вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
26.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6647/25
за заявою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області
про забезпечення позовної заяви до її подання
до відповідача-1 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ
відповідача-2 Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
відповідача-3 Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Київ
відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м. Дніпро
відповідача-5 Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кропивницький
відповідача-6 Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", м. Дніпро
про зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя Золотарьова Я.С.
Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до його подання та просить суд:
- заборонити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600), Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034), Державному підприємству «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 32402870), Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» (49111, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 31018149), Приватному акціонерному товариству «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» (25015, м. Кропивницький, Студентський бульвар, 15, Код ЄДРПОУ 23226362), Приватному акціонерному товариству «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (49008, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Горобців Братів, 28, Код ЄДРПОУ 31793056) вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником «останньої надії» за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», для Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до вирішення по суті спору у справі.
При цьому заявник зазначає, що має намір звернутися до суду з позовом про зобов'язання відповідачів виконати умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Заява обґрунтована тим, що 25 вересня 2025 року між Державним підприємством «Східний гірничозбагачувальний комбінат» (надалі - ДП «СхідГЗК») та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - ДПЗД «Укрінтеренерго») укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № 614/03/231-зв (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в Додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
За умовами п. 3.1. Договору, постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.
Відповідно до пунктів 3.6.-3.7. Договору, початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем.
Відповідно до п.5.8. Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Відповідно до п. 13.1. Договору, цей Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.
Відповідно до пункту 1.2.9. Правил, постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії2 (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Отже, між ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» та ДП «СхідГЗК» виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», умови якого Позивач, як Споживач електроенергії, безакцептно прийняв з урахуванням п.1.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою HKPEKП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила).
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, іншими нормативноправовими актами і безпосередньо договором».
За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник «останньої надії» - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
За приписами статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:
1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або припинення дії ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;
5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої наді» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених цим Законом.
Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживача.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Відповідно до п.2.1.1 Правил, результатом розподілу/передачі електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним учасником роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії.
Таким чином ДП «СхідГЗК» приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» ДПЗП «УКРІНТЕРЕНЕРГО». Електрична енергія постачається до електроустановок Споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії Споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об'єкт призупиняється (п.3.4 гл.3 Договору).
Вказане кореспондується з п.3.4.4 Правил, яким зазначено що постачальник останньої надії постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів; після завершення зазначеного строку постачальник останньої надії припиняє електропостачання споживачу.
Разом з тим, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п.2.2 гл.2 Договору).
Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № 614/03/231-зв від 25.09.2025 закінчує свою дію 9 грудня 2025 року.
10 листопада 2025 року на адресу ДП «СхідГЗК» від ДПЗД «Укрінтеренерго» надійшло Повідомлення про завершення постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 10.11.2025 № 44/09-17421/ПОН, відповідно до якого, ДПЗД «Укрінтеренерго» повідомило ДП «СхідГЗК» про закінчення 09 грудня 2025 року 90-денного терміну постачання електричної енергії, передбаченого частиною 9 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії».
В свою чергу, на виконання вимог п. 15 -2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», ДП «СхідГЗК» звернулося до ДПЗД «Укрінтеренерго» із Заявою про продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №18/7010 від 14.11.2025.
18 листопада 2025 року на адресу ДП «СхідГЗК» від ДПЗД «Укрінтеренерго» надійшов Лист «Щодо продовження постачання електричної енергії більше ніж на 90 днів» № 44/09-2261 від 18.11.2025. Відповідно до листа ДПЗД «Укрінтеренерго» повідомляє, що не може акцептувати надану Заяву так як споживачем подана заява не встановленого зразка та не виконано вимоги статті 64 та пункту 15-2 розділу XVII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про ринок електричної енергії».
Але з такою позицією ДПЗД «Укрінтеренерго» ДП «СхідГЗК не погоджується, оскільки вважає неправомірною відмову в акцептуванні Заяви та продовженні постачання електричної енергії з 09 грудня 2025 року, на підставі укладеного Договору.
ДП «СхідГЗК» має намір звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», Державного підприємства «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», Приватного акціонерного товариства «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», Приватного акціонерного товариства «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» про зобов'язання акцептувати Заяву про продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та зобов'язати продовжити постачати електричну енергію постачальником «останньої надії» з 09 грудня 2025 року на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № 614/03/231-зв від 25.09.2025.
Заявник вважає, що правові підстави для вчинення відповідачами заходів щодо припинення (обмеження) електропостачання чи від'єднання точок комерційного обліку ДП "СхідГЗК" від електричної мережі відсутні.
Заявник стверджує, що такими діями учасники ринку протиправно обмежують його у праві на отримання електричної енергії за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
При цьому заявник звертає увагу суду на п. 30 Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 № 600, за яким до переліку критично важливих об'єктів, яким повинно бути забезпечено пріоритетне електропостачання відповідно до встановленого мінімального навантаження відносяться об'єкти критичної інфраструктури, включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, з приєднаною потужністю не менше 100 кВт.
Заявник зауважує, що листом від 06.05.2025 Міненерго поінформувало підприємство про те, що 23.04.2025 внесено відомості щодо об'єктів критичної інфраструктури оператора критичної інфраструктури ДП "СхідГЗК" до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.
Крім того, заявник зазначає про те, що ДП "СхідГЗК" є єдиним в Україні підприємством, що здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-окису урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних станцій України, єдиним споживачем якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Наказами Міненерго від 23.02.2023 № 63 та від 22.01,2024 № 28, ДП "СхідГЗК" віднесено до переліку підприємств ПЕК критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Також ДІІ "СхідГЗК" віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.
Заявник вважає, що за вказаних обставин застосування заходів забезпечення позову є об'єктивно необхідним через існування очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам споживача до ухвалення рішення у цій справі, а захист цих справ, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Розглянувши заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про забезпечення позову до подачі позовної заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов може забезпечуватися, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, зокрема, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Оскільки у цій справі заявник звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, суд приймає до уваги нормативні приписи частини одинадцятої статті 137 ГПК України, згідно з якою не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Порівнюючи обраний заявником захід забезпечення із позовними вимогами, суд доходить висновку про їх тотожність, оскільки сам цей захід забезпечення вже реалізує мету заявника/позивача (продовження постачання/розподілу відповідачами електричної енергії), яка може бути досягнута лише за результатом вирішення спору по суті.
Крім того, суд зазначає, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Так, заявник просить забезпечити позов способом, який, серед іншого, забороняє відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин в цілому, а не тільки в частині щодо припинення/обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії відповідачами.
Однак заборона відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин в цілому суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2022 року у справі № 904/1513/22 ("суд не може заборонити сторонам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з позивачем, адже право, зокрема, на припинення/розірвання відносин/договорів гарантоване Конституцією та законами України").
Зокрема, за змістом п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:
відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності у межах свого об'єкта поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455 (далі - Правила охорони електричних мереж);
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади).
Також за змістом частини дванадцятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" крім обов'язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі настання однієї з таких подій:
здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку;
закінчення встановленого цим Законом строку постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", крім випадків, визначених цим Законом.
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний ініціювати відключення захищеного споживача або споживача, об'єкти якого визначені як об'єкти критичної інфраструктури, з першого дня (включно) поточного періоду постачання електричної енергії споживачу у разі відсутності у такого споживача рахунку із спеціальним режимом використання та/або порушення інших вимог цієї статті.
Постачальник "останньої надії" забезпечує ведення та щомісячну публікацію на своєму офіційному веб-сайті переліку захищених споживачів та споживачів, об'єкти яких визначені як об'єкти критичної інфраструктури, яким він здійснює постачання електричної енергії. Такий перелік має містити повне найменування таких споживачів та розмір їхньої наявної заборгованості.
Постачальник "останньої надії" щомісяця, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, інформує Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі, щодо змісту зазначеного переліку та наявної заборгованості, а також про вжиті ним заходи з метою погашення заборгованості захищених споживачів та споживачів, об'єкти яких визначені як об'єкти критичної інфраструктури, яким він здійснює постачання електричної енергії.
За зверненням постачальника "останньої надії" Державна податкова служба протягом трьох робочих днів з дня отримання такого звернення надає перелік всіх рахунків, із зазначенням дат відкриття та закриття рахунків, захищеного споживача або споживача, об'єкти якого визначені як об'єкти критичної інфраструктури, що не здійснив або здійснив не в повному обсязі розрахунки за спожиту електричну енергію з постачальником "останньої надії" за період, зазначений у зверненні. У зверненні до Державної податкової служби постачальник "останньої надії" надає документальне підтвердження договірних відносин постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" такому захищеному споживачу або споживачу, об'єкти якого визначені як об'єкти критичної інфраструктури.
Відтак, заборона відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин в цілому суперечить вимогам вищенаведених норм. В той же час заявником взагалі не вказано про те, що інші відповідачі, крім Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренего" вчиняють будь-які дії, спрямовані на невиконання договірних відносин з позивачем.
За вказаних обставин доводи заявника щодо забезпечення позову судом відхиляються.
Отже, правові підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232 - 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити Державному підприємству "Східний гірничозбагачувальний комбінат" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.11.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Я.С. Золотарьова