Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8478/25
Провадження № 2/711/3745/25
25 листопада 2025 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
15.09.2025 ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Шевченка О.А., звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дітей.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб у Королівстві Данія. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти народились у Королівстві Данія, але зареєстровані громадянами України, що підтверджується довідкою Посольства України в Королівстві Данія. З червня 2025 року діти проживають разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дітей, тому позивачка звернулася до суду із даним позовом.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 25.11.2025 від представника позивача - адвоката Шевченка О.А. надійшла заява, в якій він просив розглядати справу без участі позивачки та її представника.
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками двох малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народились у Королівстві Данія, але зареєстровані громадянами України, що підтверджується довідками Посольства України в Королівстві Данія.
Діти сторін проживають разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 291, виданою 01.08.2025 виконавчим комітетом Золотоніської міської ради.
Між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні малолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналогічне положення міститься у статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частиною 2 статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Розмір аліментів встановлюється судом, виходячи з обставин кожної конкретної справи, та може бути визначений у частці від доходу або твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Враховуючи, що малолітні діти сторін проживають разом із позивачкою та між сторонами не досягнуто домовленості щодо їх утримання, суд вважає, що позивачка має право на стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей до досягнення ними повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на утримання дітей, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, право дітей на достатній рівень життя, а також те, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька, у зв'язку з чим приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На переконання суду, вказаний розмір аліментів на утримання дітей буде розумним та достатнім, відповідатиме інтересам дітей, при цьому, не порушуватиме прав та інтересів відповідача.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що згідно положень статті 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення статті 185 СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а тому стягнення аліментів слід розпочати із 15.09.2025.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в частині стягнення розміру аліментів за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Таким чином, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.09.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в розмірі суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Г. В. Булгакова