СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25721/25
пр. № 3/759/8352/25
26 листопада 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Оздоба М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 09.10.2025 приблизно о 00.40 год. в м. Києві на пр. А.Палладіна,7А, керувала транспортним засобом «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п.2.9 (а) ПДР.
В судовому засіданні 13.11.2025 ОСОБА_1 пояснила, що дійсно вночі, під час дії комендантської години, керувала транспортним засобом, оскільки необхідно було надати медичну допомогу іншій людині. Не заперечувала, що напередодні вживала алкогольні напої.
Крім того, подала письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що окрім відео, жодних інших доказів перебування її в стані сп'яніння не додано, а вона підписала протокол, не надавши при цьому будь-яких пояснень. Після ознайомлення із матеріалами справи, з обставинами, зазначеними у протоколі вона не згідна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на допущені грубі порушення порядку проведення працівниками поліції відповідного огляду на стан сп'яніння. Під час керування транспортним засобом на початку комендантської години, яка була викликана нагальною потребою надати негайну допомогу знайомому, вона була дійсно збуджена і хвилювалася, а після зупинки працівниками поліції, нерувування значно збільшилося. Раніше вона жодного разу не допускала порушення ПДР, тому така упереджена та гордовита поведінка поліцейського при проведенні огляду на стан сп'яніння її збентежила, вона розгубилася та не мала можливості надати пояснення на свій захист. Також їй не було роз'яснено право на надання кваліфікованої правової допомоги з боку адвоката, навіть зателефонувати йому. Згідно відеозапису, зафіксовано час значно раніше, чим зазначено у протоколі оскільки вони тривалий час очікували на місці зупинки інший екіпаж, тобто зазначений час о 00.40 год не відповідає дійсності, що є безумовною підставою для сумніву щодо наявності в її діях ознак порушення п. 2.9.а ПДР та як наслідок притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Відеозаписом також підтверджується, що на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння, вона погодилася, оскільки була впевнена у своєму стані (зокрема відсутності будь-яких ознак алкогольного сп'яніння). Із відеозапису вбачається, що він фіксується працівником поліції не з початку її зупинки, не містить пояснень щодо причин зупинки, повідомлення про виявлення у неї певних ознак сп'яніння, роз'яснення порядку проходження огляду. Жодних підстав для зупинки транспортного засобу у працівників поліції не було, ПДР вона не порушувала, жодні про протоколи про це відносно неї не складалися. Відеозапис не є безперервним та відповідно є неповним, отже його не можна вважати належним та допустимим доказом. Відеозапис не містить зафіксованого роз'яснення поліцейськими її прав та обов'язків, а також наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а з огляду на роз'яснення її прав під час роздрукування чеку результатів тесту, є порушенням її прав. Поліцейськими належним чином не роз'яснено наслідків незгоди із результатом огляду та можливості пройти такий огляд у лікаря нарколога, не надано можливості висловити свою незгоду з результатами огляду. Відеозапис та інші матеріали не містять відомостей про те, що після висловленої незгоди з результатами огляду, ОСОБА_1 пропонувалося та роз'яснювалося можливість направлення для проведення огляду до відповідного спеціалізованого закладу охорони здоров'я. На відеозаписі не відображено наявності добровільної згоди водія з результатами огляду, отже докази, які містяться у роздруківці результатів тесту не можуть бути прийняті судом до уваги та такий огляд проведений із порушенням вимог ч.5 ст.266 КУпАП та є недійсним. Результат огляду також є хибним із огляду не розбіжності у показаннях приладу та реальної температури повітря. Таким чином, належних доказів, які б свідчили про порушення вимог п. 2.9.а, матеріали справи не містять.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудних камер поліцейських, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушенням ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З оглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який охоплює час із 00:40 до 01:15, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинений під час дії комендантської години, що свідчить про правомірність дій патрульних поліцейських в частині підстав для зупинки транспортного засобу, ці ж підстави повідомлені і водієві. У ході спілкування із водієм, поліцейськими виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, про що їй повідомлено та запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, на що остання погодилася. Під час спілкування із поліцейськими, ОСОБА_1 не заперечувала та заначила про вживання напередодні алкогольних напоїв, що також підтверджує наявність у поліцейських підстав вважати перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого - 1,25%о. При цьому їй роз'яснені права, в тому числі і право на правову допомогу. Із результатом огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 погодилася, що зафіксовано на відео.
Крім того, протягом усього часу спілкування, складання матеріалів, вона також жодним чином не висловила незгоди із результатом, від пояснень до протоколу відмовилася, акт огляду підписала, погодившись із його результатами. Під час ознайомлення із матеріалами, постійно розмовляла по телефону з приводу своїх дій, отже її заперечення щодо не роз'яснення прав та обов'язків, а також позбавлення права зателефонувати адвокату, спростовується відео.
Таким чином, суд не погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що відеозаписом не зафіксовано її добровільну згоду з результатами огляду, отже у працівників поліції не було підстав для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я. Упередженої чи гордовитої поведінки з боку поліцейських також не зафіксовано, навпаки, останні поводяться коректно. Також не зафіксовано і порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як про це зазначає ОСОБА_1 .
Суд вважає, що запис з нагрудних камер містить відео, яким усі необхідні факти, які мають важливе значення при розгляді даної справи та з якими законодавство пов'язує настання відповідальності за вчинене правопорушення, чітко зафіксовані нагрудними камерами поліцейських та використані як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Заперечення ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що дані зауваження не впливають на наявність складу адміністративного правопорушення, та не є підставою для закриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення не надано, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що її вина повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення; результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого - 1,25%о; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського та іншими доданими матеріалами.
Враховуючи, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як адміністративне правопорушення на транспорті, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного стягнення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, особу порушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один ) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : М.О. Оздоба