12.11.2025 року м. Дніпро Справа № 904/175/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Солодова І.М.
за участю:
від позивача: Дударенко А.Д. (в залі суду) - адвокат;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 (повне рішення складено 08.05.2025, суддя Бєлік В.Г.) у справі № 904/175/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 30% річних,
Короткий зміст позовних вимог.
Через систему “Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН" (далі - позивач), у якій просить (з урахуванням збільшення позовних вимог) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" (далі - відповідач) пеню у розмірі 21 444,69 грн, індекс інфляції у розмірі 96 793,25 грн та 30% річних у розмірі 197 303,04 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р., а саме в частині повноти та своєчасності розрахунків поставленого позивачем товару. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2025 залишено без змін, позовні вимоги позивача задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість у розмірі 624 560,00 грн., яку своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, інфляційних втрат та 3% річних за період існування простроченої заборгованості.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/175/25 позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А, код ЄДРПОУ 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Юкрейн» (49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, код ЄДРПОУ 41629320) пеню у розмірі 21 444,69 грн, індекс інфляції у розмірі 96 793,25 грн, 30% річних у розмірі 197 303,04 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 786,49 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, з використанням системи “Електронний суд», до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт», в якій просить: відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ОЛІМПУС КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області суду від 08.05.2025 року по справі № 904/175/25; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області суду від 08.05.2025 року, яке ухвалено в рамках справи № 904/175/25 в частині стягнення 30 % річних за період з 13.02.2024 по 03.03.2025 року у розмірі 197 303,04 грн. і змінити рішення у відповідній частині; вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
На переконання апелянта, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 30 % річних є необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому, апелянт реалізовує надане право на оскарження судового рішення саме в частині стягнутої з останнього суми 30 % річних за період з 13.02.2024 по 03.03.2025 року у розмірі 197 303,04 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 по справі № 904/618/24 з Апелянта було стягнуто на користь ТОВ «ПАРТНЕР КОНСАЛТ» заборгованість за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р., яка складалась з: 624 560,00 грн. - основної заборгованості, 67 698,25 грн. - пені, 63 263,59 грн. - 30 % річних, 12 529,92 грн. - інфляційних втрат, 6 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 11 520,78 грн - витрат на сплату суми судового збору. Назване рішення було предметом апеляційного оскарження та набрало законної сили 05.03.2025. Разом з тим, Апелянтом сплачена сума заборгованості за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. у розмірі 624 560,00 грн. (платіжна інструкція № 16815 від 03.03.2025 р., примірник міститься в матеріалах справи). Тобто, 03 березня 2025 року, Апелянтом було фактично сплачено суму заборгованості за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. Натомість, з урахуванням заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог (від 11.03.2025), останнім було здійснено розрахунок 30 % річних за період з 08.01.2025 по 03.03.2025 (55 днів прострочення) у загальному розмірі 28 233,53 грн. При цьому, на переконання Апелянта, дата сплати суми заборгованості (03.03.2025) не повинна була включатись у розрахунок і вважатись додатковим днем прострочення. Період нарахування 30 % річних за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 слід розраховувати з 08.01.2025 по 02.03.2025.
Апелянт звертає увагу на правову позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 в частині можливості зменшення суми відсотків річних як відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. А саме, з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (п.8.38). У зв'язку з вищевикладеним, Апелянт звертається з клопотанням про зменшення розміру процентів річних в два рази (з 30 % річних до 15 % річних), зменшивши відповідно суму відсотків річних вдвічі. На переконання Апелянта, беручи до уваги обставини повної сплати суми заборгованості за Договором поставки № 1708/23-1 від 17.08.2023 під час розгляду справи № 904/175/25, слід дійти до висновку, що нарахування та стягнення з Апелянта пені, інфляційних нарахувань та процентів річних (у зменшеному до 15 % річних розмірі) компенсує ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» негативні наслідки, пов'язані з порушенням умов договору.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
Від ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: апеляційну скаргу ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 по справі № 904/175/25 - задовольнити в частині зменшення розміру 30 % річних з 197 303,04 грн. до 196 789,71 грн. (зменшена на 513,33 грн.), в іншій частині у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 по справі № 904/175/25 - залишити без змін. Судові витрати покласти на Відповідача.
Відзив обґрунтований наступним.
Ознайомившись зі змістом апеляційної скарги Відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 по справі № 904/175/25, Позивач частково погоджується із викладеними в ній доводами, а саме виключно щодо відсутності підстав для стягнення з боржника річних у дату оплати - 03.03.2025. Стосовно твердження Відповідача щодо наявності підстав для зменшення суми відсотків річних з 30 % до 15 %, Позивач категорично заперечує та вважає дане твердження таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, зводиться до намагання Відповідача уникнути відповідальності за порушеннями своїх зобов'язань перед Позивачем.
ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» погоджується, що стягненню 30% річних з Відповідача на користь Позивача підлягає 196 789,71 грн. за період з 13.02.2024 по 02.03.2025 включно (на 513,33 грн. менше, ніж стягнуто за рішенням суду першої інстанції).
Водночас, позивач зазначає про безпідставність твердження Відповідача щодо наявності підстав для зменшення суми відсотків річних з 30% до 15%.
При укладені Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 Сторонами було узгоджено та встановлено розмір процентів річних на рівні 30 %. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування процентів річних на суму боргу, в даному випадку 30 % річних, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Оскільки проценти річних, що передбачені статтею 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, то в даному випадку відсутні правові підстави для їх зменшення.
ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» зауважує на той факт, що справи № 904/175/25 і № 902/417/18 хоч і схожі за предметом спору, але є різними за обставинами, які досліджувались судами. У справі № 904/175/25 відсутні такі обставини неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, як у справі № 902/417/18.
Загальна сума стягуваних з Відповідача 30 % річних, з урахуванням уточненого періоду стягнення - по 02.03.2025 включно, складає - 196 789,71 грн., більш ніж за 17 місяців (5 місяців до звернення до суду із позовом та 12 місяців після звернення до суду із позовом) прострочення Відповідачем основного зобов'язання за Договором, і не є значною по відношенню до періоду прострочення ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» своїх зобов'язань перед ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», а тому її стягнення на користь Позивача об'єктивно компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням Відповідачем умов Договору поставки № 1708/23-1 від 17.08.2023. ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» виконало рішення суду від 12.04.2024 у справі № 904/618/24 зі сплати заборгованості за Договором тільки після набрання ним законної сили.
Позивач зазначив, що, у зв'язку із написанням даного відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» у справі № 904/175/25, ним понесено витрати на правничу допомогу адвоката (з розрахунку 1000, 00 грн./год.) в загальній сумі 15 000,00 грн.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 29.05.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/175/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
02.06.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі № 904/175/25 - залишено без руху. Апелянту надано строк, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги.
12.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі № 904/175/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.11.2025 об 11:40 год.
22.08.2025 від ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» до ЦАГС надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому просить: прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи № 904/175/25 Акт № 3 від 30.06.2025 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.2021 року, Рахунок №3 від 30.06.2025 та платіжну інструкцію в національній валюті № 250 від 08.07.2025 в якості доказу судових витрат, понесених Позивачем на професійну правничу допомогу адвоката.
12.11.2025 від ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» до ЦАГС надійшла заява, якою Позивач просить суд прийняти до уваги клопотання, яке подано представником Позивача, адвокатом Дударенко А.Д. 22.08.2025 та врахувати судові витрати на загальну суму 15 000, 00 грн., які на даний момент поніс Позивач у зв'язку з розглядом справи № 904/175/25 в суді апеляційної інстанції. Позивач також повідомив про те, що ним будуть додатково надані до суду докази витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката в рамках даної справи, зокрема, за участь адвоката у судових засіданнях, у порядку та в строки, передбачені ст. 129 ГПК України, та просить прийняти дану заяву, як заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У судове засідання 12.11.2025 з'явився представник позивача. Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (т. 1, а.с. 130).
У судовому засіданні 12.11.2025 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Встановлені судом обставини справи.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/618/24 встановлено наступне.
17 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» (надалі - ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (надалі - ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 17/08/23-1 (надалі - Договір), відповідно до змісту п.1.1. якого: “Постачальник зобов'язується поставити окремими партіями, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах, передбачених цим Договором, Продукцію, в асортименті, кількості, за ціною та в строки, визначені в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до підпункту 2.3. Договору форма оплати - безготівковий розрахунок. Оплата кожної партії Продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Строки та порядок оплати за кожну окрему партію Продукції узгоджується Сторонами в Специфікаціях.
Згідно підпункту 2.4. Договору право власності, ризик випадкової загибелі та/або знищення Продукції переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Продукції Покупцю та засвідчується видатковою накладною або товарно-транспортною накладною, які підписані уповноваженими представниками Сторін. Дата отримання Продукції вказується у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.
Того ж дня, тобто 17 серпня 2023 року між сторонами було укладено Специфікацію № 1 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. (надалі - Специфікація № 1 до Договору), відповідно до змісту якої, було узгоджено до поставки Продукцію - Стік “заправка до салату № 1» в кількості 500 000 штук упаковок (одна упаковка 6 г), на загальну суму 780 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Так, Специфікацією № 1 до Договору передбачено умови поставки готової Продукції та умови оплати готової Продукції.
Умови поставки готової Продукції: Поставка Продукції, зазначеної в цій Специфікації, здійснюється протягом 7-10 днів з моменту отримання замовлення, один раз на тиждень узгодженими партіями за узгодженим із замовником графіком з моменту підписання даної Специфікації.
Умови оплати готової Продукції: Оплата в розмірі 100 % від загальної вартості поставленої на склад замовника продукції, вказаної в даній Специфікації, сплачується протягом - 24 (двадцять чотири) календарних днів з моменту факту події відвантажування Продукції, що підтверджується підписанням Сторонами видаткових накладних.
01 вересня 2023 року ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕИН» поставило на користь ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Продукцію - Стік “заправка до салату № 1» в кількості 100 800 упаковок, на загальну суму 157 248,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 196 від 01.09.2023 р.
Згідно вимог Специфікації № 1 до Договору, в частині умов оплати, строк для оплати поставленої Продукції за Видатковою накладною № 196 від 01.09.2023 р., настав “25» вересня 2023 року.
Проте, Продукція - Стік “заправка до салату № 1», що була поставлена Позивачем на користь Відповідача за Видатковою накладною № 196 від 01.09.2023 р., була оплачена останнім з порушення узгодженого (встановленого) строку, а саме - “13» жовтня 2023 року.
В подальшому, 07 вересня 2023 року ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» поставило на користь ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Продукцію - Стік “заправка до салату № 1» в кількості 72 000 упаковок, на загальну суму 112 320,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 203 від 07.09.2023 р.
Згідно вимог Специфікації № 1 до Договору, в частині умов оплати, строк для оплати поставленої Продукції за Видатковою накладною № 203 від 07.09.2023 р., настав “01» жовтня 2023 року.
Проте, Продукція - Стік “заправка до салату № 1», що була поставлена Позивачем на користь Відповідача за Видатковою накладною № 203 від 07.09.2023 р., була оплачена останнім з порушенням узгодженого (встановленого) строку, а саме - “01» грудня 2023 року.
Крім того, ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», у відповідності та на виконання вимог Специфікації № 1 до Договору, в частині поставки Продукції, поставило на користь ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Продукцію - Стік “заправка до салату № 1»:
- 14 вересня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 210 від 14.09.2023 р.;
- 20 вересня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 214 від 20.09.2023 р.;
- 28 вересня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 218 від 28.09.2023 р.;
- 13 жовтня 2023 року в кількості 56 000 упаковок, на загальну суму 87 360,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 223 від 13.10.2023 р.;
- 31 жовтня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковими накладними № 224 від 31.10.2023 р. та № 225 від 31.10.2023 р.;
- 08 грудня 2023 року в кількості 50 000 упаковок, на загальну суму 78 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 290 від 08.12.2023р. (поставка відбулась за домовленістю Сторін за Специфікацією № 2 від 17.8.2023р.)
Отже, враховуючи вимоги Специфікації № 1 до Договору, в частині оплати Продукції, строк для оплати поставленої Продукції:
- за Видатковою накладною № 210 від 14.09.2023 настав 08.10.2023;
- за Видатковою накладною № 214 від 20.09.2023 настав 14.10.2023;
- за Видатковою накладною № 218 від 28.09.2023 настав 22.10.2023;
- за Видатковою накладною № 223 від 13.10.2023 настав 06.11.2023;
- за Видатковими накладними № 224 від 31.10.2023 та № 225 від 31.10.2023 настав 24.11.2023.
Проте, Відповідачем не було здійснено оплату за поставлену Продукцію у вказані строки.
17.08.2023р. між Сторонами було укладено Специфікацію № 2 від 17.08.2023р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. (надалі - Специфікація № 2 до Договору).
Так, Специфікацією № 2 до Договору передбачено умови поставки готової Продукції та умови оплати готової Продукції, а саме: Умови поставки готової Продукції: Поставка Продукції, зазначеної в цій Специфікації, здійснюється протягом 7-10 днів з моменту отримання замовлення, один раз на тиждень узгодженими партіями за узгодженим із замовником графіком з моменту підписання даної Специфікації. Умови оплати готової Продукції: Оплата в розмірі 100 % від загальної вартості поставленої на склад замовника продукції, вказаної в даній Специфікації, сплачується протягом - 24 (двадцять чотири) календарних днів з моменту факту події відвантажування Продукції, що підтверджується підписанням Сторонами видаткових накладних.
На виконання домовленості Сторін за Специфікацією № 2 від 17.08.2023р. до Договору, Позивач фактично поставив на користь Відповідача Товар за Видатковою накладною № 225 від 31.10.2023р. в кількості 48 000 шт. на загальну суму 76 128,00 грн. з ПДВ та за Видатковою накладною № 290 від 08.12.2023р. в кількості 50 000 шт. на загальну суму 78 000,00 з ПДВ.
Відповідно до умов Специфікації № 2 строк для оплати Товару, поставленого за Видатковою накладною № 225 від 31.12.2023р. - 24.11.2023р., за Видатковою накладною № 290 від 08.12.2023р. - 01.01.2024р.
Між тим, Відповідачем не було сплачено на користь Позивача вартість Продукції - Стік “заправка до салату № 1» у загальній сумі 664 560,00 грн.
Відповідно до підпунктів 5.1. та 5.2. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність у порядку, встановленому цим Договором та чинним законодавством України. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, передбачених цим Договором. Штрафні санкції за цим Договором підлягають сплаті винною Стороною в повному обсязі незалежно від відшкодування збитків.
В разі порушення строку виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день такого порушення.
Крім того, за прострочення оплати поставленої Продукції Покупець у відповідності зі ст.625 ЦК України зобов'язаний сплатити Постачальнику 30 (тридцять) % річних від простроченої суми за весь період прострочення».
У зв'язку із невиконанням Відповідачем вимог Специфікації № 1 від 17.08.2023 та Специфікації № 2 від 17.08.2023 до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 щодо оплати вартості поставленої Продукції, ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», “13» лютого 2024 року звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» основної суми заборгованості та штрафних санкцій за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р., в загальному розмірі 808 592,76 грн.
13.03.2024 Позивач уточнив підстави позову в частині поставки товару за Специфікацією № 2 від 17.08.2023 без зміни розміру позовних вимог.
08.04.2024 Позивач уточнив розмір позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою Відповідачем суми основного боргу 02.02.2024 у розмірі 30 000,00 грн. та 29.02.2024 в розмірі 10 000,00 грн. Таким чином, основна сума боргу складала 624 560,00 грн., сума пені, інфляційних витрат та 30 % річних в загальному розмірі складала 143 491,76 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 по справі № 904/618/24, з урахуванням зменшення Позивачем розміру позовних вимог, позовні вимоги було заявлено та відповідно стягнуто з ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на користь ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», 624 560.00 грн. - основної заборгованості. 67 698.25 грн. - пені: 63 263.59 грн. - 30% річних: 12 529.92 грн. - інфляційних втрат, 6 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 11 520,78 грн. - витрат на сплату судового збору.
З таких підстав, вказаним рішенням суду встановлено обставини, які свідчать та підтверджують невиконання ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» вимог Специфікації № 1 від 17.08.2023 р. та Специфікації № 2 від 17.08.2023р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 щодо оплати вартості поставленої Продукції.
Позивач зазначив, що на момент подачі позову про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 30% річних, сума основної заборгованості становила 624 560,00 грн., та оплачена Відповідачем не була, тож штрафні санкції були нараховані Позивачем на всю суму заборгованості на дату звернення до суду.
03.03.2025 року ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» було перераховано кошти на рахунок ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» за платіжною інструкцією № 16815, суму основного боргу 624 560,00 грн., оплата за стік Заправка до салату №1, 6г згідно Договору № 17/08/23-1 від 17.08.2023р. у сумі 520 466,67грн., ПДВ-20% 104 093,33 грн.
Отже, датою фактичного виконання зобов'язання з оплати загальної заборгованості, на яку нараховано штрафні санкції, інфляційні витрати та 30% річних, що є предметом позову, є - 03.03.2025 року.
Отже, у Позивача наявні правові підстави для збільшення позовних вимог, в частині стягнення 30 % річних та індексу інфляції щодо своєчасно неоплаченої частини Продукції по дату фактичної оплати.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/618/24 від 12.04.2024, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2025 залишено без змін, було встановлено факт наявності основної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 624 560,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2025 року ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» було перераховано кошти на рахунок ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» за платіжною інструкцією № 16815 (т. 1, а.с. 68), суму основного боргу 624 560,00 грн., оплата за стік Заправка до салату №1, 6г згідно Договору № 17/08/23-1 від 17.08.2023р. у сумі 520 466,67 грн., ПДВ-20% 104 093,33 грн.
Отже, як було правильно встановлено судом першої інстанції, датою фактичного виконання зобов'язання з оплати загальної заборгованості, на яку нараховано штрафні санкції, інфляційні витрати та 30% річних, що є предметом позову, є - 03.03.2025 року.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18.
Водночас, доводи апеляційної скарги про те, що дата сплати суми заборгованості (03.03.2025) не повинна була включатися у розрахунок і вважатися додатковим днем прострочення, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Стосовно доводів скаржника про зменшення процентів річних з 30% до 15%, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 5.2 Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023, зокрема, за прострочення оплати поставленої Продукції Покупець у відповідності зі ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити Постачальнику 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
У постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (на яку посилається скаржник) зазначила, що:
"Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора".
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 конкретизувала правовий висновок, викладений в її постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, зазначивши таке.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
У постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Апеляційний господарський суд, ураховуючи принцип свободи договору щодо визначення умов договору, а також обставини тривалого невиконання Відповідачем обов'язку щодо оплати вартості поставленої продукції (оплата заборгованості у розмірі 624560 грн. відбулася 03.03.2025), відсутність очевидної неспівмірності заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також необхідність дотримання балансу між інтересами боржника і кредитора, висновує, що відповідачем не доведено наявності підстав для зменшення погодженого сторонами у п. 5.2. Договору розміру процентів річних (30% річних); відповідного клопотання ним суду першої інстанції не заявлялось.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного перегляду (в частині неправомірного включення позивачем дати оплати відповідачем заборгованості до періоду прострочення), колегія суддів вважає за необхідне рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/175/25 змінити в частині розміру 30% річних, в решті - залишити без змін.
Судові витрати.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі № 904/175/25 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі № 904/175/25 - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А, код ЄДРПОУ 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Юкрейн» (49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, код ЄДРПОУ 41629320) пеню у розмірі 21 444,69 грн, індекс інфляції у розмірі 96 793,25 грн, 30% річних у розмірі 196 789,71 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 780,33 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Юкрейн» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 18,86 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 26.11.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв