25.11.2025 року м. Дніпро Справа № 912/538/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Закурін М. К.) від 09.04.2025р. у справі № 912/538/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девона"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра"
про стягнення 241340,48 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Девона" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" про стягнення 241340,48 грн заборгованості за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 06/11-23 від 06.11.2023.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.04.2025р. у справі № 912/538/25:
- позовні вимоги задоволено;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Девона"- 241 340,48 грн основної заборгованості, 3 620,11 грн компенсації по сплаті судового збору та 14 000 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 06/11-23 від 06.11.2023 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.
Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра", в якій просить змінити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09 квітня 2025 року у справі № 912/538/25 в частині стягнення основної заборгованості та в частині стягнення інших витрат; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Девона" основну заборгованість у розмірі 141 340 гривень 48 копійок; в іншій частині вимог - відмовити.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, стягуючи повну суму боргу, зафіксовану в акті звірки станом на 31.08.2024, не врахував факт часткового погашення боргу, що відбулося після цієї дати, але до моменту вирішення спору по суті. Це призвело до неповного з'ясування обставин справи щодо реального розміру заборгованості, оскільки зобов'язання в частині сплачених 100 000 грн припинилося виконанням.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.
30.07.2025 на електронну адресу суду надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди до якої додано текст такої мирової угоди. Проте, і спільна заява, і мирова угода підписані електронно-цифровим підписом лише представника позивача у справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 06.11.2023 ТОВ "Девона", як орендодавець, та ТОВ "Агрогрупа Деметра", як орендар, уклали договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 06/11-23 (а.с. 25-29).
За умовами договору (пункт 1.1) орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми разом з обслуговуючим персоналом, а орендар зобов'язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату за її використання;
Ознаки техніки, її характеристики в розрізі кожної одиниці відображаються сторонами в акті приймання-передачі техніки (пункт 1.2).
Передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі техніки (акт 3.2). Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами акту приймання-передачі техніки (пункт 4.1).
Відповідно до пункту 5.1 договору вартість орендної плати визначається в Акті приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначається ціна, об'єм наданих послуг технікою.
Розрахунок за договором здійснюється з моменту підписання сторонами фінального акту наданих послуг з оренди техніки (пункт 5.4).
Згідно п. 6.1.1 орендодавець зобов'язується власними силами та за власний рахунок забезпечити доставку техніки орендареві.
За положеннями п. 6.2.1 договору орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату за договором.
За актами приймання-передачі техніки від 07.11.2023 (а.с. 29) та від 29.12.2023 (а.с. 30) орендодавець передав, а орендар прийняв трактор колісний DJohn Deer 8335R, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (пункт 1) та бункер накопичувач, БНП-30, 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (пункт 2).
Як слідує з акту надання послуг № 64 від 30.11.2023 (а.с. 31) ТОВ "Девона" надала послуги з оренди техніки з екіпажем, трактор колісний DJohn Deer 8335R, 36845ВІ тривалістю 10 діб на загальну суму 180 000 грн, а з акту надання послуг № 66 від 29.12.2023 (а.с. 32) - тривалістю 8 діб на загальну суму 144 000 грн.
Акти підписані обома сторонами, при цьому, ТОВ "Агрогрупа Деметра" претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав.
Крім цього, ТОВ "Девона" виставило ТОВ "Агрогрупа Деметра" рахунки оплату № 65 від 30.11.2023 на суму 97 340,48 грн (а.с. 34) та № 67 від 29.12.2023 на 144 000 грн (а.с. 35).
Як слідує з акту звірки, який підписаний обома сторонами, станом на 31.08.2024 заборгованість ТОВ "Агрогрупа Деметра" за договором № 06/1-23 від 06.11.2023 становить 241 340,48 грн (а.с. 33).
19.09.2024 за вих. № 6 ТОВ "Девона" направило ТОВ "Агрогрупа Деметра" фінальний акт наданих послуг та просило здійснити повний розрахунок за договором (а.с. 36). Як слідує з трекінгу відправлення, зазначений лист вручено за довіреністю 24.09.2024 (а.с. 38 на зв.).
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 241 340,48 грн. стала підставою для звернення з позовом до суду.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Позивач виконав умови договору, передав орендарю техніку в оренду, строк оплати за користування якої, є таким що настав.
Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не здійснив оплату вартості оренди техніки у визначений строк, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 241 340,48 грн., яка і була стягнута судом першої інстанції.
В суді першої інстанції відповідач не надав жодних заперечень та доказів щодо наявної заборгованості, не заважаючи на обставини належного повідомлення про розгляд справи.
На етапі апеляційного перегляду відповідач подав копію платіжного доручення № 32479 від 14.10.2024 про часткову оплату вказаного боргу у сумі 100 000, 00 грн. та вказав, що не зміг вчасно подати відзив на позовну заяву, що було ускладнене об'єктивними внутрішніми процесами в товаристві: саме в період розгляду справи судом першої інстанції відбувалася зміна директора відповідача, що спричинило необхідність тривалого періоду передачі документації та справ новому керівнику. Ці організаційні зміни збіглися з напруженим періодом підготовки до сезону польових робіт, що вимагало максимальної концентрації ресурсів товариства на виробничій діяльності.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).
За положеннями ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів не вбачає підстав, які б дозволяли дійти висновку, що скаржник був позбавлений можливості з об'єктивних причин подати вказані документи та навести свої доводи у суді першої інстанції. Всі доводи, викладені відповідачем в підтвердження неможливості своєчасного подання платіжного доручення, є суб'єктивними обставинами, пов'язаними з власною організацією роботи відповідачем та не є поважними підставами для поновлення строку подання доказів до суду апеляційної інстанції.
Питання про погашення боржником заборгованості може бути вирішено під час примусового виконання рішення суду. Суд звертає увагу на положення частини другої статті 328 ГПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Погашення суми боргу (часткове або повне) за наявності відповідних належних та допустимих доказів підлягає врахуванню при виконанні судового рішення у цій справі.
Суд звертає увагу апелянта, що у господарському судочинстві діє принцип змагальності сторін. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального права та не мав обов'язку додатково встановлювати/перевіряти стан поточної заборгованості відповідача станом на момент прийняття рішення у справі. Саме відповідач був зобов'язаною та зацікавленою особою у поданні таких доказів.
Інших доводів щодо скасування рішення, у тому числі в частині розподілу судових витрат відповідач не наводить.
Щодо поданої у справі спільної заяви про затвердження мирової угоди.
Відповідно до частин 5-8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду наведеною в ухвалах від 28.11.2023 у справі №903/585/23, від 18.12.2023 у справі № 910/909/21, від 26.08.2025 у справі № 904/5414/24, від 16.06.2025 у справі № 910/4863/22.
При цьому, вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (вказаний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20.11.2023 у справі №911/362/22).
Спільна заява про затвердження мирової угоди подана на електронну пошту суду без використання підсистеми "Електронний суд", що свідчить про використання заявником не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до апеляційного суду з заявами щодо спору.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником (ч. 2 ст. 170 ГПК України). Згідно з ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Як вбачається зі змісту такого електронного листа (спільної заяви та мирової угоди), його підписано електронно-цифровим підписом лише позивача - Кобиляшним В.М. Доказів підписання спільної заяви та мирової угоди представником відповідача ТОВ "Агрогрупа Деметра" немає.
За викладеного, апеляційний суд не розглядає по суті таку заяву про затвердження мирової угоди.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
У зв'язку з чим, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.04.2025р. у справі № 912/538/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.04.2025р. у справі № 912/538/25 - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков