Єдиний унікальний номер 725/8940/25
Номер провадження 1-кп/725/290/25
26.11.2025 року
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, внесене до ЄРДС № 12024262150000068 від 9 лютого 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332 , ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332 , ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
У провадженні Чернівецького районного суду міста Чернівців перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12024262150000068 від 9 лютого 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332 , ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332 , ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332 , ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке призначено до судового розгляду.
Під час судового засідання прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 дію покладених згідно ухвали Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02.10.2025 року обов'язків, а саме: з'являтися за викликом до прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та постійно проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному провадженні та іншими обвинуваченими; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
В обґрунтування заявленого клопотання вказував на те, що наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від суду, що підтверджується тим, що виконавець ОСОБА_9 усвідомлюючи тяжкість скоєних злочинів, у складі організованої групи, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, у тому числі проти національної безпеки України, у разі доведення його вини в суді, ОСОБА_9 може отримати покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, так як ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні 5 епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2ст. 27 ч. 3 ст. 332 КК України, вчинених протягом тривалого періоду часу, у складі організованої групи стосовно 12 (дванадцяти) громадян України призовного віку, які не мали інших підстав для відстрочки та виїзду за кордон; обвинувачений ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, так на даний час свідки не допитані безпосередньо судом. Зважаючи на корисливих характер вчинених діянь, наявність стійких зв'язків організованої групи, значне коло осіб, які незаконно перетнули державний кордон України, наявні всі підстави вважати, що ОСОБА_9 , як виконавець в усіх епізодах, може незаконно вплинути на свідків у вказаному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, однак просили зменшити перелік обов'язків, зокрема в частині заборони відлучатися за межі населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду, оскільки він здійснює підприємницьку діяльність пов'язану з перевезенням пасажирів та даний обов'язок дещо позбавляє його можливості вільно працювати та здійснювати матеріальне забезпечення матері, яка перебуває на його утриманні.
Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу заявлених клопотань, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч.1,2 ст.331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст.177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Судом встановлено, що в ході досудового розслідування вище вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 25.08.2025 року без визначення розміру застави, який у подальшому продовжено.
В подальшому, ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 02.10.2025 року, ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.11.2025 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень.
При цьому, відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
В подальшому, у зв'язку із внесенням застави у визначеному розмірі, обвинуваченого ОСОБА_9 звільнено з-під варти, та відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений вважаються таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків: з'являтися за викликом до прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та постійно проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному провадженні та іншими обвинуваченими; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Згідно із положеннями ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177, 194 КПК України, а також беручи до уваги, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні 5 епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2ст. 27 ч. 3 ст. 332 КК України, вчинених протягом тривалого періоду часу, у складі організованої групи стосовно 12 (дванадцяти) громадян України призовного віку, які не мали інших підстав для відстрочки та виїзду за кордон, характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 обставини даного кримінального провадження, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, так на даний час свідки не допитані безпосередньо судом. Зважаючи на корисливих характер вчинених діянь, наявність стійких зв'язків організованої групи, значне коло осіб, які незаконно перетнули державний кордон України, наявні всі підстави вважати, що ОСОБА_9 , як виконавець в усіх епізодах, може незаконно вплинути на свідків у вказаному провадженні, які на даний час не допитані судом, а тому суд приходить до висновку, що прокурором доведено необхідність продовження покладених на ОСОБА_9 обов'язків й відповідно подане клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_9 здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану із перевезенням пасажирів, існування такого обов'язку як заборона відлучатися за межі населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду буде обмежувати його права на здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної із перевезенням пасажирів, а такому такий обов'язок підлягає зміні на заборону відлучатися за межі Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора та суду .
Такі запобіжні заходи забезпечать виконання ними покладених на них процесуальних обов'язків, а також буде запобігати наявним, передбаченим ст.177 КПК України ризикам щодо спроб перешкодити встановленню істини по справі, чинити тиск на свідків, переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 55, 61, 177, 179, 183, 194, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити строк дії, покладених на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступних обов'язків:
- з'являтися за викликом до прокурора або суду;
- не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному провадженні та іншими обвинуваченими.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Дані зобов'язання застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали, тобто до 25 січня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Чернівецької обласної прокуратури - ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржені в порядку, вставленому КПК України.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців ОСОБА_1