ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/12318/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Буд Сервіс"
про стягнення 99441,57 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Буд Сервіс" про стягнення 99441,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки продукції № 01/07/2020 від 01.07.2020 р. в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 45360,00 грн. основного боргу, 22680,00 грн. штрафу, 5103,93 грн. 3% річних, 26297,64 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/12318/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Про стан розгляду справи № 910/12318/25 сторони повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
01.07.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Буд Сервіс" (покупець) укладено договір поставки продукції № 01/07/2020, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати в установлений строк (строки) товарний бетон у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених в договорі.
Згідно з п. 3.6 договору продукція постачається покупцю силами постачальника за адресою, обумовленою у додатках-специфікаціях до цього договору, на умовах DDP згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2010 р.
За змістом пп. 3.6.4 п. 3.6 договору право власності на продукцію, а з ним і ризик випадкового знищення або пошкодження продукції, переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі продукції, який визначається моментом підписання уповноваженим представником покупця відповідної товарно-транспортної накладної та видаткової накладної в пункті доставки продукції.
Відповідно до пп. 3.7.2 п. 3.7 договору датою поставки вважається дата підписання уповноваженими представниками постачальника та покупця товарно-транспортної накладної на отримання продукції.
Пунктами 4.1-4.2 договору визначено, що ціна продукції, вартість доставки продукції та вартість надання послуг з транспортування встановлюється сторонами у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Загальна ціна продукції, що буде постачатися по даному договору, дорівнює сумарній вартості всіх партій поставок продукції покупцю. Вартість кожної партії продукції зазначається у відповідній видатковій накладній.
Згідно з п. 4.6 договору покупець здійснює повну оплату поставленої партії продукції і вартості на перевезення протягом 3 банківських днів з моменту отримання даної партії продукції.
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і скріплення відтисками їхніх печаток та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених даним договором (п. 9.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму в розмірі 165441,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № 742 від 12.11.2020 р., № 789 від 28.11.2020 р., № 801 від 30.11.2020 р., № 441 від 20.08.2021 р., № 932 від 29.12.2021 р., № 933 від 29.12.2021 р., № 934 від 29.12.2021 р., № 935 від 29.12.2021 р., № 936 від 29.12.2021 р., № 937 від 29.12.2021 р., № 938 від 29.12.2021 р., № 939 від 29.12.2021 р., № 940 від 29.12.2021 р.
У свою чергу відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції на суму 120081,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами від 12.11.2020 р., 24.11.2020 р., 30.11.2020 р. та 08.07.2021 р.
Умовами п. 4.12 договору встановлено, що у разі, якщо реквізит «призначення платежу» заповнений невірно або неможливо визначити, за яку саме продукцію здійснюється оплата, або у разі наявності заборгованості за раніше поставлену продукцію, постачальник має право зарахувати всі перераховані покупцем кошти у рахунок сплати за раніше поставлену неоплачену продукцію.
Із пояснень позивача слідує, що відповідачем здійснено оплату за поставлену продукцію відповідно до видаткових накладних № 743 від 12.11.2020 р., № 789 від 28.11.2020 р., № 801 від 30.11.2021 р. та № 441 від 20.08.2021 р. Водночас, неоплаченою залишається продукція за видатковими накладними № 932 від 29.12.2021 р., № 933 від 29.12.2021 р., № 934 від 29.12.2021 р., № 935 від 29.12.2021 р., № 936 від 29.12.2021 р., № 937 від 29.12.2021 р., № 938 від 29.12.2021 р., № 939 від 29.12.2021 р., № 940 від 29.12.2021 р. на загальну суму 45360,00 грн.
Враховуючи, що відповідач у добровільному не здійснив повну оплату товару за договором поставки продукції № 01/07/2020 від 01.07.2020 р., позивач і звернувся до суду з даним позовом.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаними без жодних зауважень та заперечень копіями вказаних вище видаткових накладних, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму в розмірі 165441,60 грн. При цьому, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки продукції № 01/07/2020 від 01.07.2020 р. в частині здійснення повної оплати за отриманий товар.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості або факту оплати за договором поставки продукції № 01/07/2020 від 01.07.2020 р. на суму 45360,00 грн. суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 45360,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.
Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 22680,00 грн. штрафу, 5103,93 грн. 3% річних, 26297,64 грн. інфляційних втрат.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 6.3 договору за порушення строків оплати за продукцію, передбачених договором, терміном до 14 робочих днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі порушення термінів оплати строком до 14 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, якщо порушення термінів оплати триває більше 14 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.
За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у заявленій позивачем сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за період з 02.01.2022 р. по 02.10.2025 р., суд дійшов висновку, що розрахунок 3% річних є невірним, оскільки, з урахуванням п. 4.6 договору, 3-й банківський день припадає на 03.01.2022 р., відтак першим днем прострочення виконання грошового зобов'язання є 04.01.2022 р., а не 02.01.2022 р.
За перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 5096,48 грн.; інфляційні втрати підлягають стягненню у заявленій позивачем сумі.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп".
За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Буд Сервіс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 41, код 40725987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Дерев'янка, буд. 11, код 39158479) 45360 (сорок п'ять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 22680 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу, 5096 (п'ять тисяч дев'яносто шість) грн. 48 коп. 3% річних, 26297 (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 22 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА