№ провадження 11-сс/4809/559/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 398/6956/25 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 309 КПК України
18.11.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.10.2025, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотарівка Світловодського району Кіровоградської області , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 29.10.2025 року до 27.12.2025 року, без визначення застави.
Слідчим відділом Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025121060001853 від 29.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення 30.10.2025 вручено ОСОБА_8 .
Органом досудового розслідування наразі встановлено такі обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 29 жовтня 2025 року перебував біля магазину «Оптовичок», що розташований по вул. Центральній в селі Войнівка Приютівської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, де зустрівся з раніше знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , для спілкування. В ході розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виникла словесна перепалка, що переросла в словесний конфлікт,який тривав короткий проміжок часу, після чого ОСОБА_10 направився до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж дня, 29.10.2025 після конфлікту з ОСОБА_10 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_10 29.10.2025 близько 18:20 год. ОСОБА_8 з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на умисне позбавлення життя ОСОБА_10 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин взяв предмет зовні схожий на гранату та прибув до будинку, де мешкає ОСОБА_10 . Зателефонувавши до останнього ОСОБА_8 попросив його вийти до паркану, де реалізуючи свій злочинний умисел на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, діючи умисно та цілеспрямовано, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, реалізував виниклий раніше злочинний умисел, шляхом висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби, кинув предмет зовні схожий на гранату на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_1 , на території якого перебував в цей момент ОСОБА_10 , де граната здетонувала, розірвавшись на подвір'ї, внаслідок чого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав осколкового поранення лівої здухвинної ділянки.
Після цього, ОСОБА_8 , будучи впевненим про доведення злочинного умислу до кінця з місця вчинення кримінального правопорушення зник, прослідував до місця свого фактичного проживання.
В подальшому потерпілого ОСОБА_10 було доставлено до КП «Центральна міська лікарня м. Олександрія» Олександрійської міської ради, де йому надано медичну допомогу.
Унаслідок противоправних дій ОСОБА_8 , спрямованих на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з медичною довідкою, виданою КП «Центральна міська лікарня м. Олександрія» Олександрійської міської ради було спричинено тілесні ушкодження у вигляді осколкового поранення лівої здухвинної ділянки.
У межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке розглянуте слідчим суддею та за наслідками такого розгляду - задоволене, постановлено застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватись від досудового розслідування та суду, чинити незаконний вплив на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення).
Крім того, враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, що є особливо тяжким, особу підозрюваного, безробітного, стосовно якого наявні інші кримінальні провадження.
Із судовим рішенням не погоджується захист, адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного оскаржив ухвалу слідчого судді і в апеляційній скарзі просить змінити ухвалу слідчого судді і застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.
Вказує, що умислу на вбивство ОСОБА_8 не мав, потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, підозрюваний має багатодітну родину - четверо неповнолітніх дітей на утриманні, двоє неповнолітніх - інваліди дитинства; він є учасником бойових дій, позитивно характеризований, має міцні соціальні зв'язки.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора на заперечення апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення (обґрунтованість підозри) підтверджується наданими прокурором інформацією та фактами, як от: рапортом працівника правоохоронного органу про реєстрацію повідомлення про кримінальне правопорушення від 29.10.2025, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 29.10.2025, протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 29.10.2025, протокол огляду місця події від 29.10.2025, протоколами допиту свідків ОСОБА_11 від 29.10.2025, ОСОБА_9 від 29.10.2025, ОСОБА_12 від 29.10.2025, протоколом обшуку від 29.10.2025.
Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, відноситься до категорії умисних, особливо тяжких, і карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років; злочин інкримінований вчиненням проти життя та здоров'я людини.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються й наступні обставини.
Підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, добре характеризований як особа по місцю проживання та по місцю проходження військової служби у минулому, учасник бойових дій, безробітний, одружений і є батьком п'ятьох дітей, з яких один неповнолітній та троє малолітніх.
Зауважується. що стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , який не судимий, але на розгляді місцевого суду перебуває обвинувальний за обвинуваченням у вчиненні іншого кримінального правопорушення, що направлений для судового розгляду 26.03.2025.
Враховуючи зазначене вище у сукупності, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_8 , зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину та усвідомлюючи міру покарання, що може йому загрожувати, об'єктивно може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи наявність стосовно ОСОБА_8 іншого кримінального провадження на стадії судового розгляду, інкримінування вчинення нового умисного злочину, можливо вважати наявним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Зважаючи, що у даному кримінальному провадженні потерпіла сторона та свідки мешкають у одному селі із обвинуваченим, потерпілий та свідки є ще не допитаними безпосередньо судом, є ризик незаконного впливу з боку підозрюваного на цих осіб з метою зміни (ненадання) показань щодо відомих їм обставин.
З огляду на наведені вище обставини у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, застосувавши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування.
Обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Отже, на думку колегії суддів, обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за наведених обставин, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; тримання підозрюваного під вартою у конкретному випадку виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про недостатність врахування слідчим суддею вимог ст. ст. 177-178 КПК України, - спростовуються зазначеним вище.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про законність постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.10.2025, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 29.10.2025 року до 27.12.2025 року, без визначення застави, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4