707/3886/23
2/707/27/25
20 листопада 2025 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді Суходольського О.М.
з участю секретаря Вайда Т.І.
позивачки ОСОБА_1
представника позивача адвоката Демиденко М.В.
представника відповідачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, -
25.12.2023 року позивачка ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_6 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП. В обґрунтування вказала, що 17.12.2022 о 16 год. 29 хв. в м.Черкаси, вул.Онопрієнко-Смаглія, водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, в результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , власником якого є ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 09.01.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вченні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Позивачка вказує, що на час ДТП ОСОБА_4 був обмеженим у праві керування транспортними засобами, згідно постанови Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області від 26.09.2023. Однак перебуваючи у родинних відносинах та знаючи про обмеження в праві керування, власник транспортного засобу ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 дала в користування своєму сину автомобіль.
28.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_7 з визначенням ринкової вартості на момент ДТП, визнання вартості відновлювального ремонту, визначення коефіцієнту фізичного зносу складників, визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників та визначення вартості матеріального збитку з урахуванням величини втрати товарної вартості, заданого власнику автомобіля Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_2 . Проведення оцінки доручено оцінювачу ОСОБА_8 , який знаходиться в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_7 . Під час огляду КТЗ встановлено, що пошкодження завдані в результаті ДТП, зосереджені в задній лівій частині кузова автомобіля.
Відповідно до звіту №А12-39 від 18.01.2023 року ро оцінку автомобіля Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, внаслідок ДТП складає 297799,83 грн.
Транспортний засіб ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахований в СК «Оранта» від 23.08.2022, страховий ліміт - 160000 грн. Фінансове зобов'язання СК «Оранта» перед ОСОБА_1 виконано в повному обсязі.
Враховуючи, що завдані збитки суттєво перевищують страховий ліміт, сторони досягли спільної домовленості щодо розрахунку, а саме частину завданих збитків, що не охоплюються страховим лімітом в сумі 137799,83 грн. добровільно сплачуються власником транспортного засобу. Дані зобов'язання були виконані 02.03.2023 року, що підтверджується розписками.
Крім того, під час відновлювального ремонту автомобіля було виявлено додаткові пошкодження, а саме: балка задньої підсвітки, кулак поворотній задній лівий та підшипник ступиці задній лівий. Вартість матеріального збитку збільшилася на 61827,35 грн.
З огляду на викладені обставини позивачка звернулася до суду з указаним позовом та просила стягнути солідарно з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах ОСОБА_3 , відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 30913,70 грн.; стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах ОСОБА_3 , відшкодування за надання правничої допомоги в розмірі 5000 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 30913,70 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 відшкодування за надання правничої допомоги в сумі 5000 грн.
Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 28.12.2023 про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Заочним рішенням суду від 07.02.2024 позов задоволено в повному обсязі.
Відповідно до ухвали суду від 25.03.2024 заочне рішення суду від 07.02.2024 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.04.2024 року від представника відповідачів, ОСОБА_2 до суду надійшли відзиви, в яких вони просять у задоволенні позову відмовити, в обґрунтування вказує, що позивач раніше вже зверталася із цим самим позовом і з цих самих підстав до ОСОБА_5 , в результаті розгляду цивільної справи їй було відмовлено у задоволенні позову. Крім того, 02.03.2023 між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо розміру збитків, що були понесені в результаті ДТП, що зафіксовано розписками, зі змісту яких вбачається що відповідач визнає розрахунки що зазначені в звіті №А12-39 від 18.01.2023. виконуючи вказану домовленість відповідач сплатила 137800,12 грн. Вказує, що звіт №А07-23 від 28.07.2023 не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки розмір шкоди погоджений між сторонами на підставі звіту №А12-39 від 18.01.2023. Всі нові пошкодження, які вказані в новому звіті, не є наслідками ДТП. За таких обставин відповідачі вважають, що претензій до відповідача ОСОБА_5 не може бути, оскільки вона є неналежним відповідачем, та в свою чергу претензій до відповідача ОСОБА_4 також не може бути, оскільки всі збитки вже відшкодовані.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 29.05.2024 року задоволено клопотання представника відповідачів, Блізнєцова Є.А. про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено експертам Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6). На вирішення експертизи поставлено питання: Яка ринкова вартість транспортного засобу TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме 17.12.2022 року? Яка вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників з ПДВ, в зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 17.12.2022 року, станом на дату ДТП? Яка вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_3 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників без ПДВ, в зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 17.12.2022 року, станом на дату ДТП? Яка вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_3 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників з ПДВ, в зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 17.12.2022 року, станом на дату ДТП? Яка вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_3 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників без ПДВ, в зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 17.12.2022 року, станом на дату ДТП? Який розмір матеріального збитку понесеного власник автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_3 , в зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 17.12.2022 року, станом на дату ДТП? Яка вартість пошкоджених замінних запчастин автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_3 , станом на дату станом на дату ДТП, а саме 17.12.2022? Який розмір збільшення ринкової вартості автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_3 , в разі проведення відновлювального ремонту після ДТП, яка мала місце 17.12.2022, шляхом заміни пошкоджених при цьому складників на нові?
Крім того, 29.05.2024 року представник відповідачів, ОСОБА_2 через «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі. Згідно яких зазначає, що заявлений позов безпідставний, оскільки сторони в порядку досудового врегулювання погодили між собою розмір понесеного позивачем матеріального збитку, внаслідок ДТП на підставі звіту № А12-39 від 18.01.2023 року, що складений оцінювачем ОСОБА_8 . На виконання цієї угоди ОСОБА_5 сплатила кошти в загальному розмірі 137 800, 12 грн., чим в повному обсязі відшкодувала позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням. Домовленість сторони затвердили письмовими розписками, копії яких наявні в матеріалах справи. Позов не підлягає задоволенню й з тих підстав, що розгляд справи з цих самих підстав та тим самим предметом позову вже здійснювався іншим суддею, за результатом якого в задоволені було відмовлено. Наразі, позивач, на думку сторони відповідача, в незаконний спосіб намагається збагатитись за рахунок відповідачів по справі. Свої позовні вимоги позивач формує вже на інакшому звіті № А07-23 від 28.07.2023 року, що також складений оцінювачем ОСОБА_8 . Згідно з яким, за словами позивача матеріальний збиток збільшився на 61 827, 35 грн. На ст. 2 звіту № А07-23 від 28.07.2023 року, оцінювач ОСОБА_8 вказує, що огляд автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 здійснювався ним особисто два рази, 28.12.2022 року та 09.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 в присутності позивача ОСОБА_1 , учасника ДТП та представник ПАТ "НАСК "ОРАНТА", ОСОБА_9 . В той же час, вказано, що 14.07.2023 року ОСОБА_1 надала звіт по регулюванню автомобіля з СТО "АНТ-Авто-Сервіс", щодо пошкодження балки задньої підвіски, кулака поворотного заднього лівого та підшипника ступиці задньої лівої. Повідомлене на ст. 2 Звіту оцінювачем ОСОБА_8 є частковою правдою. Відтак, факт огляду автомобіля 28.12.2022 року за адресою м. Черкаси, село Слобода, Вул. Першотравнева, 1 (СТО) сторона відповідача підтверджує, оскільки дійсно була на ньому присутня. Ця обставина підтверджується дефектною відомістю № А12-39 від 28.12.2022 року, яка є невід'ємною частиною погодженою сторонами справи звіту № А12-39 від 18.01.2023 року. В той же час, огляду автомобіля 09.05.2023 року в АДРЕСА_4 не було. Сторона відповідача не була на ньому присутня, як і не отримувала жодних запрошень на такий огляд. Крім того, разом з позовом, позивач надавала новий звіт № А07-23 від 28.07.2023 року. Поряд з цим, жодних зазначень, щодо наявності будь-яких документів, які позивач з об'єктивних причин не може надати до суду не зазначали. Враховуючи дане, сторона відповідача провела чіткий аналіз позовних вимог та наданих додатків, з чого встановила, що факт огляду оцінювачем 09.05.2023 року не підтверджено жодним доказом. В тому числі й відсутня нова дефектна відомість датована 09.05.2023 року. Разом з цим, слід звернути увагу на те, що на ст. 1 Звіту № А07-23 від 28.07.2023 року, оцінювач зазначає, що підставою для проведення цього звіту є договір та заявка ОСОБА_1 від 14.07.2023 року. Отже з вказаного випливає, що 09.05.2023 року оцінювач ОСОБА_8 по суті своїй не міг оглядати автомобіль, оскільки підстави для проведення повторного автотоварознавчого дослідження виникли лише після надходження заяви від ОСОБА_1 від 14.07.2023 року, тобто через 2 місяці. Вже під час судового розгляду справи, сторона позивача зрозуміла суперечність власних доказів, і з метою виправлення даного, надала до суду нові докази. До того ж всупереч процесуальним строкам, що визначені Цивільно-Процесуальним Кодексом України, та без порушення клопотання про поновлення таких строків. Відтак до суду було надано: - копію листа-відповіді на адвокатський запит оцінювача ОСОБА_8 (дата відсутня), - копію дефектної відомості № А07-23 від 14.07.2023 року, копія фото-таблиця з фотографіями, копію акт приймання-передачі ТЗ від 14.07.2023 року, копію Акту № 18 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.07.2023 року, копію акту приймання передачі ТЗ від 02.05.2023 року. Позивач зловживаючи своїм процесуальним правом, звертаючись до суду з позовом, який вже розглядався, попри погодження суми матеріального збитку, та її повної сплати, намагається в незаконний спосіб стягнути з відповідачів по справі кошти на ремонт, які автомобіль зазнав за інших обставин, аніж в ДТП, що сталась з вини відповідача-2. Всі надані докази суперечать один одному, жодний з них не є належним та допустимим. Автомобіль використовувався 8 місяців позивачем, і за цей весь період часу жодних пошкоджень в автомобіля не виникало, та лише наразі виникли проблеми в частині заднього лівого колеса. Жодний доказ наданий позивачем не містить навіть приміток, про те, що пошкодження отриманні внаслідок ДТП, в скаргах на технічний стан автомобіля на СТО, позивач і слова не промовила про те, що гул (гуркіт) в задньому колесі виник після ДТП. При цьому як СТО АЙБОЛІД так і АНТ-АВТО-СЕРВІС в своїх Актах зазначають, що автомобіль візуальних пошкоджень не має, що вкотре підтверджує, що він вже був відремонтований після ДТП і активно використовувався позивачкою. З огляду на викладені обставини просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постановою Черкаського Апеляційного суду від 30.07.2024 року, апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29.05.2024 року змінено в частині визначення експертної установи та доручено проведення судової автотоварознавчої експертизи - експерту Кипі С.М., який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка, 7.
13.01.2025р. від судового експерта Кипи С.М. до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, разом із матеріалами цивільної справи.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 10.03.2025 року задоволено клопотання представника відповідачів, Блізнєцова Є.А. про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи за матеріалами справи, проведення якої доручено судовому експерту Кипі С.М.
09.07.2025р. від судового експерта Кипи С.М. до суду надійшов висновок експерта від 04.07.2025р. №028/2025 разом із матеріалами справи. В ході огляду, що проводився експертом Кипою С.М. 08.01.2025 року в присутності сторін встановлено, що після ДТП автомобіль піддавався ремонту, відновлено кузов та частково задня підвіска. Поперечина задньої підвіски за словами учасників огляду зі сторони позивача не мінялася. При цьому автомобіль продовжував експлуатуватися, а покази одометра автомобіля з моменту його огляду оцінювачем ОСОБА_8 28.12.2022 року до моменту огляду, що проводився ОСОБА_10 08.01.2025 року, збільшився з 70847 км до 106788 км. Автомобіль проїхав 35941 км., що з технічної точки зору було б неможливим при наявності пошкоджень поперечини задньої підвіски. Результати комп'ютерної діагностики задньої підвіски при проведенні судової експертизи експертом не враховувались по причині того, що дана діагностика відбувалася фактично через 7 місяців після ДТП, а саме 14.07.2023 року, без участі відповідача, чи його представників, та без фіксації пробігу автомобіля на момент її проведення. Також, виходячи з характеру та складності пошкоджень зовнішньої панелі лівої боковини кузова та задньої лівої зовнішньої арки, при виборі виду ремонтних дій експертом прийнято рішення про ремонт вказаних деталей, а не заміну, як вказано в звіті оцінювача, там паче що в ході ремонту автомобіля вказані деталі не мінялися, про що свідчить товщина шару лакофарбового покриття на зовнішній панелі боковини кузова. Згідно висновку експерта по 1 питанню: ринкова вартість транспортного засобу TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 на момент настання ДТП, а саме 17.12.2022 року складає 1057553.08; по 2 питанню: вартість відновлювального ремонту ТЗ TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників з ПДВ у зв'язку з ДТП 17.12.2022 року складає 225558,04 грн.; по 3 питанню: вартість відновлювального ремонту ТЗ TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників без ПДВ у зв'язку з ДТП 17.12.2022 року складає 192777,55 грн.; по 4 питанню: вартість відновлювального ремонту ТЗ TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників з ПДВ у зв'язку з ДТП 17.12.2022 року складає 225558,04 грн.; по 5 питанню: вартість відновлювального ремонту ТЗ TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників без ПДВ у зв'язку з ДТП 17.12.2022 року складає 192777,55 грн.; по 6 питанню: вартість матеріального збитку понесеного власником автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 у зв'язку з ДТП 17.12.2022 року складає 248012,49 грн.; по 7 питанню: замінені в ході відновлювального ремонту деталі автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 не мають ринкової вартості; по 8 питанню: в разі проведення відновлювального ремонту після ДТП, що відбулася 17.12.2022 року, шляхом заміни пошкоджених при цьому складників на нові розмір ринкової вартості автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 здорожчання не відбувається.
09.09.2025 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшло заперечення на висновок експерта №028/2025 від 04.07.2025 року. Згідно якого вказує, що позивачка в позовній заяві просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди та з власника ОСОБА_5 відшкодування матеріальної шкоди, тобто на загальну суму 61827,40 грн., що є понесеними збитками позивачкою витрат на приховані дефекти, які були виявлені під час виконання ремонту автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується звітом №А07-23 від 28.07.2023 року. Тобто, ті питання, які були поставлені представником відповідачів не відповідають заявленим вимогам та предметом позову по суті, а тому просили суд не приймати до уваги вищезазначений висновок експерта.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник Демиденко М.В. наполягали на задоволенні клопотання поданого до суду 12.11.2025р. (з урахуванням виправлених описок) про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої просила доручити експерту Старинцю М.В. Вказавши, що судовим експертом Кипою С.М. по справі вже була проведена судова автотоварознавча експертиза висновок від 04.07.2025р. №028/2025, однак заявник вважає, що у висновку експерта містяться суперечливі відомості з приводу пошкоджених елементів автомобіля, експерт не провів дослідження з приводу заміни задньої підвіски. Тому, заявник вважає, що є підстави для призначення судової автотоварознавчої експертизи згідно ч.2 ст.103 ЦПК України з дорученням її виконання іншому експерту.
У судовому засіданні представник відповідачів Блізнєцов Є.А. заперечив щодо вказаного клопотання, зазначивши, що клопотання є необґрунтованим і безпідставним, що по справі вже проведена судова автотоварознавча експертиза, експертом надані вичерпні відповіді на поставлені питання. Експертом взято до уваги всі матеріали справи, докази та заслухано думку обох сторін при проведенні експертизи. Звернув увагу, що на даний час автомобіль позивача повністю відремонтований. Вважає, що немає підстав проводити ще одну таку ж експертизу і це буде лише затягуванням розгляду справи.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.11.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Демиденко М.В. про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи - відмовлено.
Представник відповідачів Блізнєцов Є.А. просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05.05.2007, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 09.01.2023 встановлено, що 17.12.2023 о 16 год. 29 хв. в м.Черкаси, вул.Онопрієнко-Смаглія, водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та допусти виїзд на смугу зустрічного руху, в результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_2 , та ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.01.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Судом встановлено, що СК «Оранта» виплатила позивачці страхове відшкодування в розмірі 160000грн. Відповідно до розписок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 02.03.2023, повивачу відшкодовано збитки у розмірі 94313,56 грн. внаслідок ДТП від 17.12.2022; залишок становить - 43486,56 грн., дата повернення - 05.05.2023. Дані зобов'язання щодо виплати компенсації за завдану шкоду в сумі 137799,83грн. були добровільно виконані в повному обсязі, кошти позивачці сплачені, що підтверджується письмовими розписками та визнається сторонами.
Суд вважає необхідним керуватись висновком експерта ОСОБА_10 від 04.07.2025р. №028/2025, який суд вважає належним і допустимим доказом, зокрема висновком експерта встановлено, що вартість матеріального збитку понесеного власником автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_2 у зв'язку з ДТП 17.12.2022 року складає 248012,49 грн.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як роз'яснено у пунктах 16, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЦК, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожній особі надано право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, визначаючи один із способів захисту цивільних прав та інтересів - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Суд констатує, що транспортний засіб ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахований в СК «Оранта» від 23.08.2022, страховий ліміт - 160000 грн. Фінансове зобов'язання СК «Оранта» перед ОСОБА_1 виконано в повному обсязі. Враховуючи, що завдані збитки суттєво перевищують страховий ліміт, сторони досягли спільної домовленості щодо розрахунку, а саме частину завданих збитків, що не охоплюються страховим лімітом в сумі 137799,83 грн. добровільно сплачуються власником транспортного засобу. Дані зобов'язання були виконані, тобто збитки відшкодовані, претензій сторони не мали одна до одної. Відтак, поведінка позивача є суперечливою та не відповідає ознаці добросовісності. В діях позивачки суд вбачає намагання отримати вигоду та безпідставного збагачення за рахунок відповідачів. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно висновку експерта №028/25 від 04.07.2025 року виплачена сума компенсації вже перевищує розмір фактичної шкоди, завданої в результаті ДТП. Таким чином, позивач вже отримала достатнє відшкодування за заподіяну шкоду, і немає підстав для подальших вимог на відшкодування матеріальних збитків. Відповідно до наданої інформації, на даний момент автомобіль позивача повністю відновлений і функціонує в належному стані. Це в т.ч. свідчить про те, що матеріальна шкода була усунена шляхом ремонту, а виплачена компенсація повністю покрила витрати на відновлення транспортного засобу.
З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259,263-265,268 Цивільно-процесуального кодекс України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП від 17.12.2022р. - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 листопада 2025 року.
Суддя: О. М. Суходольський