Єдиний унікальний номер 725/9265/25
Номер провадження 3/725/2341/25
20.11.2025 року Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Піхало Н.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.41 КУпАП, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого на посаді начальника ДСУ «Чернівецького бюро судово-медичної експертизи», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
В ході проведення позапланового заходу контролю щодо звернення ОСОБА_2 від 04.09.2025 року №Б-583/ПЗ-25 про звільнення з роботи та нарахування і виплати йому всіх належних коштів згідно чинного законодавства, на підставі листа-погодження Державної служби України з питань праці від 17.09.2025 №ЦА-5127/1.3/2.4.2-25а, наказу Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 19.09.2025 №405/ПЗ-ЗК з 22 вересня по 02 жовтня 2025 року було виявлено правопорушення, а саме під час виконання своїх посадових обов'язків в Державній спеціалізованій установі «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», начальник ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю при звільненні звільнені ОСОБА_2 та виплаті належних коштів при звільненні не забезпечив дотримання чинного законодавства про працю, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду від його представника Гальчук О.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначила, що у матеріалах справи наданих управлінням Держпраці відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 як начальника ДСУ «Чернівецького бюро судово-медичної експертизи» складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП , оскільки він діяв в межах визначених повноважень від імені та в інтересах ДСУ «Чернівецького бюро судово-медичної експертизи» як роботодавця порушення норм трудового законодавства при звільненні та здійсненні виплати належних при звільненні ОСОБА_2 платежів.
Представник ОСОБА_2 - Байцар І.А. в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просив притягнути начальника ДСУ «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази по справі, приходжу до таких висновків.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Як вбачається, з протоколу про адміністративне правопорушення №ПЗ/ЧВ/11012/024392/П/ПТ від 02 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , будучи начальником ДСУ «Чернівецького бюро судово-медичної експертизи» під час виконання своїх посадових обов'язків при звільненні ОСОБА_2 та виплаті належних коштів при звільненні не забезпечив дотримання чинного законодавства про працю , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Крім того, з Акту від 02.10.2025 року №ПЗ/ЧВ/11012/024392, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці, вбачається, що перевірка проводилася за зверненням ОСОБА_2 від 04.09.2025 №Б-583/ПЗ-25 щодо факту порушення норм трудового законодавства при його звільненні з роботи та нарахуванні і виплати йому всіх належних платежів, листа-погодження Державної служби України з питань праці від 17.09.2025 №ЦА-5127/1.3/2.4.2-25а, наказу Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 19.09.2025 №405/ПЗ-ЗК. Питання, що підлягають контролю: питання викладені у зверненні ОСОБА_2 , з урахуванням обмежень, визначеного статтею 16 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
За наслідками перевірки встановлено, що начальником Державної спеціалізованої установи «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» є ОСОБА_1 .
Крім того, також встановлено, що 26.08.2025 року, ОСОБА_2 звільнено з посади лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів за п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи відповідно до наказу по установі від 26.08.2025 №10-зв & 1.
Відповідно до ст.47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Як вбачається із наданих до перевірки бухгалтерських документів, що з ОСОБА_2 розрахунок при звільненні проведено наступним чином:
У табелі обліку робочого часу за серпень 2025 року у ОСОБА_2 проставлено відпрацювання 16 днів (в тому числі 27, 28, 29 серпня 2025 року) та 7 днів був відсутній у зв'язку із втратою працездатності (з 07.08.2025 року по 13.08.2025 року).
За серпень 2025 року ОСОБА_2 нарахована заробітна плата - за 16 днів роботи 10953,14 грн., доплата за шкідливі умови праці 2738,29 грн., за кваліфікаційну категорію 228,57 грн., надбавка за вислугу років 4472,69 грн. лікарняний за липень 2025 року за рахунок установи 2211,50 грн., лікарняний за липень 2025 року за рахунок ПФУ 2211,50 грн., лікарняний за серпень 2025 року за рахунок установи 3084,30 грн., лікарняний за серпень 2025 року за рахунок ПФУ 514,05 грн., індексація заробітної плати 101,51 грн. Всього нараховано 26515,55 грн., утримано податки і збори 8066,46 грн. і виплачено 27.08.2025 на картковий рахунок 18449,09 грн.
Разом з тим, згідно пояснення посадових осіб ДСУ "Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи" на день звільнення ОСОБА_2 всі документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати працівникам установи за серпень 2025 року були підготовлені до виплати на 27.08.2025 року, однак оскільки фінансування на заробітну плату відсутнє, остаточний розрахунок з ОСОБА_2 проведено у вересні 2025 року.
Зокрема, у вересні 2025 року ОСОБА_2 нараховано вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України 23390.84 грн., грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку тривалістю 15 календарних днів 6991.50 грн., також утримано за 3 дні серпня 2025 року (27, 28, 29), за які нараховано заробітну плату після звільнення у розмірі 3467,66 грн. Всього нараховано 26914,68 грн., утримано податки і збори 6155,69 грн. і виплачено 12.09.2025 року на картковий рахунок 20000,00 грн. Залишок коштів 758,99 грн. направлено на картковий рахунок 26.09.2025 року.
Станом на період перевірки, а саме станом на 2 жовтня 2025 року з ОСОБА_2 проведений розрахунок в повному обсязі.
Крім того, згідно акту також в ході перевірки встановлено, що при звільненні ОСОБА_2 адміністрацією установи при звільненні ОСОБА_3 було порушено вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України в частині невжиття заходів щодо переведення працівника за його згодою на іншу роботу.
Так, ч. 1 ст. 41 КУпАП визначено, що порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ст.24 ЗУ «Про оплату праці» і ч. 1 ст. 115 КЗпП зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше 2-х разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів, та не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні. Своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові - при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Крім того, частиною 1 статті 10 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Частиною 2 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Отже, Державною спеціалізованою установою «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», начальником якого є ОСОБА_1 не дотримано вимоги ст..116 КЗпП України та ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині виплати ОСОБА_2 всіх належних коштів при звільненні.
Крім того, ч. 2 ст. 40 КЗпАП визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема у зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Разом з тим, згідно положень ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників згідно положень ч. 2 ст. 40 КЗпП України є обов'язок відповідача, як власника підприємства чи уповноваженого ним органу, працевлаштувати позивача.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 було звільнено наказом від 26 серпня 2025 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи.
Підставою для звільнення ОСОБА_2 є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 6 серпня 2025 року № 4/25/1247/В, рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю від 6 серпня 2025 року та відмова ОСОБА_2 від подальшого вирішення працевлаштування за іншою спеціальністю в іншій установі в зв'язку з відсутністю вакантних посад в ДСУ «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи».
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ДСУ «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» надало в ході перевірки інформацію про наявність на день звільнення ОСОБА_2 вакантних посад, зі змісту яких убачається, що окрім посад лікарів та іншого медичного персоналу, на які ОСОБА_2 не міг претендувати через стан свого здоров'я, який не дозволяв йому виконувати обов'язки за даними посадами, були й інші вакантні посади, зокрема: інспектор з кадрів, сторож, водій, стажист тощо, які ОСОБА_2 , як вказував роботодавець не пропонувалися, оскільки не відповідають кваліфікації ОСОБА_2 .
При цьому, належних доказів щодо пропонування ОСОБА_2 під час звільнення інших вакантних посад під час перевірки, а також й в ході судового розгляду суду не надано, як й не надано відповідно акту про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу (вакантну посаду) або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП - порушення встановлених термінів виплати всіх належних при звільненні платежів, а також інші порушення вимог законодавства про працю, зокрема при дотриманні норм КЗпП України звільненні ОСОБА_2 .
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КУпАП України суд враховує характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом'якшуючи і обтяжуючи відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, його вік, обставини скоєння адміністративного правопорушення, інші обставини справи, а також те, що станом на 2 жовтня 2025 року з ОСОБА_2 проведений розрахунок в повному обсязі та відсутність будь-яких наслідків, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 дію ст.22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.276,280,283,160,22 КУпАП, суддя,-
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 41 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого ним правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Піхало Н.В.