Справа №760/31901/25 1-кс/760/13774/25
18 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, подане в рамках кримінального провадження № 22025101110000988, від 13.08.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України, -
17.11.2025 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, подане в рамках кримінального провадження № 22025101110000988, від 13.08.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним.
24.02.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-XI введено військовий стан на всій території України з 24.02.2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку з веденням Російською Федерацією агресивної війни проти України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-IX від 15.03.2022 року, №2212-IX від 18.04.2022 року, №2263-IX від 22.05.2022 року, №2500-IX від 15.08.2022 року, №2738-IX від 16.11.2022 року, №2915-IX від 07.02.2023 року, №3057-IX від 02.05.2023 року, №3275-IX від 27.07.2023 року, №3429-IX від 08.11.2023 року, №3564-IX від 06.02.2024 року, №3684-IX від 08.05.2024 року, №3891-IX від 23.07.2024 року, №4024-IX від 29.10.2024 року, №4220-IX від 15.01.2025 року, №4356-IX від 16.04.2025 року, №4524-IX від 15.07.2025 року, строк дії воєнного стану в України неодноразово продовжувався та востаннє продовжений з 05 години 30 хвилин 07.08.2025 року строком на 90 діб.
Незважаючи на викладене, у громадянка України ОСОБА_4 , невстановленим досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 10.02.2025, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, які вчиняла за допомогою електронно-цифрових пристроїв, що перебували у її володінні.
Громадянка України ОСОБА_4 , за допомогою технічних пристроїв, що перебували у її користуванні, під'єднаних до глобальної мережі Інтернет, зареєструвала обліковий запис у соціальній мережі «Facebook» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », який нараховує: 16 тис. слідкувачів.
У подальшому 10.02.2025 протягом доби, у період часу із 00:00 по 23:59, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення її інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_2 , поширила публікацію у своєму обліковому записі у соціальній мережі «Facebook» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », і тим самим надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб, де згідно з висновком експерта № 7680/25-36.1 за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 13.10.2024 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
14.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
У зв'язку з викладеним та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме, з 17:00 по 08:00, з огляду на що слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання, однак зазначила, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, яка страждає на захворювання, пов'язане з епілептичними нападами. У зв'язку з цим підозрювана просила зменшити визначений у клопотанні час перебування під домашнім арештом, оскільки вона повинна щоденно виходити з дитиною на прогулянки, а також регулярно відвідувати з нею медичні заклади для проходження необхідних процедур.
Заслухавши думку прокурора, з'ясувавши позицію підозрюваної, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку статті 276-279 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000988, від 13.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 6-7).
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів частини 5 статті 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «ІльгарМаммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не встановлює наявність в її діях складу злочину та ступінь її вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначених вище кримінальних правопорушень, слідчим суддею досліджені долучені до клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і підтримані прокурором в судовому засіданні.
Зокрема, слідчим суддею проаналізовано долучені до клопотання в його обґрунтування матеріали в їх копіях, зокрема: протокол обшуку від 14.11.2025 (а.с.10-14); повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України від 14.11.2025 (а.с.15-20): рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 07.08.2025 (а.с.22-23); висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 7680/25-36.1 від 13.10.2025 (а.с.35-71); протокол огляду від 13.08.2025 (а.с. 76-86); протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.10.2025 (а.с. 90-92) та інші докази в їх сукупності та взаємозв'язку, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.
Дослідивши обставини вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_4 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрювану з кримінальним правопорушенням, доводячи її причетність в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування стосовно неї запобіжного заходу, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є цілком обґрунтованою на час розгляду даного клопотання за представлених на її обґрунтування доказів.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями статей 177,178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваної та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
З метою недопущення впливу на кримінальне провадження, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваною спроб протидіяти кримінальному провадженню у способах, визначених в частині 1 статті 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 , прокурор послався на існування ризиків того, що вона може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.436-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з доказами причетності підозрюваної до скоєння злочинів, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Ця позиція суду узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
З урахуванням наявних матеріалів клопотання та доводів прокурора, слідчий суддя не знаходить підстав для встановлення наявності ризику незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вони є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Як убачається з матеріалів провадження, на даному етапі досудового розслідування свідки, які могли б дати показання, ще не встановлені. Крім того, під час проведення слідчих дій, зокрема обшуку, слідчими вже були вилучені предмети, документи та інші матеріальні об'єкти, які мають значення для з'ясування обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що унеможливлює їх подальше знищення, приховування або спотворення підозрюваною.
Більш того, сторона обвинувачення, посилаючись на наявність вказаних ризиків, не надала суду жодних конкретних доказів, які б підтверджували реальну можливість вчинення підозрюваною таких дій, обмежившись лише загальними припущеннями про потенційну ймовірність їх існування.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не може бути ототожнений із ризиком переховування від органу досудового розслідування, чи суду, оскільки кожен із зазначених ризиків є самостійним та має різну правову природу.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання частково існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Дослідивши надані стороною обвинувачення відомості та матеріали, заслухавши позицію підозрюваної, слідчий суддя під час вирішення питання щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання вона є людиною середнього віку, громадянкою України, яка на утриманні має неповнолітню дитину, має постійне місце проживання та реєстрації.
Підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, при цьому відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано та на такі прокурором не вказувалося.
Отже, слідчим суддею встановлено, що прокурором загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй злочинів, а також вірогідність існування певних ризиків стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених статтею 177 КПК України, що свідчить про наявність достатніх підстав для застосування до неї запобіжного заходу.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 436-2 КК України, що відносяться, зокрема, до тяжкого злочину та карається, позбавленням волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останньої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на думку слідчого судді, саме такий вид запобіжного заходу здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування для встановлення усіх обставин справи.
У той же час, слідчий суддя вважає надмірним тягарем покладення на підозрювану обов'язку не залишати житло у період часу з 17:00 по 08:00, оскільки ОСОБА_4 має дитину, яка страждає на епілептичні напади, яку виховує сама, що підтверджено прокурором в судовому засіданні, у зв'язку з чим остання повинна мати можливість виходити з дому за поеерб пов'язаних з дитиною, в тому числі після 17 год. 00 хв.
Також у відповідності до положень частини 5 статті 194 КПК України на підозрювану слід покласти обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу, або орган, який здійснив виклик; не відлучатись за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
При визначенні строку, на який на підозрювану покладаються зазначені вище обов'язки, з передбаченого частиною 5 статті 194 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
У зв'язку з викладеним, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно підозрюваної ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, подане в рамках кримінального провадження № 22025101110000988, від 13.08.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку в період часу з 22 год. 00 хв по 07 год. 00 хв., в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 січня 2026 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу, або орган, який здійснив виклик;
- не відлучатись за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Строк дії ухвали визначити до 14 січня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваній, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем перебування підозрюваного під домашнім арештом, який зобов'язати негайно поставити його на облік і повідомити про це слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1