Справа № 991/11867/25
Провадження 1-кс/991/11957/25
20 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (особливо тяжкий корупційний злочин);
2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків, термін дії яких закінчується 24.11.2025;
4) 29.11.2024 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні у порядку ст. 290 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримала, просила задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 просив Клопотання задовольнити частково, не продовжувати обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну, та заборону виїзду ОСОБА_4 за кордон. Змінити відповідний обов'язок та зобов'язати підозрюваного попереджати про виїзд за кордон сторону обвинувачення.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
23.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 (справа № 991/3540/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 30 280 000, 00 гривень, у разі внесення якої на підозрюваного покладаються додаткові процесуальні обов'язки, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; (2) не відлучатись за межі Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_4 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
29.04.2024 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням визначеного розміру застави, а за такого, він вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави та покладено відповідні додаткові процесуальні обов'язки.
Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави додаткових процесуальних обов'язків неодноразово продовжувався.
Востаннє, ухвалою слідчого судді від 24.09.2025 (справа № 991/9628/25), продовжено на два місяці, тобто до 24.11.2025 включно, строк дії додаткових процесуальних обов'язків, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; (2) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (3) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також особами, які зазначені у повідомлені про підозру ОСОБА_4 , а саме: які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 (справа № 991/5003/24) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до восьми місяців, тобто до 23.12.2024 включно.
22.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).
29.11.2024 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов'язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин, ОСОБА_4 у період з 02.03.2017 по 09.08.2021 спільно із ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_20 , організували заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 1250 земельними ділянками загальною площею 2 499,1387 гектарів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, що стало можливим внаслідок протиправного вилучення службовими особами ГУ ДГК в Сумській області землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Ринкова вартість земельних ділянок на момент безповоротного вибуття з державної власності становила 280 702 336, 00 грн, чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК в Сумській області.
Також ОСОБА_4 у період з 02.03.2017 по 09.08.2021, спільно з ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_20 , вчинили незакінчений замах на організацію заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 293 земельними ділянками загальною площею 3244,4989 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 195 702 295, 00 гривні.
Отже, за версією сторони обвинувачення ОСОБА_4 , як організатор, керував спільно з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вчиненням злочину, здійснював загальне керівництво діями інших співучасників злочину та розробляв плани дій співучасників вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується копіями документів, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, зокрема, протоколами огляду речей та інформації, протоколами за результатами проведення НСРД, протоколами допиту свідків, висновками експертів за результатом проведення судових земельно-оціночних експертиз ті іншими доказами у їх сукупності (Том № 1 а.197-319, Том № 2 а. 13-165).
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у Повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до інкримінованих йому злочинів.
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у організації у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акту щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 08.08.2029) (Том № 2 а. 1), та значні майнові активи підозрюваного та його близьких осіб (Том № 2 а. 166-213).
Разом з тим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику.
При цьому, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за межі території України.
Слідчий суддя бере до уваги, що на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв'язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов'язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану. Однак, згідно матеріалів Клопотання у 2023-2024 роках ОСОБА_4 три рази покидав територію України (Том № 2 а. 185), що вказує на наявність у нього можливості перетинати державний кордон навіть в умовах воєнного стану.
При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя в сукупності із встановленими вище обставинами також враховує наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків (одружений, має двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи, значну кількість нерухомого майна на території України) та належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Однак, оцінюючи всі зазначені вище обставини у сукупності, слідчий суддя доходить висновку про продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тобто не виключається можливе вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_4 , який фактично контролює ТОВ «АФ Довіра 2008», маючи персональні дані та засоби для зв'язку осіб, які отримали у власність земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», може безпосередньо або опосередковано через інших осіб незаконно впливати на них, у тому числі використовуючи їхню залежність від договірних відносин з ТОВ «АФ Довіра 2008» по оренді землі.
Крім того, згідно протоколу НСРД щодо ОСОБА_10 від 16.12.2019 (Т. 2 а. 79-143), представник ТОВ «АФ Довіра 2008» ОСОБА_10 , дізнавшись про те, що один з державних реєстраторів права власності роз'яснює особам, які отримали земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», що вони можуть вільно розпоряджатися отриманою землею і не передавати її в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008», почав вживати заходів з метою залякування згадано державного реєстратора. ОСОБА_10 обговорював необхідність завдати фізичної шкоди державному реєстратору та залякати його, використовуючи учасників АТО. При цьому ОСОБА_10 розповів ОСОБА_21 , що звертався з вказаним питанням до ОСОБА_4 для того, щоб останній надав працівників служби безпеки ТОВ «АФ Довіра 2008» для залякування державного реєстратора, на що ОСОБА_4 відповів: «Ну, мы ж не можем так, он же сразу заяву накатает» (Том № 2 а. 88-зворот).
Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати про продовження існування ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними додатковими процесуальними обов'язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.
Сторона захисту просила не продовжувати покладений на ОСОБА_4 обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну, та заборону виїзду ОСОБА_4 за кордон, а також змінити відповідний обов'язок та зобов'язати підозрюваного попереджати про виїзд за кордон сторону обвинувачення.
Слідчий суддя зазначає, що положення ст. 194 КПК України містять вичерпний перелік обов'язків, які можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу. Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає покладання на підозрюваного обов'язку попереджати сторону обвинувачення про виїзд за кордон. При цьому, при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків слідчий суддя не може виходити за межі відповідного клопотання та покладати на особу нові обов'язки.
При застосуванні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 не заборонялося виїжджати за кордон. Обмеження у вільному виїзді за кордон пов'язане із покладанням на нього обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Як зазначив у судовому засіданні ОСОБА_4 , необхідність його виїзду за кордон пов'язана із участю у міжнародних сільськогосподарських виставках, зокрема техніки, задля його обізнаності із технічними новинками у сільськогосподарській сфері та модернізації своєї роботи.
Разом з тим, стороною захисту не доведено неможливості отримання ОСОБА_4 відповідної інформації з інших джерел, зокрема мережі Інтернет.
Дозвіл на тимчасовий виїзд ОСОБА_4 за кордон може бути наданий прокурором чи слідчим суддею, у випадку звернення сторони захисту з відповідним клопотанням та належним його мотивуванням.
За такого, стороною захисту не доведено відсутності підстав для непродовження покладеного на ОСОБА_4 обов'язку здати на зберігання свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (3) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_4 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 23.12.2024.
29.11.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов'язків ще на два місяці, тобто, до 20.01.2026 включно, але у межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_4 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 20 січня 2026 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_22