печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55953/25-к
пр. № 1-кс-47450/25
18 листопада 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: судді - ОСОБА_1 , секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №757/55953/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України,
До провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №757/55953/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України. Заява про самовідвід мотивована наявністю підстав, вбачається, що ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні обвинувачується у завідомо неправдивому показанні свідка наданому органу, що здійснює досудове розслідування та завідомо неправдивому показанні свідка наданому суду.
В обвинувальному акті зазначено, що 26.09.2025 та 30.09.2025 ОСОБА_4 був допитаний слідчим Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, а 15.10.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва, як свідок у кримінальному провадженні № 22025101110000487 від 11.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 та ч. 2 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України та за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 191 КК України.
Однак, в межах даного кримінального провадження № 2025101110000487 від 11.04.2025, що є тісно пов'язаним з кримінальним провадженням № 22025101110001172 від 15.10.2025 року (в межах якого надійшов обвинувальний акт), я як слідчий суддя вирішувала питання про надання дозволу на проведення ряду обшуків, розглядала клопотання сторони захисту щодо надання тимчасового доступу до речей і документів. (справа № 757/40212/25-к, 757/40217/25-к, 757/40220/25-к, 757/40222/25-к, 757/45012/25-к, 757/45014/25-к, 757/45016/25-к, 757/45020/25-к, 757/45023/25-к, 757/45024/25-к, 757/45028/25-к, 757/45030/25-к, 757/45033/25-к, 757/45035/25-к, 757/42875/25-к).
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, що додається до обвинувального акту /п.п.5,11/, визначено, що копії матеріалів кримінального провадження № 22025101110000487 від 11.04.2025, входять до переліку письмових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110001172 від 15.10.2025 року.
Адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Інші учасники справи в судове засідання не зявились, належним чином були повідомлені, причини неявки суду не відомі. Тому, суддя дійшов висновку про розгляд вказаної заяву у їх відсутність. Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду заяви за допомогою технічних засобів не здійснювалась. Дослідивши заяву та матеріали скарги з додатками, суддя приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У справі П'єрсак проти Бельгії ЄСПЛ, встановивши порушення положень частини 1 статті 6, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду. Необхідно пам'ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові №277/599/15-к 17.09.2019 р. будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Судом встановлено, що 10.11.2025 до провадження судді Печерського районного суду міста ОСОБА_3 Києва надійшло кримінальне провадження №757/55953/25-к, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
На стадії досудового розслідування в межах даного кримінального провадження № 2025101110000487 від 11.04.2025, що є тісно пов'язаним з кримінальним провадженням № 22025101110001172 від 15.10.2025 року (в межах якого надійшов обвинувальний акт), суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_3 , як слідчий суддя вирішувала питання про надання дозволу на проведення ряду обшуків, розглядала клопотання сторони захисту щодо надання тимчасового доступу до речей і документів. (справа № 757/40212/25-к, 757/40217/25-к, 757/40220/25-к, 757/40222/25-к, 757/45012/25-к, 757/45014/25-к, 757/45016/25-к, 757/45020/25-к, 757/45023/25-к, 757/45024/25-к, 757/45028/25-к, 757/45030/25-к, 757/45033/25-к, 757/45035/25-к, 757/42875/25-к). З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 самовідводу на підставі ч. 1 ст. 76 КПК України. Керуючись ст. ст. 76, 80, 81, 94, 370, 372, 392 КПК України, суд,
Заяву судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №757/55953/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України - задовольнити. Відвести суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження №№757/55953/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1