Справа № 726/3978/25
Провадження №3/726/879/25
Категорія 301
26.11.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця за національністю, РНОКПП: НОМЕР_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, водія-номер обслуги 2 зенітного ракетного відділення 1 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_2 , старшого солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Водій-номер обслуги 2 зенітного ракетного відділення 1 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_1 , 21.11.2025, в умовах особливого періоду, порушуючи вимоги ст. ст. 11, 16, 332, 340 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, безпідставно допустив порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), щодо протиповітряної оборони важливих державних і військових об'єктів, виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження повітряних цілей противника, ведення усіх видів розвідки, а саме відволікся від виконання обов'язків під час несення бойового чергування, взявся за справу, не пов'язану з виконанням обов'язків несення бойового чергування, прибув на бойовій техніці - автомобіль HUMVE за адресою: АДРЕСА_2 , на місце зупинки працівниками поліції свого знайомого - громадянина на ім'я ОСОБА_2 , де був виявлений представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до зниження бойової готовності та унеможливило виконання належним чином своїх обов'язків за призначенням, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.172-17 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак до матеріалів справи долучено його заяву, адресовану суду, у якій останній повністю визнає свою вину та розкаюється вчиненому, обіцяє більше не вчиняти правопорушень. Розгляд справи просить провести за його відсутності та призначити найменш суворе покарання.
Відповідно до вимог ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-17 КУпАП, розглядаються протягом доби, при цьому положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, серед яких, стаття 172-17 КУпАП - відсутня.
Враховуючи, що у цій категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявності письмової заяви по суті справи, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та недопущення затягування розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази, надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно із ч.1 ст. 172-17 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено відповідальність за вчинення таких дій в умовах особливого періоду. Вказане діяння тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Натомість Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому відповідними Указами Президента України було продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема воєнний стан в Україні продовжено до 05:30 03 лютого 2026 року.
Таким чином адміністративне правопорушення було вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
У ст. 11 та ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, в тому числі, чесно виконувати військовий обов'язок; бути дисциплінованим; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до ст. 332 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, бойове чергування - це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин. До складу чергових сил і засобів входять бойові обслуги, чергові зміни пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.
Згідно із ст. 340 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командирам чергових сил і засобів заборонено віддавати особовому складові накази, що відволікають його від виконання обов'язків несення бойового чергування.
Особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено:
-передавати будь-кому, хоча б тимчасово, без дозволу командира чергових сил і засобів виконання обов'язків несення бойового чергування;
-відволікатися, братися за справи, не пов'язані з виконанням обов'язків несення бойового чергування;
-самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування;
-виконувати роботу, яка призводить до зниження бойової готовності озброєння, бойової та іншої техніки.
Звільнення особового складу з військової частини (підрозділу), від якої виділяються чергові сили і засоби (заняття, спортивні й культурно-масові заходи), проводиться із таким розрахунком, щоб забезпечити посилення чергових сил у визначені терміни.
Отже порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинені в умовах особливого періоду є діянням, що віднесене до адміністративних правопорушень.
Відповідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 15.09.2025 № 362, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_3 15.09.2025 прибув у військову частину НОМЕР_3 з метою виконання завдань в оперативному підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_3 .
Також до матеріалів справи долучено Витяг із наказу № 31 від 30.01.2024 та копію військового квитка серії НОМЕР_4 відповідно до яких ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Згідно витягу з бойового наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 21.11.2025 №325дск/бч, старший солдат ОСОБА_1 з 09.00 21.11.2025 до 09.00 22.11. у складі мобільної вогневої групи був залучений до бойового чергування щодо протиповітряної оборони важливих державних і військових об'єктів, виявлення, спостереження, супроводження та вогневого ураження повітряних цілей противника, ведення усіх видів розвідки.
Матеріалами справи підтверджено і те, що приблизно о 21.30,1.11.2025 старший солдат ОСОБА_1 на бойовій техніці - автомобіль HUMVE прибув на місце перебування особи на ім'я ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , В цей час, на місці перебували представники ВСП, які виявили бойовий автомобіль HUMVE та військовослужбовців не на виконані бойового завдання (фото автомобіля наявні у матеріалах справи).
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджують те, що старший солдат ОСОБА_1 , разом із іншим старшим солдатом заступили на бойове чергування по безпосередньому протиповітряному прикриттю об'єктів критичної інфраструктури Чернівецької області на автомобілі HUMVE, однак у момент бойового чергування, приблизно о 21:30, безпідставно відволіклися від виконання обов'язків під час несення чергування та поїхали на автомобілі HUMVE вирішувати особисті справи не пов'язані із несенням бойового чергування.
Також ОСОБА_1 21.11.2025 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер».
У своїх письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 не заперечив, що 21.11.2025 заступив на бойове чергування, яке несе цілодобово, оскільки ворог може почати повітряну атаку в будь-який час. Також не заперечив, що разом із іншим старшим солдатом 21.11.2025, приблизно після 20:30, вирушили на автомобілі ОСОБА_6 на місце перебування товариша ОСОБА_2 , вирішувати його особисті справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Аналізуючи вказані докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 КУпАП, тобто порушення ним правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинене в умовах особливого періоду - доведена повністю.
Під час накладення адміністративного стягнення на правопорушника, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, дані службової характеристики, а також обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обтяжуючих вину обставин.
Враховуючи наведене та те, що ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності (оскільки доказів зворотного суду не надано), шкодує про вчинене, свою вину визнав, запевнив суд про недопустимість аналогічних дій у майбутньому, вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним і достатнім для його виховання, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі вищезазначеного, Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 7, 9, 34, 35, 40-1, 172-17, 245, 277, 278, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев