вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
26 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1005/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д.
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 36541721, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3,
до відповідача: Приватного підприємства "Інформсервіс Ужгород", код ЄДРПОУ - 36943621, Львівська область, м. Львів, вул. Наливайка С., буд. 5,
про стягнення коштів,
Зміст позовних вимог.
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 36541721, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Інформсервіс Ужгород", код ЄДРПОУ - 36943621, Львівська область, м. Львів, вул. Наливайка С., буд. 5, з позовними вимогами стягнення заборгованості у розмірі 184 386.52 грн. в т.ч. заборгованість за договором №2416 оренди землі від 23.06.2023 у розмірі 166 831.07 грн., пеню у розмірі 17 555.45 грн.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1) 13.06.2023 рішенням Ужгородської міської ради №1306 приватному підприємству "Інформсервіс Ужгород" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:35:001:0246) площею 0.3260 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Другетів, 91 та передано її в оренду строком на 3 роки. 23.06.2023 між сторонами спору укладено договір №2416 оренди вказаної земельної ділянки строком на 3 роки. Розмір відсоткової ставки орендної плати визначено на підставі рішення Ужгородської міської ради від 19.02.2015 №1651 та встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Місячний розмір орендної плати на дату укладення договору становив 15 638.71 грн. Нормативна грошова оцінка за 2023 рік - 6 255 483.60 грн.
Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав від 23.06.2023 року. Реєстраційний номер - 2756297521101.
2) Позивач зазначає, що відповідач є власником будівлі у м. Ужгороді по вул. Другетів, 91 з 26.01.2023 року. Вказана земельна ділянка була відведена для обслуговування такої будівлі. Також на думку позивача, відповідач з 13.04.2023 року був користувачем вказаної земельної ділянки та здійснював її фактичне використання, виходячи зі змісту принципу "слідування" речових прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на останній.
3) Відповідач систематично продовж січня - липня 2025 року порушував умови договору, в частині повноти сплати орендної плати. Як наслідок станом на 01.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 166 831.07 грн, стягнення якої разом із нарахованою пенею у розмірі 17 555.45 грн і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
4) 08.10.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача у справі (вх. №02.3.1-028783/25 від 08.10.2025 року), в якій він зазначає, що відповідач помилково ототожнює предмет правого регулювання різних по своїй суті справ, та не враховує того факту, що на відміну від умов договору від 25 грудня 2007 року, договір №2416 містить право на односторонній перегляд орендної плати як у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі, та і в разі зміни розміру відсоткових ставок орендної плати.
Позивач стверджує, що рішенням Ужгородської міської ради від 11.07.2024 №1862 визначено узагальнені підстави та порядок для перегляду розміру орендної плати у зв'язку із затвердженням нових розмірів орендної плати, та останнє не може трактуватись як виключно застосування одного правового механізму для відповідних змін, а саме виключно шляхом укладання додаткових угод, оскільки останнє б суперечило умовам ряду вчинених правочинів, в т. ч. й договору №2416.
Позивач вказує, що надіславши лист від 03.03.2025 №24.01-12/421 з долученням проєкту угоди фактично виконало зазначене вище рішення міської ради, а також й умови договору №2416.
Позиція відповідача у справі.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №02.3.1-02/8610/25 від 03.10.2025 року), в якому відповідач вказує, що рішення Ужгородської міської ради від 11 липня 2024 року про встановлення ставки орендної плати для відповідача в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є законодавчою зміною орендної плати. На переконання відповідача, положення договору оренди землі від 23 червня 2023 №2416 не наділяють орендодавця правом в одноосібному порядку вносити зміни до договору щодо зміни ставки орендної плати, а рішення Ужгородської міської ради №1862 від 11 липня 2024 року може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до договору
За таких обставин відповідач вважає, що вимоги позивача щодо стягнення орендної плати за ставкою 6 % та пені за несвоєчасне здійснення орендної плати за даною ставкою без наявності відповідної укладеної сторонами додаткової угоди до договору про зміну ставки орендної плати є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі вищевказаного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Витягом №НВ-2100242292023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підтверджується нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 6 255 483.60 грн.
Рішенням Ужгородської міської ради №1306 від 13 червня 2023 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок: Приватному підприємству "Інформсервіс Ужгород", код ЄДРПОУ - 36943621, Львівська область, м. Львів, вул. Наливайка С., буд. 5, земельної ділянки, кадастровий номер - 2110100000:35:001:0246, площею 0.3260 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Другетів, 91 та передати її в оренду строком на 3 роки.
23.06.2023 між сторонами спору було укладено договір оренди землі №2416 (далі - договір оренди), згідно п. 1 якого, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, вул. Другетів, 91. Кадастровий номер - 2110100000:35:001:0246.
Пунктом 2 передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0.3260 га.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: згідно графічних матеріалів 2 одноповерхові капітальні споруди. Згідно долучених до ПВ документів наявні речові права на торговий центр загальною площею 1943.3 кв. м. (п. 3 договору оренди).
Згідно з п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2023 рік становить 6 255 483.60 грн згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №НВ-2100242292023 від 23.05.2023 року.
Пунктом 8 договору сторони передбачили, що строк дії договору становить 3 роки.
Відповідно до п. 10 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 187 664.51 грн.
Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 15 638.71 грн (п. 11 договору).
Пунктом 12 сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Сторони також погодили у п. 13 договору оренди, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни нормативно - грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміні ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених ПКУ.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором: у 10 - ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором; справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 14).
Цільове призначення земельних ділянок - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 17).
Згідно з п. 27, орендодавець має право в односторонньому порядку вносити зміни до договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів інфляції ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства шляхом надсилання відповідних повідомлень. При цьому, індексація розміру орендної плати відповідно до індексації нормативно грошової оцінки земель здійснюється орендарем самостійно у порядку визначеному пунктом 30 договору (незалежно від надсилання орендодавцем відповідних листів).
Орендар в свою чергу повинен своєчасно вносити орендну плату; самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством кумулятивним способом.
У пункті 33 договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків визначених абзацом 1 пункту 27 даного договору.
Такий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Право оренди виникає у порядку визначеному чинним законодавством. Даною угодою сторони дійшли згоди щодо зобов'язання орендаря, а орендар зобов'язався в свою чергу сплатити плату за землю за фактичне її використання у період від 13.04.2023 року до моменту державної реєстрації права оренди землі. При цьому розмір щомісячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства (виходячи з розміру нормативної грошової оцінки у відповідний період) із урахуванням пунктів 5, 10, 11, 30 та 27 договору, в т. ч. з самостійним індексуванням орендарем розміру такої плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, визначеної у порядку встановленим чинним законодавством кумулятивним способом (п. 40).
Судом встановлено, що такий договір підписано у повноважними представниками сторін.
Додатком №1 до договору сторони долучили розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку по вул. Другетів, 91.
Сторони також підписали на виконання договору оренди акт приймання - передачі земельної ділянки.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інф довідки - 441875856 від 02.09.2025 підтверджується, що земельна ділянка площею 0.326 га, кадастровий номер - 2110100000:35:001:246 перебуває у власності Територіальної громади Ужгородської міської ради та в оренді Приватного підприємства "Інформсервіс Ужгород", код ЄДРПОУ - 36943621.
До матеріалів справи долучено копію листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 18.01.2024 №18-7-0.4-339/2-24, в якому зазначено, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1.051.
Позивачем долучено також до матеріалів справи повідомлення - пропозицію про перегляд плати в односторонньому порядку в т. ч. обов'язку такого перегляду самостійно орендарем у відповідності до пункту 30 угоди станом на 01.01.2024 року №24.01-12/520 від 14.02.2024 року. У такому повідомленні зазначено, що згідно даних Держгеокадастру у 2023 році коефіцієнт індексації НГО склав 1.051. В свою чергу, згідно витягів з техдокументації про НГО земельної ділянки станом на 13.02.2024 року остання становить 6 574 507.20 грн. Розмір місячної орендної плати за договором №2416 з січня 2024 року (в т.ч. на підставі п. 30 договору) становитиме 16 436.27 грн./міс.
Витягом №НВ-2100090502024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підтверджується нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 6 574 507.20 грн.
Відправка такого листа підтверджується описом відправлень, копія якого міститься в матеріалах справи.
Позивачем долучено також до матеріалів справи повідомлення - пропозицію про перегляд плати в односторонньому порядку в т. ч. обов'язку такого перегляду самостійно орендарем у відповідності до пункту 30 угоди станом на 01.01.2025 року №24.01-12/421 від 03.03.2025 року. У такому повідомленні зазначено, що 11.07.2024 рішенням Ужгородської міської ради №1862 внесено зміни до Порядку ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради. Вказане рішення набуло чинності з 01.01.2025 року. Згідно даних Держгеокадастру розмір НГО у 2025 році становить 9 533 201.73 грн. Розмір ставки згідно рішення міськради від 11.07.2024 №1862 - 6%. В даному повідомленні, департамент в односторонньому порядку переглядає розмір плати за землю за 2025 рік. Розмір місячної орендної плати за договором №2416 з січня 2025 року (в т.ч. на підставі п. 30 договору) становитиме 47 666.01 грн./міс. Додатком до такого листа був долучений проєкт додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 23.06.2023 року №2416.
Відправка такого листа підтверджується описом відправлень, копія якого міститься в матеріалах справи.
Витягом №НВ-9903156402025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підтверджується нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 9 533 201.73 грн.
Таке рішення від 11.07.2024 було офіційно опубліковано в ЗМІ.
Рішенням Ужгородської міської ради №1663 від 22.02.2024 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області. Введено в дію нормативну грошову оцінку земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району з 01.01.2025 року. В такому рішенні вказано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району підлягає щорічній індексації. Даним рішенням внесено зміни до договорів оренди землі, які були укладені раніше у зв'язку з введенням в дію нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області в частині орендної плати шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 6 рішення визначено, що вважати таким, що втратило чинність з 01.01.2025 рішення Ужгородської міської ради №1398 від 14.07.2014 року.
Розрахунком заборгованості по орендній платі станом на 01.09.2025 підтверджується наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 166 831.07 грн.
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок пені за період з 31.01.2025 по 03.09.2025 року, згідно якого розмір нарахованої пені складає 17 555.45 грн.
Мотивувальна частина.
Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦКУ, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміна правовідношення; припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 ЦК).
Статтею 204 ЦКУ передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 2 статті 214 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
Згідно положень ст. 509 ЦКУ, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).
Частиною 1 ст. 604 ЦКУ передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ст. 615 ЦКУ, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 651 ЦКУ передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ст. 653 ЦКУ).
За своєю суттю договір 32416 від 23.06.2023, укладений між сторонами, є договором оренди.
Відповідно до ст. 792 ЦКУ, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 1 Земельного кодексу України).
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Пунктом в частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані: своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт. Даному праву кореспондує обов'язок орендаря, передбачений статтею 25 Закону України "Про оренду землі". Орендар земельної ділянки зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Індексація нормативної грошової оцінки земель передбачена пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, відповідно до якого для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Імперативний характер вказаної норми п.284.4 ст. 284 Податкового кодексу України та її пріоритет над положеннями договорів оренди земельних ділянок, а також подвійна правова природа орендної плати за договорами оренди землі державної і комунальної власності підтверджується сформованою судовою практикою Верховного Суду з даного питання, зокрема постановами Верховного Суду (Касаційного господарського суду) у справі №904/1762/19 від 19.12.2019 року, у справі №904/5631/18 від 27.11.2019 року, у справі № 904/5637/18 від 24.10.2019 року, у справі № 904/5639/18 від 22.10.2019 року.
Так, орендна плата за землю державної та комунальної власності має подвійну правову природу, позаяк її сплата регулюється умовами договору, положеннями Податкового кодексу України, адмініструється податковими органами, але сплачується на користь власника майна (державного або комунального), з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має Орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК України порядку.
Частиною 1 ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Статтею 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно з статтею 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПКУ. Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 02.03.2016 у справі №922/538/14 та від 18.05.2016 у справі №6-325цс16).
Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Судом встановлено, що дійсно 23.06.2023 між сторонами спору було укладено договір оренди землі №2416 (далі - договір оренди), згідно п. 1 якого, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, вул. Другетів, 91. Кадастровий номер - 2110100000:35:001:0246.
Згідно з п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2023 рік становить 6 255 483.60 грн згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №НВ-2100242292023 від 23.05.2023 року.
Відповідно до п. 10 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 187 664.51 грн.
Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 15 638.71 грн (п. 11 договору).
Пунктом 12 сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Сторони також погодили у п. 13 договору оренди, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни нормативно - грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміні ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених ПКУ.
Орендар в свою чергу повинен своєчасно вносити орендну плату; самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством кумулятивним способом.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо того, що положення договору оренди землі від 23 червня 2023 №2416 не наділяють орендодавця правом в одноосібному порядку вносити зміни до договору щодо зміни ставки орендної плати, а рішення Ужгородської міської ради №1862 від 11 липня 2024 року може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до договору. Такі твердження спростовуються пунктами 27 і 33 Договору оренди землі.
Згідно з п. 27, орендодавець має право в односторонньому порядку вносити зміни до договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів інфляції ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства шляхом надсилання відповідних повідомлень. При цьому, індексація розміру орендної плати відповідно до індексації нормативно грошової оцінки земель здійснюється орендарем самостійно у порядку визначеному пунктом 30 договору (незалежно від надсилання орендодавцем відповідних листів).
У пункті 33 договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків визначених абзацом 1 пункту 27 даного договору.
Крім того, положеннями ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Індексація нормативної грошової оцінки земель передбачена пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, відповідно до якого для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Судом встановлено, що позивачем направлялось відповідачу повідомлення - пропозицію про перегляд плати в односторонньому порядку в т. ч. обов'язку такого перегляду самостійно орендарем у відповідності до пункту 30 угоди станом на 01.01.2025 року №24.01-12/421 від 03.03.2025 року. У такому повідомленні зазначено, що 11.07.2024 рішенням Ужгородської міської ради №1862 внесено зміни до Порядку ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради. Вказане рішення набуло чинності з 01.01.2025 року. Згідно даних Держгеокадастру розмір НГО у 2025 році становить 9 533 201.73 грн. Розмір ставки згідно рішення міськради від 11.07.2024 №1862 - 6%. В даному повідомленні, департамент в односторонньому порядку переглядає розмір плати за землю за 2025 рік. Розмір місячної орендної плати за договором №2416 з січня 2025 року (в т.ч. на підставі п. 30 договору) становитиме 47 666.01 грн./міс. Додатком до такого листа був долучений проєкт додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 23.06.2023 року №2416.
Крім того, рішенням Ужгородської міської ради №1663 від 22.02.2024 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області. Введено в дію нормативну грошову оцінку земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району з 01.01.2025 року. В такому рішенні вказано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району підлягає щорічній індексації. Даним рішенням внесено зміни до договорів оренди землі, які були укладені раніше у зв'язку з введенням в дію нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Ужгородської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області в частині орендної плати шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 6 рішення визначено, що вважати таким, що втратило чинність з 01.01.2025 рішення Ужгородської міської ради №1398 від 14.07.2014 року.
Таким чином, суд висновує, що позивач на виконання рішень Ужгородської міської ради від 22.02.2024 та від 11.07.2024 та з дотриманням п. п. 27 і 33 Договору оренди, ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" і ст. ст. 284, 289 ПКУ, в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати у зв'язку із зміною нормативно - грошової оцінки спірної земельної ділянки на 2025 рік та розміру ставки орендної плати.
Така зміна відповідає вимогам договору та вимогам чинного спеціального законодавства.
Частиною 1 ст. 651 ЦКУ передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зроблено наступний правовий висновок: нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у даній постанові висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Розрахунком заборгованості по орендній платі станом на 01.09.2025 підтверджується наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 166 831.07 грн. за період - січень 2025 - по липень 2025 включно. Відповідачем не долучено до матеріалів справи свого контррозрахунку позовних вимог або доказів погашення ним наявної заборгованості.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 166 831.07 грн боргу, як заявлені обґрунтовано та належно.
Також відповідачем долучено до матеріалів справи розрахунок пені за період з 31.01.2025 по 03.09.2025 року.
Належне виконання зобов'язання є одним із фундаментальних принципів цивільного права. Зміст цього принципу полягає в тому, що виконання має бути проведене: 1) належними сторонами; 2) щодо належного предмету; 3) у належний спосіб; 4) у належний строк (термін); 5) у належному місці.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штрафу, пені); відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК).
Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків характеризуються загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та / або умов договору.
Частиною 1 ст. 549 ЦКУ передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором: у 10 - ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором; справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 14 договору оренди).
Здійснивши арифметичний розрахунок нарахованої суми пені, суд зазначає, що такий проведений вірно. Відповідач не долучає до матеріалів справи свого контррозрахунку пені. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17 555.45 грн пені повністю.
Висновки суду.
Суд висновує, що позивачем на виконання рішень Ужгородської міської ради від 22.02.2024 та від 11.07.2024 та з дотриманням п. п. 27 і 33 Договору оренди, ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" і ст. ст. 284, 289 ПКУ, в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати у зв'язку із зміною нормативно - грошової оцінки спірної земельної ділянки на 2025 рік та розміру ставки орендної плати.
Така зміна відповідає вимогам договору та вимогам чинного спеціального законодавства.
Розрахунками заборгованості та нарахованої пені підтверджується вірне нарахування позивачем відповідачу суми боргу в розмірі 166 831.07 грн та 17 555.45 грн пені.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Інформсервіс Ужгород", код ЄДРПОУ - 36943621, Львівська область, м. Львів, вул. Наливайка С., буд. 5, на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 36541721, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, заборгованість за договором №2416 оренди землі від 23.06.2023 у розмірі 166 831.07 грн (сто шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять одна гривень 07 копійок) та пеню у розмірі 17 555.45 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 45 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Інформсервіс Ужгород", код ЄДРПОУ - 36943621, Львівська область, м. Львів, вул. Наливайка С., буд. 5, на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 36541721, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 26.11.2025 року.
Суддя Пригуза П.Д.