Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11462/25
25.11.2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
та його захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202510007001140 від 30.04.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, м. Фастів, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 135 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Новоданилівка, Якимівської селищної громади Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,
встановив:
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 командир відділення кулеметного взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 3, 68 Конституції України, ст. 6, 11, 16, 29, 30, 32, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29.04.2025 року, у вечірній час доби, точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_4 , розпивали алкогольні напої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , знаходячись в загальному коридорі біля кв. 92, за адресою: м. Київ, просп. Порика, 3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс декілька ударів кулаками в область голови потерпілого ОСОБА_7 та самостійно припинив свої злочинні дії.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 були спричинені наступні тілесні ушкодження:
- закрита черепно-мозкова травма: рана у потиличній ділянці голови, яке має сполучення із ділянкою розходження потиличного шва, перелом соскоподібного відростку правої скроневої кістки, субдуральний крововилив на рівні скату потиличної кістки, крововиливи у речовину головного мозку у базальних відділах лівої скроневої частки та у базальних відділах лівої любної частки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Всі перераховані вище тілесні ушкодження, виходячи з їх морфологічного характеру, утворилися від дії тупого (тупих) твердого ( твердих) предмету ( предметів), з обмеженою поверхнею контакту, за давністю можуть відповідати терміну, тобто 30.04.2025 року.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
У подальшому, ОСОБА_4 , розуміючи, що за вчинений злочин може понести покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, разом з ОСОБА_6 , який в цей час вийшов із квартири та побачив потерпілого ОСОБА_7 , який лежав притомний у калюжі крові, залишили його в загальному коридорі, біля ліфта на шостому поверсі.
Таким чином, ОСОБА_4 , після вчинення ним тяжкого злочину, був зобов'язаний та мав можливість надати допомогу потерпілому ОСОБА_7 , викликати швидку медичну допомогу для надання медичної допомоги проте, незважаючи на це, ОСОБА_4 , не вжив заходів по наданню першої медичної допомоги потерпілому ОСОБА_7 , не викликав швидку медичну допомогу, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, та умисно залишив перебуваючого у безпорадному стані потерпілого ОСОБА_7 , в загальному коридорі шостого поверху багатоквартирного будинку, що за адресою: м.Київ, просп. Порика, 3 без допомоги, та в результаті чого ОСОБА_7 вимушено опинився в небезпечному для життя стані, був позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, і без сторонньої допомоги не міг вийти з нього.
Своїми умисними діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.
У цей час із приміщення квартири АДРЕСА_4 , вийшов ОСОБА_6 та побачив потерпілого ОСОБА_7 , який лежав у калюжі крові, з наявними ознаками тілесних ушкоджень, та достовірно розуміючи, що вказані тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_4 , залишив його в загальному коридорі під'їзду за вказаною адресою, біля ліфта на шостому поверсі.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаними про вчинення ОСОБА_4 тяжкого злочину, був зобов'язаний та мав можливість надати допомогу потерпілому ОСОБА_7 , а саме, викликати швидку медичну допомогу для надання медичної допомоги, проте незважаючи на це, ОСОБА_6 , не вжив заходів по наданню першої медичної допомоги потерпілому ОСОБА_7 , не викликав швидку медичну допомогу, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, та умисно залишив потерпілого ОСОБА_7 , який перебував у безпорадному стані, в загальному коридорі шостого поверху багатоквартирного будинку, що за адресою: за адресою: м.Київ, просп. Порика, 3, без допомоги, та в результаті чого ОСОБА_7 вимушено опинився в небезпечному для життя стані, був позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, і без сторонньої допомоги не міг вийти з нього.
Своїми умисними діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 135 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та погодився з правовою кваліфікацією висунутого йому обвинувачення. Вказав, що увечері 29.04.2025 перебував разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 . Знаходячись в загальному коридорі біля квартири АДРЕСА_5 , на фоні раптово виниклих неприязних відносин, наніс декілька ударів в область голови останньому предметом, який попався під руку, точно не пам'ятає. Потерпілий від удару впав, бачив кров. Вони були в стані сп'яніння, точно не пам'ятає, була контузія. У той час із квартири на загальний коридор вийшов ОСОБА_6 , який побачив потерпілого ОСОБА_7 у притомному стані із тілесними ушкодженнями голови. Він та ОСОБА_6 місце події покинули, ОСОБА_7 затягли в ліфт та залишили.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та погодився з правовою кваліфікацією висунутого йому обвинувачення. Вказав, що на вулиці випив із своєю компанію та познайомився з потерпілим, якому не було де ночувати, в останнього маршрутка в 07 год. ранку. Його запросили додому, розпивали спиртні напої. Зранку потерпілий не хотів покидати квартиру, виставив його за двері. Однак потерпілий почав стукати у двері, проситись назад в квартиру. ОСОБА_4 чув розмову, не витримав, відкрив двері та вдарив потерпілого, закрив двері. Він повернувся в квартиру. ОСОБА_4 повернувся через хвилину та сказав, що потрібна допомога. Вийшли в коридор, побачили потерпілого, кров. Потерпілого затягли в ліфт, йому медичну допомогу не надавали, швидку не викликали.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зазначили, що у скоєному щиро каються, вказали, що зробили для себе належні висновки. Встановлені під час досудового розслідування обставини не оспорюють, проти скороченого порядку дослідження доказів судом не заперечують.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, цивільний позов не подавав, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 своєї винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , дослідженням даних, що характеризують особи винних. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу,
При обранні виду та міри покарання суд реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так, суд відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких за ч. 1 ст. 121 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, який на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, в офіційному шлюбі не перебуває,за місцем проживання характеризується негативно, за місцем службу зарекомендував себе задовільно, є військовослужбовцем, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, який на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, в офіційному шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання в м. Київ, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом встановлено щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 , згідно зі ст. 66 КК України судом встановлено щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, тяжкості вчиненого, виходячи з критерію та виду і розміру покарання та фактичних обставин, при яких було вчинено злочини, відношення обвинуваченого до вчиненого, щире каяття, відсутність претензій від потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 135 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що перевиховання й виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 є неможливим без ізоляції від суспільства, а також не знаходить підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставину, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, виходячи з критерію та виду і розміру покарання та фактичних обставин, при яких було вчинено злочин, відношення обвинуваченого до скоєного, щире каяття, відсутність претензій від потерпілого, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як встановлено судом, витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Накладений за ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05.05.2025 року арешт - скасувати.
Накладений за ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06.05.2025 року арешт - скасувати.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення - з 30.04.2025 року по день набрання вироком законної сили, зарахувавши попереднє ув'язнення в строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавленню волі.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.
Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешта щодо обвинуваченого ОСОБА_6 закінчився.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання :
- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 1 ст. 135 України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту затримання, а саме з 30 квітня 2025 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання термін перебування під вартою з :
- з часу фактичного затримання, тобто з 30 квітня 2025 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавленню волі.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном 1 (один) рік.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази, а саме:
-мобільний телефон марки «Nokia», чорного кольору, який було упаковано до спеціального пакунку EXPO 190661, футболку поло зеленого кольору із слідами РБК, яку було упаковано до паперового конверта, кросівки чорного кольору марки «Lacostа», які упаковані до двох паперових конвертів, та передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві - повернути у власність ОСОБА_4 ;
-мобільний телефон марки «Nokia», чорного кольору, який було упаковано до спеціального пакунку EXPO 190663, чоботи коричневого кольору із слідами РБК, яку було упаковано до двох паперових конвертів, футболку бордового кольору, яка упакована до паперового конверта, що передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві - повернути у власність ОСОБА_6 ;
-чоловічі спортивні штани, зі слідами речовини бурого кольору, поміщені до паперового пакету НПУ та 2 (два) молотки, поміщені до одного спеціального пакету № INZ2004795, та поміщено до приміщення зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Арешт з майна, а саме з:
-чоловічих спортивних штанів, зі слідами речовини бурого кольору, поміщені до паперового пакету НПУ та 2 (два) молотки, поміщені до одного спеціального пакету № INZ2004795 - скасувати;
-мобільного телефону марки «Nokia», чорного кольору, який було упаковано до спеціального пакунку EXPO 190663, чобіт коричневого кольору із слідами РБК, які було упаковано до двох паперових конвертів, футболки бордового кольору, яка упакована до паперового конверта- скасувати;
-
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1