Єдиний унікальний номер 722/1819/25
Номер провадження 2/722/644/25
17 листопада 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Суського О.І.
секретаря судових засідань Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», поданим представником позивача Мовчан Віталієм Віталійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Мовчан В.В., звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №410701-КС-003 від 08.02.2022 року у загальному розмірі 26084,70 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 08.02.2022 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , укладено договір №410701-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТзОВ «Бізнес Позика» 08.02.2022 року направлено ОСОБА_1., пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту. 08.02.2022 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТзОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, зазначений відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТзОВ «Бізнес Позика» надала відповідачу грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86295 процентів за кожен день користування кредитом. Згідно з п.2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня його повернення згідно з Графіку платежів. ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за даним Договором про надання кредиту в розмірі 26084,70 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 14584,70 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1500,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача Мовчан В.В., в судове засідання не з'явивсь, однак в прохальній частині позовної заяви просивь розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, будучи повідомленим про час, день та місце розгляду справи належним чином; відомостей про поважність причин неявки до суду не надав. Також відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.
А тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою судді від 19.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
З договору №410701-КС-003 від 08.02.2022 року вбачається, що такий укладено між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, одноразовим ідентифікатором G-7828, на номер телефону НОМЕР_2 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено та відправлено.
Згідно з умовами договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика». Строк, на який надається кредит, становить 24 тижні. Процентна ставка, відсотків річних за кредитом - 314,975, в день - 0,86295, фіксована, комісія за надання кредиту - 1500,00 грн. Термін дії Договору до 26.07.2022 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 21960,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3563,70 процентів.
З пропозиції (оферти) укласти Договір №410701-КС-003 про надання кредиту вбачається, що 08.02.2022 року ТзОВ «Бізнес Позика» запропонувало ОСОБА_1 , укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електроній формі, в порядку передбаченому законом України «Про електронну комерцію».
З інформаційної довідки №491308478 від 08.02.2022 року, вбачається, що ТзОВ «Бізнес Позика» перерахувало ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , 10000,00 грн. за кредитним договором №410701-КС-003 від 08.02.2022 року на номер платіжної картки НОМЕР_4 .
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, наданого ТзОВ «Бізнес Позика», загальна заборгованість за кредитним договором №410701-КС-003 від 08.02.2022 року боржника ОСОБА_1 , станом на 08.08.2025 року становить 26084,70 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000,00 грн.; суми прострочених платежів по відсотках - 14584,70 грн.; суми за комісією - 1500,00 грн.
За змістом ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч.1 ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На підставі абзацу 2 ч.2 ст.639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2022 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , було укладено договір №410701-КС-003 про надання кредиту.
Також, в судовому засіданні встановлено, що ТзОВ «Бізнес Позика» 08.02.2022 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту про надання кредиту.
08.02.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору про надання кредиту на умовах визначених офертою.
Таким чином, між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.02.2022 року ТзОВ «Бізнес позика» видало ОСОБА_1 кредит, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, а саме банківську картку № НОМЕР_1 , який було зазначено відповідачем при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті у розмірі 10000,00 грн. що підтверджується інформаційною довідкою.
Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи що розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, в свою чергу відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТзОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Бізнес Позика» підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 26084,70 грн.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №11012 від 12.08.2025 року, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у сумі розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411) заборгованість за договором №410701-КС-003 від 08.02.2022 року у загальному розмірі 26084 (двадцять шість тисяч вісімдесят чотири) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411) сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: