Іменем України
25 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 405/8053/24
провадження № 22-ц/4809/1346/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А.,
за участю секретаря - Соловйової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного центру зайнятості про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок порушення державою права на поворотне прийняття на роботу та неякісної послуги з працевлаштування (суддя Шевченко І.М.), -
Короткий зміст позовних витмог
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом до Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, в якому просив визнати порушення в діях та бездіяльності Міськрайонним центром зайнятості в реалізації його переважного права в поворотному прийнятті на роботу, неякісної послуги з працевлаштування. Стягнути з казначейського рахунку Міськрайонного центру зайнятості матеріальну шкоду на його користь у вигляді середнього заробітку неотриманої заробітної плати (неотриманого доходу) за посадою інженер-технолог першої категорії, яка утворилась за кожен робочий день з моменту порушення права на поворотне прийняття на роботу на користь позивача в сумі 732 526 грн та стягнути з казначейського рахунку Міськрайонного центру зайнятості моральну шкоду на його користь в сумі 100000 грн.
Позов мотивує тим, що його було звільнено з ТОВ «Друкмаш-центр» 20.07.2016 року за п.1 ст. 40 КЗпП з посади провідного інженера - конструктора.
На аналогічних (наближених) соціальних та трудових умовах та гарантіях йому вдалось працевлаштуватися лише 17.02.2020 року. До цього часу не мав постійного стабільного доходу, через що відбулось значне зменшення матеріального забезпечення його та сім'ї, де він є батьком двох неповнолітніх на той час дітей, які перебували на його утриманні, не міг відновити своє соціальне та матеріальне становище, за наслідками чого йому та сім'ї було завдано матеріальної та моральної шкоди. Матеріальна шкода також полягає у несплаті внесків у пенсійний фонд, податків від доходу, втрата страхового стажу по виходу на пенсію. Моральна шкода полягає у втраті професійного стажу через розрив у роботі за фахом.
За інформацією Міськрайонного центру зайнятості від 11.01.2022 року ТОВ «Друкмаш-центр» після його звільнення проводив набір 26.06.2017 року (в межах одного року) працівників аналогічної кваліфікації. Під час направлення на роботу інших працівників аналогічної кваліфікації він був безробітний та знаходився на обліку у відповідача.
Записи в трудовій книжці при її знаходженні (зберіганні) у відповідача на час роботи до дати звільнення - мали бути враховані при застосуванні переважного права, тому були відомі відповідачу в повному обсязі.
Оскільки роботодавець за посередництвом відповідача проводив набір працівників з аналогічною кваліфікацією - відповідач неправомірно укомплектував іншим працівником вакансію роботодавця, чим порушив переважне право позивача на укладення трудового договору у разі поворотного прийнятті на роботу протягом одного року, допустив дискримінацію, неякісну послугу з працевлаштування. Його не було проінформовано про таку вакансію.
Відзив на позовну заяву
19.12.2024 року відповідачем подано відзив на позов, за яким просить у задоволенні відмовити, з підстав пред'явлення вимоги до неналежного відповідача.
28.01.2025 року відповідачем подано відзив на позов, після здійснення заміни сторони відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні позову.
Вказано, що ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених ним доводів про завдання йому шкоди.
Позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв'язку з протиправними діями центру зайнятості, утворювали підстави для стягнення моральної шкоди, як й не зазначено самих протиправних дій.
Тобто, стороною належним чином не доведено факт заподіяння йому центром зайнятості моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
Звертає увагу, що відповідач не наділений повноваженнями з питань контролю за дотриманням права поворотного прийняття на роботу, передбаченого Кодексом законів про працю України. Нормою права закріплено додаткову гарантію щодо працівників, зазначених у ст. 42-1 Кодексу законів про працю України на укладення трудового договору у випадку, якщо власник після раніше проведеного ним скорочення чисельності або штату та звільнення працівників, знову здійснює прийняття працівників на роботу.
Однак, центри зайнятості повноваженнями щодо реалізації права громадян на поворотне прийняття на роботу не наділені. До повноважень центру не відносяться питання, пов'язані з підбором та розстановкою персоналу підприємств, установ та організацій, що є виключною компетенцією їх керівників. Фахівці центру зайнятості не беруть участі у реалізації права поворотного прийняття на роботу громадянина, закріпленого ст.42-1 Кодексу законів про працю в Україні, не здійснюють контроль за дотриманням цієї норми трудового законодавства, про що позивачу неодноразово роз'яснювалось у відповідях на його запити, зокрема від 24.10.2022р.
Відповідь на відзив
03.02.2025 року позивачем подана відповідь на відзив, за якою виходить, що відзив відповідача не містить доказу виконання покладеної державою гарантії працівнику, який втратив роботу.
Центр не довів як саме він надав особливу гарантію у працевлаштуванні, якщо відповідач підпадав під застосування переважного права працевлаштування на етапі направлення, натомість перевага була надана іншому працівнику.
Додаткові пояснення
08.04.2025 року представником відповідача суду надані додаткові пояснення у справі, якими вказується, що позивач не мав особливих гарантій, що встановлені чинним законодавством для окремих категорій безробітних.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про зайнятість населення», кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується, зокрема, шляхом надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
За ч.1 ст. 49 Закону встановлює особливі гарантії для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, а саме: особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади.
21.05.2025 року (реєстрація суду) позивачем подані додаткові пояснення, які він просив врахувати при розгляді справи.
Процесуальні обставини у справі
Ухвалою суду від 15.01.2025 року за клопотанням позивача у справі замінено відповідача Кропивницьку філію Кіровоградського обласного центру зайнятості на належного відповідача Кіровоградський обласний центр зайнятості.
Судове рішення
Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 21.05.2025р, урахвання ухвали від 02.06.2025р, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного центру зайнятості про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок порушення державою права на поворотне прийняття на роботу та неякісної послуги з працевлаштування відмовлено, судові витрати в справі віднесені за рахунок держави.
Суд дійшов висновку, що забезпечуючи надання позивачу соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття, фахівці центру зайнятості діяли виключно на підставах, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Позивач жодним чином не обґрунтував та не надав докази на підтвердження того, що центр зайнятості надав неякісні послуги з працевлаштування, які начебто призвели до матеріальних та моральних збитків.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить:скасувати рішення Подільського районного суду від 21.05.2025 р про відмову у відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок порушення державою права на поворотне прийняття на роботу та неякісної послуги з працевлаштування по справі 405/8053/24; визнати порушення в діях та бездіяльності державного центру зайнятості реалізації його переважного права в поворотному прийнятті на роботу, неякісної послуги з працевлаштування та стягнути з казначейського рахунку Кіровоградського обласного центру зайнятості матеріальну шкоду на його користь у вигляді середнього заробітку неотриманої заробітної плати (неотриманого доходу) за посадою інженер-технолог першої категорії, яка утворилась за кожен робочий день з моменту порушення права на поворотне прийняття на роботу на користь позивача ОСОБА_1 в сумі 732 526 грн; стягнути з казначейського рахунку Кіровоградського обласного центру зайнятості моральну шкоду на користь позивача ОСОБА_1 у сумі 100 000 грн.
Вказує, що суд першої інстанції прийняв рішення суду з порушенням норм процесуального і матеріального права, яке потягло винесення незаконного судового рішення. Справа розглянута однобоко, поверхнево.
До процесуальних порушень допущених судом першої інстанції відносяться наступні.
Суд у мотивувальній частині рішення не врахував та не надав оцінку доказам позивача трудового стажу інженера-технолога, всіх поданих додатків до трудової книжки, які були подані у відповіді на відзив.
Суд у мотивувальній частині рішення не надав оцінки доказам надані відповідачем, які суд залучив своєю ухвалою від 25.02.2025 р за заявою позивача, де вказано підставу звільнення іншого працівника, який перебував також в статусі безробітного одночасно з позивачем, оскільки в такому доказі вказано, що інший працівник, якому незаконно надана перевага - не мав переважного права на працевлаштування у такого роботодавця, оскільки не був звільнений за п.1 ст.40 КЗпП (Кодексу законів про працю України).
Суд у мотивувальній частині свого рішення не врахував подані заявою додаткові пояснення позивача від 20.05.2025 р.
Останнє судове засідання проведено без присутності позивача, на що позивач не надсилав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та волів надати пояснення по суті нових для нього обставин стосовно підстави звільнення іншого працівника з попередньої роботи, які виявились при отримані доказів відповідача на витребування суду ухвалою.
Суд не надав оцінки стосовно часу перебування третьої особи в центрі зайнятості та надання йому переваги значно швидше у працевлаштуванні з порушенням прав позивача.
До порушень матеріального права судом першої інстанції відноситься наступні:
Суд не застосував пп.7 п.1 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки позивач набув статусу безробітного за законом «Про зайнятість населення», відповідач зобов'язаний надавати послугу з працевлаштування позивачу, консультувати про його права як безробітного за ст.42-1 КЗпП.
Бездіяльність відповідача щодо позивача на предмет ненадання направлення позивачу на аналогічну за кваліфікацією роботу, не повідомив позивача по таку вакансію, на яку розповсюджується переважне право позивача на працевлаштування.
Суд першої інстанції не застосував пп.3 п.1 ст.9 Закону України «Про зайнятість населення».
Відзив на апеляційну скаргу
Ухвалою суду від 07 серпня 2025 року відзив на апеляційну скаргу у даній справі, поданий представником відповідача ОСОБА_2 , повернуто заявнику без розгляду.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 травня 2025 року.
Відповідач у строк до 23 липня 2025 року має право подати до суду апеляційної інстанції в письмовій формі відзив на апеляційну скаргу разом з доказами надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 травня 2025 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 11 годину 00 хвилин 17 вересня 2025 року.
Ухвалою від 07 серпня 2025 року відзив на апеляційну скаргу у даній справі, поданий представником відповідача ОСОБА_2 , повернуто заявнику без розгляду.
У встановленому процесуальним законом порядку учасників справи повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.
Дата судового рішення
Згідно з частиною першою статті 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Обставини встановлені судом першої інстанції
Згідно з даними персональної картки безробітного № 110616093000015 позивач був зареєстрований у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості з 07.10.2016 року по 06.03.2019 року після звільнення з посади інженера-конструктора ТОВ «Друкмаш-центр» за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Реєстрацію позивачу було припинено, у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування.
Як пояснила представник відповідача інформація про вакансію інженера-технолога від ТОВ «Друкмаш-центр» надійшла до центру зайнятості 19.06.2017 року у звіті за формою № 3-ПН та у цей же день було видано направлення на працевлаштування № 11061706190005001 від 19.06.2017 року на цю посаду іншому зареєстрованому безробітному, який був в цей день, а саме 19.06.2017 року, на відвідуванні в центрі зайнятості та мав освіту за спеціальністю «Технологія машинобудування» і досвід роботи за останнім місцем роботи інженера-технолога на відміну від позивача, який звільнився з посади інженера-конструктора та мав спеціальність «Металорізальні верстати та системи».
Саме цей безробітний, якому було видано центром зайнятості направлення на працевлаштування повністю відповідав вимогам ТОВ «Друкмаш-центр» у заявленій вакансії. Після співбесіди з кандидатом на посаду інженера-технолога роботодавець заповнив корінець направлення на працевлаштування для центру зайнятості, у якому зазначив відповідь про прийняте рішення: «Буде прийнято за умови проходження особою стажування». У цьому ж корінці направлення керівником товариства була зроблена відмітка: «Просимо не направляти на це робоче місце іншу кандидатуру». Корінець направлення знаходиться в персональній справі безробітного.
Форма направлення, яке видають центри зайнятості безробітним, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України № 848 від 17.08.2015 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 року за № 1065/27510 «Про затвердження форм Персональної картки та додатків до неї, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного та направлення на працевлаштування» та містить вичерпний перелік відповіді роботодавця про прийняте рішення.
19.06.2017 року між центром зайнятості, цим безробітним, що пройшов співбесіду, та ТОВ «Друкмаш-центр» був укладений договір про професійне навчання безробітного у роботодавця за № 110617061900002, згідно з яким роботодавець забезпечував навчання безробітного шляхом стажування з 19 по 21 червня 2017 року та працевлаштування його після навчання.
Вакансія інженера-технолога ТОВ «Друкмаш-центр» була укомплектована 22.06.2017 року за підсумками стажування, про що роботодавець повідомив центр зайнятості.
Позивач згідно з додатком 1 до персональної справи на прийомі у фахівця центру зайнятості був 25.05.2017 року, 21.06.2017 року, 27.06.2017 року, тобто не в день, коли надійшла інформація від роботодавця про відкриту вакансію інженера-технолога від ТОВ «Друкмаш-центр», а саме 19.06.2017 року.
Керуючись п.28 розділу «Відвідування центру зайнятості» Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198 (чинний на момент спірних відносин), зареєстрований безробітний зобов'язаний був відвідувати з метою пошуку роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, дата наступного відвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлювалась центром зайнятості не рідше ніж один раз на 30 календарних днів за погодженням з безробітним, що зазначалось в додатку до персональної картки.
Позивач відповідно до диплому має вищу освіту за спеціальністю: «Металорізальні верстати та системи», кваліфікацію магістра з металорізальних верстатів та систем, останнє місце роботи інженер-конструктор, стаж роботи за цією посадою складає 2 роки 10 місяців. У той же час досвід роботи за посадою інженера-технолога складає 4 місяці (з 09.10.2012 року по 14.02.2013 року).
Норми права застосовані судом
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу встановлено ст. 42-1 Кодексу законів про працю України.
Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у ст. 42-1 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.
Основні засади організації діяльності, перелік завдань та повноважень Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, що входив у централізовану систему державних установ державної служби зайнятості, регламентувались Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення», Положенням про Державну службу зайнятості України, затвердженим наказом Наказу Міністерства соціальної політики України від 15.12.2016 року № 1543, Положенням про Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, затвердженим наказом Кіровоградського обласного центру зайнятості від 10.06.2016 року № 108-Д-2016.
Згідно з ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» до основних завдань центру зайнятості відносилось, зокрема: сприяння громадянам у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям послуг з добору працівників; участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру; сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій; участь у реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку; організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці; проведення професійної орієнтації населення; додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці; здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці беруть участь у забезпеченні зайнятості населення та відповідно до п.1 та п.7 ч.4. мають право: проводити добір працівників безпосередньо або через територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З'ясувавши підстави звернення, висновок суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Мотиви апеляційного суду
Спірні правовідносини виникли між сторонами, за наслідком реєстрації позивача на обліку в Кіровоградському обласному центрі зайнятості, вважає, що відносно нього недотриманні положення законодавства про переважне право на працевлаштування, укладання трудового договору, у зв'язку з чим йому завдана шкода, яку просить відшкодувати та відшкодувати втрачений заробіток.
Шкоду пов'язує з неможливістю працевлаштуватися, відтак забезпечувати родину; здійснювати внески в пенсійний фонд та сплачувати податки від доходу; втратою страхового стажу.
Так, позивач перебуваючи в центрі зайнятості в статусі безробітного. довірив відповідачу вирішення питання працевлаштування та правомірно очікував реалізацію своїх трудових прав на працевлаштування, які, на його думку, були незаконно надані іншому працівнику, а його не було проінформовано про вакансію. Вважає, що зазнав дискримінації, домовленість проти нього. Відповідач мав врахувати переважне право на працевлаштування саме позивача до того самого роботодавця, здійснення поворотного прийняття на роботу.
ОСОБА_1 був звільнений з ТОВ «Друкмаш-центр» у 2016 році за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України з посади провідного інженера-конструктора.
В період з 07.10.2016р по 06.03.2019р перебував на обліку у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості, у зв'язку зі звільненням з посади інженера-конструктора ТОВ «ДРУКМАШ-ЦЕНТР» за ст.40 п.1 КЗпП України.
Позивачу стало відомо з інформації Міськрайонного центру зайнятості у 2022р, що ТОВ «Друкмаш-центр» проводив набір протягом року після його звільнення, а саме 26.06.2017р працівника аналогічної кваліфікації з його, інженера-технолога.
Роботодавець не повідомляв про вакансію, позивач не знав, а відповідач, виконуючі державною покладені обов'язки, при наявності вакансії та перебування його на обліку в статусі безробітного, мав першочергово реалізувати його право на працевлаштування.
Таким чином, відповідачем направлялися на роботу працівники аналогічної інженерної кваліфікації, коли він був безробітний та знаходився на обліку.
Підстави, які зазнав позивач через спірні обставини, заподіяли йому шкоди, яку бажає відшкодувати та отримати втрачені кошти заробітку.
Для застосування положень законодавства про відшкодування шкоди, обов'язковим є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між дією і настанням від таких дій шкоди.
Суд першої інстанції дослідивши природу спірних правовідносин, наслідки, на які вказує позивач, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання вимог обґрунтованими.
Сам факт зазнаних та наведених позивачем втрат, через неможливість повторно працевлаштуватися на попереднє місце роботи, за відсутності в діях відповідача відповідних ознак вини та спричинених наслідків, не становлять під ставність вимог. Для відшкодування шкоди обов'язковим є протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Достатніх та переконливих доказів, які б у системному зв'язку з протиправними діями центру зайнятості обумовлювали підстави для стягнення моральної шкоди, відсутні.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці беруть участь у забезпеченні зайнятості населення та проводять добір працівників самостійно або через територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Роботодавець проводить відбір, що є вирішальним в прийнятті на роботу, участь центру зайнятості є опосередкованою, яка зводиться до сприяння в підборі кандидата, направленні кандидата на наступну співбесіду, за умови, якщо суб'єкт господарювання звернувся до центру зайнятості. Тобто відповідач не вирішує питання прийняття на роботу громадянина.
Позивач вважає, що роботодавець саме за посередництвом відповідача проводив набір працівників аналогічної кваліфікації, а відносно нього допущена дискримінація, його не повідомили про вакансію за його кваліфікацією.
Реєстрація позивача була припинена, у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування.
На час спірних обставин ОСОБА_1 перебував на обліку відповідача.
Так, інформація про вакансію інженера-технолога від ТОВ «ДРУКМАШ-ЦЕНТР», щодо якої заявлена вимога, надійшла до центру зайнятості 19.06.2017р. Як вказує відповідач, у цей же день було видано направлення на працевлаштування №11061706190005001 від 19.06.2017р на цю посаду іншому зареєстрованому безробітному, який в цей час здійснював відвідування в центрі зайнятості та мав освіту за спеціальністю «Технологія машинобудування» і досвід роботи за останнім місцем роботи інженера-технолога. Позивача звільнився з посади інженера - конструктора та мав спеціальність «Металорізальні верстати та системи», тобто направлений кандидат по кваліфікуючим ознакам був в пріоритеті.
Кандидат, якому було видано центром зайнятості направлення на працевлаштування, відповідав вимогам ТОВ «ДРУКМАШ-ЦЕНТР» у заявленій вакансії, у зв'язку з чим керівником товариства зроблена відмітка з проханням більше кандидатів не направляти. За наслідком співбесіди та стажування, вакансія інженера-технолога ТОВ «ДРУКМАШ-ЦЕНТР» була укомплектована 22.06.2017, про що роботодавець повідомив центр зайнятості.
Вищенаведені дії відповідача, алгоритм направлення кандидата на співбесіду відповідають вимогам Законом України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. № 198 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Сторона відповідача звертала увагу, що ОСОБА_1 відповідно до нормативних положень надавалась належна послуга з пошуку роботи. У період з 07.10.2016р по 06.03.2019р йому видано 34 направлення для працевлаштування на постійну роботу та 11 направлень на громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру. Тому, як вказує відповідач, з чим погодився суд першої інстанції, відсутні в діях сторони ознаки, які перешкодили позивачеві повторно працевлаштуватися. Таким чином, посилання, що центр зайнятості заподіяв шкоду працівнику, створив умови, за яких позивач не працевлаштувався, є безпідставними.
Позивач наполягає, що відповідач не відпрацював механізм застосування до кандидатів з дотриманням ст.42-1 КЗпП при підборі працівників для укомплектування на вакансії, що призвело до порушення його права, тривалого безробіття. Центр не запропонував роботу у ТОВ «Друкмаш-центр», надав послугу нарівні з іншими безробітними, тоді коли саме він був звільнений за п.1 ст.40 КЗаП.
Разом з тим, нормами права, якими керується відповідач, не передбачена обов'язковість врахування положень ст. 42-1 КЗпП щодо безробітних, які перебувають на обліку, будь-яке пріоритетне положення осіб, з якими розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40КЗпП.
Таким чином, суд першої інстанції не встановив невідповідність дій закону відповідачем, з чим погоджується колегія суддів, а саме що центр зайнятості надав неякісні послуги з працевлаштування позивачу, що призвело до матеріальних та моральних збитків сторони.
Жодних доказів на підтвердження допущеної будь-якої дискримінації, домовленості на шкоду ОСОБА_1 , не встановлено.
Висновок суду про відсутність підстав для відшкодування шкоди є правильним та обґрунтованим. Бажане позивача, не поєднується з нормативними положеннями, якими керується відповідач, зокрема щодо пріоритетності осіб, які перебувають на обліку в центрі за наслідком звільнення за ч.1 ст. 40 КЗпП.
Відтак, за відсутності доведення факту заподіяння центром зайнятості моральних страждань, втрат майнового/немайнового характеру, суд відповідно до вимог закону, правомірно відмовив у задоволенні позову.
Щодо процесуальних підстав оскарження, зокрема, ненадання оцінки доказам позивача трудового стажу інженера-технолога, доказам відповідача щодо переважного права на працевлаштування, неврахування додаткових пояснень від 20.05.2025 р, проведення останнього засідання без присутності позивача де він бажав надати пояснення по суті нових для нього обставин стосовно підстави звільнення іншого працівника з попередньої роботи, колегія суддів зазначає, що викладене жодним чином не впливає на правильність судового рішення та законних висновків суду першої інстанції. Зазначені порушення, які визначає позивач, не становлять умови обов'язково скасування судового рішення.
Матеріали справи містять достатній обсяг, який висвітлює позицію і обґрунтування сторони.
Щодо порушень матеріального права з огляду положень п.7 ч.1 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про зайнятість населення» то до гарантій Закон відносить гарантоване державою право на допомогу по безробіттю після отримання відповідного статусу в центрі зайнятості. Закон України «Про зайнятість населення», передбачений порядок та умови отримання такої допомоги, тощо. Вимоги ст. 42-1 КЗпП регламентує правовідносини роботодавця і працівника, центр зайнятості не впливає на рішення даних сторін, його роль відсутня в рішенні працевлаштування, прийняття на роботу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що у справі, що переглядається, судом першої інстанції було надано сторонам вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду підлягає залишається визнається таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно з вимог ст. 141 ЦПК України питання про судові витрати змін не зазнають.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного центру зайнятості, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний