вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
25.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6042/25
Суддя Загинайко Т.В. щодо матеріалів позовної заяви
за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829)
до відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
відповідача-3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Позивач - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5641/25 від 24.10.2025) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогами:
- в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпласт" (ідентифікаційний код 32401039, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул. Лисичанська, б. 44) перед Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (ідентифікаційний код 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) за Кредитним договором № 38-810/08 від 30 травня 2008 року, що становить заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 65 000 доларів США (шістдесят п'ять тисяч) доларів США 00 центів звернути стягнення на виробничий цех з офісними приміщеннями, загальною площею 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) кв.м., що розташований за АДРЕСА_3 за планом земельної ділянки АДРЕСА_4 , що складається з: а) Літ. А-2 котельна, цегла, загальна площа 575 кв.м., б) 1-3 огорожа, (реєстраційний номер майна 6998050) та належить ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності (1/2) на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.03.2006 та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом;
- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, яка буде визначена на підставі відповідної оцінки СОД в рамках виконавчого провадження.
Також просить судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., сплачений позивачем, стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як вбачається із позовної заяви, позивачем у складі учасників провадження визначено:
відповідачем-1 - фізичну особу ОСОБА_1 ;
відповідачем-2: фізичну особу ОСОБА_5
відповідачем-3: фізичну особу ОСОБА_3 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2025 витребувано у Кам'янської міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб: - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 )); - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_5 )); - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - не відомий; відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_5 )).
Відповідач-2 у заяві (вх.№47590/25 від 30.10.2025) просить: - виключити її з числа відповідачів у справі №904/6042/25; - подальший розгляд справи здійснювати без її участі.
Заява обґрунтована тим, що:
- після смерті її чоловіка 05.08.2011 вона спадщину не приймала, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася, свідоцтво про право на спадщину не отримувала, будь-яким майном, що належало померлому, не володіла та не розпоряджалася.
Відповідно до акту Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2025 №398/25 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) під час надходження електронного листа на електронну пошту суду по справі №904/6042/25, який надійшов від ОСОБА_2 не виявилося електронного цифрового підпису.
Кам'янська міська рада листом (вх.№51227/25 від 20.11.2025) про виконання ухвали від 29.10.2025 у справі №904/6042/25 повідомляє наступне: - за інформацією, наявною в реєстрі Кам'янської міської територіальної громади, місце проживання: - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстроване за адресою: АДРЕСА_6 з 21.02.2000 року по теперішній час; - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), зареєстроване за адресою: АДРЕСА_7 з 06.02.2020 року по теперішній час; - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), зареєстроване за адресою: АДРЕСА_7 з 06.02.2020 року по теперішній час.
Щодо матеріалів позовної заяви суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних причин.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається, в порушення наведеної норми процесуального закону позовна заява не містить ідентифікаційного номеру відповідача-3 - ОСОБА_3 , відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та інших учасників справи.
Так, позовна заява сформована в системі Електронний суд представником позивача - Ярохович Т.А., проте позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у самого позивача.
Пунктом 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається, позивачем не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до пунктів 8, 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем в порушення наведених норм процесуального закону не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, до позовної заяви не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, позивачем у позові зазначено, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Суд зауважує, що з позовної заяви вбачається, що позов заявлено до трьох відповідачів, а не до одного, тоді як підтвердження наведено щодо одного відповідача.
Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З наданих позивачем копій описів вкладення до цінного листа вбачається, що копія позовної заяви і доданих до неї документів надіслана відповідчам-2,-3 на адресу: АДРЕСА_8 .
Тоді як, з листа Кам'янської міської ради (вх.№51227/25 від 20.11.2025) про виконання ухвали від 29.10.2025 у справі №904/6042/25 вбачається, що місце проживання відповідачів-2,-3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_7 з 06.02.2020 року по теперішній час.
Отже, враховуючи викладене, позивачем до позовної заяви не надано доказів направлення відповідачам-2,-3 копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою зареєстрованого місця проживання.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Отже, належним доказом направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви з додатками є фіскальний чек, поштова накладна опис вкладення або квитанція про надіслання документу до Електронного кабінету учасника справи з поіменним переліком документів.
Будь-яких виключень з приводу ненаправлення відповідачу будь-яких копій документів, які є додатками до позову, приписи статті 172 Господарського процесуального кодексу України не містять.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви позовної майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, у позовній заяві позивач зазначає про те, що: - у зв'язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, АТ "ПУМБ" звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, який було задоволено та постановлено судове рішення. Дане судове рішення на сьогоднішній день не виконане; - АТ "ПУМБ" до подання зазначеної позовної заяви звертався до суду із позовом про стягнення заборгованості, то в даному випадку позивач сплачує судовий збір, як за вимогу немайнового характеру та посилається на абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".
Суд зауважує, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) та у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21.
У постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22 виснувала, що Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують майнові інтереси кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання обов'язків боржником, а саме різні види забезпечення виконання зобов'язання.
Одним із таких видів забезпечення виконання зобов'язання є застава (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (частина перша статті 33 Закону України "Про іпотеку").
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина четверта статті 33 Закону України "Про іпотеку").
За змістом статей 36-38 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто задовольнити свої майнові вимоги, забезпечені іпотекою, шляхом позасудового врегулювання. Таке позасудове врегулювання може бути вчинене у формі передачі іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Поряд із цим статтями 39 та 41 Закону України "Про іпотеку" врегульовано порядок реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, за рішенням суду.
Отже, на підставі договору іпотеки іпотекодержатель має право ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку з посиланням на обставини щодо невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання або в позасудовому порядку, внаслідок чого право власності іпотекодавця на майно може припинитися в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".
Наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки буде набуття іпотекодержателем майна - самого предмета іпотеки у разі передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або грошових коштів у разі реалізації предмета іпотеки.
Звідси іпотека як окремий вид застави гарантує саме майнові інтереси боржника та кредитора за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
Тобто вимога про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна пов'язана з майновим інтересом, що свідчить про її майновий характер.
Отже, позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
З огляду на викладене при поданні позовної заяви позивачу необхідно було вказати в ній ціну позову та сплатити судовий збір, виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.
Такі висновки є послідовним продовженням практики, напрацьованої у Великій Палаті Верховного Суду, щодо визначення характеру позовної вимоги в іпотечних спорах.
Так, у пунктах 8.12, 8.13 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Як вбачається, у позовній заяві позивач зазначає, що оціночну вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін оцінено у сумі 1 015 524 (один мільйон п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
Вказане кореспондується з положеннями пункту 2.3 Іпотечного договору від 30.05.2008 №38-811/08.
Отже, за подання вказаної позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 12 186 грн. 29 коп. (1 015 524,00 х 1,5% х 0,8).
Як вбачається, до позовної заяви позивачем додано копію платіжної інструкції від 21.10.2025 №1КНО_DN1 про сплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Отже, позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 9 763 грн. 89 коп. (12 186,29 - 2 422,40).
Також суд звертає увагу позивача на те, що позивач звертався до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , у той час як зазначений позов пред'явлено до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 7-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: - зазначити ідентифікаційний номер відповідача-3 - ОСОБА_3 ; - зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та інших учасників справи; - навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; - зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів-1,-2,-3 з тим самим предметом та з тих самих підстав; - надати докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам-2,-3 за адресою зареєстрованого місця проживання; - надати суду докази доплати судового збору у встановленому порядку у розмірі 9 763 грн. 89 коп., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- зазначити ідентифікаційний номер відповідача-3 - ОСОБА_3 (з доказами направлення іншим учасникам справи);
- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та інших учасників справи (з доказами направлення іншим учасникам справи);
- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (з доказами направлення іншим учасникам справи);
- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (з доказами направлення іншим учасникам справи);
- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів-1,-2,-3 з тим самим предметом та з тих самих підстав (з доказами направлення іншим учасникам справи);
- надати докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам-2,-3 за адресою зареєстрованого місця проживання;
- надати суду докази доплати судового збору у встановленому порядку у розмірі 9 763 грн. 89 коп., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (з доказами направлення іншим учасникам справи).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.11.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Загинайко