Ухвала від 11.08.2025 по справі 760/21958/25

Справа №760/21958/25

1-кс/760/10275/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП-2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090002184 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП-2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090002184 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025100090002184 від 08.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На посаді робітник підсобний, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу психотропних речовин за наступних обставин.

Так, в один із днів, але не пізніше 14 год. 00 хв. 08.08.2025, за невстановлених обставин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою особистого збагачення за рахунок незаконного обігу психотропних речовин, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів, незаконно придбав речовину синього кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), речовину білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС(4 метилметкатинон) та в подальшому розфасував до 8 пластикових колб в яких і зберігав вказані речовини при собі у власній сумці чорного кольору з написом «Guess», з метою подальшого збуту..

Під час перебування ОСОБА_4 08.08.2025 приблизно о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Західна поблизу будинку №8, на території тротуару останній був зупинений працівниками поліції. За результатами проведеного обшуку в порядку ст. 208 КПК України виявлено факт незаконного зберігання з метою збуту ОСОБА_4 у власній сумці чорного кольору з написом «Guess» 8 пластикових колб ізречовинами синього та білого кольорів, у двох з яких, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,939 г, та яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС(4 метилметкатинон) масою 0,826 г, яку у подальшому вилучено.

ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

09.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_4 підтверджується:

- рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 08.08.2025;

- протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 08.08.2025;

- протоколами огляду ділянок місцевості за адресою: м. Київ, вул. Західна 8 від 08.08.2025;

- показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 08.08.2025

- висновком експерта №2615/24 від 23.05.2024 за результатами проведення експертизи матеріалів речовин та виробів;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Як зазначено в клопотанні, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна тому, з метою уникнення покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Таким чином, вказана обставина свідчить про необхідність запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також спробам продовження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак, може бути застосовано у виняткових випадках, та враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, дає підстави вважати, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та у подальшому від суду.

Будь-які із визначених КПК України більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 а тому для їх застосування відсутні законні підстави і вони не є співрозмірними та не є можливими для їх застосування.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України -позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та усвідомлюючи міру покарання, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ним діяння.

На підтвердження вказаного ризику, слідчий зазначає, що ОСОБА_4 до повідомлення про підозру у вчиненні даного злочину не мав роботи і доходу, з 12.09.2024 по теперішній час обліковується у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 як такий, що самовільно залишив розташування частини, не має стійких соціальних зв'язків, що дає підстави вважати про наявність можливості реалізувати даний ризик.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні є те, що йому відомі дані цих осіб (останньому та його захиснику вручались копії матеріалів провадження, у тому числі і протоколи допитів свідків у провадженні, у яких зазначені всі дійсні анкетні дані останніх та дійсні місця проживання, тому він достовірно усвідомлює, що даним свідкам та потерпілому відомі фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та їхні покази є одним з основних джерел доказування. Тому існує ризик того, що підозрюваний шляхом погрози, підмовляння, підкупу може схиляти їх до дачі неправдивих показань, взагалі відмовити від участі у кримінальному провадженні, що вкрай негативно вплине на хід судового процесу в подальшому, та, як, наслідок, не притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний раніше судимий за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не має офіційного джерела доходу, належних засобів для існування, не зайнятий суспільно-корисною працею, а навпаки вирішив збагатитись, за рахунок незаконного обігу психотропних речовин та їх збуту.

У тому числі враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення кримінального правопорушення, характер інкримінованого злочину, що в сукупності свідчить про ймовірність свідомої поза процесуальної поведінки ОСОБА_4 .

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ст .177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Окрім цього, орган досудового розслідування зазначає, що необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, а саме: вагомість наявних доказів у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, відсутність постійного джерела доходу, соціальні зв'язки підозрюваного, а також майновий стан та інші.

Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в підозрюваного ОСОБА_4 хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», немає.

Крім того, інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 з наступних причин:

1) особисте зобов'язання - у зв'язку з тим, що цей запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків, враховуючи тяжкість та обставини злочину та встановленої процесуальної поведінки підозрюваного, особу підозрюваного, вимагається постійний контроль за його поведінкою, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням його свободи;

2) особиста порука - на адресу слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП в м. Києві у ході досудового розслідування не надходили письмові звернення осіб, які б могли поручитися за підозрюваного ОСОБА_4 );

3) домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки.

З огляду на вищевказане орган досудового розслідування просить відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів із визначенням розміру застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що підозра необґрунтована, ризики не доведені. Вказував, що все затримання було постановочне. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025100090002184 від 08.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з фабулою, внесеною до Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 08.08.2025 приблизно і 14:11 за адресою: м. Київ, вул. Західна, 11 працівниками карного розшуку у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумці виявлено 8 колб з порошкоподібною речовиною, які останній зберігав при собі з метою збуту.

08.08.2025 о 14 год. 11 хв. ОСОБА_4 було затримано відповідно до ст. 209 КПК України за адресою: м. Київ, вул. Західна, 11, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.08.2025 огляд проводився за адресою: м. Київ, вул. Меньшина, 8 за участі ОСОБА_4 в проміжок часу з 18 год. 02 хв. до 18 год. 07 хв.

Разом з тим, відповідно до протоколу огляду місця події від 08.08.2025 огляд проводився у проміжок часу з 17 год. 57 хв. по 18 год. 02 хв. за адресою: м. Київ, вул. Західна, 8, за участі ОСОБА_4 .

09.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_4 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 08.08.2025;

- протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 08.08.2025;

- протоколами огляду ділянок місцевості за адресою: м. Київ, вул. Західна 8 від 08.08.2025;

- показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 08.08.2025

- висновком експерта №2615/24 від 23.05.2024 за результатами проведення експертизи матеріалів речовин та виробів;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

В той же час, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Коституційного Суду України від 08.07.2003 №14-рп/2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги ним чи особами, які перебувають на його утриманні, та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку, з покладенням на останнього обов'язків, визначених частиною п'ятою ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП-2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090002184 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України- відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 30 днів, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги ним чи особами, які перебувають на його утриманні, та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.

Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, а також за викликом слідчого судді, суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- не відлучатись із міста Шостка Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити строком 30 днів.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132080959
Наступний документ
132080961
Інформація про рішення:
№ рішення: 132080960
№ справи: 760/21958/25
Дата рішення: 11.08.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.08.2025)
Результат розгляду: застосовано інший запобіжний захід
Дата надходження: 09.08.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОЗЛЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
КОЗЛЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА