СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7495/25
ун. № 759/28018/25
24 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2025 року за № 12025100080002944, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Геніченського району Херсонської області, громадянина України, який здобув середньою спеціальну освіту, офіційно не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
21.11.2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2025 року за № 12025100080002944, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження 12025100080002944 від 28.09.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ввечері 24.09.2025, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, 24.09.2025, протягом дня ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 перебували за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де займались особистими справами. Цього ж дня, близько 16 години, ОСОБА_7 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до кімнати ОСОБА_4 , де будучи агресивно налаштованим, почав провокувати словесний конфлікт. З метою уникнення сварки, ОСОБА_4 вивів ОСОБА_7 до його кімнати та останній, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, почав справляти природні потреби в кімнаті. Така поведінка ОСОБА_7 обурила ОСОБА_4 викликала в нього особисту неприязнь до останнього, яка в подальшому переросла в умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 .
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, у вечірній час доби 24.09.2025, точно часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 продовжуючи знаходитись в кімнаті вищевказаної квартири, підійшов впритул до ОСОБА_7 та відчуваючи до останнього особисту неприязнь, кулаками своїх рук, наніс декілька ударів в область грудної клітини ОСОБА_7 , від чого той не втримав рівновагу та впав на підлогу. Відразу після чого, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, розуміючи, що ОСОБА_7 , внаслідок отриманих тілесних ушкоджень знаходиться на підлозі та не чинить будь-якого опору, ногами наніс ще декілька ударів в область його голови, шиї та тулуба. В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 сів зверху на лежачого на підлозі ОСОБА_7 , та руками почав здушувати шию останнього, перекриваючи таким чином його дихальні шляхи.
Після вчинення вказаних протиправних дій, ОСОБА_4 підняв тіло ОСОБА_7 та поклав його на ліжко, який від отриманих травм невдовзі помер на місці. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок отриманої поєднаної травми шиї та грудей.
28.09.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 27.09.2025, протоколом оглядом місця події (трупа) від 27.09.2025, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
29.09.2025 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.11.2025 включно.
До Святошинської окружної прокуратури міста Києва, скеровано клопотання щодо продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 29.12.2025.
29.11.2025 строк досудового слідства у кримінальному провадженні № 12025100080002944 від 28.09.2025 року закінчується, однак закінчити розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе, оскільки на даний час не завершена раніше призначена судово-медична та судова психолого-психіатрична - експертизи, крім цього не виконані вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.
Лише після отримання висновків зазначених експертиз буде отримана можливість для вирішення питання щодо остаточної правової кваліфікації кримінального правопорушення та подальшого виконання вимог ст. 290 КПК України і складення обвинувального акту.
Направлення справи до суду без проведення зазначених експертиз, не вбачається за доцільне, оскільки необхідне всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, враховуючи складність провадження, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.12.2025 включно.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент продовження запобіжного заходу наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникла, а саме у випадку звільнення ОСОБА_4 з-під варти останній може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність перелічених вище ризиків свідчить наступне:
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за вчинення якого, передбачене покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто, ОСОБА_4 користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Окрім цього, обставини вчиненого злочину вказують на те, що після вчинення злочинних дій, підозрюваний залишив потерпілого без будь - якої допомоги, що свідчить про наміри щодо переховування після вчинення злочину.
Так, щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду слід зазначити, що обов'язок здати на зберігання до органів державної влади свій паспорт або інший документ, що дають можливість виїхати з України та в'їхати в Україну в умовах воєнного стану жодним чином не сприятиме дотриманню належної процесуальної поведінки підозрюваним.
Для пересування територією України цілком достатньо будь-якого документу, який посвідчує особу, що надає широкі можливості для спроб переховування в межах нашої держави, у тому числі в місцях проведення бойових дій або непідконтрольних територій.
Перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може чинити спроби незаконного впливу на свідків.
Так, ОСОБА_4 знайомий зі свідками по даному кримінальному провадженні та перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Тобто у випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись з свідками ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) та чинити на останніх незаконний вплив. Оскільки злочин, в якому на даний момент підозрюється ОСОБА_4 є насильницьким, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на вказаних свідків в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі вже буде впливати на свідків, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, відповідно до отриманої інформації в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний неодружений, офіційно не працевлаштований, тобто фактично не має міцних соціальних зв'язків. Перебуваючи не під вартою, підозрюваний знову може застосовувати фізичне насильство до оточуючих.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що зазначені в пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є необхідність у продовженні строків тримання підозрюваного під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, вказавши, що підозра не обгрунтована.
Заслухавши пояснення прокурора, адвоката та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження 12025100080002944 від 28.09.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
28.09.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 27.09.2025, протоколом оглядом місця події (трупа) від 27.09.2025, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
29.09.2025 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.11.2025 включно.
До Святошинської окружної прокуратури міста Києва, скеровано клопотання щодо продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 29.12.2025.
29.11.2025 строк досудового слідства у кримінальному провадженні № 12025100080002944 від 28.09.2025 року закінчується, однак закінчити розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе, оскільки на даний час не завершена раніше призначена судово-медична та судова психолого-психіатрична - експертизи, крім цього не виконані вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.
Лише після отримання висновків зазначених експертиз буде отримана можливість для вирішення питання щодо остаточної правової кваліфікації кримінального правопорушення та подальшого виконання вимог ст. 290 КПК України і складення обвинувального акту.
Направлення справи до суду без проведення зазначених експертиз, не вбачається за доцільне, оскільки необхідне всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, враховуючи складність провадження, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.12.2025 включно.
Згідно вимог ст. 197, ст. 199 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У відповідності до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; серед інших ними є запобіжні заходи.
У ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів, які є виключними, а ст. 178 КПК України визначено також обставини, наявність яких суд зобов'язаний оцінити при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що прокурором та доказами, які містяться в матеріалах клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. При цьому слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990р., «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994р., що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984р.).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент продовження запобіжного заходу наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникла, а саме у випадку звільнення ОСОБА_4 з-під варти останній може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність перелічених вище ризиків свідчить наступне:
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за вчинення якого, передбачене покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто, ОСОБА_4 користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Окрім цього, обставини вчиненого злочину вказують на те, що після вчинення злочинних дій, підозрюваний залишив потерпілого без будь - якої допомоги, що свідчить про наміри щодо переховування після вчинення злочину.
Так, щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду слід зазначити, що обов'язок здати на зберігання до органів державної влади свій паспорт або інший документ, що дають можливість виїхати з України та в'їхати в Україну в умовах воєнного стану жодним чином не сприятиме дотриманню належної процесуальної поведінки підозрюваним.
Для пересування територією України цілком достатньо будь-якого документу, який посвідчує особу, що надає широкі можливості для спроб переховування в межах нашої держави, у тому числі в місцях проведення бойових дій або непідконтрольних територій.
Перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може чинити спроби незаконного впливу на свідків.
Так, ОСОБА_4 знайомий зі свідками по даному кримінальному провадженні та перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Тобто у випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись з свідками ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) та чинити на останніх незаконний вплив. Оскільки злочин, в якому на даний момент підозрюється ОСОБА_4 є насильницьким, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на вказаних свідків в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі вже буде впливати на свідків, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, відповідно до отриманої інформації в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний неодружений, офіційно не працевлаштований, тобто фактично не має міцних соціальних зв'язків. Перебуваючи не під вартою, підозрюваний знову може застосовувати фізичне насильство до оточуючих.
При вирішенні клопотання прокурора, згідно ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013р., розумність тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором доведено, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, вони не зменшились, застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строків досудового розслідування є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 грудня 2025 року включно, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 14 год. 45 хв. 26 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1