вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" листопада 2025 р. Справа№ 910/7393/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
розглянувши заяви представниці ОСОБА_1 адвокатки Горкуши В.В та представника ОСОБА_2 адвоката Мельничука Ю.Л. про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г. від розгляду справи № 910/7393/24
в межах апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024, повний текст якого складений 26.08.2024,
у справі № 910/7393/24 (суддя Марченко О.В.) за позовом Господарського суду міста Києва від 21.08.2024, повний текст якого складений 26.08.2024,
у справі № 910/7393/24 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2
про стягнення 682 226 782,24 грн
У судовому засіданні 24.11.2025 представницею відповідача-1, ОСОБА_3 , заявлено усне клопотання про відвід головуючому судді Майданевичу А.Г., який не було розглянуто у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.
У подальшому через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представницею відповідача-1, ОСОБА_3 подано заяву про відвід судді Майданевича А.Г. від розгляду справи № 910/7393/24.
26.11.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником відповідача-2 ОСОБА_4 також подано заяву про відвід судді Майданевича А.Г. від розгляду справи № 910/7393/24.
Заяви представників відповідача-1 та відповідача-2 мотивовані тим, що Фонд в обґрунтування розміру завданої шкоди у справі № 910/7393/24 посилається на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Коротуна О.М. - головуючого судді, судді - Майданевича А.Г., Шапрана В.В., було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року у справі № 910/11298/16 в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Діджи Фінанс» у цій частині. Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, на постанову апеляційної інстанції було подано касаційні скарги, проте були повернені без розгляду судом касаційної інстанції. Тобто, постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16, яка була прийнята за участі судді Майданевича А.Г., не переглядалася судом касаційної інстанції щодо дотримання основних засад господарського судочинства при винесенні судового рішення, встановлення усіх обставин справи, що б могло забезпечити повноту та об'єктивність розгляду, правильного застосування норм матеріального та процесуального права при її розгляді та винесенні рішення.
Тобто, на думку заявників, фактично при розгляді справи № 910/7393/24 судом має бути здійснено дослідження обставин, які, з невідомих обставин (свідомо чи помилково), не були досліджені апеляційним судом у справі № 910/11298/16 при винесенні постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16. Такі обставини створюють умови, коли при розгляді справи № 910/7393/20 суддя Майданевич А.Г., який приймав участь у розгляді іншої справи №910/11298/16, яка є тотожною до справи, яка на цей час розглядається (№910/7393/24), фактично може здійснити (свідомий або несвідомий) вплив на об'єктивність та неупередженість розгляду справи з метою приховання недоліків, що були допущені при розгляді справи № 910/11298/16.
Крім того, представник відповідача-2 у своїй заяві звертає увагу, що під час розгляду справи № 910/7393/24 за ініціативи судді Майданевича А.Г. за невідомих обставин було поновлено провадження у справі № 910/7393/24 після судових дебатів (22.10.2025) з зобов'язанням надати додаткові пояснення. Ці обставини також можуть свідчити про намагання судді Майданевича А.Г. здійснити вплив на результат розгляду справи № 910/7393/24.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 66).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, пункт 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, пункт 62, ECHR 2006-XIII) (пункти 104-107).
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.
Так, розглянувши заяви представниці ОСОБА_1 адвокатки Горкуши В.В та представника ОСОБА_2 адвоката Мельничука Ю.Л. про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г. від розгляду справи № 910/7393/24, суд вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи на її обґрунтування фактично зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням судді, що не може бути підставою для його відводу, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Стосовно посилання представника відповідача-2 на те, що колегією суддів 22.10.2025 поновлено розгляд справи, слід зазначити наступне.
У судовому засіданні 22.10.2025 колегією суддів поновлено судовий розгляд зі стадії доповнень, оскільки дослідивши чисельну кількість відзивів, заяв, заперечень, додаткових пояснень, клопотань учасників справи, у суду апеляційної інстанції виникла необхідність з'ясування певних обставин справи та надання можливості учасникам справи надати свої пояснення. Колегія суддів протокольною ухвалою оголосила перерву у розгляді апеляційної скарги до 10.11.2025, проти якої учасники справи не заперечували.
10.11.2025 перед судовим засіданням представниками відповідачів були надані додаткові пояснення. У зв'язку з неможливістю завчасно ознайомитись з поданими поясненнями представників відповідачів, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції оголосив перерву у розгляді справи до 24.11.2025 з наданням часу для ознайомлення із зазначеними вище додатковими поясненнями.
Тому, на думку колегії суддів, наведені заявником доводи не можуть бути підставою для відводу судді Майданевича А.Г. в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Заяви представниці ОСОБА_1 адвокатки Горкуши В.В та представника ОСОБА_2 адвоката Мельничука Ю.Л. про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г. від розгляду справи № 910/7393/24 визнати необґрунтованими.
2. Матеріали справи №910/7393/24 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім