ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/8929/25
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой"
до Акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 859120,97 грн.,
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой"
про стягнення 132026,84 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Секретар с/з (помічник судді): Дмитро БОЖКО.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 859120,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р. в частині оплати робіт, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 848497,32 грн. основного боргу, 6787,98 грн. інфляційних втрат та 3835,67 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/8929/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рух справи відображено у процесуальних документах суду та заявах по суті спору.
Заперечуючи проти позовних вимог, Акціонерне товариство "Укрнафта" зазначає, що:
- позивачем не додано жодних доказів того, що останній поніс збитки внаслідок прострочення відповідачем оплати за виконані роботи (надані послуги), несплати 3% від суми договору або інфляційних витрат, та доказів того, що негативні наслідки зазнали будь-які інші учасники господарських правовідносин, що, на думку відповідача, вказує на те, що позивачем не доведено завдання йому збитків;
- відповідач вважає, що є всі підстави для зменшення на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
Заперечуючи проти доводів відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" зазначає, що:
- стягнення 3% річних та інфляційних втрат в межах справи № 910/8929/25 виступає способом відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання, а отже наявні підстави для їх стягнення з відповідача.
11.08.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Укрнафта" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" про стягнення 132026,84 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р. в частині строку виконання робіт, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 132026,84 грн. штрафу за порушення обумовленого договором строку виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 р. прийнято зустрічний позов Акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" про стягнення 132026,84 грн. до спільного розгляду з первісним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи № 910/8929/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" зазначає, що роботи за договором виконані в повному обсязі, а прострочення виконання робіт є незначним, у зв'язку з чим відповідач просить суд зменшити загальний розмір заявлених штрафних санкцій на 85%.
Заперечуючи проти доводів відповідача за зустрічним позовом, Акціонерне товариство "Укрнафта" зазначає, що на адресу останнього не надходило жодного повідомлення від відповідача щодо обставин, які б ускладнювали або унеможливлювали виконання робіт за договором в установлений строк, як і жодних звернень з пропозицією перегляду обумовлених термінів виконання робіт. При цьому, відповідачем за зустрічним позовом не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин несвоєчасного виконання своїх зобов'язань чи вжиття ним заходів для своєчасного виконання зобов'язань, а також винятковості обставин і підстав для зменшення обумовлених п. 9.2 договору штрафних санкцій.
07.10.2025 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/8929/25 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 18.11.2025 р. проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
29.10.2024 р., за результатами закупівлі № UA-2024-08-30-006617-а, між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (наразі Акціонерне товариство "Укрнафта") (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (підрядник) укладено договір підряду № 13/4562-Р, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати вказані в пункті 1.2 договору роботи за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 1.2 договору найменування робіт: «Поточний ремонт операторної АЗС 16/051, Полтавська обл, с. Млини, вул. Роменська, буд. 5 (формат S+ ) (ДБН А.2.2-3:2014) (згідно з Кодом ДК 021:2015 4545000-6 Інші завершальні будівельні роботи)».
За умовами п.п. 2.1, 2.5, 2.6 договору загальна вартість робіт по цьому договору становить 1320268,40 грн. з ПДВ.
Ціна може бути змінена в бік зменшення за узгодженням сторін без зміни якості робіт.
Умови оплати: авансовий платіж 30% протягом 30 календарних днів з дати отримання від виконавця рахунку та банківської гарантії повернення авансового платежу у розмірі, що покриває суму авансового платежу; післяплата здійснюється замовником по факту виконаних робіт, як різниця між вартістю виконаних робіт та загальною сумою фактично здійснених платежів із урахуванням авансового платежу за ці роботи, протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних актів та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт.
Згідно з п. 3.1 договору строк виконання робіт становить 60 робочих днів з дати отримання авансового платежу, передбаченого п. 2.6 договору та закінчується датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2В). Початок робіт оформлюється двостороннім актом про початок виконання робіт, складений між замовником та підрядником.
Відповідно до п. 5.1 договору виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами проміжних та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2В), який датується останнім днем виконання робіт, і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№ КБ-3).
Пунктами 14.1, 14.2 договору встановлено, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 р. Закінчення строку дії договору не звільняє жодну зі сторін договору від виконання своїх зобов'язань та від відповідальності за його порушення.
На виконання умов п. 2.6 договору замовник перерахував підряднику авансовий платіж у розмірі 30% від ціни договору (396080,52 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією № 80774УГ24 від 21.11.2024 р.
22.04.2025 р. сторонами без жодних зауважень чи заперечень підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 р. на загальну суму 1244577,84 грн., а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.04.2025 р. на суму 1244577,84 грн., що свідчить про те, що виконання всього обсягу робіт відбулося з економією грошових коштів, а отже загальна ціна договору була зменшена з 1320268,40 грн. до 1244577,84 грн.
07.06.2025 р. підрядник звернувся до замовника з вимогою № вих-893-03-06-25 від 05.06.2025 р., в якій просив оплатити виконані роботи за договором підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р. у сумі 848497,32 грн.
Відповідь на вимогу отримано не було, грошові кошти не сплачено.
Враховуючи, що Акціонерне товариство "Укрнафта" не здійснило повну оплату робіт за договором підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р., Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" і звернулось до суду з первісним позовом.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р. в частині здійснення оплати за виконані позивачем роботи, які прийняті відповідачем без жодних зауважень та заперечень, про що свідчить підписання останнім довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.04.2025 р. та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 р. на загальну суму 1244577,84 грн.
Враховуючи, що замовник сплатив аванс у сумі 396080,52 грн., заборгованість з оплати виконаних підрядником робіт складає 859120,97 грн.
Водночас, з матеріалів справи слідує та не заперечується сторонами, що 16.09.2025 р. відповідач за первісним позовом сплатив позивачу 150000,00 грн. в якості оплати за договором підряду, що підтверджується платіжною інструкцією № 83504УГ25 від 16.09.2025 р. Залишок заборгованості становить 698497,32 грн.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що відповідач за первісним позовом сплатив на користь позивача 150000,00 грн., спір у справі № 910/8929/25 в цій частині підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд вважає за можливе повернути 100% сплаченої позивачем за первісним позовом суми судового збору за вимогу про стягнення з відповідача 150000,00 грн., а саме - у розмірі 1800,00 грн., сплаченої згідно з платіжною інструкцією № 485 від 17.07.2025 р.
Поряд з цим, відповідач за первісним позовом, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказів на доведення відсутності решти заборгованості або факту оплати робіт за договором № 13/4562-Р від 29.10.2024 р. у сумі 698497,32 грн. суду не надав.
Таким чином, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 698497,32 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.
Також позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6787,98 грн. інфляційних втрат та 3835,67 грн. 3% річних.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за період з 23.05.2025 р. по 16.07.2025 р., суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних втрат є арифметично невірним, і за перерахунком суду з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 5077,41 грн.; розрахунок 3% річних є арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 3835,67 грн.
Щодо заявленого відповідачем за первісним позовом клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає таке.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема, неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за простроченяня грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, у зв'язку з чим суд відмовляє Акціонерному товариству "Укрнафта" у задоволенні його клопотання про зменшення розміру заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає таке.
22.11.2024 р. сторонами підписано акт прийому-передачі будівельного майданчику для проведення ремонтних робіт.
Згідно з п. 3.1 договору строк виконання робіт становить 60 робочих днів з дати отримання авансового платежу, тобто до 13.02.2025 р., оскільки авансовий платіж за договором замовником було сплачено 21.11.2024 р.
14.02.20245 р. Акціонерне товариство "Укрнафта" надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" лист № 01/01/24/10/02-02/02/2176, в якому зазначило про порушення підрядником умов договору підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р. в частині строку виконання робіт, та повідомило про застосування штрафних санкцій, передбачених п. 9.2 договору.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, Акціонерне товариство "Укрнафта" зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" не виконало взяті на себе зобов'язання з виконання робіт у строк, визначений умовами договору, наявні підстави для стягнення штрафу в розмірі 132026,84 грн.
Так, у п. 9.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Як свідчать матеріали справи, роботи за договором були завершені 22.04.2025 р., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 р. на загальну суму 1244577,84 грн., в той час як за умовами договору підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р. строк виконання робіт було встановлено до 13.02.2025 р. (60 робочих днів з дати отримання авансового платежу).
Враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом виконав свої зобов'язання за договором з пропуском встановленого строку для виконання робіт, у позивача наявні правові підстави для нарахування та стягнення штрафу, передбаченого п. 9.2 договору.
Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок штрафу, суд зазначає, що він є арифметично невірним, оскільки сума договору зменшилась із 1320268,40 грн. до 1244577,84 грн., відтак вірний розмір штрафу, передбаченого п. 9.2 договору, становить 124457,78 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача 124457,78 грн. штрафу.
Щодо заявленого відповідачем за зустрічним позовом клопотання про зменшення розміру штрафу, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Оцінивши надані до справи докази, доводи сторін справи, взявши до уваги обставини, які мають істотне значення в цій справі для вирішення питання щодо зменшення розміру штрафу, врахувавши майновий стан обох сторін та, виходячи з необхідності дотримання балансу їх інтересів, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності виняткових обставин для задоволення клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру штрафу, нарахованого позивачем на підставі п. 9.2 договору підряду № 13/4562-Р від 29.10.2024 р.
Суд зазначає, що прострочення здачі робіт становило 67 днів (роботи прийнято 22.04.2025 р.), що перевищує обумовлений п. 3.1 договору строк виконання робіт (до 13.02.2025 р.), внаслідок чого позивач за первісним позовом не зміг своєчасно розпочати повноцінну роботу АЗС.
Крім того, умовами договору, зокрема п. 3.4, передбачено можливість перегляду строків виконання робіт, однак жодних доказів на підтвердження обставин, які б ускладнювали або унеможливлювали виконання робіт за договором в установлений строк, як і жодних звернень підрядника до замовника з пропозицією перегляду строків виконання робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" до матеріалів справи не надало.
Судом також враховано, що відповідачем за зустрічним позовом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження збитковості підприємства чи відсутності в нього коштів на рахунках, майна тощо, які можуть бути враховані судом для зменшення розміру штрафу.
Витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2283,52 грн., виходячи з розміру судового збору, який мав сплатити позивач.
Частиною 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
За результатом зустрічного зарахування стягнутих за первісним та зустрічним позовами сум, суд стягує з Акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" 574039,54 грн. основного боргу, 3835,67 грн. 3% річних, 5077,41 грн. інфляційних втрат, 6205,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Поряд з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" просить суд в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України до моменту виконання рішення нараховувати на суму основного боргу 3% річних з 17.07.2025 р.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене та заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" клопотання, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на залишок основного боргу, починаючи з 17.07.2025 р. до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.
Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 574039,54 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 910/8929/25 за первісним позовом в частині стягнення основного боргу у сумі 150000,00 грн. - закрити.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (61022, Харківська обл., м. Харків, пр-т Правди, буд. 10, кім. 27-Е, код 32951760) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп., сплачену згідно з платіжною інструкцією № 485 від 17.07.2025 р.
3. Решту позовних вимог задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (61022, Харківська обл., м. Харків, пр-т Правди, буд. 10, кім. 27-Е, код 32951760) 698497 (шістсот дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 32 коп. основного боргу, 3835 (три тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 67 коп. 3% річних, 5077 (п'ять тисяч сімдесят сім) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 8488 (вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 92 коп. витрат зі сплати судового збору.
5. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом - відмовити.
6. Позовні вимоги за зустрічним позовом - задовольнити частково.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (61022, Харківська обл., м. Харків, пр-т Правди, буд. 10, кім. 27-Е, код 32951760) на користь Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код 00135390) 124457 (сто двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 78 коп. штрафу, 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 52 коп. витрат зі сплати судового збору.
8. У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.
9. Провести зустрічне зарахування стягнутих сум та стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (61022, Харківська обл., м. Харків, пр-т Правди, буд. 10, кім. 27-Е, код 32951760) 574039 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі тридцять дев'ять) грн. 54 коп. основного боргу, 3835 (три тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 67 коп. 3% річних, 5077 (п'ять тисяч сімдесят сім) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 6205 (шість тисяч двісті п'ять) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
10. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 574039,54 грн., починаючи з 17.07.2025 р. до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 574039,54 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повне рішення складено та підписано 26.11.2025 р.