вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/3523/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Гринь О. С.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА"
на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2025 (повне рішення складено 18.07.2025)
у справі № 910/3523/25 (суддя С. О. Турчин)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЗАХІД"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1
про стягнення 1 962 573,15 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЗАХІД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" про стягнення 1 962 573,15 грн, з яких: 1 940 194,46 грн - страхове відшкодування, 15521,56 грн - інфляційні втрати, 6857,13 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором добровільного страхування відповідальності автоперевізника від 11.04.2023 №312.994250360.2006 в частині виплати страхового відшкодування.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/3523/25 позов задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЗАХІД" 1939708,66 грн страхового відшкодування, 15 517,67 грн інфляційних втрат, 6855,41 грн 3% річних та 29431,23 грн судового збору.
Вирішено органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/3523/25, здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 1 939 708,66 грн, починаючи з 19.03.2025 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 1 939 708,66 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою та суперечить умовам укладеного договору. Жодного підтвердження правомірності застосування страховиком положень п. 12.1.4, п. 12.1.7 Загальних умов страхування суду не надано.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі № 910/3523/25, Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 628 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про страхування", ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
При цьому скаржник зазначає, що вживання алкоголю водієм (працівником) страхувальника до приїзду поліції свідчить про те, що останнім порушено вимоги п. 9.1.2. Загальних умов страхування укладеного між сторонами договору щодо необхідності вжити усіх можливих заходів для зменшення розміру збитків.
Позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а апеляційне провадження закрити, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено докази, натомість доводи апеляційної скарги не підтверджені належними доказами.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи і враховані судом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.,) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2025 по справі № 910/3523/25. Призначити до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2025 по справі № 910/3523/25 в засіданні суду на 08.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 за клопотанням представників Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЗАХІД" розгляд справи постановлено здійснювати в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2025 по справі № 910/3523/25. Розгляд справи відкладено на 10.11.2025.
У судовому засіданні 10.11.2025 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач і третя особа явку своїх представників у судове засідання 10.11.2025 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, 11.04.2023 між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" як страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЗАХІД" як страхувальником укладено договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994250360.2006 (далі - договір страхування).
Пунктом 1.2 Загальних умов страхування (далі - ЗУС) договору страхування визначено, що вони є невід'ємною частиною договору страхування.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 ЗУС договір є письмовою угодою між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі (премію) у розміри та у строки, зазначені в особливих умовах страхування.
Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, і пов'язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної третім особам або їхньому майну, а також шкоди, заподіяної юридичним особам у зв'язку з наданням послуг по перевезенню вантажів згідно з Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів КДПГ 1956 року - при здійсненні страхувальником міжнародних перевезень майна та Цивільним кодексом України - при здійсненні страхувальником внутрішніх (в межах України) перевезень майна.
Пунктом 4.1 ЗУС встановлено, що страхуванню на умовах цього договору підлягають ризики, зазначені в особливих умовах страхування (далів - ОУС).
Розділом 1 ОУС погоджено страхування відповідальності за майно.
Згідно з п. 2.1.4 ЗУС майно - це вантаж або вантажі, за які страхувальник несе відповідальність у зв'язку з наданням послуг перевезенню, за виключенням контейнерів, платформ, вантажів, які знаходяться в розпорядженні страхувальника на інших підставах (у власності, оренді, лізину).
Відповідно до п. 4.1.1. відповідальність за вантаж, прийнятий до перевезення - це настання відповідальності страхувальника за втрату, недостачу, пошкодження або псування вантажу під час перевезення.
Розділом 2 ОУС визначено, що загальна страхова сума (ліміт відповідальності) по будь-якій претензії по кожному страховому випадку - 100 000 EURO, загальна страхова сума (ліміт відповідальності) по договору в цілому - 500 000 EURO; субліміт відповідальності страховика за страховим ризиком відповідальність за майно - 100 000 EURO по одній страховій події.
Розділом 3 ОУС встановлено, що розмір франшизи по кожному страховому випадку становить 1000 USD.
Розділ 4 ОУС передбачено, що територією страхування є, зокрема, Європа, за виключенням країн колишнього СРСР та за виключенням: Італія на південь від Риму (тільки для ризику крадіжки, пограбування та незаконного заволодіння), Інгушетія, Дагестан, Абхазія, Осетія, Кабардино-Балкарія, Карачаєво Черкесія, Адигея, зони військової дії та інші зони відповідно до чинного реєстру Лондонського Комітету з військових ризиків.
Розділом 5 ОУС погоджено, що страхуванням забезпечуються перевезення, які страхувальник виконує з використанням транспортних засобів зокрема, тягач Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Розділом 6 ОУС визначено, що строк дії договору страхування - з 15.04.2023 по 14.04.2024.
Пунктом11.3.2 ЗУС встановлено, що після одержання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний після одержання всіх необхідних документів по події, що має ознаки страхового випадку, протягом десяти робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.
В межах укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна" договору про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні № 1/01/11 від03.01.2011 сторонами було погоджено заявку від 29.11.2023 на перевезення вантажу за маршрутом (Brescia) Італія - (м. Київ) Україна, автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 .
На вказане перевезення оформлена товарно-транспортна накладна CMR №090519 від 01.12.2023, відповідно до якої ТОВ "ТРАНС-ЗАХІД" прийняв до перевезення 12 600 кг продукції Bev.Bianka та 2700 кг продукції Ciocclato.
Відповідно до рахунку (інвойсу) № 1892/2 від 01.12.2023 вартість товару становила 49768,29 EURO.
03.12.2023 під час транспортування вантажу, на території адміністрації с. Мугі (Угорщина) на розв'язці № 14 автодороги М30, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю тягача Renault Magnum, номер НОМЕР_1 та напівпричепа Krone, номер НОМЕР_2 : за напрямком руху на повороті ліворуч транспортний засіб з'їхав з правого боку за межі проїжджої частини та зіткнувся з дорожнім огородженням. Під час зіткнення автопоїзд загорівся та злетів у глибоку канаву.
Вказана подія підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, виданою Поліцейським управління м. Тисауйварош, у якій також вказано, що проти винуватця ДТП - ОСОБА_2 у відділі поліції міста Тисауйварош розпочато кримінальне провадження.
Ухвалою Поліцейського управління м. Тисауйварош про закриття провадження від 16.05.2024 у справі № 05050/85/2023 припинено провадження щодо водія ОСОБА_3 , оскільки за даними та доказами неможливо встановити вчинення злочину. Так, в ухвалі зазначено, що провадження було відкрито через підозру у вчиненні злочину, пов'язаного з керуванням транспортним засобом у стані сп'яніння на дорозі загального користування. Однак, медичний експерт встановив та описав у своєму експертному висновку, що зворотній відлік часу вчинення акту за наявними зразками неможливий. Кількість алкоголю, повідомленого підозрюваним у його свідченнях та вжитого після злочину, приблизно відповідає виміряному значенню. В ухвалі зазначено, що враховуючи те, що не можна виключити факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а за наявними даними та доказами не можна встановити вчинення злочину, вирішено провадження закрити.
Відповідно до офіційного свідоцтва про пожежу № НОМЕР_3 , виданого 05.12.2023 Відділенням з ліквідації наслідків стихійних лих міста Тісауйварош, засвідчено, що 03.12.2023 на околиці с Мухі, траса М30 (по правій стороні) на 13-му кілометрі ділянки виникла пожежа. У зазначеному місці повністю згорів тентовий причіп та вантаж тягача на українській реєстрації (Renault). Транспортний засіб перевозив вантаж, що містив пральний порошок, каву та какао, який був повністю знищений. Причина виникнення - ДТП.
Актом про втрату вантажу від 05.12.2023 позивачем та ТОВ "Компанія "Ліберті Україна" засвідчено, що в результаті ДТП, яка сталась 03.12.2023, знищено вантаж, належний ТОВ "Компанія "Ліберті Україна" на загальну суму 49768,29 євро.
Претензією від 05.12.2023 № 440-23 у зв'язку із втратою (знищенням) вантажу ТОВ "Компанія "Ліберті Україна" звернулася до позивача з вимогою відшкодувати шкоду у розмірі 1981633,96 грн, що на день здійснення оплати (29.11.2023) становило еквівалент 49768,20 євро.
07.12.2023 між позивачем та ТОВ "Компанія "Ліберті Україна" укладено угоду про відшкодування шкоди, спричиненої втратою вантажу, згідно із умовами якої позивач здійснює оплату вартості втраченого вантажу в розмірі 1981633,96 грн, що є еквівалентом 49768,29 євро до 05.03.2024 згідно з графіком.
На виконання умов договору страхування позивач упродовж 24 годин з моменту настання події повідомив на гарячу лінію страховика про настання події.
05.12.2023 уповноважена особа відповідача надіслала на електронну адресу позивача повідомлення про присвоєння номеру страхової справи (101046) та просила надати документи для подальшого врегулювання.
В подальшому, на виконання умов договору з метою сприяння страховику в розслідуванні обставин події, що має ознаки страхового випадку, позивачем на електронну адресу уповноваженої особи відповідача були надіслані:
- 07.12.2023 - заява про настання збитку від 06.12.2023 з додатками, зокрема: договір страхування, товаросупроводжувальні документи на товар, договір на перевезення, заявка на перевезення, копія акту ДСНС (Сертифікат пожежної служби № 35550/2014-1/2023), протокол (про накладення арешту від 04.12.2024);
- 08.12.2023 - претензія ТОВ "Компанія "Ліберті Україна";
- 11.12.2024 - акт про втрату вантажу від 05.12.2023, сертифікат на вантаж від 01.12.2023, пояснення водія від 11.12.2023 та фото з місця ДТП;
- 06.02.2024 - угода про розтермінування від 07.12.2023 та платіжні інструкції;
- 09.02.2024 - підтвердження про сплату чергового платежу згідно претензії та угоди про розтермінування.
29.02.2024 відповідач направив позивачу електронний лист, у якому просив надати довідку з поліції про перевірку на вживання алкоголю, матеріали розслідування кримінальної справи проти водія та результати цього розслідування.
З метою виконання вимог страховика позивач 14.03.2024 та 17.10.2024 звертався до Поліцейського управління м. Тисауйварош з проханням надати всі матеріали по кримінальному провадженню № 05050/985/2023.
Електронним листом від 01.04.2024 позивач повідомив відповідача, що станом на 01.04.2024 відповіді від поліції Угорщини на запити не надходило.
17.07.202 позивачем надіслано відповідачу ухвалу про закриття провадження.
09.09.2024 відповідач просив позивача надати пояснення щодо посвідчення водія, а також надати інструкцію водія.
Позивачем 09.09.2024 надано відповідь та пояснення щодо посвідчення водія та дійсне посвідчення водія.
Електронним листом від 10.09.2024 позивач надіслав інструкцію водія та платіжну інструкцію про сплату чергового платежу.
11.09.2024 на запит відповідача позивачем надіслано звернення про видачу вилученого посвідчення водія та супровідний лист BORSOD-ABAUJ-ZEMPLEN VARMEGYEI KORMANYHIVATAL TISZAUJVAROSI JARASI HIVATAL.
21.10.2024 позивач надіслав відповідачу отриманий на його запит лист з довідкою про ДТП від Тисауйвароського управління поліції за №05050/985-91/2023.
22.11.2024 на запит страхувальника позивач надав контактні дані водія ОСОБА_1
01.01.2025 відповідач звернувся до третьої особи з листом, у якому зазначив, що матеріли, надані позивачем, не місять інформацію, яка запитується страховиком, зокрема розширені пояснення водія та матеріали слідства, оскільки такі документи має право отримати лише водій.
На виконання вимог відповідача, водій ОСОБА_1 звернувся з запитами до відповідних органів Угорщини, на які йому було отримано відповідь настуного змісту:"Додаю ухвалу про припинення провадження угорською та українською мовами. Вона містить усе необхідне для адміністрування страхування. Провадження щодо Вас припинено, штрафи не накладалися, заборони на виїзд та інші обмежувальні заходи не застосовувалися. Процедуру припинили, оскільки за наявними доказами не вдалося довести, що на момент ДТП він був п'яний. Я не можу надіслати Вам нічого іншого, пов'язаного зі справою, що сприяло б адміністративному процесу. Стільки ж отримують громадяни Угорщини.".
09.01.2025 отримано відповідь Управління дорожнього руху Тисауйварош про те, що повернення водійських прав здійснювалось за рішенням поліції про припинення процедури 05050/985/2023 та запитати інші документи по справі можна у відділі поліції.
Зазначені відповіді компетентних органів Угорщини надіслані третьою особою відповідачу 13.01.2025.
Оскільки після отримання повного та вичерпного пакету документів відповідачем не було прийнято рішення по спірному страховому випадку, позивач 24.02.2025 звернувся до Національного банку України із скаргою на бездіяльність страховика.
У свою чергу, позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних інструкцій № 2211 від 20.12.2023, № 2215 від 21.12.2023, № 143 від 02.02.2024, № 267 від 05.03.2024 на загальну суму 1981633,96 грн щодо відшкодування збитків ТОВ "Компанія "Ліберті Україна" за претензією та угодою про відшкодування шкоди.
В подальшому листом від 25.02.2025 вих № 277-31 (за доводами позивач, отриманий 10.03.2025) відповідач повідомив позивача, що згідно п. 12.1.4, п. 12.1.7 ЗУС заявлені збитки по події, що мала місце 03.12.2023 не підлягають відшкодуванню. Відповідач своє рішення обґрунтував таким:
- ненадання на вимогу страховика матеріалів кримінальної справи, робить неможливим встановлення обставин настання події, що має ознаки страхової;
- страхувальник не ознайомив водія з вимогами страховика, зокрема з п. 20 "Інструкція для водіїв", зокрема з вимогою п.п. 5) п. 20.2 викликати представників поліції і залишатись біля місця події до їх прибуття. Як наслідок, водій замість очікувати поліцію, вирушив на пошуки алкоголю.
Позивач вважає рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування неправомірним та таким, що суперечить умовам договору та приписам законодавства, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Посилаючись на безпідставність відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача: 1 940 194,46 грн страхового відшкодування, 15521,56 грн інфляційних втрати, 6857,13 грн 3% річних.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою відмови у виплаті страхового відшкодування в листі від 25.02.2025 вих № 277-31 відповідачем вказано п. 12.1.4, п. 12.1.7 ЗУС договору, згідно із яким страховик може повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування:
- якщо страхувальник не сприяє або чинить перешкоди страховику в розслідуванні обставин події та/або не виконує розпоряджень та рекомендацій страховика щодо зменшення розміру збитку і врегулювання претензій;
- при невиконанні (недотриманні) страхувальником умов цього договору страхування.
Так, у листі від 25.02.2025 вих № 277-31 вказано, що згідно розділу 9 ЗУС страхувальник зобов'язаний з моменту настання події, що має ознаки страхового випадку:
- невідкладно вжити заходів щодо одержання відповідних документів, що підтверджують факт настання події, що має ознаки страхового випадку, від уповноважених державних установ країни місця події (п. 9.1.5 ЗУС);
- надати страховику всі документи і письмові матеріали, що стосуються події, що мають ознаки страхового випадку;
- сприяти страховику в розслідуванні обставин події, що має ознаки страхового випадку. Факт вжиття алкоголю до приїзду поліції та ненадання на вимогу страховика матеріалів кримінальної справи, робить неможливим встановлення обставин настання події, що має ознаки страхової.
Апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом першої інстанції належним чином досліджено надані позивачем докази, які свідчать, що позивачем невідкладно вжито заходів щодо отримання всіх документів, що підтверджують факт події, що має ознаки страхового випадку від державних установ Республіки Угорщини та відповідні докази щодо обставин події долучені до позову: Свідоцтво про пожежу № 35550/2014-1/2023 від 05.12.2024 (Акт про пожежу), Рішення про накладення арешту від 04.12.202, протокол про накладення арешту від 04.12.2024. Відповідач не заперечує факту отримання вказаних документів.
Судом вірно встановлено, що позивач сприяв страховику в розслідуванні обставин події, що має ознаки страхового випадку, про що свідчать звернення позивача на вимогу страховика до компетентних органів Республіки Угорщини.
При цьому, відповідач не заперечує факту надання йому копії протоколу щодо затримання транспортного засобу, ухвали про закриття провадження від 16.05.2024 у справі № 05050/85/2023.
Разом з тим, ненадання позивачем відповідачу матеріалів кримінальної справи, яку Відділ поліції Тисауйварош відмовся надавати позивачу та третій особі не є порушенням позивачем умов 9 ЗУС та не могло бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Як обґрунтовано враховано місцевим господарським судом, жодних доказів того, що страхувальник не сприяв або чинив перешкоди страховику в розслідуванні обставин події матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Згідно з п.п. 5 п. 20.2 якщо водій став учасником дорожньо-транспортної події він має викликати представників поліції і залишатись біля місця події до їх прибуття.
При цьому твердження відповідача про те, що "водій замість очікувати поліцію, вирушив на пошуки алкоголю" є припущеннями відповідача, які не підтверджені жодними доказами.
Натомість, відповідно до пояснень водія, останній не залишав місце ДТП, в момент очікування поліції, розуміючи складність ситуації та що транспортний засіб і товар вже не врятувати, в стресовій для мене ситуації, вжив алкогольний напій, який знаходився в транспортному засобі.
Матеріали ухвали про закриття провадження не містять жодної інформації про те, що на момент прибуття поліції водій був відстутній на місці ДТП.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зазначений стандарт доказування підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Щодо суми страхового відшкодування, слід врахувати, що відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Обґрунтовуючи заявлену до стягнення суму страхового відшкодування позивач послався на те, що виплатив ТОВ "Компанія "Ліберті Україна" вартість втраченого вантажу в розмірі 1981633,96 грн, що є еквівалентом 49768,29 євро.
Умовами договору страхування встановлено франшизу 1000 USD. Гривневий еквівалент для визначення розміру франшизи позивачем застосовано станом на дату подання позову та заявлено до стягнення з відповідача 1 940 194,46 грн страхового відшкодування (1981633,96 грн - 41439,50 грн).
На підтвердження вартості знищеного вантажу на суму 49768,29 євро, що еквівалентно на дату оплати (29.11.2023) такого товару покупцем (ТОВ "Компанія "Ліберті Україна") 1981633,96 грн, позивачем було подано: CMR №090519 від 01.12.2023, рахунок (інвойс) № 1892/2 від 01.12.2023, митну декларацію на товар, сертифікат якості, Акт про втрату вантажу від 05.12.2023, угоду про відшкодування шкоди від 07.12.2023.
Обставини щодо вартості втраченого вантажу відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
Відповідно до п. 11.3.2 ЗУС після одержання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний після одержання всіх необхідних документів по події, що має ознаки страхового випадку, протягом десяти робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.
Враховуючи, що останній документ по страховій події відповідачу надано 13.01.2025, то останнім днем строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування було 27.01.2025. Отже, саме на вказану дату слід обраховувати гривневий еквівалент суми франшизи.
Згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют станом на 27.01.2025, 1 долар США складав 41,9253, отже розмір франшизи становив 41925,30 грн.
Таким чином, судом вірно визначено, що належна до виплати відповідачем сума страхового відшкодування становила 1 939 708,66 грн (1981633,96 грн - 41925,30 грн = 1 939 708,66 грн).
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 11.3.4 договору страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом п'яти робочих днів після ухвалення рішення про виплату.
З огляду на викладене правомірним є висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних та інфляційних втрат, перерахунок яких обґрунтовано здійснено судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/3523/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена - 24.11.2025 (після закінчення підготовки для підтримання кваліфікації суддів Ходаківської І. П., Демидової А. М. і Владимиренко С. В. у Національній школі суддів України з 17.11.2025 по 21.11.2025).
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко