцій.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 12.10.2020 Підрядником передано Замовнику для підписання відповідні акти виконаних робіт.

Суд критично відноситься до тверджень позивача за зустрічним позовом щодо того, що Підрядник протягом тривалого часу намагався передати акти виконаних робіт Замовнику до 12.10.2020, оскільки жодних доказів вчинення Підрядником таких дій матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що сторонами у договорі погоджено, що такі акти мають бути передані виключно уповноваженому представнику Замовника, визначення якого наведене у ст. 1 договору.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що акти виконаних робіт передано Замовнику лише 12.10.2020.

В свою чергу, Замовник, у відповідності до п. 11.3., 11.4. договору, надано Підряднику письмову вмотивовану відмову у прийнятті робіт № 403/4-20ц від 16.10.2020.

В подальшому Замовником надавалися Підряднику письмові вмотивовані відмови у прийнятті робіт від 21.10.2020 та 26.10.2020, про що в матеріалах справи наявні докази їх направлення позивачеві за зустрічним позовом цінними листами з описом вкладення.

При цьому, суд вказує, що матеріали справи не містять доказів, що недоліки, які були визначені Замовником у вказаних письмових вмотивованих відмовах у прийнятті робіт були виправлені та, у відповідності до умов договору, Підрядником було складено та передано Замовнику, як акти усунення недоліків, так і акти виконаних робіт.

Більш того, Підрядник у зустрічному позові зазначає, що протягом чотирьох місяців не отримував від Замовника актів виконаних робіт, однак умовами договору саме на Підрядника покладено обов'язок складати та надавати Замовнику акти виконаних робіт чи акти усунення недоліків, зокрема у разі встановлення недоліків при виконанні Робіт.

Суд вказує, що за умовами п. 11.7. договору, Робота за цим Договором вважається виконаною у повному обсязі з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі виконаних Робіт за цим Договором, а випадку надання Замовником зауважень в порядку, передбаченому п. 11.6. Договору - після підписання Акту усунення недоліків, а також Акту приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім.

При цьому, суд звертає увагу, що у п. 3.5. договору, сторони дійшли згоди, що підставою для здійснення оплат є дотримання Підрядником Графіку виконання Робіт (Додаток 2), що підтверджується підписаними сторонами відповідними Актами приймання передачі Робіт.

З наведеного, зокрема, вбачається, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів як виконання Робіт в повному обсязі, про що той заявляє, так і переліку документів, які встановлені договором, та які є підставою для оплати Замовником вказаних Робіт.

Суд також зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 призначено у справі № 910/19892/20 будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а на вирішення експертів поставити наступні запитання:

- Який перелік та об'єми фактично виконаних Приватним підприємством "Магнат Дизайн Центр" ремонтних та інших робіт були виконані в офісних приміщеннях на 12 та 17 поверхах будівлі бізнес центру, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Болсуновська, 13-15, за договором № 75 на виконання підрядних робіт від 20.01.2020?;

- Яка вартість фактично виконаних, але не прийнятих (не оплачених) Приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" ремонтних та інших робіт в офісних приміщеннях на 12 та 17 поверхах будівлі бізнес центру, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Болсуновська, 13-15, в строки визначені договором № 75 на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 ?;

- Який перелік та вартість ремонтних робіт щодо яких Приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" надані зауваження та відмова в їх прийнятті за договором № 75 на виконання підрядних робіт від 20.01.2020?";

- Чи підтверджується повне та належне виконання Приватним підприємством "Магнат Дизайн Центр" робіт, що виконувалися за адресою вул. Болсуновська, 13-15 м. Київ, за договором на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 року? Якщо - не підтверджується, то в якому обсязі та вартості за умовами Договору?;

- Який обсяг виконаних робіт за договором на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 року, що здійснювалися за адресою вул. Болсуновська, 13-15 м. Київ, станом на 15.07.2020 року підтверджується документами бухгалтерського обліку?;

- Чи підтверджується завдання Приватному акціонерному товариству "Індустріальні та дистрибуційні системи" збитку з боку Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" внаслідок невиконання останнім умов договору на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 року? Якщо так, то в якому розмірі?;

- Чи підтверджується документально повний грошовий розрахунок Приватного акціонерного товариства "індустріальні та дистрибуційні системи" за фактично виконані належним чином Приватним підприємством "Магнат Дизайн Центр" роботи за договором на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 року станом на дату звернення з цією заявою - 19.04.2021 року? Якщо - не підтверджується, то в якому розмірі?

У висновку експертів від 15.04.2025 № 19390/21-44/27819/21-72 викладені наступні висновки:

1) Встановити повний перелік та об'єми фактично виконаних ПП "Магнат Дизайн Центр" ремонтних та інших робіт в офісних приміщеннях на 12 та 17 поверхах будівлі бізнес центру, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Болсуновська, 13-15, за договором № 75 на виконання підрядних робіт від 20.01.2020, не вбачається можливим у зв'язку з: -відсутністю повного комплекту проектної документації, погодженої Замовником; - всієї виконавчої документації; - повного комплекту документації щодо додаткових робіт, - не наданням доступу для обстеження приміщень 17-го поверху; - експлуатації приміщень 12-го поверху під час обстеження;

2) Вартість фактично виконаних, але не підписаних Приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" ремонтних та інших робіт в офісних приміщеннях на 12-му поверсі будівлі бізнес центру, що знаходиться за адресою: місто Київ, пул. Болсуновська, 13- 15, в строки визначені договором № 75 на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 складає 2002 049,55 грн. з ПДВ, в тому числі: - по актам №58, №79, №81 (роботи в яких передбачено кошторисом) 1 939 457,60 грн. з ПДВ; - по акту №90 (роботи в яких не передбачено кошторисом і не погоджено Замовником) - 62 591,95 грн. з ПДВ;

3) У зв'язку з тим, що наведені Замовником зауваження відносяться до виконання дрібних, допоміжних і супутніх операцій, які передбачаються основними комплексами робіт, визначеними кошторисом, і не є зауваженнями до актів здачі-приймання виконаних робіт, визначити вартість таких робіт не вбачається можливим;

4) Підтвердити або спростувати повне фактичне виконання ПП "Магнат Дизайн Центр" всіх робіт, що виконувалися за адресою вул. Болсуновська, 13-15 м. Київ, за договором на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 року та зазначених в актах здачі-приймання виконаних робіт і наданих на дослідження, не вбачається можливим;

5) Згідно наданих на дослідження актів здачі-приймання робіт, які підписані з обох сторін, загальна вартість виконаних ПП "Магнат дизайн центр" робіт (наданих послуг) та прийнятих ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", за період з 06.03.2020 по 06.11.2020, становить 27 251 780,68 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку ПрАТ "Індустріальні та дистрибупні системи" загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 27 112 066,76 грн;

6) В межах наданих на дослідження матеріалів та компетенції експерта економіста, підтвердити розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Приватному акціонерному товариству "Індустріальні та дистрибуційні системи" збитку з боку Приватного підприємства "Магнат Дизайн Центр" внаслідок невиконання останнім умов договору на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 року, не видається за можливе;

7) Згідно наданих на дослідження платіжних доручень, та відповідно до даних бухгалтерського обліку ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", на виконання Договору №75 від 20.01.2020 ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" в період з 03.02.2020 по 13.11.2020 перераховано грошових коштів на користь ПП "Магнат дизайн центр" на загальну суму 27 102 677,46 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" та Акта взаємних розрахунків, підписаного ПП "Магнат дизайн центр", сума заборгованості ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" за виконані ПП "Магнат дизайн центр" роботи станом на 20.10.2021 складає 9 389,30 грн. Відповідно до даних наданих на дослідження первинних документів (актів здачі-приймання робіт форми №КБ2в та платіжних доручень), сума заборгованості ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" за виконані ПП "Магнат дизайн центр" роботи складає 149 103,22 грн. Крім того, за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження, вартість фактично виконаних, але не прийнятих та не оплачених Приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" ремонтних та інших робіт в офісних приміщеннях на 12 поверсі будівлі бізнес центру що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Болсуновська, 13-15, в строки, визначені договором № 75 на виконання підрядних робіт від 20.01.2020 складає 2 002 049,55 грн.

Як передбачено ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При цьому, як роз'яснив Верховний Суд України в п. 17 своєї постанови "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" від 30.05.1997 №8, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Як визначено ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Оцінюючи висновок експертів від 15.04.2025 № 19390/21-44/27819/21-72, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Таким чином, висновком експертів від 15.04.2025 № 19390/21-44/27819/21-72, встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 27 112 066,76 грн, яку, як було вище встановлено судом, та п. 7 вказаного висновку, Замовником було сплачено на користь Підрядника у повному обсязі.

Крім того, експерти у вказаному висновку також зазначали, що у відповідності до п. 11.7 Договору, робота за цим Договором вважається виконаною у повному обсязі з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі виконаних Робіт за цим Договором, а випадку надання Замовником зауважень в порядку, передбаченому п.11.6. Договору - після підписання Акту усунення недоліків, а також Акту приймання-передачі Об?єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації останнім. Однак Акт приймання-передачі виконаних Робіт за цим Договором, Акт усунення недоліків, а також Акт приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації в наданих матеріалах справи відсутні.

Суд ще раз наголошує, що у п. 3.5. договору, сторони дійшли згоди, що підставою для здійснення оплат є дотримання Підрядником Графіку виконання Робіт (Додаток 2), що підтверджується підписаними сторонами відповідними Актами приймання передачі Робіт.

Проте, як було встановлено судом вище та підтверджено висновком експертів від 15.04.2025 № 19390/21-44/27819/21-72, Акт приймання-передачі виконаних Робіт за цим Договором, Акт усунення недоліків, а також Акт приймання-передачі Об'єкту від Підрядника Замовникові повністю готового до експлуатації в наданих матеріалах справи відсутні.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що такі акти надавалися Замовнику, у відповідності до умов договору.

А відтак, суд приходить до висновку, що у Підрядника відсутні правові підстави для стягнення з Замовника як визначеної ним у зустрічній позовній заяві заборгованості, так і встановленій висновком експертів від 15.04.2025 № 19390/21-44/27819/21-72, оскільки строк на виконання Замовником вказаного зобов'язання не настав, тому що, зокрема, Підряником в порушення п. 11.7. договору, не було надано Замовнику відповідні документи.

Крім того, суд зазначає, що відсутні правові підстави для стягнення з Замовника 1 331 917,84 грн, оскільки проект додатково угоди № 13 ним не був підписаний, а докази такого направлення відсутні у матеріалах справи.

При цьому чуд вказує, що у відповідності до п. 3.2 договору, у вартість Робіт включаються всі необхідні для виконання Робіт обсяги матеріалів, а також види та обсяги Робіт та послуг (у тому числі й ті, роботи, послуги та матеріали, які безпосередньо не зазначені у Кошторисі - Додатку 3), необхідних для належного функціонування Об'єкта в якості офісних приміщень відповідно до вимог Замовника і цього Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору Замовник додатково не оплачуватиме Роботи, що не зазначені у Кошторисі (Додаток 3), але які вимагаються для належного функціонування Об?єкта. Такі Роботи повинні бути виконані Підрядником у повному обсязі як включені до Кошторису та в межах (без збільшення) Вартості Робіт, вказаної в п. 3.1 цього Договору.

При цьому, суд вказує, що висновком експертів від 15.04.2025 № 19390/21-44/27819/21-72 встановлено, що роботи по акту № 90 не передбачені кошторисом і не погоджено Замовником.

Щодо курсової різниці у розмірі 1 487 855,91 грн, яку Підрядник просить стягнути з Замовника, суд вказує, що позивач за зустрічним позовом надав по тексту свого позову інформацію про валютну складову у вартості робіт, яку просить стягнути. Вказане зауваження обґрунтовується тим, що лише окремі матеріали згідно затвердженого сторонами Кошторису (додаток № 3 у двох частинах) мають валютну складову, натомість роботи ж самі по собі за затвердженим сторонами Кошторисом з валютною складовою не пов'язуються.

При цьому, суд вказує, що п. 3.1. договору передбачено, що Вартість Робіт в загальному розмірі 20%, що передбачена в Додатку 3 до Договору визначається в гривні з еквівалентом до іноземної валюти Євро на дату підписання Договору (валютна складова). Валютна складова у вартості робіт/матеріалів зазначається безпосередньо у Кошторисі. Станом на дату підписання цього Договору курс української гривні по відношенню до Євро за офіційними даними Національного банку України складає 26,9 грн. за 1 Євро. Частина Вартості Робіт, що визначена в еквіваленті до іноземної валюти Євро, перераховується та змінюється, що не потребує підписання між Сторонами додаткових угод до Договору, на дату підписання сторонами відповідних Актів виконаних робіт, у разі, якщо курс української гривні до Євро за офіційними даними Національного банку України, на цю дату, порівняно з курсом української гривні до Євро на дату підписання Договору змінився (збільшився чи зменшився) більше ніж на 3 % (три відсотки).

Оскільки сторонами не було підписано відповідних Актів виконаних робіт, а Підрядником не було виконано роботи в повному обсязі, вартість курсової різниці не підлягає відшкодуванню.

А відтак, оскільки судом встановлено, що підстави для задоволення заявленого Приватним підприємством "Магнат дизайн центр" зустрічного позову відсутні, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" не підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладається судом на позивача за зустрічним позовом.

Також суд зазначає, що Приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" було оплачено вартість проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/19892/20 у розмірі 120 127,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 23529 від 11.11.2021.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача;

Оскільки судом було задоволено первісний позов та відмовлено у задоволенні зустрічного позову повністю, витрати по проведенню експертизи покладаються на Приватне підприємство "Магнат дизайн центр" у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, будинок 16-Б, ідентифікаційний код 30659728) на користь Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15, ідентифікаційний код 24364528) штраф у розмірі 10 811 211 (десять мільйонів вісімсот одинадцять тисяч двісті одинадцять) грн 05 коп. та судовий збір у розмірі 162 168 (сто шістдесят дві тисячі сто шістдесят вісім) грн 18 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Магнат дизайн центр" (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, будинок 16-Б, ідентифікаційний код 30659728) на користь Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15, ідентифікаційний код 24364528) вартість комплексної (будівельно-технічної та економічної) експертизи у розмірі 120 127 (сто двадцять тисяч сто двадцять сім) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.11.2025.

Суддя О.В. Мандриченко

Попередній документ

132082349

Наступний документ

132082351

Інформація про рішення:

№ рішення:	132082350
№ справи:	910/19892/20
Дата рішення:	21.10.2025
Дата публікації:	27.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них; будівельного підряду

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.10.2025)
Дата надходження:	16.12.2020
Предмет позову:	про стягнення 10 811 211,05 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

09.02.2021 15:40	Господарський суд міста Києва
20.04.2021 16:40	Господарський суд міста Києва
16.11.2021 16:00	Господарський суд міста Києва
23.11.2021 09:30	Господарський суд міста Києва
30.04.2024 15:20	Господарський суд міста Києва
28.11.2024 11:20	Господарський суд міста Києва
20.05.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
10.06.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
01.07.2025 14:20	Господарський суд міста Києва
30.09.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
21.10.2025 11:20	Господарський суд міста Києва