ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2025Справа № 910/17306/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши матеріали заяви Національного банк України про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Shakoor Capital Limited;
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. SPV Credit Finance Limited;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1:
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
2. Міністерство фінансів України;
3. Національний банк України;
4. Кабінет Міністрів України;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Madison Pacific Trust Limited;
про визнання недійсним договору.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича;
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. UK SPV Credit Finance Limited;
про визнання недійсним договору.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Pala Assets Holdings Limited;
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. UK SPV Credit Finance Limited;
про визнання недійсним договору.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед);
до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк";
2. UK SPV Credit Finance Limited;
про визнання недійсним договору.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/17306/21 за позовом Shakoor Capital Limited до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (попередня назва Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") та UK SPV Credit Finance Limited (попередня назва UK SPV Credit Finance plc.), в якому позивач просить суд визнати недійсним договір №63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance Limited.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 застосовано до Національного банку України заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом. Зокрема, п. 3 вказаної ухвали постановлено вилучити у Національного банку України копії усіх документів, які надсилалися Національним банком України Банку Англії для визнання обміну грошових зобов'язань Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" за чотирма кредитами, наданими Акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" компанією UK SPV Credit Finance Limited та додатків до них (процедура bail-in). Вилучення вказаних у пункті 3 цієї ухвали доказів доручити Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України.
28.08.2025 Національний банк України звернулось до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково. Зокрема заявник просив постановити ухвалу про заборону Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України приймати виконавчий документ - ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/17306/21 у частині тимчасового вилучення доказів для дослідження судом до виконання до вирішення судом даної заяви Національного банку про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Постановити ухвалу, якою визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/17306/21 у частині тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, а саме про вилучення у Національного банку України копії усіх документів, які надсилалися Національним банком України Банку Англії для визнання обміну грошових зобов'язань Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» за чотирма кредитами, наданими Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» компанією UK SPV Credit Finance Limited та додатків до них (процедура bail-in).
Обгрунтовуючи вказану заяву заявник зазначив, що на виконання пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі № 910/17306/21 Національний банк листами від 21.10.2022 № 18-0006/73694 та від 21.12.2022 № 18-0006/88223 повідомляв суд, що витребувані документи відсутні у Національного банку на зберіганні та у розпорядженні. Таким чином, відсутність в Національного банку на зберіганні та у розпорядженні копії документів, які надсилалися Національним банком України Банку Англії для визнання обміну грошових зобов'язань Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» за чотирма кредитами, наданими Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» компанією UK SPV Credit Finance Limited та додатків до них (процедура bail-in) свідчить про неможливість виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/17306/21 у частині тимчасового вилучення доказів.
15.09.2025 державний виконавець направив до суду повідомлення про повернення виконавчого документу (ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/17306/21) стягувану (тобто, суду) без прийняття до виконання.
11.11.2025 третя особа - Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) подала суду клопотання про направлення до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 для її примусового виконання.
Ухвалою суду від 12.11.2025 заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду в судове засідання на 25.11.2025.
У судовому засіданні 25.11.2025 Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подало письмові пояснення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Статтею 18 ГПК України, яка кореспондується зі статтею 326 цього кодексу, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Розділом V Господарського процесуального кодексу України врегулювано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах.
Згідно частин 1, 3 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно частини 1 статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 по справі №55/15479/15-ц було наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 ГПК України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).
При цьому, заявником не надано доказів відсутності у нього обов'язку повністю чи частково, відсутні також докази добровільного виконання боржником свого обов'язку визначеного ухвалою суду від 27.08.2025.
Посилання заявника на його листи від 21.10.2022 № 18-0006/73694 та від 21.12.2022 № 18-0006/88223, в яких він повідомляв суд, що витребувані документи відсутні у Національного банку України на зберіганні та у розпорядженні не свідчать про безумовну відсутність у боржника такого обов'язку.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, ухвала суду від 27.08.2025 не була видана помилково, обов'язок боржника станом на її видачу не відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язок боржника (Національного банку України), покладений на нього зазначеним рішенням суду не виконаний і не припинений у передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" порядку, відсутні підстави для задоволення заяви боржника про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню відповідно до вимог ст. 328 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні зави Національного банк України про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі 910/17306/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 26.11.2025
Суддя О.М.Ярмак