вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" листопада 2025 р. Справа№ 910/9415/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025
у справі №910/9415/25 (суддя - Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Енерджі"
про стягнення грошових коштів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Енерджі" про стягнення 110921,67 грн збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 відкрито провадження у справі №910/9415/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 зупинено провадження у справі №910/9415/25 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №910/9413/25.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не дотримався норм п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та без повного з'ясування всіх обставин справи дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі №910/9415/25 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №910/9413/25.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на відсутність у даному випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Зокрема, скаржник зазначає, що спори у наведених справах дійсно пов'язані договірними відносинами, які виникли із договору поставки №8/з/б/24 від 27.11.2024, проте стосуються різних періодів поставок товару. Так, у справі №910/9413/25 поставки здійснювалися у листопаді 2024 року, а у справі №910/9415/25 поставки здійснювалися у грудні 2024 року. Таким чином, справи №910/9415/25 та №910/9413/25 не є пов'язаними та не зумовлюють об'єктивну неможливість розгляду цієї справи як підстави для зупинення провадження у ній, а наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Також позивач вказує на те, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 апеляційну скаргу у справі №910/9415/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/9415/25, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
В межах встановлених судом процесуальних строків відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про зупинення провадження у справі (п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, встановила наступне.
Предметом даного апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами ст. ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. п. 8.11, 8.12 постанови від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. також постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19).
Зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Місцевий господарський суд зупиняючи провадження у даній справі дійшов висновку, що обставини встановлені судом у справі №910/9413/25 щодо належного /неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Протеїн Енерджі" свого обов'язку щодо поставки товару та реєстрації податкових накладних за результатами господарських операцій з поставки товару по договору поставки №8/3/б/24 від 27.11.2024 матимуть преюдиційне значення для розгляду цієї справи, що є об'єктивною неможливістю розгляду справи №910/9415/25 до набрання законної сили рішенням у справі №910/9413/25.
Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає, що обставини, які встановлюються в іншій судовій справі №910/9413/25 не свідчать про неможливість розгляду справи №910/9415/25.
Як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є встановлення наявності підстав для стягнення збитків у розмірі 110921,67 грн (сума на яку здійснено зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту, яка попередньо була включена до складу податкового кредиту).
Підставою даного позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань при здійсненні поставки товару у листопаді 2024 року в рамках договору №8/з/б/24 від 27.11.2024, що проявилось у формуванні відповідачем первинної документації на перевезення товару (товарно-транспортні накладні) із відображенням перевізником Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфапай», яке не могло у законний спосіб надати послуги перевезення (транспортування) товару до місця призначення, з огляду на що господарські операції з поставки товару, які мала місце у листопаді 2024 року (за наслідками якої проведено реєстрацію податкових накладних: №139 від 30.11.2024 (з відображенням загальної суми 220606,96 грн, з урахуванням ПДВ - 27092,08 грн) та №138 від 28.11.2024 (з відображенням загальної суми 682612,37 грн, з урахуванням ПДВ - 83829,59 грн), не були визнані контролюючим органом, що підтверджується висновками, які зафіксовані в акті з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2025 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (№23456/13-01-07-03/44440715 від 27.05.2025) та за наслідками чого проведено зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 110921,67 грн, яка попередньо була включена до складу податкового кредиту згідно зареєстрованих податкових накладених №139 від 30.11.2024 та №138 від 28.11.2024, а також входила в оплачену позивачем вартість товару, що спричинило збільшення податкового зобов'язання на суму 110921,67 грн.
Водночас, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/9413/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Енерджі" про стягнення збитків.
Предметом позову у справі №910/9413/25 є стягнення збитків у розмірі 282034,25 грн (сума на яку позивача позбавлено права на включення суми сплачених у складі вартості товару ПДВ до складу податкового кредиту, що стосується здійснених у грудні 2024 року поставок).
Підставою позову по справі №910/9413/25 є вчинення відповідачем порушення вимог ст. 201 Податкового кодексу України, яке полягає у нездійснені реєстрації податкових накладних: №57 від 02.12.2024; №58 від 03.12.2024; №59 від 04.12.2024; №60 від 05.12.2024; №61 від 11.12.2024; №101 від 28.12.2024 за наслідками здійснених у грудні 2024 року поставок в рамках договору поставки №8/з/б/24 від 27.11.2024, що позбавило позивача права включити суму ПДВ, яка входила до оплаченої позивачем вартості товару, до складу податкового кредиту та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 282034,25 грн.
З наведеного слідує, що спори в наведених справах пов'язані договірними відносинами, які виникли із договору поставки №8/з/б/24 від 27.11.2024, проте стосуються різних періодів поставок товару. Зокрема, у справі №910/9413/25 поставка здійснювалася в листопаді 2024 року, а справа №910/9415/25 стосується поставок за грудень 2024 року.
Окрім того, понесені позивачем збитки у цих справах випливають із різних обставин, а саме, у справі №910/9413/25 збитки виникли через вчинення порушення відповідачем норм Податкового кодексу України в частині не проведення реєстрації податкових накладних (№57 від 02.12.2024; №58 від 03.12.202; №59 від 04.12.2024; №60від 05.12.2024; №61 від 11.12.2024 та №101 від 28.12.2024), які формувались за наслідками поставок товару у грудні 2024 року, тоді як у справі №910/9415/25 збитки виникли через неналежне виконання відповідачем умов договору в частині забезпеченні поставки товару (транспортуванню товару) у листопаді 2024 року, що призвело до виключення суми з податкового кредиту, які були внесені на підставі зареєстрованих податкових накладних№139 від 30.11.2024 та №138 від 28.11.2024.
За встановлених обставин є слушними доводи апеляційної скарги стосовно того, що вказані господарські справи не пов'язані між собою, а встановлені обставини у справі №910/9413/25 не впливають на розгляд даної справи.
Отже, зважаючи на предмет та підстави позову, викладені позивачем у позовній заяві, з огляду на сукупність доказів, що містяться у матеріалах справи, колегія суддів вважає, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави для висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/9413/25, а зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі не містить аргументованих та переконливих мотивів доцільності зупинення провадження у справі, як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, так і стосовно того, що зібрані по справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду, що суперечить вимогам п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
У свою чергу, констатація судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі факту наявності об'єктивної неможливості вирішення вказаної справи не свідчить, що така обставина існує, та, дійсно, в іншій справі, яка розглядається, вона буде встановлена.
Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки розгляд справи №910/9413/25 не є перешкодою для встановлення та оцінки, з урахуванням вимог ст. ст. 74, 86 ГПК України, суттєвих обставин у даній справі під час її розгляду судом першої інстанції.
При цьому необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Виходячи з аналізу положень ст. 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу ст. 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі Фрідлендер проти Франції, рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі Красношапка проти України).
Обов'язок національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, №16652/04, від 02.12.2010).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права внаслідок безпідставного зупинення провадження у справі, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали. Висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України зроблений без дослідження всіх обставин справи, тоді як очевидне безпідставне зупинення провадження у справі має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали, зокрема, про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України).
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/9415/25 прийнята з порушенням норм процесуального права (безпідставне зупинення провадження у справі), а відтак підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до Господарського суду міста Києва. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод" підлягає задоволенню.
Частиною 14 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ураховуючи, що в даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат по сплаті судового збору судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторонибабський спиртовий завод" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/9415/25 скасувати.
3. Справу №910/9415/25 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко