Номер провадження 1-кп/754/885/25
Справа№754/7819/25
Іменем України
25 листопада 2025 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100030002868 від 06.11.2024 стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 09.04.2020 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 3 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. 08.07.2024 звільнений по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,
сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
Так, 05.11.2024 приблизно о 07:28 год, ОСОБА_3 знаходячись в автобусі, що прямує за маршрутом №21, від станції метро «Почайна» до вул. Милославській у м. Києві, побачив неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої на лівій руці знаходилась її власна сумка, в середині якої знаходився мобільний телефон, марки «Apple» моделі «Iphone 11 128 ГБ» білого кольору, з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_1 , вартістю 19 199,20 грн, в чохлі червоного кольору, в середині якого знаходилась, без грошових коштів на рахунку, сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_2 , які матеріальної цінності не становлять, що належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після чого, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05:30 год 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ та продовжено Указами Президента України, останній раз за №740/2024 від 28.10.2024 строком на 90 діб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, притиснувшись до неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, він непомітно рукою розстебнув блискавку на сумці у ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась на її лівій руці, просунувши до середини неї руку непомітно взяв її мобільний телефон, марки «Apple» моделі «Iphone 11 128 ГБ» білого кольору, з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_1 , вартістю 19 199,20 грн в чохлі червоного кольору, в середині якого знаходилась, без грошових коштів на рахунку, сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_2 , які матеріальної цінності не становлять, що належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, утримуючи вказаний мобільний телефон при собі, вийшов з автобусу що прямує за маршрутом №21, від станції метро «Почайна» до вул. Милославській у м. Києві, на зупинці «вулиця Оноре де Бальзака» та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальної шкоди на загальну суму 19 199, 20 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні, відмовився від надання суду показань. Однак, при встановленні анкетних даних та відповідаючи на запитання суду щодо визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_3 повідомив суду, що він не визнає своєї винуватості у вчинені інкримінованого йому діянні, передбаченому ст. 185 ч.4 КК України.
Виступаючи у судових дебатах та з останнім словом обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у пред'явленому обвинувачені за ст. 185 ч.4 КК України. Зазначив, що він щире кається за вчинене. Просив суд суворо його не карати та надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства, оскільки він має невиліковні хвороби, має на утриманні мати, яка є особою з інвалідністю 1-ої групи.
Незважаючи на мінливу позицію обвинуваченим ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, його винуватість повністю підтверджуються та доводиться дослідженими, під час судового розгляду, належними та допустимими доказами в їх сукупності.
Так, доказами в кримінальному провадженні, в розумінні ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними, відповідно до ст. 85 КПК України, є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 86 ч. 1 КПК України).
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, повністю підтверджуються показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 та свідків: неповнолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .
Показаннями, відповідно до положень ст. 95 ч. 1 КПК України, є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Так, потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що 4 чи 5 листопада, точно не пам'ятає, 2024 року, зранку, приблизно о 07:05 - 07:10 год, її, на той момент, неповнолітня донька ОСОБА_7 їхала в автобусі, після відбою повітряної тривоги, на навчання, де в неї викрали мобільний телефон. Як їй повідомила донька, автобус був переповнений, так як руки в неї були зайняті, вона поклала телефон, марки «Iphone 11» білого кольору до своєї сумочки, а поруч з нею стояв чоловік. В подальшому її донька відчула чи побачила, що цей чоловік витяг в неї з сумки мобільний телефон. На зупинці громадського транспорту по вул. Р. Рейгана її донька вийшла з автобуса, а разом з нею і цей чоловік. Оскільки до мобільного телефону доньки був приєднаний годинник, вона побачила, що він перестав реагувати, а в цей час чоловік швидко побіг. Її донька перелякалась, попросила в перехожих телефон та подзвонила їй і повідомила про те, що сталось. В свою чергу вона, заспокоїла доньку та повідомила останній, щоб та поїхала далі на навчання, а потім приблизно о 14:00 год, коли вона повернулась з навчання, вони разом пішли до відділення поліції та вона як власниця телефону написала заяву. Телефон їй так і не повернули. Однак зазначила, що коли вона спілкувалась зі слідчим, який запитав в неї, чи не заперечує вона щодо спілкування з ОСОБА_3 , який викрав телефон та визнає свою провину в скоєному і хоче поспілкуватись з нею. В телефонній розмові з самим обвинуваченим, який визнавав свою вину, підтвердив, що дійсно так стались обставини, просив вибачення та він готовий їй відшкодовувати завдану шкоду, однак частинами. Крім того, слідчий надав їй зразок розписки, яку вона мала заповнювати та надавати, якщо обвинувачений відшкодовував шкоду.
Потерпіла, під час допиту, була здивована, що обвинувачений не визнає своєї провини, оскільки він просив вибачення та обіцяв відшкодувати завдану шкоду.
Відповідаючи на запитання потерпіла зазначила, що покарання повинно бути справедливим, якщо обвинувачений не визнає винуватість - суворе, якщо визнає - несуворе.
Неповнолітня свідок ОСОБА_7 суду показала, що приблизно 03.11.2024 приблизно о 07:30 год, після повітряної тривоги, вона бігла на автобус, перед цим поклавши телефон до своєї сумки, яку вона застібнула. Зайшовши до автобуса №21, він був переповнений людьми, та її збоку притиснув якийсь чоловік. Затиснувши її, він начебто намагався дістати телефон. Пізніше коли вона виходила з автобуса, цей чоловік її відштовхнув та кудись сильно поспішавши, побіг завернувши за автобус і більше вона його не бачила. Вийшовши з автобуса на зупинці автобуса біля кінотеатру «Флоренція», назва зупинки була чи ОСОБА_10 чи ОСОБА_11 , точно не пам'ятає, щоб дістати телефон, вона помітила, що її сумка вже була розстібнута, а телефону всередині не було. Зрозумівши, що цей чоловік викрав її телефон, вона почала озиратись, але його вже не знайшла. Крім того, зазначає, що приблизно о 07:40 год їй на годинник прийшло повідомлення, що означає, що телефон був поруч, а коли вона вийшла з автобуса, щоб переглянути це повідомлення, телефону вже не було. Після чого, вона попросила дівчину, яка була на зупинці, її телефон, щоб подзвонити і повідомити рідним про дані обставини. Телефон їй так і не повернули.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що приблизно в листопаді 2024 року, який день не пам'ятає, в першій половині дня, до нього в магазин зайшов чоловік, який був у капюшоні темного кольору, інший одяг не запам'ятав, та запропонував придбати в нього мобільний телефон, марки «Iphone 11» світлого кольору, на що він погодився та купив телефон за 500 грн. Телефон був незапаролений. В подальшому його напарник ОСОБА_12 цей телефон продав своєму знайомому.
В судовому засіданні, 03.11.2025, прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_12 , з посиланням на те, що останній перебуває в ЗСУ. Відмова була прийнята судом, про що зроблено запис у журналі судового засідання.
Документом, в розумінні ст. 99 ч. 1 КПК України є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , доводиться дослідженими, під час судового розгляду, письмовими доказами - документами, наданими стороною обвинувачення, а саме:
- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 05.11.2024, згідно якого, 05.11.2024 близько 07:27 год її неповнолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на зупинці громадського транспорту виявила відсутність свого мобільного телефону, марки «Iphone 11», який знаходився у неї в сумці (а.п. 68).
Даний доказ вказує на ідентифікаційні ознаки предмета викрадення;
- даними копії чеку від 20.01.2024, який підтверджує покупку мобільного телефону, марки «Iphone 11» (а.п. 70);
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2024 за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого, остання вказала на фотознімок №1, впізнавши його за легкою небритістю, великими очима, формою губ та обличчя. Даними довідки до протоколу, згідно якої під фото №1 зображений ОСОБА_3 , під іншими фото зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (а.п. 73-76).
Даний доказ вказує на ідентифікаційні ознаки особи причетної до вчинення кримінального правопорушення;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2024 за участю свідка ОСОБА_9 , згідно якого, останній вказав на фотознімок №4, впізнавши його за коротким волоссям, широким носом, зморшки на обличчі, впалими очима. Даними довідки до протоколу, згідно якої під фото №4 зображений ОСОБА_3 , під іншими фото зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (а.п. 77-79).
Даний доказ вказує на ідентифікаційні ознаки особи причетної до вчинення кримінального правопорушення;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2024 за участю свідка ОСОБА_12 , згідно якого, останній вказав на фотознімок №1, впізнавши його впалими очима, короткою стрижкою, худорлявим обличчям, широким носом. Даними довідки до протоколу, згідно якої під фото №1 зображений ОСОБА_3 , під іншими фото зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (а.п. 80-82).
Даний доказ вказує на ідентифікаційні ознаки особи причетної до вчинення кримінального правопорушення;
- даними висновку експерта №5292/24 від 23.11.2024, згідно якого ринкова вартість телефону, марки «Ірhоnе» «11» моделі на 128 ГБ білого кольору, бувшого у використанні, з урахуванням зносу, станом на 05.11.2024 становила 19 199,20 грн, за умови, що станом на досліджувану дату об'єкт дослідження мав якісні товарні характеристики (а.п. 86-90).
Даний доказ підтверджує вартість викраденого майна.
- даними протоколу огляду відеозаписів від 03.12.2024, згідно якого, предметом огляду є диск CD-R, що містить відеозаписи з камер відеоспостереження ІС «Безпечне місто», що розташовані на перехресті вул. Оноре де Бальзака та вул. Рональда Рейгана в м. Києві, відеозаписи з камер відеоспостереження ІС «Безпечне місто», що розташовані на перехресті пр-ту Червоної Калини та вул. Архітектора Ніколаєва в м. Києві, за період часу з 07:00 год по 09:00 год 05.11.2024. При запуску даного оптичного носія на ньому виявлено файли під наступними назвами:
«10.9.20.77_перекр_89_Бальзака_Драйзера_О_20241105072749_to_20241105072959»
«10.9.20.77_перекр_89_Бальзака_Драйзера_О_20241105072749_to_20241105072959».
Відеозаписи фіксують події 05.11.2024 на перехресті вул. Оноре де Бальзака та вул. Рональда Рейгана в м. Києві та події на перехресті пр-ту Червоної Калини та вул. Архітектора Ніколаєва в м. Києві.
1. Стоп-кадр № 1 з відеозапису 10.9.20.77_перекр_89_Бальзака_Драйзера_О _20241105072749_to_20241105072959» 07:28:24 год 05.11.2024, фіксує, як на перехресті вулиці Оноре де Бальзака та вулиці Рональда Рейгана в місті Києві, під'їжджає маршрутний автобус №21 жовтого кольору, до зупинки громадського транспорту « вул. Оноре де Бальзака» та зупиняється.
2. Стоп-кадр № 2-4 з відеозапису «10.9.20.77_перекр 89_Бальзака_Драйзера_0_
20241105072749_tо_20241105072959» 07:28:47 год 05.11.2024, фіксує, як на перехресті вулиці Оноре де Бальзака та вулиці Рональда Рейгана в місті Києві, з автобусу що рухається по маршруту «21» на зупинці громадського транспорту « вул. Оноре де Бальзака» виходить одна особа чоловічої статті, що вдягнена у куртку з капюшоном блакитного кольору, штани сірого кольору, взуття білого кольору та сумкою через плече чорного кольору з білими елементами, та починає бігти по вулиці Рональда Рейгана у бік перехрестя вулиці Рональда Рейгана та проспекту Червоної Калини.
3. Стоп-кадр № 5 з відеозапису «10.9.20.99_Маяковського_2024110-5073400_tо_20241105073900» 07:34:56 год 05.11.2024, фіксує як на перехресті вулиці Архітектора Ніколаєва та проспекту Червоної Калини в місті Києві, вищеописана особа чоловічої статті рухається з вулиці Архітектора Ніколаєва до зупинки громадського транспорту по проспекту Червоної Калини.
4. Стоп-кадр № 6 з відеозапису «10.9.20.99_Маяковського_2024110-5073400_tо_20241105073900» 07:36:28 год 05.11.2024, фіксує як на перехресті вулиці Архітектора Ніколаєва та проспекту Червоної Калини в місті Києві, вищеописана особа чоловічої статті на зупинці громадського транспорту по проспекту Червоної Калини сідає у рейсовий тролейбус, та прямує у невідомому напрямку (а.п. 93-97).
Даний доказ вказує на рух обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення;
- даними протоколу огляду відеозаписів від 03.12.2024, згідно якого, предметом огляду є диск DVD-R, що містить відеозаписи з камер відеоспостереження, що розташовані у приміщенні «МД» сервіс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 66 за 07.11.2024. При запуску даного оптичного носія на ньому виявлено файли під наступними назвами:«МД сервіс від 07.11.2024». Відеозаписи фіксують події 07.11.2024 у приміщенні «МД» сервіс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака 66.
1. Стоп-кадр № 1 з відеозапису «МД сервіс від 07.11.2024» 10:59:25 год 07.11.2024, фіксує, як у приміщенні «МД» сервіс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака 66, знаходиться особа чоловічої статті з темним коротким волоссям, що вдягнена у куртку з капюшоном синього кольору, кофту з капюшоном чорного кольору, штани чорного кольору, взуття чорного кольору, має при собі сумку чорного кольору з білими елементами, та два працівники сервісу.
2. Стоп-кадр № 2 з відеозапису «МД сервіс від 07.11.2024» 10:59:34 год 07.11.2024, фіксує, як у приміщенні «МД» сервіс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака 66, працівник сервісу бере до рук предмет, ззовні схожий на мобільний телефон марки «Аррlе» моделі «Iphone 11» білого кольору у червоному силіконовому чохлі, та починає оглядати його.
3. Стоп-кадр № 3 з відеозапису «МД сервіс від 07.11.2024» 10:59:44 год 07.11.2024, фіксує, як у приміщенні «МД» сервіс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 66, працівник сервісу передає вищеописаній особі чоловічої статті предмет, ззовні схожий на купюру номіналом 500 гривень.
4. Стоп-кадр № 4 з відеозапису «МД сервіс від 07.11.2024» 10:59:44 год 07.11.2024, фіксує, як у приміщенні «МД» сервіс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 66, вищеописана особа чоловічої статті забирає предмет, ззовні схожий на купюру номіналом 500 гривень, та покидає приміщення «МД» сервісу (а.п. 100-103).
Даний доказ вказує на дії обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує.
Зокрема в першу чергу суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання).
Верховний Суд звернув увагу, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Повно, всесторонньо, об'єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_3 кримінального обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України
Суд, за результатами розгляду кримінального провадження №12024100030002868 від 06.11.2024, вважає доведеним, поза розумним сумнівом, що 05.11.2024 приблизно о 07:28 год., ОСОБА_3 знаходячись в автобусі, що прямує за маршрутом №21, від станції метро «Почайна» до вул. Милославській у м. Києві, таємно, повторно, викрав в умовах воєнного стану, який введено з 05:30 год 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ та продовжено Указами Президента України, останній раз за №740/2024 від 28.10.2024 строком на 90 діб, мобільний телефон, марки «Apple» моделі «Iphone 11 128 ГБ» білого кольору, з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_1 , вартістю 19 199,20 грн, в чохлі червоного кольору, в середині якого знаходилась, без грошових коштів на рахунку, сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_2 , які матеріальної цінності не становлять, що належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив останній майнову шкоду на вказану суму.
В обґрунтування вироку суд покладає сукупність доказів на підтвердження встановлених обставин, якими повністю доведена винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, а саме наступні належні та допустимі докази, в розумінні ст.ст. 84-86 КПК України:
- письмові документи, надані стороною обвинувачення, які дослідженні, безпосередньо, у судовому засіданні та перераховані вище;
- показання потерпілої ОСОБА_8 та свідків: неповноліньої ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які є логічними, послідовними та узгоджуються із обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та вказують на обвинуваченого ОСОБА_3 , як на особу, яка причетна до викрадення мобільний телефон, марки «Apple» моделі «Iphone 11 128 ГБ» білого кольору, з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_1 , вартістю 19 199,20 грн.
Суд вважає доведеним наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, оскільки дії обвинуваченого були таємними для оточуючих.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 14.06.2018 (ЄУНСС: 754/2834/16-к, НП: 51-1255км18) вказував наступне.
Відповідно до положень ст. 185 ч.1 КК крадіжкою є таємне викрадення чужого майна. При цьому основною умовою є те, що, здійснюючи викрадення, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Згідно ст. 186 ч.1 КК грабежем є відкрите викрадення чужого майна, а саме викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка, у свою чергу, усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
При цьому, розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння).
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
Кримінальне провадження №12024100030002868 від 06.11.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 розглянуто з дотриманням правил підсудності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує наступні норми КПК та КК України.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
При призначені покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а саме:
- раніше судимий 09.04.2020 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 3 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 рік. 08.07.2024 звільнений по відбуттю строку покарання. Судимість не знята та непогашена у встановленому законом порядку (Т.№1 а.п. 109-111);
- за місцем проживання характеризується посередньо (Т.№1 а.п. 114);
- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» (Т.№1 а.п. 112);
- не перебуває під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом у лікаря - нарколога в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» (Т.№1 а.п. 113);
- має невиліковні хвороби, про що зазначено у вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 09.04.2020, і не оспорюється учасниками судового провадження (Т. №1, а.п. 115-124).
Обставини, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, та які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд оцінює щирість каяття, враховуючи, чи є воно справжнім почуттям провини та розумінням небезпечності своїх дій, чи лише спробою уникнути відповідальності.
Так, щире каяття може бути недійсним, якщо воно є нещирим або вводить в оману суд. Щире каяття, що ґрунтується на почутті провини та розумінні суспільної небезпеки, може бути враховане судом як пом'якшувальна обставина.
В даному випадку суд вважає, що щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 є недійсним, оскільки відсутня критична оцінка своєї протиправної діяльності, осуд власних дій та бажання виправити заподіяну шкоду. Відсутнє підтвердження конкретними діями, спрямованими на відшкодування завданих збитків.
Також, про це вказує Верховний суд у своїх рішеннях (ЄУНСС: 199/6365/19).
Намагання показати щире каяття вказує на спосіб захисту обвинуваченого ОСОБА_3 від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення реального покарання за вчинене протправне діяння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, його ставлення до вчиненого, а також те, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину проти власності, відбувши призначене покарання реально, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин проти власності, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень і надасть йому можливість в повній мірі відчути та зрозуміти наслідки кримінально-караного діяння та невідворотність покарання за вчинене, буде покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано його діяння (ст. 185 ч. 4 України).
Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_8 не пред'являвся, а тому суд роз'яснює потерпілій, що відповідно до положень ст. 128 ч. 7 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Речові докази у кримінальному провадженні №12024100030002868 від 06.11.2024 згідно постанов слідчого Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_13 від 03.12.2024 а саме:
- CD-R диск, що містить відеозаписи з камер відеоспостереження ІС «Безпечне місто», що розташовані на перехресті вулиці Оноре де Бальзака та вулиці Рональда Рейгана в місті Києві, відеозаписи з камер відеоспостереження ІС «Безпечне місто», що розташовані на перехресті проспекту Червоної Калини та вулиці Архітектора Ніколаєва в місті Києві, за період часу з 07:00 год по 09:00 год 05.11.2024, зберігаються при матеріалах кримінального провадження;
- DVD-R диск, що містить відеозаписи з камер відеоспостереження, які розташовані у приміщенні «МД» сервіс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака 66 за 07.11.2024, зберігаються при матеріалах кримінального провадження.
Згідно вимог ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 320 грн, оскільки під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза №5292/24 від 23.11.2024 (а.п.86-90).
Під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 05.05.2025, було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був звільнений з під варти 06.05.2025 в зв'язку з внесенням застави у розмірі 60 560 грн.
Вирішити питання про повернення застави не представляється можливим, оскільки суду не надані платіжні документи із вказівкою даних заставодавця.
Суд роз'яснює, що заставодавець має право звернутися до суду із заявою про повернення застави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років чотири місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Речові докази, в кримінальному провадженні №12024100030002868 від 06.11.2025, а саме:
- CD-R диск та DVD-R диск, які згідно постанов слідчого Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_13 від 03.12.2024 зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 320 (триста двадцять) грн.
На підставі ст. 72 ч. 5 КПК України попереднє ув'язнення ОСОБА_3 зарахувати у строк відбування покарання, а саме: з 05 травня 2025 року по 06 травня 2025 року, включно, день за день.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1